| dbo:abstract
|
- Vitimir (també Withimer) va ser un rei ostrogot dels (375-376). Era membre de la família de Hermenric i va ser escollit rei després que aquest es suïcidés. Quan Vitimir fou escollit rei, el seu poble vivia uns moments molt difícils puix estaven sent constantment atacats per els Huns. El 376 els ostrogots van patir una terrible derrota a mans dels Huns, en la què Vitimir va perdre la vida. Com el seu fill, , era encara un infant, Alateu i Safrax van obtenir la regència, liderant el seu poble en direcció del Danubi i l'Imperi Romà. (ca)
- Vithimiris (auch Withimer, Visimar, Vithimir) war ein rex der Greutungen um 375/376. Vithimiris wird nur in den Res gestae des spätantiken Geschichtsschreibers Ammianus Marcellinus erwähnt, der sein Werk aber zeitnah zu den behandelten Ereignissen verfasste. Vithimiris wurde nach dem Tod Ermanarichs (eine Verwandtschaft scheint zweifelhaft) im Jahre 375 ein Anführer der Greutungen. Er kämpfte gegen die mit den Hunnen verbündeten Alanen und starb nach einigen Kämpfen. Jordanes berichtete in den 551 entstandenen Getica von einem Vinitharius als Nachfolger Ermanarichs. Dieser sei nach einiger Zeit im Kampf mit den Hunnen getötet worden. In der Forschung wird Vinitharius oft mit Vithimiris gleichgesetzt, was aber nicht unproblematisch ist. (de)
- Vitimiro edo Withimer, Ermanarikoren familiako kide bat zen, eta, 375ean, ostrogodoen errege aukeratua izan zen (375-376), Ermanarikok bere buruaz beste egin eta gero. (eu)
- Vitimiro fue un rey de los greutungos, miembro de la familia de Hermanarico, que sucedió a este tras su suicidio. (es)
- Vithimiris was a king of the Greuthungi, ruling for some unspecified time in the area of present-day southern Ukraine. He succeeded to Ermanaric, meaning that he probably reigned in 376. Ammianus Marcellinus, the only known source on him, states that after Ermanaric's death he tried to resist the Alani, who were allied with the Huns, with the help of other Huns hired as mercenaries. He did so "for some time" (aliquantisper), but eventually, "after many defeats" (post multas clades), he died in battle. It is then assumed that he most probably ruled in 376, possibly also in 375. According to Herwig Wolfram, Vithimiris was "certainly not" the son of Ermanaric. His son Viderichus was too young at that time to rule, so the actual reign was in the hands of Alatheus and Saphrax, his subordinate commanders, as Michael Kulikowski labels them. There is also a parallel story of these events, told by Jordanes, the only other author to mention Ermanaric. However, Jordanes does not know Vithimiris; he narrates that after Ermanaric's death, a relative of his, Vinitharius by name, accepted the reign. He ruled barely for a year (vix anni spatio) and then he had to face the Huns in battle. The Hunnic king Balamber waged a long war on Vinitharius (diuque certati) and only in the third battle, he managed to kill him. However, there are doubts about the very existence of Balamber or any other Hunnic king at that time. (en)
- Vitimero (... – ...; fl. 380) fu un sovrano dei Grutungi. (it)
- Vithimiris, ook wel Withimer (375-376) was een Ostrogotische koning in de tijd dat zijn volk in de Oekraine woonachtig was. Hij was een familielid van Ermanerik en werd in 375 tot koning gekozen, nadat Ermanerik zelfmoord had gepleegd. (nl)
- Winitar (u Jordanesa), Witimir (łac. Vithimiris u Ammiana Marcelina) – król Ostrogotów, który według Jordanesa w roku 375 w drugim starciu (bo pierwsze przegrał) pokonał Antów, a ich księcia Boza ukrzyżował wraz z synami i siedemdziesięcioma naczelnikami plemiennymi. Przyjmuje się, że imię zanotowane przez Jordanesa to raczej przydomek, goc. *Vinita-harjis, „Wenedobójca” lub „zwalczający Wenedów” (czyli Słowian). Był wnukiem Wultulfa, brata Hermanaryka. Ponieważ podlegał zwierzchności Hunów, a uderzył na Antów będących sprzymierzeńcami Hunów, działaniami swymi sprowokował odwet ze strony huńskiego chana Balambera, który pozyskał innego Amala (syna , wnuka Hermanaryka) i na czele armii złożonej z Hunów i części Ostrogotów uderzył na Winitara w 376 roku. Dwie pierwsze bitwy wygrał Winitar, jednak w trzeciej przegrał i poległ. Po wygranej chan Balamber pojął za żonę jego siostrzenicę Wadamerkę. Winitar osierocił nieletniego syna (Wandalara). Władcą Ostrogotów z huńskiego namaszczenia został Hunimund. (pl)
- Vitimiro (em latim: Vithimiris; m. 376) foi, segundo Amiano Marcelino, um rei gótico dos grutungos ca. 375-376. Segundo esse relato, era filho de Hermenerico e governou as tribos góticas após a morte deste ca. 375. Segundo Herwig Wolfram, Vitimiro certamente não era filho do rei morto. Arne Søby Christensen em sua obra afirma que autores modernos identificam-o com o Vinitário da narrativa de Jordanes, alegando que os nomes podem ser unidos para formar Vitimiro Vinitário, significando "Vitimiro, lutador de vendos". Durante seu reinado, Vitimiro tentou resistir aos ataques dos alanos, que estavam aliados aos invasores hunos, com a ajuda de outros hunos contratados como mercenários, porém, após muitas derrotas, foi morto em batalha. Ele foi sucedido por seu filho Viderico, contudo, dado sua tenra idade, na verdade o governo permaneceu nas mãos dos comandantes subordinados Alateu e Safrax. (pt)
- Витимир (лат. Vithimirus, готск. Wiþimir, Widumers/𐍅𐌹𐌳𐌿𐌼𐌴𐍂𐍃 — «известный в лесу») — король остготов. Часто отождествляется с Винитарием, упоминаемымм в генеалогии рода Амалунгов у готского историка Иордана (? — после 551). (ru)
- Витимир — король ґотів, жив у IV столітті, вів у 370-тих війни проти антів, очолюваних Божем; був убитий в час боротьби проти гунів на чолі з Баламиром. Остготське царство було розташовано в південній частині України на березі Чорного моря, між Доном та Дністром. При Витимирі починається відступ готів за Дунай, на територію Римської імперії. В «Історії готів» Йордана історик розповідає, що король остготів Витимир «послав військо в межі антів і, коли вступив туди, у першій битві був переможений, але надалі діяв рішучіше й розіп'яв короля їхнього Божа з синами його і 70 старійшинами для залякування». Описана війна відбувалася в пониззі Дніпра. У 374 гуни обрали своїм великим каганом Баламира. Зібравши військо, Баламир пішов походом проти готів на чолі з королем остготів Германрихом й переміг їх. Відомо також, що Баламир покарав готського короля Вінітара за вбивство антського царя Божа. Йордан зводить генеалогію Вінітарія через його батька Валараванса до його діда Вультвульфа, який був рідним братом Германаріха. На думку німецького історика Хервіга Вольфрама, ім'я Вінітар (гот. Winiþ-arja букв. «Переможець венедів»), як це зазвичай буває з пишними прізвиськами, було згодом присвоєно йому його нащадками. За його припущенням, Витимир і Вінітар є однією особою: перший з них, який згадується Амміаном Марцелліном, здобувши перемогу над слов'янами-венедами, отримав прізвисько Вінітар, яке згадується вже Кассиодором. А у Аммиана Марцелліна з аланами бореться і Витимир (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Vitimir (també Withimer) va ser un rei ostrogot dels (375-376). Era membre de la família de Hermenric i va ser escollit rei després que aquest es suïcidés. Quan Vitimir fou escollit rei, el seu poble vivia uns moments molt difícils puix estaven sent constantment atacats per els Huns. El 376 els ostrogots van patir una terrible derrota a mans dels Huns, en la què Vitimir va perdre la vida. Com el seu fill, , era encara un infant, Alateu i Safrax van obtenir la regència, liderant el seu poble en direcció del Danubi i l'Imperi Romà. (ca)
- Vitimiro edo Withimer, Ermanarikoren familiako kide bat zen, eta, 375ean, ostrogodoen errege aukeratua izan zen (375-376), Ermanarikok bere buruaz beste egin eta gero. (eu)
- Vitimiro fue un rey de los greutungos, miembro de la familia de Hermanarico, que sucedió a este tras su suicidio. (es)
- Vitimero (... – ...; fl. 380) fu un sovrano dei Grutungi. (it)
- Vithimiris, ook wel Withimer (375-376) was een Ostrogotische koning in de tijd dat zijn volk in de Oekraine woonachtig was. Hij was een familielid van Ermanerik en werd in 375 tot koning gekozen, nadat Ermanerik zelfmoord had gepleegd. (nl)
- Витимир (лат. Vithimirus, готск. Wiþimir, Widumers/𐍅𐌹𐌳𐌿𐌼𐌴𐍂𐍃 — «известный в лесу») — король остготов. Часто отождествляется с Винитарием, упоминаемымм в генеалогии рода Амалунгов у готского историка Иордана (? — после 551). (ru)
- Vithimiris (auch Withimer, Visimar, Vithimir) war ein rex der Greutungen um 375/376. Vithimiris wird nur in den Res gestae des spätantiken Geschichtsschreibers Ammianus Marcellinus erwähnt, der sein Werk aber zeitnah zu den behandelten Ereignissen verfasste. Vithimiris wurde nach dem Tod Ermanarichs (eine Verwandtschaft scheint zweifelhaft) im Jahre 375 ein Anführer der Greutungen. Er kämpfte gegen die mit den Hunnen verbündeten Alanen und starb nach einigen Kämpfen. (de)
- Vithimiris was a king of the Greuthungi, ruling for some unspecified time in the area of present-day southern Ukraine. He succeeded to Ermanaric, meaning that he probably reigned in 376. Ammianus Marcellinus, the only known source on him, states that after Ermanaric's death he tried to resist the Alani, who were allied with the Huns, with the help of other Huns hired as mercenaries. He did so "for some time" (aliquantisper), but eventually, "after many defeats" (post multas clades), he died in battle. It is then assumed that he most probably ruled in 376, possibly also in 375. (en)
- Winitar (u Jordanesa), Witimir (łac. Vithimiris u Ammiana Marcelina) – król Ostrogotów, który według Jordanesa w roku 375 w drugim starciu (bo pierwsze przegrał) pokonał Antów, a ich księcia Boza ukrzyżował wraz z synami i siedemdziesięcioma naczelnikami plemiennymi. Przyjmuje się, że imię zanotowane przez Jordanesa to raczej przydomek, goc. *Vinita-harjis, „Wenedobójca” lub „zwalczający Wenedów” (czyli Słowian). (pl)
- Vitimiro (em latim: Vithimiris; m. 376) foi, segundo Amiano Marcelino, um rei gótico dos grutungos ca. 375-376. Segundo esse relato, era filho de Hermenerico e governou as tribos góticas após a morte deste ca. 375. Segundo Herwig Wolfram, Vitimiro certamente não era filho do rei morto. Arne Søby Christensen em sua obra afirma que autores modernos identificam-o com o Vinitário da narrativa de Jordanes, alegando que os nomes podem ser unidos para formar Vitimiro Vinitário, significando "Vitimiro, lutador de vendos". (pt)
- Витимир — король ґотів, жив у IV столітті, вів у 370-тих війни проти антів, очолюваних Божем; був убитий в час боротьби проти гунів на чолі з Баламиром. Остготське царство було розташовано в південній частині України на березі Чорного моря, між Доном та Дністром. При Витимирі починається відступ готів за Дунай, на територію Римської імперії. У 374 гуни обрали своїм великим каганом Баламира. Зібравши військо, Баламир пішов походом проти готів на чолі з королем остготів Германрихом й переміг їх. Відомо також, що Баламир покарав готського короля Вінітара за вбивство антського царя Божа. (uk)
|