| dbo:abstract
|
- Cet article est une chronologie de l'évolution territoriale de la Suisse, listant les modifications intérieures et extérieures de la géographie politique de ce pays, depuis ses origines en 1291 jusqu'à l'époque contemporaine. (fr)
- The territorial evolution of Switzerland occurred primarily with the acquisition of territory by the historical cantons of the Old Swiss Confederacy and its close associates. This gradual expansion took place in two phases, the growth from the medieval Founding Cantons to the "Eight Cantons" during 1332–1353, and the expansion to the "Thirteen Cantons" of the Reformation period during 1481–1513. The Helvetic Republic (formed 1798) as revised in the Act of Mediation (1803) added further territories of former Associates of the Swiss Confederacy, notably those of the Abbey of St. Gall and the Three Leagues. The territories of the Valais, the Swiss Jura and Geneva were added to the "restored" Confederacy following the Congress of Vienna in 1815. The restored Confederacy remained a union of nominally independent states until the formation of Switzerland as a federal state in 1848. Some territorial disputes remained, and were resolved in the 1850s and 1860s. Since then, the territory of Switzerland has remained fixed (with the exception of minor border corrections) by 1863. There have since been a number of unsuccessful suggestions for further enlargement. The most realistic of these was the possible accession of Vorarlberg following a referendum held there in 1919, in which 81% of the people of Vorarlberg voted to join Switzerland; but Vorarlberg was instead incorporated into the First Austrian Republic. There was a brief and unsuccessful revival of Alemannic separatism after World War II, and in the later half of the 20th century, there were no serious political scenarios of any further enlargement of Switzerland. Since 2008, similar proposals have once again been discussed, at least as hypotheticals, as expressions of Euroscepticism, reflecting the wish of territories within European Union member states to leave the European Union. Since there is currently no legal framework governing the admission of new cantons, any enlargement would, as a matter of Swiss law, require an amendment of the Swiss federal constitution and therefore a national popular referendum. A corresponding proposal was submitted by Jurassian representative Dominique Baettig in 2010, but was dropped after Baettig was not re-elected in 2011. (en)
- De territoriale evolutie van Zwitserland begon bij de oprichting van de Confederatie van de III kantons. De laatste grenswijziging vond plaats in 1996. Vlag van het Oude Eedgenootschap.Vlag van de Helvetische Republiek.Vlag van Zwitserland. (nl)
- Швейцарский союз был основан как позднесредневековой альянс между сельскими общинами, расположенными в долинах Альп и входившими в то время в состав Священной Римской империи, для обеспечения общих интересов, прежде всего, защиты торговли через альпийские перевалы, являвшимися кратчайшим путём между Германией и Италией. Желая, в условиях противостояния в Италии с папой римским, самостоятельно контролировать стратегически важный регион, императоры из династии Гогенштауфенов присвоили этим землям статус «имперских» (нем. reichsfrei). Находясь в этом статусе, регионы Ури, Швиц и Унтервальден напрямую подчинялись императору без каких-либо промежуточных сеньоров и, таким образом, были в значительной степени автономны. Владевшая значительными землями в этом регионе династия Габсбургов стремилась расширить своё влияние и подчинить «имперские» общины себе, вследствие чего между ними возник конфликт. Три «лесных кантона»-основателя «Клятвенного братства», как тогда назывался союз, объединились в начале XIV века с принадлежавшему Габсбургам городом Люцерном и имперскими городами Цюрих и Берн. Вместе им удалось победить габсбургскую армию в нескольких битвах. Они также извлекали пользу из внутриполитической ситуации внутри Священной Римской империи, императоры которой на протяжении большей части XIV века происходили из Люксембургского дома, враждовавшего с Габсбургами и рассматривающего «Клятвенное братство» как потенциальных союзников. В результате войн и мирного расширения, Союз к 1460 году контролировал к югу и западу от Рейна большую часть территории до Альп и гор Юра. В конце XV века две войны привели к расширению Союза до тринадцати кантонов: в Бургундских войнах 1470-х годов союзники утвердили свою гегемонию на западной границе, а их победа в Швабской войне 1499 года против войск императора Максимилиана I обеспечила фактическую независимость от империи. Во время своего участия в Итальянских войнах швейцарцы взяли под свой контроль Тичино. Два подобных союза возникли и в соседних областях Альп в XIV веке: в Граубюндене был основан «Союз трех лиг», а в Вале в результате конфликтов с Савойским герцогством был образован «Союз Семи Десятков». Ни один из этих союзов не был частью «Клятвенного братства», но оба они поддерживали с ним очень тесные связи. (ru)
- Територіальна еволюція Швейцарії відбулася насамперед із придбанням території історичними кантонами Старошвейцарської Конфедерації та її наближеними . Таке поступове розширення було в два етапи, зростання від середньовічних Основоположного Cantions до " Вісім кантонів " в протягом 1332—1353, а також розширення до " Тринадцять кантонів « в період Реформації в протягом 1481—1513. Республіка Гельвеція (заснована в 1798 році), була внесена поправки в Закон про посередництво (1803), додавши інші території колишніх союзників Швейцарської Конфедерації, включаючи абатство Сент-Галл і три союзи . Після Віденського конгресу 1815 року до „відновленої“ Конфедерації, були додані території Вале, швейцарської Юри та Женеви Відновлена Конфедерація була конфедерацією номінально незалежних націй, поки Швейцарія не стала федеративною державою в 1848 році. Деякі територіальні суперечки все ще існували і були вирішені в 1850-1860-х роках. Відтоді територія Швейцарії залишалася незмінною (за винятком незначних поправок на кордоні) до 1863 року. З тих пір була низка невдалих пропозицій щодо подальшого розширення. Найбільш реалістичним з них було можливе приєднання Форарльберга після референдуму, проведеного там у 1919 році, на якому 81 % жителів Форарльберга проголосували за приєднання до Швейцарії; але замість цього Форарльберг був включений до складу Першої Австрійської Республіки . Після Другої світової війни відбулося коротке й невдале відродження алеманського сепаратизму, а в другій половині 20 століття не було серйозних політичних сценаріїв подальшого розширення Швейцарії. З 2008 року подібні пропозиції знову обговорювалися, принаймні як гіпотетичні, як вираз євроскептицизму, що відображає бажання територій у складі країн-членів Європейського Союзу вийти з Європейського Союзу . Оскільки наразі не існує законодавчої бази, яка б регулювала прийняття нових кантонів, будь-яке розширення, як питання швейцарського законодавства, вимагало б внесення змін до федеральної конституції Швейцарії, а отже, всенародного референдуму. Відповідну пропозицію вніс представник Юрасі Домінік Беттіг у 2010 році, але від нього відмовили після того, як Беттіга не переобрали в 2011 році . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Cet article est une chronologie de l'évolution territoriale de la Suisse, listant les modifications intérieures et extérieures de la géographie politique de ce pays, depuis ses origines en 1291 jusqu'à l'époque contemporaine. (fr)
- De territoriale evolutie van Zwitserland begon bij de oprichting van de Confederatie van de III kantons. De laatste grenswijziging vond plaats in 1996. Vlag van het Oude Eedgenootschap.Vlag van de Helvetische Republiek.Vlag van Zwitserland. (nl)
- The territorial evolution of Switzerland occurred primarily with the acquisition of territory by the historical cantons of the Old Swiss Confederacy and its close associates. This gradual expansion took place in two phases, the growth from the medieval Founding Cantons to the "Eight Cantons" during 1332–1353, and the expansion to the "Thirteen Cantons" of the Reformation period during 1481–1513. (en)
- Територіальна еволюція Швейцарії відбулася насамперед із придбанням території історичними кантонами Старошвейцарської Конфедерації та її наближеними . Таке поступове розширення було в два етапи, зростання від середньовічних Основоположного Cantions до " Вісім кантонів " в протягом 1332—1353, а також розширення до " Тринадцять кантонів « в період Реформації в протягом 1481—1513. (uk)
- Швейцарский союз был основан как позднесредневековой альянс между сельскими общинами, расположенными в долинах Альп и входившими в то время в состав Священной Римской империи, для обеспечения общих интересов, прежде всего, защиты торговли через альпийские перевалы, являвшимися кратчайшим путём между Германией и Италией. Желая, в условиях противостояния в Италии с папой римским, самостоятельно контролировать стратегически важный регион, императоры из династии Гогенштауфенов присвоили этим землям статус «имперских» (нем. reichsfrei). Находясь в этом статусе, регионы Ури, Швиц и Унтервальден напрямую подчинялись императору без каких-либо промежуточных сеньоров и, таким образом, были в значительной степени автономны. (ru)
|