відмінок	однина	множина
Н.	ампліту́да	ампліту́ди
Р.	ампліту́ди	ампліту́д
Д.	ампліту́ді	ампліту́дам
З.	ампліту́ду	ампліту́ди
Ор.	ампліту́дою	ампліту́дами
М.	ампліту́ді	ампліту́дах
Кл.	ампліту́до*	ампліту́ди*

ам-плі-ту́-да

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -амплітуд-; закінчення: -а.

• МФА : [ɐmplʲiˈtudɐ] (одн.), [ɐmplʲiˈtude] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

1. фіз. Найбільше відхилення тіла, що коливається, від положення рівноваги; розмах коливань. ◆ Від амплітуди, тобто розмаху коливань зв'язок, залежить сила звука
   1. образно. ◆ Амплітуда його [сільвиконкому] роботи — від важливого завдання державної ваги до вирішення найдрібніших справ Остап Вишня
2. метеор. різниця між найвищою і найнижчою температурою повітря або найбільшим і найменшим атмосферним тиском у певний період. ◆ немає прикладів застосування.

1. розмах

Найтісніша спорідненість
прикметники: амплітудний

Від ампліту́да; — рос. болг. мак. сербохорв. амплиту́да, білор. амплітуда, пол. чеськ. в.-луж. amplituda , словац. словен. amplitúda; — запозичення з французької мови; фр. amplitude походить від лат. amplitūdo «обширність, просторість», утвореного від прикметника лат. amplus «обширний, просторий», очевидно, пов'язаного ampla «рукоятка», спорідненим з дінд. amatrain «посуд», вірм. aman «тс.».— СІС 45; Шанский ЭСРЯ І 1, 95—96; Dauzat 33; Walde—Hofm I 41—42.

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

• Словник УЛІФ: амплітуда

відмінок	одн.	мн.
Н.	ампліту́да	ампліту́ды
Р.	ампліту́ды	ампліту́даў
Д.	ампліту́де	ампліту́дам
З.	ампліту́ду	ампліту́ды
О.	ампліту́дай, ампліту́даю	ампліту́дамі
М.	ампліту́де
Пр.	{{{prp-sg}}}	-

ам-плі-ту́-да

іменник, жіночий рід, 1-ше відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -амплітуд-; закінчення: -а.

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

1. амплітуда (аналог укр. слову) ^{[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ампліту́да; — рос. болг. мак. сербохорв. амплиту́да, білор. амплітуда, пол. чеськ. в.-луж. amplituda , словац. словен. amplitúda; — запозичення з французької мови; фр. amplitude походить від лат. amplitūdo «обширність, просторість», утвореного від прикметника лат. amplus «обширний, просторий», очевидно, пов'язаного ampla «рукоятка», спорідненим з дінд. amatrain «посуд», вірм. aman «тс.».— СІС 45; Шанский ЭСРЯ І 1, 95—96; Dauzat 33; Walde—Hofm I 41—42.