[go: up one dir, main page]

An Entity of Type: Thing, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

In plant morphology, thorns, spines, and prickles, and in general spinose structures (sometimes called spinose teeth or spinose apical processes), are hard, rigid extensions or modifications of leaves, roots, stems or buds with sharp, stiff ends, and generally serve the same function: physically deterring animals from eating the plant material.

Property Value
dbo:abstract
  • في علم تشكل النبات، أشواك النبات هي زوائد مخروطية طويلة وصلبة متفرعة من السيقان أو الجذور أو الأوراق ذات طرف حاد ومٌدبب مُختلفة الأحجام والأشكال. وظيفتها الرئيسية هي الدفاع عن النبات من الحيوانات والمخلوقات الأخرى. وتُشكل هذه الأشواك إحدى أجزاء النسيج النباتي عدا أنها لا تحتوي على حزم الأوعيّة الدمويّة في غالبية الأشواك. وإلى جانب وظيفة هذه الأشواك الرئيسية وهي حماية النبات من الأضرار الخارجية، فإن لها وظائف أخرى؛ مثل تنظيم عملية درجة الحرارة للنبات نفسه ويُعد نبات الصبار أحد أشهر الأمثلة، وأيضاً تمييز الأنواع والأصناف، كما أن لها تأثير خفيف على الملحقات المُتخصصة وبالتالي لها دور في عملية التكاثر. (ar)
  • Trnovité struktury – trny, ostny a kolce jsou části rostlin, které prošly metamorfózou. Vytvořily se z listů, palistů, stonků, kořenů a pupenů. Dle jejich původu rozlišujeme 3 typy. Bývají tvrdé, pevné a především špičatě zakončené – ostré. Jejich ekologická podstata je především mechanická ochrana proti herbivorním živočichům. Mohou ale také sloužit jako úkryt pro mravence v případě akácie Acacia hindsii. Mravenci na oplátku chrání rostlinu proti jiným drobným škůdcům. Další funkcí může být ochrana rostliny proti extrémním teplotám, často v případě čeledi kaktusovitých (Cactaceae). (cs)
  • L'espina és una protuberància dura i esmolada que pot formar part del tronc, branques o altres òrgans i que no pot ser separada sense trencar teixits interns. Es troba a molts arbres (com l'arç blanc) i arbustos de moltes regions àrides. Quan una planta esdevé espinosa s'anomena espinescent. (ca)
  • Το αγκάθι ή τσίτα είναι μια αιχμηρή και σκληρή προεξοχή που αναπτύσσεται και κατανέμεται πολλαπλά στο σώμα ζώων και φυτών που ο κύριος ρόλος του είναι η άμυνα και προστασία του οργανισμού από εξωτερικούς κινδύνους. Σε κάποιες περιπτώσεις τα αγκάθια ενισχύονται με δηλητήριο για καλύτερη άμυνα και ενίοτε αποτελούν επιπρόσθετα το μέσο κίνησης του οργανισμού, όπως για παράδειγμα στον αχινό. Μια τσουκνίδα έχει αιχμηρές και σκληρές προεξοχές σε κατανομή στο σώμα της, που περιέχουν μάλιστα καυστική ουσία, όμως δεν μιλάμε για αγκάθια καθώς οι προεξοχές αυτές είναι τρίχες που είναι σχεδόν ανεπαίσθητες στην ανθρώπινη αφή. Περνώντας από τη φύση σε ανθρώπινα δημιουργήματα, ένα ονομάζεται αγκαθωτό όταν κατά μήκος του κατανέμονται σκληρές και αιχμηρές προεξοχές που του δίνουν την ιδιότητα της απώθησης ανθρώπων, ζώων κλπ. * Βελόνια μιας τσουκνίδας * Αγκάθια σκατζόχοιρου * Αγκάθια τριανταφυλλιάς * Αγκάθια σε αχινό * * (el)
  • Dorno aŭ kiel ĉe berberiso, troviĝas en la pozicio de folio (foli-dorno) aŭ kiel ĉe kratago, de branĉo (branĉ-dorno) kaj komunikiĝas kun la internaĵo de la tigo. (eo)
  • Ein Dorn ist ein stechendes Gebilde an einer Pflanze, das an der Stelle eines Organs sitzt. Dornen sind also umgewandelte Sprossachsen, Blätter, Nebenblätter oder Wurzeln. Ihre Identität ist durch ihre Stellung zu erkennen, teilweise auch durch Übergangsbildungen. Dornen sind stets von Leitbündeln durchzogen. Dies unterscheidet sie von den ähnlichen Stacheln, die jedoch als Emergenz nur von Epidermis und Rindengewebe gebildet werden. Im allgemeinen Sprachgebrauch werden die beiden Begriffe gewöhnlich nicht entsprechend dieser Definition unterschieden, so besitzt eine Rose botanisch betrachtet nicht die sprichwörtlichen Dornen, sondern Stacheln. Dornen dienen der Abwehr von Herbivoren und manchmal zum Klettern wie z. B. bei den Spreizklimmern. (de)
  • Las espinas son formaciones agudas, aleznadas, a veces ramificadas, de las plantas. Están provistas de tejido vascular, son muy ricas en tejidos de sostén y, como consecuencia, son rígidas. Esto las diferencia de otras estructuras espinescentes vegetales, particularmente de los aguijones, que son excrecencias de la epidermis y tejidos subyacentes sin tejido vascular. Las espinas pueden tener su origen como transformación del tallo, es decir, que son ramas reducidas, como sucede en Prunus spinosa y Gleditsia triacanthos, y se denominan espinas caulinares. En este caso, el tejido vascular de la espina es una continuación del leño del tallo. , planta palustre típica de humedales, es un ejemplo ilustrativo de espina caulinar, ya que sus espinas a veces llevan hojas diminutas, al igual que un tallo. Las espinas también pueden ser el resultado de la transformación de una hoja, como es el caso de las cactáceas y de las especies del género Berberis, y se denominan espinas foliares. Finalmente, en casos muy raros, las espinas pueden ser el resultado de la modificación de la raíz a través de un intenso proceso de lignificación, y se denominan espinas radicales. Varios términos comúnmente utilizados en botánica derivan de la palabra espina. Así, «espinoso/a» se refiere a un tejido u órgano o a una planta que presenta espinas; «espinuloso/a» o «espinescente», cuando las espinas que muestra son pequeñas.​ La presencia de espinas es un carácter que se halla difundido sobre todo en plantas típicas de las regiones áridas, como desiertos, estepas, bosques secos y espinares. En estos casos, las espinas son en general el resultado de la transformación de hojas, y permiten reducir la transpiración de la planta y auxiliar a la economía de agua, debido a que no presentan estomas. En otras regiones climáticas y en plantas no xerófitas también aparecen espinas, ya que estas estructuras duras y afiladas, con ápices puntiagudos (algunas con puntas en forma de lezna, anzuelo o gancho), son una excelente defensa contra los animales herbívoros.​ (es)
  • Botanikan, arantza landare batzuetako zurtoin, hosto eta sustraietan izaten den atal zorrotz eta gogorra da, kasu batzuetan landareen transpirazioa murriztu eta horien ur-beharrak murriztea (horregatik ohikoak dira klima lehorreko landareetan, kaktusetan esaterako) eta, beste batzuetan, animalien aurkako babestea helburu dituena. (eu)
  • Duri merupakan segala macam bagian tumbuhan atau hewan yang berujung tajam dan cukup keras sehingga cenderung melukai kulit atau permukaan tubuh lainnya. Duri merupakan istilah yang umum (generik). Secara teknis bidang biologi memiliki istilah yang berbeda-beda sesuai dengan cara terbentuk dan asal-usulnya (ontogeni). Duri berkembang dari asal jaringan yang berbeda-beda. (in)
  • En botanique, une épine est un piquant issu de la métamorphose d'organes végétatifs, tels que les racines, la tige, les stipules, et le plus souvent les feuilles modifiées (cataphylles) qui n'ont pas de rôle photosynthétique mais sont spécialisées dans la défense des plantes contre les herbivores. En forme d'excroissance pointue et dure faisant corps avec le bois de la tige, des rameaux ou autres organes (dits épineux), l'épine ne peut être détachée sans déchirure des fibres. On trouve les épines sur de nombreux arbres (aubépine, févier d'Amérique) et arbustes des régions arides (Ocotillo). Les feuilles persistantes en aiguille rencontrées chez de nombreuses espèces de Conifères sont appelées improprement épines, leur dénomination botanique étant l'aiguillon qui désigne spécifiquement une feuille allongée, étroite et pointue (dite aciculée). Lorsque cet organe est absent d'une plante, celle-ci est qualifiée d'inerme. (fr)
  • In plant morphology, thorns, spines, and prickles, and in general spinose structures (sometimes called spinose teeth or spinose apical processes), are hard, rigid extensions or modifications of leaves, roots, stems or buds with sharp, stiff ends, and generally serve the same function: physically deterring animals from eating the plant material. (en)
  • 가시는 식물의 뾰족한 부분을 말한다. 가시는 자신을 보호하기 위해 만들어지고 또한 주변 자연 환경으로부터 적응하기 위해 만들어진다. 대표적인 것은 선인장, 가시연꽃이다. 가시는 식물에 따라 독성이 들어있기도 한다. 오이는 열매에 가시가 있다. (ko)
  • 植物学において、棘(とげ、いばら)は植物体に生じる刺状の構造の総称。厳密には、その成り立ちによって茎針(thorn)、葉針(leaf spine)、刺状突起体(prickle)などと区別されるが、本記事ではこれらの総称を棘と表記する。 これらの用語は以下のように使い分けられる。 * 茎針(thorn) - 茎や枝が変形して生じる構造。 * 葉針(leaf spine) - 葉や托葉、葉柄が変形して生じる構造。 * 刺状突起体(prickle) - 毛と類似するが、より粗いものを指す(バラのトゲなど)。茎の表皮や樹皮から生じる構造。 なお茎針と葉針は、ともに維管束をもつ構造であるため区別する必要は無く、刺状突起体は維管束を持たないためこれらから区別すべきとする主張もある。 (ja)
  • Een doorn, zoals bij berberis, zit in de plaats van een blad (bladdoorn) of, zoals bij meidoorn, van een tak (takdoorn) en is verbonden met het inwendige van de stengel. Bijgevolg bevat een doorn steeds vasculair weefsel. Een bladdoorn onderscheidt zich van takdoornen door de aanwezigheid van een okselknop. * doorns * Bladdoorns met in de oksels de scheuten bij zuurbes * Takdoorns in de bladoksels bij eenstijlige meidoorn (nl)
  • Ciernie (ang. thorn, spine, łac. spina) – ostro zakończone wyrostki roślinne o szydłowatym kształcie będące przekształconymi liśćmi (ciernie pochodzenia liściowego np. u berberysu i kaktusów) lub pędami bocznymi (np. u tarniny i grochodrzewu) oraz rzadziej przylistkami (np. u niektórych wilczomleczowatych). U niektórych palm powstają również ciernie pochodzenia korzeniowego (rzadkość). Ciernie są charakterystyczne dla kserofitów (roślin zasiedlających typowo suche biotopy, jak pustynie, busz i stepy), ale są spotykane i w strefie klimatów umiarkowanych. Stanowią przystosowanie zmniejszające powierzchnię transpiracyjną rośliny, a także chronią ją przed zjedzeniem przez zwierzęta roślinożerne. W odróżnieniu od kolców, ciernie mają własną wiązkę przewodzącą, która łączy je z częścią rośliny, na której występują. Morfologicznie ciernie są także wzmocnione tkanką podskórną, np. drewnem, co utrudnia ich złamanie, w przeciwieństwie do kolców, np. róży. (pl)
  • Una spina è una rigida protuberanza, appuntita e spesso lacerante, che fuoriesce dalla superficie di numerose piante. È bene distinguere che le sottili e rigide punte aghiformi dei cactus sono in realtà foglie modificate e che le sporgenze più o meno grosse, carnose e acuminate di alcuni arbusti, come le rose, sono aculei .La presenza di spine assume quindi la funzione di regolare la traspirazione soprattutto in habitat aridi. Essi assumono anche una funzione difensiva verso gli attacchi dei predatori e benché, in generale, queste siano un meccanismo di difesa passiva, in alcune specie possono essere vuote e contenere al loro interno sostanze tossiche, urticanti o nocive che possono causare all'aggressore una sofferenza più o meno durevole se non anche una paralisi. (it)
  • Torn är ett spetsigt och vasst utskott på en växt. Tornar bildas från lång- eller kortskott eller från ombildade blad. Det innebär att de har kärlvävnad i sig, till skillnad från taggar som inte har det. Tornar skyddar mot betande djur. Exempel på växter med tornar är slån, berberis och hagtorn (men inte rosor). (sv)
  • Колю́чки (в ботанике) — заострённые, твёрдые, обычно одревесневшие образования у растений. Колючки следует отличать от шипов — твёрдых массивных заострённых выростов эпидермы и подлежащих тканей, которые образуются на стеблях и черешках (реже — на листьях) многих растений — например, видов розоцветных из родов малина (Rubus), шиповник (Rosa) и др.. В отличие от колючек шипы по своему происхождению относятся к эмергенцам, хотя они морфологически и сходны с колючками, но не имеют строго порядка в расположении, то есть не привязаны к узлам, пазухам листьев и т. п. (ru)
  • Espinho, em botânica, é um órgão axial ou apendicular, duro e pontiagudo, tais como os encontrados nas laranjeiras, resultantes da modificação de um ramo, folha, estípula ou raiz, constituído por tecido lignificado e vascular, e que se arrancado destrói o tecido subjacente. Geralmente espinhos são estruturas modificadas. Nas cactáceas os espinhos, por exemplo, são catáfilos (folhas modificadas, com menor grau de organização que folhas comuns) para evitar perda de água. Existem também estruturas semelhantes encontradas nos vegetais da família rósea, por exemplo, as quais não são espinhos. Na verdade, são denominadas acúleos, que são uma espécie de pêlos enrijecidos compostos pela presença de lignina ou acúmulo de substâncias inorgânicas impregnadas junto à parede celular. Quando se destaca o espinho, há danos no vegetal pelo fato de o espinho ter ligação com o cilindro vascular, diferentemente do acúleo que não possui esse vínculo e é facilmente destacado, ficando no seu lugar uma "cicatriz". (pt)
  • Колючки́ у рослин — тверді, загострені на кінцях утвори, які є наслідком перетворення окремих органів або їхніх частин. На колючки можуть перетворюватися пагони (у дикої груші, крушини, гледичії), цілі листки (у барбариса), прилистки (у робінії звичайної), середні жилки листків (у карагани) та інші частини рослин. Колючки у кактусів — модифіковані брунькові лусочки, що виростають з модифікована пазушних бруньок — ареол. В ареолах вони розміщені поодиноко чи групами, їхня функція — конденсація води з повітря, захист від сонячних опіків та поїдання тваринами, сприяння поширенню плодів є нектарні колючки, що виділяють солодкий сік. Одним з різновидів колючок кактусів є глохідії — одноклітинні волоски, дуже гострі і жорсткі. (uk)
  • 在植物形態學中,刺是指植物中具有尖端的堅硬構造。不同的植物有不同的生長與發育,各別由植物的器官、莖、托葉、葉脈或纖毛中特化而來。刺的主要功能是防止植食性动物啮食,具保护作用。植物的刺可分為: (zh)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageID
  • 25725334 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 17462 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1072752824 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dcterms:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • في علم تشكل النبات، أشواك النبات هي زوائد مخروطية طويلة وصلبة متفرعة من السيقان أو الجذور أو الأوراق ذات طرف حاد ومٌدبب مُختلفة الأحجام والأشكال. وظيفتها الرئيسية هي الدفاع عن النبات من الحيوانات والمخلوقات الأخرى. وتُشكل هذه الأشواك إحدى أجزاء النسيج النباتي عدا أنها لا تحتوي على حزم الأوعيّة الدمويّة في غالبية الأشواك. وإلى جانب وظيفة هذه الأشواك الرئيسية وهي حماية النبات من الأضرار الخارجية، فإن لها وظائف أخرى؛ مثل تنظيم عملية درجة الحرارة للنبات نفسه ويُعد نبات الصبار أحد أشهر الأمثلة، وأيضاً تمييز الأنواع والأصناف، كما أن لها تأثير خفيف على الملحقات المُتخصصة وبالتالي لها دور في عملية التكاثر. (ar)
  • Trnovité struktury – trny, ostny a kolce jsou části rostlin, které prošly metamorfózou. Vytvořily se z listů, palistů, stonků, kořenů a pupenů. Dle jejich původu rozlišujeme 3 typy. Bývají tvrdé, pevné a především špičatě zakončené – ostré. Jejich ekologická podstata je především mechanická ochrana proti herbivorním živočichům. Mohou ale také sloužit jako úkryt pro mravence v případě akácie Acacia hindsii. Mravenci na oplátku chrání rostlinu proti jiným drobným škůdcům. Další funkcí může být ochrana rostliny proti extrémním teplotám, často v případě čeledi kaktusovitých (Cactaceae). (cs)
  • L'espina és una protuberància dura i esmolada que pot formar part del tronc, branques o altres òrgans i que no pot ser separada sense trencar teixits interns. Es troba a molts arbres (com l'arç blanc) i arbustos de moltes regions àrides. Quan una planta esdevé espinosa s'anomena espinescent. (ca)
  • Dorno aŭ kiel ĉe berberiso, troviĝas en la pozicio de folio (foli-dorno) aŭ kiel ĉe kratago, de branĉo (branĉ-dorno) kaj komunikiĝas kun la internaĵo de la tigo. (eo)
  • Botanikan, arantza landare batzuetako zurtoin, hosto eta sustraietan izaten den atal zorrotz eta gogorra da, kasu batzuetan landareen transpirazioa murriztu eta horien ur-beharrak murriztea (horregatik ohikoak dira klima lehorreko landareetan, kaktusetan esaterako) eta, beste batzuetan, animalien aurkako babestea helburu dituena. (eu)
  • Duri merupakan segala macam bagian tumbuhan atau hewan yang berujung tajam dan cukup keras sehingga cenderung melukai kulit atau permukaan tubuh lainnya. Duri merupakan istilah yang umum (generik). Secara teknis bidang biologi memiliki istilah yang berbeda-beda sesuai dengan cara terbentuk dan asal-usulnya (ontogeni). Duri berkembang dari asal jaringan yang berbeda-beda. (in)
  • In plant morphology, thorns, spines, and prickles, and in general spinose structures (sometimes called spinose teeth or spinose apical processes), are hard, rigid extensions or modifications of leaves, roots, stems or buds with sharp, stiff ends, and generally serve the same function: physically deterring animals from eating the plant material. (en)
  • 가시는 식물의 뾰족한 부분을 말한다. 가시는 자신을 보호하기 위해 만들어지고 또한 주변 자연 환경으로부터 적응하기 위해 만들어진다. 대표적인 것은 선인장, 가시연꽃이다. 가시는 식물에 따라 독성이 들어있기도 한다. 오이는 열매에 가시가 있다. (ko)
  • 植物学において、棘(とげ、いばら)は植物体に生じる刺状の構造の総称。厳密には、その成り立ちによって茎針(thorn)、葉針(leaf spine)、刺状突起体(prickle)などと区別されるが、本記事ではこれらの総称を棘と表記する。 これらの用語は以下のように使い分けられる。 * 茎針(thorn) - 茎や枝が変形して生じる構造。 * 葉針(leaf spine) - 葉や托葉、葉柄が変形して生じる構造。 * 刺状突起体(prickle) - 毛と類似するが、より粗いものを指す(バラのトゲなど)。茎の表皮や樹皮から生じる構造。 なお茎針と葉針は、ともに維管束をもつ構造であるため区別する必要は無く、刺状突起体は維管束を持たないためこれらから区別すべきとする主張もある。 (ja)
  • Een doorn, zoals bij berberis, zit in de plaats van een blad (bladdoorn) of, zoals bij meidoorn, van een tak (takdoorn) en is verbonden met het inwendige van de stengel. Bijgevolg bevat een doorn steeds vasculair weefsel. Een bladdoorn onderscheidt zich van takdoornen door de aanwezigheid van een okselknop. * doorns * Bladdoorns met in de oksels de scheuten bij zuurbes * Takdoorns in de bladoksels bij eenstijlige meidoorn (nl)
  • Una spina è una rigida protuberanza, appuntita e spesso lacerante, che fuoriesce dalla superficie di numerose piante. È bene distinguere che le sottili e rigide punte aghiformi dei cactus sono in realtà foglie modificate e che le sporgenze più o meno grosse, carnose e acuminate di alcuni arbusti, come le rose, sono aculei .La presenza di spine assume quindi la funzione di regolare la traspirazione soprattutto in habitat aridi. Essi assumono anche una funzione difensiva verso gli attacchi dei predatori e benché, in generale, queste siano un meccanismo di difesa passiva, in alcune specie possono essere vuote e contenere al loro interno sostanze tossiche, urticanti o nocive che possono causare all'aggressore una sofferenza più o meno durevole se non anche una paralisi. (it)
  • Torn är ett spetsigt och vasst utskott på en växt. Tornar bildas från lång- eller kortskott eller från ombildade blad. Det innebär att de har kärlvävnad i sig, till skillnad från taggar som inte har det. Tornar skyddar mot betande djur. Exempel på växter med tornar är slån, berberis och hagtorn (men inte rosor). (sv)
  • Колю́чки (в ботанике) — заострённые, твёрдые, обычно одревесневшие образования у растений. Колючки следует отличать от шипов — твёрдых массивных заострённых выростов эпидермы и подлежащих тканей, которые образуются на стеблях и черешках (реже — на листьях) многих растений — например, видов розоцветных из родов малина (Rubus), шиповник (Rosa) и др.. В отличие от колючек шипы по своему происхождению относятся к эмергенцам, хотя они морфологически и сходны с колючками, но не имеют строго порядка в расположении, то есть не привязаны к узлам, пазухам листьев и т. п. (ru)
  • Колючки́ у рослин — тверді, загострені на кінцях утвори, які є наслідком перетворення окремих органів або їхніх частин. На колючки можуть перетворюватися пагони (у дикої груші, крушини, гледичії), цілі листки (у барбариса), прилистки (у робінії звичайної), середні жилки листків (у карагани) та інші частини рослин. Колючки у кактусів — модифіковані брунькові лусочки, що виростають з модифікована пазушних бруньок — ареол. В ареолах вони розміщені поодиноко чи групами, їхня функція — конденсація води з повітря, захист від сонячних опіків та поїдання тваринами, сприяння поширенню плодів є нектарні колючки, що виділяють солодкий сік. Одним з різновидів колючок кактусів є глохідії — одноклітинні волоски, дуже гострі і жорсткі. (uk)
  • 在植物形態學中,刺是指植物中具有尖端的堅硬構造。不同的植物有不同的生長與發育,各別由植物的器官、莖、托葉、葉脈或纖毛中特化而來。刺的主要功能是防止植食性动物啮食,具保护作用。植物的刺可分為: (zh)
  • Το αγκάθι ή τσίτα είναι μια αιχμηρή και σκληρή προεξοχή που αναπτύσσεται και κατανέμεται πολλαπλά στο σώμα ζώων και φυτών που ο κύριος ρόλος του είναι η άμυνα και προστασία του οργανισμού από εξωτερικούς κινδύνους. Σε κάποιες περιπτώσεις τα αγκάθια ενισχύονται με δηλητήριο για καλύτερη άμυνα και ενίοτε αποτελούν επιπρόσθετα το μέσο κίνησης του οργανισμού, όπως για παράδειγμα στον αχινό. Περνώντας από τη φύση σε ανθρώπινα δημιουργήματα, ένα ονομάζεται αγκαθωτό όταν κατά μήκος του κατανέμονται σκληρές και αιχμηρές προεξοχές που του δίνουν την ιδιότητα της απώθησης ανθρώπων, ζώων κλπ. * * * * (el)
  • Las espinas son formaciones agudas, aleznadas, a veces ramificadas, de las plantas. Están provistas de tejido vascular, son muy ricas en tejidos de sostén y, como consecuencia, son rígidas. Esto las diferencia de otras estructuras espinescentes vegetales, particularmente de los aguijones, que son excrecencias de la epidermis y tejidos subyacentes sin tejido vascular. (es)
  • Ein Dorn ist ein stechendes Gebilde an einer Pflanze, das an der Stelle eines Organs sitzt. Dornen sind also umgewandelte Sprossachsen, Blätter, Nebenblätter oder Wurzeln. Ihre Identität ist durch ihre Stellung zu erkennen, teilweise auch durch Übergangsbildungen. Dornen sind stets von Leitbündeln durchzogen. Dies unterscheidet sie von den ähnlichen Stacheln, die jedoch als Emergenz nur von Epidermis und Rindengewebe gebildet werden. Im allgemeinen Sprachgebrauch werden die beiden Begriffe gewöhnlich nicht entsprechend dieser Definition unterschieden, so besitzt eine Rose botanisch betrachtet nicht die sprichwörtlichen Dornen, sondern Stacheln. (de)
  • En botanique, une épine est un piquant issu de la métamorphose d'organes végétatifs, tels que les racines, la tige, les stipules, et le plus souvent les feuilles modifiées (cataphylles) qui n'ont pas de rôle photosynthétique mais sont spécialisées dans la défense des plantes contre les herbivores. En forme d'excroissance pointue et dure faisant corps avec le bois de la tige, des rameaux ou autres organes (dits épineux), l'épine ne peut être détachée sans déchirure des fibres. On trouve les épines sur de nombreux arbres (aubépine, févier d'Amérique) et arbustes des régions arides (Ocotillo). (fr)
  • Ciernie (ang. thorn, spine, łac. spina) – ostro zakończone wyrostki roślinne o szydłowatym kształcie będące przekształconymi liśćmi (ciernie pochodzenia liściowego np. u berberysu i kaktusów) lub pędami bocznymi (np. u tarniny i grochodrzewu) oraz rzadziej przylistkami (np. u niektórych wilczomleczowatych). U niektórych palm powstają również ciernie pochodzenia korzeniowego (rzadkość). (pl)
  • Espinho, em botânica, é um órgão axial ou apendicular, duro e pontiagudo, tais como os encontrados nas laranjeiras, resultantes da modificação de um ramo, folha, estípula ou raiz, constituído por tecido lignificado e vascular, e que se arrancado destrói o tecido subjacente. Geralmente espinhos são estruturas modificadas. Nas cactáceas os espinhos, por exemplo, são catáfilos (folhas modificadas, com menor grau de organização que folhas comuns) para evitar perda de água. (pt)
rdfs:label
  • شوك النبات (ar)
  • Espina (botànica) (ca)
  • Trn (botanika) (cs)
  • Dorn (Botanik) (de)
  • Αγκάθι (el)
  • Dorno (botaniko) (eo)
  • Arantza (botanika) (eu)
  • Espina (botánica) (es)
  • Duri (in)
  • Épine (fr)
  • Spina (it)
  • 가시 (식물) (ko)
  • 棘 (植物) (ja)
  • Doorn (plant) (nl)
  • Cierń (pl)
  • Espinho (botânica) (pt)
  • Thorns, spines, and prickles (en)
  • Torn (botanik) (sv)
  • Колючки (ru)
  • Колючка (uk)
  • (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:content of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License