| dbo:abstract
|
- الدواء النفسي أو المؤثرات العقلية هي أدوية ذات تأثير نفسي، تستخدم للتأثير على التركيب الكيميائي للدماغ والجهاز العصبي. وهي أدوية غير مرخصًا لها بدون وصفة طبية، حيث ان آلية عملها هي التأثير على التركيب الكيميائي للدماغ والجهاز العصبي. وبالتالي، يتم استخدام هذه الأدوية لعلاج الأمراض العقلية. عادة ما يتم وصفه في بيئات نفسية، وعادة ما تكون هذه الأدوية مصنوعة من مركبات كيميائية اصطناعية. منذ منتصف القرن العشرين، تقود هذه الأدوية علاجات لمجموعة واسعة من الاضطرابات العقلية وتقلل من الحاجة إلى العلاج طويل الأجل في المستشفى، وبالتالي خفضت تكلفة الرعاية الصحية العقلية. النكوص أو إعادة الاستشفاء للمرضى العقليين مرتفع في العديد من البلدان، وأسباب الانتكاسات قيد البحث. (ar)
- Una medicació psiquiàtrica (o medicació psicotròpica) és un medicament psicoactiu (un psicofàrmac) pres per exercir un efecte sobre la composició química del cervell i del sistema nerviós. Per tant, aquests medicaments s'utilitzen per tractar malalties mentals. Aquests medicaments solen ser compostos químics sintètics i se solen prescriure en entorns psiquiàtrics, potencialment de forma involuntària durant una hospitalització. Des de mitjan segle xx, aquests medicaments han estat els principals tractaments per a una àmplia gamma de trastorns mentals i han disminuït la necessitat d'hospitalització a llarg termini, reduint el cost de l'atenció de salut mental. La reincidència o la rehospitalització de malalts mentals té unes taxes elevades en molts països i s'està investigant els motius de les recaigudes. (ca)
- Un psicòtrop és una substància química que actua principalment sobre el sistema nerviós central. Algunes són prescrites amb finalitats terapèutiques (medicació psicotròpica o psicofàrmacs), de les quals no es parla en aquest article. La seva acció comporta canvis temporals sobre la percepció, l'estat d'ànim, l'estat de consciència i el comportament. Un psicòtrop pot actuar com a depressor (alenteix el sistema nerviós central), estimulant (activa el sistema nerviós central) o al·lucinogen (indueix al·lucinacions, alteracions de les percepcions i altres deformacions de funcionament del sistema nerviós central). Moltes de les substàncies psicoactives produeixen canvis subjectius als estats de consciència i d'humor que poden ser experimentats com a plaents (com l'eufòria) o útils (estat d'alerta augmentat). Això, conjuntament amb els seus efectes bioquímics, n'afavoreixen l'addicció, és a dir el consum excessiu amb grans riscos i conseqüències negatives per la salut. (ca)
- Psychofarmaka jsou skupina léků působících na navození rovnováhy neurotransmiterů, které ovlivňují fungování psychických funkcí – nálada, emoce, vnímání, vědomí, chování, kognice. Nejčastěji se s jejich užitím setkáme v psychiatrii, ale mohou být užívané také v jiných oblastech – například v neurologii. (cs)
- Psychoaktivní droga (též psychotropní látka, omamná látka, často nepřesně droga nebo návyková látka) je chemická látka primárně působící na centrálně nervovou soustavu, kde mění mozkové funkce a způsobuje dočasné změny ve vnímání, náladě, vědomí a chování. Záměrně bývá využívána k rekreačním účelům, jako entheogen pro rituální a duchovní účely, jako nástroj pro studium a rozšíření mysli nebo jako léčivo. Pojem droga sám o sobě označuje usušené části rostlin či živočichů používané v lékařství. Původ slova je v nizozemském droog – „suchý“. Později začal být tento výraz používán pro psychoaktivní látky. V přeneseném smyslu se slovem droga označují i pro jedince velmi oblíbené situace či přímo závislosti, jako třeba pohlavní styk nebo hazardní hry. Protože psychoaktivní drogy působí subjektivní změny v náladě a vědomí, jež mohou být příjemné (euforie) nebo výhodné (zvýšená ostražitost), je mnoho z nich návykových. Proto se tyto substance někdy označují jako návykové látky. Časté užívání psychoaktivních látek může vést ke vzniku fyzické či psychické závislosti. Léčba závislosti je pak kombinací psychoterapie, skupinových sezení a jiných psychoaktivních látek, jež má vést ke zlomení závislosti. Etické aspekty užívání psychoaktivních látek jsou kvůli návykovosti a jiným nebezpečím s ním spojených předmětem mnoha diskusí. Státní moc zpravidla omezuje produkci a obchodování s těmito substancemi, podle míry restrikcí se dá mluvit o ilegálních a legálních drogách (nejčastěji alkohol, nikotin a kofein). Český právní řád používá pro psychoaktivní drogy pojem návykové látky. Psychoaktivní drogy neužívají pouze lidé, ale také zvířata, jež konzumují různé omamné rostliny a zvířata aby dosáhla intoxikace, jako například kočky po požití šanty kočičí. Podle mnoha mýtů naučila lidi užívat drogy právě zvířata. (cs)
- دواء نفسي المفعول أو العقار نفساني التأثير أو المؤثر العقلي عبارة عن مادة كيميائية تعبر الحاجز الدموي الدماغي وتؤثر على الجهاز العصبي المركزي ومنه على وظيفة العقل مما يؤدي إلى حدوث تأثيرات على الإدراك الحسي والحالة والوعي والإدراك والسلوك. قد تستخدم هذه المواد طبيًا؛ أو استجماميًا؛ أو لتحسين الأداء أو تغيير حالة وعي المرء عمدًا؛ أو كعقار روحي لأغراض شعائرية أو روحانية أو شامانية؛ أو بغرض البحث العلمي. يصف الأطباء وغيرهم من ممارسي الرعاية الصحية بعض فئات الأدوية نفسية المفعول ذات القيمة العلاجية. ومن الأمثلة على ذلك التخدير، ومسكنات الألم، ومضادات الالتهاب، ومضادات باركنسون، فضلًا عن الأدوية المستخدمة لعلاج الاضطرابات النفسية العصبية، كمضادات الاكتئاب، ومضادات القلق، ومضادات الذهان، والأدوية المنشطة. ويمكن استخدام بعض المواد نفسانية التأثير ضمن برامج إزالة السمية وإعادة التأهيل للمعتمدين والمدمنين على الأدوية نفسية المفعول. كثيرًا ما تُحدِث المواد نفسية المفعول تغيرات غير موضوعية (رغم أنها قد تُلاحظ موضوعيًا) في الوعي والمزاج قد يجدها المستخدم مجزية وممتعة (كالابتهاج أو الشعور بالاسترخاء) أو مفيدة بطريقة يمكن ملاحظتها موضوعيًا أو قياسها (كزيادة اليقظة). فالمواد المجزية والمعزِزة إيجابيًا بالتالي يمكن أن تحرض حالة من الإدمان، كتعاطي المخدرات القهري رغم إدراك العواقب السلبية. وبالإضافة إلى ذلك، قد يؤدي تعاطي بعض المواد المستمر إلى الاعتماد البدني أو النفسي أو كليهما معًا، الأمر المرتبط بحالات سحب جسدية أو نفسية-عاطفية تباعًا. وتحاول برامج إعادة تأهيل مدمني المخدرات الحد من الإدمان عبر مزيج من العلاج النفسي، ومجموعات الدعم، والمواد الأخرى نفسانية التأثير. وعلى العكس من ذلك، قد تكون بعض الأدوية نفسية المفعول كريهة لدرجة تدفع الشخص لألا يستخدمها مرة أخرى. وينطبق هذا الأمر بشكل خاص على بعض مسببات الذهان (كحشيش جيمسون)، ومسببات التفارق (كالفينسيكليدين والكيتامين)، والمهلوسات الكلاسيكية (كمادة إل إس دي والسيلوسيبين) التي تسبب الشعور بخوض «رحلة سيئة». أسفر سوء استعمال الأدوية نفسية المفعول والاعتماد عليها وإدمانها عن تدابير قانونية ومناقشات أخلاقية. تحاول الضوابط الحكومية على عملية التصنيع والتوريد والوصفات الطبية الحد من تعاطي العقاقير الطبية الإشكالية. أُثيرت أيضًا مخاوف أخلاقية حول الإفراط في استخدام هذه الأدوية سريريًا، وتسويقها من جانب المصنعين. تستمر الحملات الشعبية الرامية إلى تشريع أو إلغاء تجريم بعض أنواع تعاطي المخدرات الاستجمامية (كالقنب). (ar)
- Eine psychotrope Substanz ist ein Wirkstoff, der die menschliche Psyche beeinflusst. Es kann sich auch um eine Mischung mehrerer Wirkstoffe handeln. Andere neutrale Bezeichnungen dafür sind auch psychoaktive Substanz oder Psychotropikum (Plural Psychotropika; von griechisch psychḗ „Seele“ und tropḗ „(Hin-)Wendung“). Diese sollen die emotional negativ besetzten Ausdrücke Rauschgift oder Rauschmittel ersetzen. Die Bezeichnungen psychoaktive Substanz und Rauschdroge sind jedoch nicht zwingend gleichbedeutend und sollten daher keinesfalls austauschbar verwendet werden, da u. a. auch Psychopharmaka zu den Psychotropika gehören. Jede von außen zugeführte Substanz, die Veränderungen der Psyche und des Bewusstseins eines Menschen bewirkt, wird als psychotrop oder psychoaktiv bezeichnet. Eine solche Beeinflussung kann unterschwellig sein und beispielsweise als Anregung, Entspannung oder angenehme Stimmungsänderung positiv erlebt werden. Sie kann aber auch den Bewusstseinszustand weitreichend beeinträchtigen und zu Krampfanfällen, Bewusstseinsstörungen oder schlimmstenfalls zu einem Koma führen. Die möglichen gesundheitlichen Folgestörungen insgesamt werden im internationalen Klassifikationssystem ICD-10 als Psychische und Verhaltensstörungen durch psychotrope Substanzen zusammengefasst – etwa akute Intoxikation, multipler Substanzgebrauch, substanzinduzierte Psychose oder Abhängigkeitssyndrom durch psychotrope Substanzen (siehe auch Modellpsychose). Im Jahr 2019 waren weltweit 11,64 Millionen Todesfälle auf den Gebrauch psychoaktiver Substanzen zurückzuführen. Dies entspricht etwa einem Fünftel der gesamten Todesfälle (56,53 Millionen in diesem Jahr). Die hohe Krankheitslast durch den Konsum psychoaktiver Substanzen verursacht enorme Kosten. Diese werden auch durch die Einnahmen von Steuern auf Tabak und Alkohol nicht ausgeglichen.In Deutschland betragen die jährlichen Folgekosten für den Konsum von Alkohol ca. 57 Milliarden Euro, beim Tabak sind es 97 Milliarden Euro und bei den illegalen Drogen 5–6 Milliarden Euro. Der Konsum von Cannabis alleine zieht Kosten für die Gesellschaft von knapp 1 Milliarde Euro jährlich nach sich. Seit dem Altertum wurden psychotrope Substanzen zur Behandlung von psychischen Störungen eingesetzt. Jedoch erst seit den 1950er Jahren begann die eigentliche Ära der Psychopharmakologie. Sie zeichnete sich durch genau definierte Substanzen und Dosierungen aus. (de)
- Ψυχοδραστική ουσία, λέγεται και ψυχοτρόπος ουσία, είναι η ουσία η οποία επηρεάζει τις λειτουργίες του κεντρικού νευρικού συστήματος. Μπορεί να αναστείλει ή να διεγείρει τη μετάδοση της νευρικής ώσης, να μειώσει ή να αυξήσει την ευαισθησία των νευρικών απολήξεων στα περιφερικά νεύρα και να επηρεάσει διαφορετικούς τύπους υποδοχέων και συνάψεων. Έτσι, επηρεάζει τον τρόπο λειτουργίας του εγκεφάλου και προκαλεί αλλαγές στη διάθεση, στην επίγνωση, στις σκέψεις, στα συναισθήματα ή στη συμπεριφορά. Ψυχοδραστικές ουσίες είναι ένας γενικός όρος που αναφέρεται τόσο στα που χρησιμοποιούνται στην ψυχιατρική, όπως τα αντικαταθληπτικά, όσο και στις ναρκωτικές ουσίες, όπως τα , τα παραισθησιογόνα, και τα οπιοειδή. Ορισμένες κατηγορίες ψυχοδραστικών ουσιών, που έχουν θεραπευτική αξία, συνταγογραφούνται από γιατρούς και άλλους επαγγελματίες υγείας. Παραδείγματα περιλαμβάνουν αναισθητικά, αναλγητικά, αντισπασμωδικά και αντιπαρκινσονικά φάρμακα, καθώς και φάρμακα που χρησιμοποιούνται για τη θεραπεία νευροψυχιατρικών διαταραχών, όπως αντικαταθλιπτικά, αγχολυτικά, αντιψυχωσικά και διεγερτικά φάρμακα. Ορισμένες ψυχοδραστικές ουσίες μπορούν να χρησιμοποιηθούν στα προγράμματα αποτοξίνωσης και αποκατάστασης ατόμων που εξαρτώνται από ή είναι εθισμένα σε άλλες ψυχοδραστικές ουσίες. Οι ψυχοδραστικές ουσίες συχνά επιφέρουν υποκειμενικές (αν και αυτές μπορεί να παρατηρηθούν και αντικειμενικά) αλλαγές στη συνείδηση και στη διάθεση που ο χρήστης μπορεί να βρει ικανοποιητικές και ευχάριστες (π.χ. ευφορία ή αίσθηση χαλάρωσης) ή επωφελείς με αντικειμενικά παρατηρήσιμο ή μετρήσιμο τρόπο (π.χ. αυξημένη εγρήγορση). Η παρατεταμένη χρήση κάποιων ουσιών μπορεί να προκαλέσει σωματική ή ψυχολογική εξάρτηση ή και τα δύο, που σχετίζεται με σωματικές ή ψυχολογικο-συναισθηματικές καταστάσεις στέρησης αντίστοιχα. Η αποκατάσταση από τις ουσίες αυτές επιχειρεί να μειώσει τον εθισμό, μέσω ενός συνδυασμού ψυχοθεραπείας, ομάδων υποστήριξης και χρήσης άλλων ψυχοδραστικών ουσιών. Οι κυβερνητικοί έλεγχοι για την παρασκευή, την προμήθεια και τη συνταγογράφηση προσπαθούν να μειώσουν την προβληματική χρήση ουσιών που προκαλούν εξάρτηση. Σε διεθνές επίπεδο, οι ουσίες αυτές ελέγχονται από μια σειρά από συμβάσεις, όπως η Ενιαία σύμβαση των Ηνωμένων Εθνών για τα ναρκωτικά (1961), η Σύμβαση των Ηνωμένων Εθνών για τις ψυχοτρόπες ουσίες (1971), και η Σύμβαση των Ηνωμένων Εθνών κατά της παράνομης διακίνησης ναρκωτικών φαρμάκων και ψυχοτρόπων ουσιών (1988). (el)
- Ein Psychopharmakon (Plural: Psychopharmaka) ist eine psychoaktive Substanz, die als Arzneistoff genutzt wird. Sie beeinflusst die neuronalen Abläufe im Gehirn und bewirkt dadurch eine Veränderung der psychischen Verfassung. Psychopharmaka werden in der Regel zur Behandlung (Psychopharmakotherapie) von verschiedenen psychischen Störungen (wie Psychosen und Depressionen), aber auch Epilepsie und Schlafstörungen eingesetzt. Heute stehen für diesen Zweck ungefähr 120 Wirkstoffe zur Verfügung. Die Wirkung der meisten Psychopharmaka wurde zufällig an Patienten beobachtet – und nicht durch systematische Forschung entdeckt. Viele Substanzen sind lediglich Abwandlungen (Analoga) der chemischen Grundstruktur (Pharmakophor) bereits bekannter Wirkstoffe. „Psychopharmakon“ leitet sich ab von altgriechisch ψυχή psychḗ, „Seele“, und altgriechisch φάρμακον phármakon, „Arzneimittel“. Vermutlich benutzte im Jahr 1920 der amerikanische Pharmakologe David Israel Macht diese Wortneuschöpfung zuerst im heute gebräuchlichen Sinne. Ab etwa 1950 verbreitete sich der Begriff zunehmend im Zusammenhang mit den Substanzen Chlorpromazin und Imipramin in der psychiatrischen Fachliteratur. (de)
- Psikoaktiva drogo estas stimula, halucina aŭ stuporiga substanco. Depende de la kulturo, kelkaj drogoj estas malpermesitaj, aliaj permesitaj, aliaj estas eĉ preskaŭ socie devigaj en difinitaj cirkonstancoj. La sama aŭ simila substanco, depende de la uzo kaj kvanto (aŭ dozo) povas esti drogo, kuracilo (medikamento, farmako; aŭ narkotilo, t.e. ) aŭ veneno. (eo)
- Se denomina psicoactivo toda sustancia química que, al introducirse por cualquier vía (bucal, nasal, oral, intravenosa u otra en que la sustancia sea absorbida) y luego pasar al torrente sanguíneo ejerce un efecto directo sobre el sistema nervioso central (compuesto por el encéfalo y la médula espinal) y que ocasiona cambios específicos en sus funciones. Estas sustancias son capaces de inhibir el dolor, modificar el estado anímico o alterar las percepciones. El consumo de sustancias psicoactivas está documentada desde hace miles de años. Históricamente, las sustancias psicoactivas se han usado para contextos médicos, rituales, religiosos y para usos aprobados culturalmente (por ejemplo: opio, alcohol, nicotina, cafeína, cocaína, morfina, etc). (es)
- Psikotropiko bat edo substantzia psikotropiko bat agente kimiko bat da, nerbio-sistema zentralean eragiten duena, eta horren ondorioz, aldi baterako aldaketak eragiten ditu pertzepzioan, eta portaeran. Batzuetan psikotropikoei, psikoaktibo edo deitzen zaie, nahiz eta denek ez duten nerbio-sistemaren aktibazioa sustatzen. Alkohola, tabakoa, kafeina edo kanabisa psikotropiko "natural" famatu batzuen adibide dira. (eu)
- Un psicotrópico o sustancia psicotrópica (del griego psykhe, 'alma', y tropos, 'girar, tornar') es un agente químico que actúa sobre el sistema nervioso central, lo cual trae como consecuencia cambios temporales en la percepción, en el estado de ánimo, en el estado de conciencia y en el comportamiento. En ocasiones, se llama a los psicotrópicos psicoactivos o sustancias psicoactivas o psicoactivantes, a pesar de que no todos promueven la activación del sistema nervioso. Una acepción más restringida del término «psicotrópico» refiere, en particular, a aquellas sustancias medicinales incluidas en el Convenio sobre Sustancias Sicotrópicas de 1971. (es)
- Un psychotrope est un produit ou une substance chimique qui agit principalement sur l'état du système nerveux central en y modifiant certains processus biochimiques et physiologiques cérébraux, sans préjuger de sa capacité à induire des phénomènes de dépendance, ni de son éventuelle toxicité. En altérant de la sorte les fonctions du cerveau, un psychotrope induit des modifications de la perception, des sensations, de l'humeur, de la conscience (états modifiés de conscience) ou d'autres fonctions psychologiques et comportementales. Le terme psychotrope signifie littéralement « qui agit en direction » (trope) « de l'esprit ou du comportement » (psycho). Selon Jean Delay en 1957, « On appelle psychotrope, une substance chimique d'origine naturelle ou artificielle, qui a un tropisme psychologique, c'est-à-dire qui est susceptible de modifier l'activité mentale, sans préjuger du type de cette modification ». L'effet ressenti lors l'usage d'un psychotrope est parfois désigné sous le terme effet psychotrope, s'il est communément admis que l'effet psychotrope peut être induit par une substance psychotrope. On dénombre un certain nombre de catégories de psychotropes en fonction de leurs principes actifs et actions physiologiques. Les principales selon le classement de J. Delay et P. Deniker sont : les psycholeptiques, les neuroleptiques, les hypnotiques, les tranquillisants, les thymoanaleptiques, les noanaleptiques et les psychodysleptiques. Cette classification, avec l'aide d'autres outils complémentaires tels le DSM (voir Manuel diagnostique et statistique des troubles mentaux), permet aux psychiatres d'établir un diagnostic et de proposer (voire imposer) une thérapie chimique. (fr)
- Psikotropika adalah suatu zat atau obat alamiah maupun sintetis yang bukan narkotika dan memiliki khasiat psikoaktif melalui pengaruh selektif yang terjadi pada susunan saraf pusat sehingga dapat menyebabkan perubahan khas pada aktivitas mental maupun perilaku. (in)
- A psychoactive drug, psychopharmaceutical, psychoactive agent or psychotropic drug is a chemical substance, that changes functions of the nervous system, and results in alterations in perception, mood, consciousness, cognition or behavior. These substances may be used medically, recreationally or spiritually to a. Purposefully improve one’s perceived performance b. Alter one's consciousness (such as with entheogens for ritual, spiritual or shamanic purposes) or c. For research. Some categories of psychoactive drugs - which are believed, by some, to have therapeutic value - may be prescribed by some physicians and other healthcare practitioners. Examples of medication categories that may contain potentially beneficial psychoactive drugs include, but are not limited to: 1.
* Anesthetics 2.
* Analgesics 3.
* Anticonvulsants 4.
* Anti-Parkinson’s medications 5.
* Medications used to treat Neuropsychiatric Disorders a. Antidepressants b. Anxiolytics c. Antipsychotics d. Stimulant Medications Some psychoactive substances may be used in detoxification and rehabilitation programs for people who may have become dependent upon, or addicted to, other mind or mood altering substances. Psychoactive substances often bring about subjective (although these may be objectively observed) changes in consciousness and mood that the user may find rewarding and pleasant (e.g., euphoria or a sense of relaxation) or advantageous in an objectively observable or measurable way (e.g. increased alertness). Substances which are rewarding, and thus positively reinforcing, have the potential to induce a state of addiction – compulsive drug use despite negative consequences. In addition, sustained use of some substances may produce physical or psychological dependence, or both, associated with somatic or psychological-emotional withdrawal states respectively. Drug rehabilitation attempts to reduce addiction, through a combination of psychotherapy, support groups, and other psychoactive substances. Conversely, certain psychoactive drugs may be so unpleasant, that the person will never use the substance again. This is especially true of certain deliriants (e.g. Jimson weed), powerful dissociatives (e.g. PCP, ketamine), and classic psychedelics (e.g. LSD, psilocybin), in the form of a "bad trip". But a bad LSD or psilocybin trip is not necessarily bad in the sense that the person can introspectively understand elements of their life, and after this bad trip, understand that this experience was necessary but temporary and that it was beneficial to them. Delirants like DPH are necessarily more or less dysphoric in their manifestation, and therefore much more often unpleasant, with LSD and other psychedelics, the mindset&setting can avoid a bad experience and an anxiolytic can improve the current condition of the person currently suffering from it. Psychoactive drug misuse, dependence, and addiction have resulted in legal measures and moral debate. Governmental controls on manufacture, supply, and prescription attempt to reduce problematic medical drug use. Ethical concerns have also been raised about over-use of these drugs clinically, and about their marketing by manufacturers. Popular campaigns to decriminalize or legalize the recreational use of certain drugs (e.g. cannabis) are also ongoing. (en)
- Les médicaments psychotropes sont des composés pharmacologiques ayant un effet psychotrope prescrits pour le traitement des maladies psychiatriques. (fr)
- 向精神薬（こうせいしんやく、英: Psychoactive drug, Psychotropic）とは、中枢神経系に作用し、生物の精神活動に何らかの影響を与える薬物の総称である。主として精神医学や精神薬理学の分野で、脳に対する作用の研究が行われている薬物であり、また精神科で用いられる精神科の薬、また薬物乱用と使用による害に懸念のあるタバコやアルコール、また法律上の定義である麻薬のようなが含まれる。
* 精神刺激薬 - コカイン、ニコチン、カフェイン、アンフェタミンやメタンフェタミンやメチルフェニデート、MDMA。
* 抑制剤 - アルコール、ベンゾジアゼピン系、ヘロインやアヘンやモルヒネといったオピオイド系の薬物や大麻。
* 幻覚剤 - LSD、シロシビン、メスカリン、DMT、ケタミン。 2009年アメリカでは、タバコに起因する443,000人の死亡があり、アルコールでは98,334人であり、他の薬物では37,485人で、2008年に処方薬の過剰摂取による死亡が20,044人、違法薬物の使用に起因する死亡は16,044人である。個々では異なる特徴を有する。典型的な精神刺激薬は、興奮を生じさせるが、MDMAでは共感性を呼び起こす作用が強い。オピオイドやアルコールのように致死量と作用量が狭く過剰摂取によって死亡しやすい薬物や、大麻や幻覚剤のように広いためそうしたことが起こりにくいものがある。ニコチンやアルコールは共に依存性が強いとみなされているが、アルコールの離脱症状による振戦せん妄は致命的となりえるが、ニコチンではそうしたことは起こらない。アルコールの作用には暴力を起こす傾向があり、大麻のように攻撃的な感情を減少させる薬物がある。 (ja)
- Gli psicofarmaci sono una classe molto eterogenea di farmaci psicoattivi (quindi degli psicotropi legali), approvati per il trattamento di un'ampia varietà di disturbi psichiatrici e neurologici, anche se specie negli ultimi decenni hanno trovato efficacia anche in patologie non prettamente psichiatriche. La maggior parte di essi possono essere prescritti anche dai medici di medicina generale, anche se alcune tipologie sottoposte a particolare sorveglianza e controllo sono competenza esclusiva dello specialista psichiatra e solo in alcuni casi del neurologo. Nonostante alcuni composti psicoattivi di derivazione naturale siano noti da secoli, a partire dagli anni '50 gli psicofarmaci di sintesi hanno diminuito la necessità dei ricoveri in ospedale a lungo termine, riducendo quindi il costo della cura della salute mentale e permettendo una migliore gestione delle patologie psichiatriche. (it)
- 精神科の薬（せいしんかのくすり、英語: psychiatric medication）は、脳の様々な回路と神経系に対して化学的に作用をもたらす目的で摂取される、認可された向精神薬である。つまり精神障害の治療に用いられる薬物である。通常、精神科の機関において処方されるこれらの薬の大半は合成化合物だが、一部は天然由来か天然にも存在する物質である。ハイリスク薬も多い。20世紀半ばから、こうした薬は多様な精神障害の治療を開拓し、長期入院が減った結果、精神保健看護にかかる負担を低下させた。日本では逆にこれらの薬の導入以降、入院数（社会的入院）は増大してきた。 製薬会社は、商業的に成功した医薬品の類似の化学構造を持つあるいは似たような作用をもたらす医薬品を医薬品設計し、特許を取得しなおし販売してきた。製薬会社は、病気喧伝を通して市場を拡大してきており、生物学的検査の不要な精神科はこの境界の操作に弱かった。金融危機に先行して、先進国における精神障害の障害給付金は増加してきており、これらの薬が回復をもたらさないことを示している。これらの薬の売れ行きとは裏腹に、障害の罹患率や死亡率は減少していない。その陰では、およそ60年にわたる似たような有効性と、開発資金の不足から精神科の薬の開発から撤退しはじめた。そしてさらなる懸念は国際的に過剰摂取による死亡が増加していることである。 大部分の医薬品が、日本の薬事法において劇薬に指定されている。そうでなくても、睡眠薬や抗不安薬のような抑制剤は習慣性医薬品に指定されるか麻薬及び向精神薬取締法における向精神薬に指定され、添付文書にて依存性や、幻覚やせん妄が生じることもある離脱症状に関する注意が記載されている。添付文書において、内臓の機能障害を監視する旨や、自殺の危険性を増加させていないか慎重に監視する旨や、自動車運転などの機械の操作に従事させないよう注意する旨や、新生児の離脱症候群に関する旨、アルコールとの併用を避ける旨を加えたこれら薬剤との薬物相互作用に関する併用注意がずらずらと記載されている医薬品である。 しかしながら、これらの薬は安全を考慮して使用されていないことが問題となっている。 医薬品を、認可された病気以外に用いる適応外使用の処方が問題となっており、アメリカでは、そのような違法な使用を促すマーケティング活動を行った製薬会社に対して史上最高額の罰金が課されることが繰り返されている。日本においては1990年代より適正な薬剤の使用法が模索されたが、それ以前の多剤大量処方が根強く残っていることが指摘される。最悪の場合、医師の処方通りに服薬することによって、有毒域に達するような1日13種類40錠、一度に同じ種類を7種類といった投薬になり死亡する。そもそも精神科の医師が薬理学を知らないということが指摘されている。その多剤大量処方を抑制する目的で診療ガイドラインが活用されているという状況である。後に示されるように診療ガイドラインは主に危険性と有効性に関する利益についての証拠の精査である。基本的な注意事項は、医療訴訟が増加しているため、医薬品の添付文書に詳細に記載されている。 薬物乱用の危険性がある医薬品は、向精神薬に関する条約により国際的な管理下にあり、各国はそれに批准するため同様の法律を有する。覚醒剤や睡眠薬など、この条約によって乱用の危険性のために国際的な管理下にある医薬品も多い。 身体に離脱症状を生じる身体的依存を示す薬物がある。とりわけベンゾジアゼピン系やバルビツール酸系薬の抗不安睡眠薬は、アルコールにおける振戦せん妄(DT)のような致命的な発作を引き起こす場合があり、大量であるか長期間の投薬はそうした危険性を増加させる。しかしながら、処方薬に対する薬物依存症の増加の問題や、離脱症状について知らない医師が存在することが報告されている。医療専門家の薬物依存症についての知識が欠けていることが指摘されている。 (ja)
- 신경정신약물(영어: psychoactive substance 또는 psychoactive drug)은 신체적 그리고 정신적 건강을 보호하기 위해 보건복지부령으로 정하는 것을 의미하며 의존성 등 오남용의 우려가 있는 향정신성의약품(向精神性醫藥品)을 포함한다. 향정신성약물(向精神性藥物), 향정신성물질(向精神性物質)이라고도 한다. (ko)
- Una sostanza psicoattiva è una sostanza chimica farmacologicamente attiva, dotata di azione psicotropa, ovvero capace di modificare lo stato psico-fisico di un soggetto potendo agire su emozione, ricordi, attenzione, percezione, umore, coscienza, comportamento, abilità intellettive, capacità motorie, ecc. Per via dei loro potenziali effetti, le sostanze psicoattive sono impiegate in tutti i continenti da millenni per fini rituali, religiosi, spirituali, culturali, medico-terapeutici, ricreativi. L’azione di una sostanza psicoattiva sull'uomo dipende anche dalle caratteristiche genetiche che rendono gli individui più o meno suscettibili al suo effetto. Sebbene le principali interazioni siano riscontrabili sul sistema nervoso centrale, ogni sostanza psicoattiva può avere delle ripercussioni anche sul sistema nervoso periferico e su altri organi inclusi il sistema cardiovascolare, il sistema respiratorio, il sistema muscoloscheletrico e gli organi riproduttivi. La categoria è molto ampia e include sottoinsiemi con caratteristiche specifiche. Non è ben definita la sistematizzazione dei termini con cui vengono denotate le diverse categorie sia a livello normativo che nell'uso comune; pertanto "sostanze psicoattive", "sostanze psicotrope", "sostanze stupefacenti", "droghe" possono essere lemmi oggetto di ambiguità e sovrapposizioni. Alterando le funzioni delle cellule nervose, le sostanze psicoattive possono compromettere gli equilibri psicologici e i normali processi mentali. Poiché i processi psicologici sono legati alle dinamiche e alle variabili sociali e i meccanismi cerebrali sono costruiti e modulati dalle funzioni psicologiche, dalle aspettative, dai significati e dai valori che ognuno dà ai suoi comportamenti, gli effetti e le conseguenze delle sostanze psicoattive non dipendono soltanto dalle loro proprietà farmacologiche, ma sono in parte dettate da fattori sociali e culturali. Alcune di queste sostanze sono usate in ambito medico come farmaci psicotropi per varie patologie; alcune sono stupefacenti, comunemente chiamati "droghe" sottoposti a leggi e regolamenti che ne disciplinano ed restringono produzione, commercializzazione e consumo; altre, come etanolo, nicotina, caffeina, teobromina sono ingredienti di prodotti di largo consumo. Le sostanze psicoattive più diffuse, sia legali che illegali a seconda del paese, sono: Etanolo, Nicotina (tabacco), Caffeina, Benzodiazepine, Cannabinoidi (cannabis), Teofillina, Teobromina, Metanfetamina, Cocaina, Eroina, MDMA, LSD, Oppioidi, Psilocibina (funghi). Molte sostanze psicoattive sono capaci di indurre, in diverso grado, fenomeni di dipendenza, tolleranza e assuefazione; altre invece non creano dipendenza ma possono comunque essere "sostanze da abuso". La psicoattività di una sostanza non implica necessariamente la produzione di dipendenza. (it)
- Een psychofarmacon (meervoud: psychofarmaca) behoort tot de categorie van geneesmiddelen voor de behandeling van psychische aandoeningen. Binnen de geneeskunde worden deze middelen toegepast om psychische aandoeningen te stabiliseren dan wel te verbeteren. De volgende middelen vallen hieronder:
* Antidepressiva worden gebruikt ter behandeling van bepaalde vormen van depressie, met name endogene depressie. Men kent onder ander de selectieve serotonine-heropnameremmers (Engels: Selective Serotinine Reuptake Inhibitors, afkorting SSRI's), tricyclische antidepressiva en monoamino-oxidaseremmers (MAO-remmers).
* Antipsychotica worden gebruikt bij psychosen.
* Stemmingsstabilisatoren, waaronder lithium en lamotrigine, worden gebruikt bij bipolaire stoornissen.
* Stimulantia, hebben een stimulerende werking op het zenuwstelsel. Hieronder vallen onder meer amfetamine en methylfenidaat.
* Dempende medicijnen (sedativa) en slaapmiddelen (hypnotica). In het verleden ging het gebruik van deze middelen vaak met sterke bijwerkingen gepaard. Sinds de laatste twee decennia van de twintigste eeuw zijn er veel nieuwe psychofarmaca op de markt gekomen. Deze hebben minder neurotoxische eigenschappen, maar wel andere bijwerkingen, waaronder ontremming. Het gebruik van deze middelen neemt toe. Antipsychotica worden de laatste tien jaar vaker voorgeschreven aan ouderen in instellingen en aan kinderen met gedragsproblemen. Dit is niet onomstreden, mogelijk gevaarlijk, en bovendien bijna altijd niet-geregistreerd gebruik. Het farmaceutisch bedrijf Lilly betaalde in 2009 in de Verenigde Staten een boete van 1,4 miljard dollar wegens het illegaal promoten van hun middel Zyprexa bij dementie. Binnen de psychotherapie wordt het gebruik van psychofarmaca steeds minder een taboe. Verschillende wetenschappelijke studies hebben aangetoond dat bij ernstige depressies een combinatiebehandeling van psychofarmaca en psychotherapie vaak een positiever effect heeft dan alleen een van beide. Met name het in de negentiger jaren populaire middel fluoxetine (merknaam: Prozac, een antidepressivum uit de groep SSRI's) heeft de publieke belangstelling voor de psychofarmaca sterk doen toenemen. Er is toen met name in de Verenigde Staten veel discussie geweest of dit middel niet breder gebruikt kon worden dan uitsluitend bij ziekte. Bij ernstige psychiatrische problemen wordt de farmacotherapie vaak gecombineerd met een vorm van psychotherapie, creatieve therapie, bewegingstherapie (psychomotorische therapie) of andere therapie- en behandelvormen. (nl)
- Psychoactieve middelen of psychotrope stoffen zijn substanties die uitwerking hebben op de psyche. Deze stoffen hebben dus invloed op het gedrag of de beleving van de gebruiker. Dit kan gaan om een hallucinogeen effect, maar bijvoorbeeld ook om sedativa of nootrope stoffen. Men gebruikt de term meestal om middelen aan te geven die een zeer sterk effect hebben (bijvoorbeeld heroïne, cannabis, mescaline, alcohol). Hoewel ook alledaagse genotmiddelen als koffie en chocolade een effect kunnen hebben op de psyche, worden deze vanwege het relatief milde effect meestal niet tot de psychoactieve middelen gerekend. Geneesmiddelen die een effect op de psyche hebben, noemt men psychofarmaca. Geneesmiddelen die niet primair tot de psychofarmaca gerekend worden, zoals antihistaminica, middelen tegen reisziekte en bètablokkers kunnen toch een psychotrope werking hebben. (nl)
- Лекарственные психотропные препараты — психоактивные вещества, применяемые для оказания воздействия на химический состав компонентов головного мозга и нервной системы. Большинство этих препаратов созданы из синтетических химических соединений. Обычно используются для лечения психических расстройств и часто назначаются лечащими врачами в психиатрических учреждениях при недобровольной госпитализации. В середине XX века такие препараты стали ведущими методами лечения широкого спектра психических заболеваний: из-за этого потребность в длительной госпитализации снизилась, что понизило стоимость психиатрической помощи. Однако во многих странах уровень рецидивов или повторной госпитализации психически больных остаётся высоким, и причины этого находятся в стадии исследования. (ru)
- Psykoaktiva substanser avser molekyler som påverkar hjärnans funktion och orsakar förändringar i beteende, personlig stämning, uppfattning eller medvetande. Många av dem är läkemedel eller andra narkotiska droger. Psykoaktiva substanser kan delas in i sju klasser, utifrån effekt. (sv)
- Substancja psychoaktywna, substancja psychotropowa – substancja chemiczna (związek chemiczny) lub mieszanina substancji mająca bezpośredni lub następczy wpływ na funkcjonowanie mózgu, czego efektem są zmiany postrzegania, nastroju, świadomości, procesów poznawczych (np. zapamiętywania) i zachowania. Substancje psychoaktywne lub używki je zawierające mogą być używane w celach niemedycznych związanych z wywołaniem określonych zmian świadomości (np. kawa, napoje alkoholowe, heroina, kokaina, środki pochodzenia konopnego), w niektórych kultach religijnych (np. zawierający meskalinę kaktus pejotl, grzyby psylocybinowe), w medycynie (np. opioidy i kannabinoidy do łagodzenia bólu, stymulanty do łagodzenia objawów narkolepsji i ADHD, leki przeciwdepresyjne i leki przeciwpsychotyczne w neurologii i psychiatrii). Używanie wielu z tych substancji (zwłaszcza stymulantów i depresantów) może doprowadzić do nałogu i wyrządzić znaczne szkody zdrowotne. Z kolei inne (psychodeliki) niekiedy pomagają w leczeniu uzależnień (np. ibogaina, LSD). Zastosowanie środków psychoaktywnych na przykładzie amfetaminy:
* jako używka (narkomania),
* jako środek dopingujący w sporcie (w odpowiednio zmniejszonych dawkach),
* jako środek pobudzający zdolność uczenia,
* jako środek poprawiający wydolność podczas długotrwałego wysiłku (amfetamina była podawana podczas II wojny światowej lotnikom wyruszającym na długie trasy),
* w medycynie (np. w Stanach Zjednoczonych w terapii ADHD i narkolepsji). Dawki terapeutyczne (od 5 do 40 mg na dobę) są wielokrotnie niższe od dawek stosowanych jako używka,
* w celach odchudzających (wysoka nadwaga). (pl)
- Psykofarmaka är ett samlingsnamn för läkemedel som riktar sig mot psyket. De används inom tre indikationsområden:
* Psykoser (antipsykotika, neuroleptika)
* Depressioner (antidepressiva läkemedel)
* Sömnproblem, ångest, oro och ängslan (lugnande läkemedel) Psykofarmaka används för att lindra eller underhållsbehandla olika, ofta kroniska, psykiatriska tillstånd. Denna grupp läkemedel kan inte i sig bota sjukdomen, men mildrar (eller tillfälligt tar bort) symptomen. En läkare specialiserad på psykofarmaka och psykiska sjukdomar benämns som psykiater. Psykofarmaka ges ibland i kombination med psykoterapi, så som Kognitiv beteendeterapi eller Psykodynamisk psykoterapi. Svensk vård har dock kritiserats av bland andra föreningen Mind för ett för stort fokus på läkemedel. (sv)
- Психоактивные вещества́ (ПАВ) — вещества (или смесь нескольких веществ), влияющие на функции центральной нервной системы и приводящие к изменению психического состояния, вплоть до изменённого состояния сознания. Используются в медицине и в рекреационных целях. Психоактивные вещества, влияющие на высшие психические функции и используемые при лечении психических расстройств, называют психофармакологическими веществами.
* Термин психотропные вещества́, или психотро́пы (от др.-греч. τροπικός — «поворотный, изменяющий»), в самом широком смысле обозначает то же, что и термин «психоактивные вещества», под которым понимаются как психофармакологические средства, используемые в психиатрии, так и наркотические вещества, например психостимуляторы, галлюциногены, опиоиды. В контексте международного контроля над оборотом наркотических средств термин «психотропное» применяется к веществам, перечисленным в Международной конвенции о психотропных веществах 1971 года.
* Нейротро́пные сре́дства — обширная группа лекарственных средств, оказывающих качественное воздействие на центральную и периферическую нервную систему. Они могут угнетать или стимулировать передачу нервного возбуждения, понижать или повышать чувствительность нервных окончаний в периферических нервах, воздействовать на разные типы рецепторов, синапсов. (ru)
- Leki psychotropowe – grupa leków stosowanych w leczeniu zaburzeń psychicznych, czyli w psychofarmakoterapii. Leki psychotropowe dzieli się na:
* leki normotymiczne (należące do l. przeciwdrgawkowych) → ATC (N03)
* leki psycholeptyczne → ATC (N05)
* leki przeciwpsychotyczne (neuroleptyki, duże trankwilizery)
* leki przeciwlękowe (anksjolityki, uspokajające, małe trankwilizery)
* leki nasenne i uspokajające
* leki psychoanaleptyczne → ATC (N06)
* leki przeciwdepresyjne
* leki psychostymulujące i nootropowe Wszystkie leki psychotropowe zapisywane są wyłącznie na receptę lekarską. Przewlekłe przyjmowanie leków psychotropowych powinno być połączone z wykonywaniem co jakiś czas badań krwi: morfologii, poziomu enzymów wątrobowych (ALAT oraz AspAT), elektrolitów w surowicy (sód, potas, chlorki) oraz poziomu glukozy we krwi; należy również wykonywać co jakiś czas badanie moczu. Pokrewne lekom psychotropowym są substancje zaburzające funkcje psychiczne – psychodeliki, zwane inaczej środkami psychodysleptycznymi oraz halucynogennymi (potocznie halucynogeny). (pl)
- Uma substância psicoativa, substância psicotrópica, droga psicotrópica ou simplesmente psicotrópico é uma substância química que age principalmente no sistema nervoso central, onde altera a função cerebral e temporariamente muda a percepção, o humor, o comportamento e a consciência. Essa alteração pode ser proporcionada para fins recreacionais (alteração proposital da consciência); religiosos (uso de enteógenos); científicos (visando a compreensão do funcionamento da mente); ou médico-farmacológicos (como medicação). Alternativamente, tal efeito na mente pode não ser o objetivo do consumo da substância psicotrópica, mas um efeito adverso do mesmo. Tais alterações subjetivas da consciência e do humor são fonte de prazer (por exemplo, a euforia) ou servem para criar uma melhora nos sentidos e estados já experimentados naturalmente (por exemplo, o aumento da concentração), ou uma mudança na perspectiva mental, podendo aumentar também a criatividade, por isso, tantos artistas e intelectuais são defensores do consumo dessas drogas. Tais efeitos das drogas, contudo, podem levar ao uso recorrente das mesmas, o que pode levar à dependência física ou psicológica, promovendo um ciclo progressivamente mais difícil de ser interrompido. A impossibilidade física ou psicológica de interrupção desse ciclo caracteriza o vício em drogas, também chamado de drogadição e toxicodependência. A reabilitação de drogaditos ou toxicodependentes geralmente envolve uma combinação de psicoterapia, grupos de apoio, e até mesmo o uso de outras substâncias psicoativas que ajudam a interromper o ciclo de dependência. A ética relativa ao uso dessas drogas é assunto de um contínuo debate, em parte por causa desse potencial para abuso e dependência. Muitos governos têm imposto restrições sobre a produção e venda dessas substâncias, na tentativa de diminuir o abuso de drogas. (pt)
- Психотро́пна речовина́ (або психоакти́вна речовина́) — лікарський препарат, який діє на протікання психічних процесів у центральній нервовій системі людини, і таким чином може впливати на її свідомість, настрій тощо. Такі препарати застосовуються переважно у психіатричній практиці при та розладах центральної нервової системи хворого. Також психотропні препарати використовуються у хірургії, терапії та інших профілях медицини. Першим психоактивним препаратом, впровадженим у медичну практику, став аміназин (хлорпромазин). Його знеболюючі та заспокійливі властивості було виявлено анестезіологами на початку 50-х років XX століття. Це дало поштовх до створення великої кількості нових психотропних препаратів та їх активного використовування у психофармакології. Оскільки ці препарати впливають на психіку та психомоторні процеси, ними іноді зловживають та використовують для досягнення певного психічного стану — надзвичайного збудження, приємної дрімоти тощо. Психотропні препарати, які вживаються без призначення лікарем, часто є наркотиками та становлять небезпеку для здоров'я, оскільки можуть викликати стан залежності та зруйнувати не лише психіку, але й фізичне здоров'я. (uk)
- Психоакти́вні речови́ни — загальне поняття, що об'єднує такі категорії, як наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори. Всі психоактивні речовини впливають на роботу головного мозку людини: прискорюють передачу сенсорних сигналів, або перешкоджають нервовим центрам виконувати свої функції. В основі ефектів, обумовлених дією психотропних речовин, — їх вплив на нейромедіатори — речовини, що передають сигнали від одного нейрона до іншого. Наприклад, кокаїн блокує біохімічну «кнопку», що обмежує виділення нейромедіаторів, і їх в організмі з'являється більше норми. Це призводить до ейфорії, надзвичайного припливу енергії, сил, гострих відчуттів. Проте, за тривалого використання кокаїну запаси нейромедіаторів виснажуються, і тоді замість ейфорії з'являється тривога та депресія. Вживання психоактивних речовин, як правило, викликає формування фізичної або залежності від них. При фізичній залежності запаси нейромедіаторів, що вичерпалися, поповнюються за рахунок вживання наркотиків. Внутрішніми процесами починають управляти речовини, що надходять ззовні, і обійтись без них організм вже не може. У результаті виникає абстинентний (від лат. abstinens — утримують) синдром: людина, яка припинила вживання наркотику, відчуває комплекс неприємних, а іноді й болісних відчуттів, що з часом спричиняють смерть. Подібна залежність тягне за собою також розвиток толерантності: щоб викликати бажаний психотропний ефект, із кожним разом потрібно дедалі більше речовини. Зрештою, наркоман приймає дозу, яку організм не в змозі «перетравити», що, безумовно, спричиняє настання смерті. Згідно з міжнародним класифікатором хвороб МКХ-10 всі види залежності від психоактивних речовин кодуються в рамках діагностичного модуля F10 F19, що об'єднує «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин». (uk)
- 精神藥物（英語：psychoactive drug），又称精神药品（psychopharmaceutical，或psychotropic）。有些精神药品具有医疗和科学价值。一種化學物質的概稱，這些物質能夠穿越血腦屏障，直接作用于中枢神经系统，使大脑腦內神經傳導改變，產生兴奋或抑制，如果连续使用能够产生依赖性的药品，例如咖啡因、、甲基苯丙胺（俗称冰毒）、巴比妥、苯二氮卓类药物（如阿普唑仑）、Z-drugs（如佐匹克隆）等。這些藥物可被作为娛樂性藥物使用。 精神药品和麻醉药品是可能被用作毒品的两大来源，1971年联合国制定了《精神药物公约》以管制毒品贸易。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- الدواء النفسي أو المؤثرات العقلية هي أدوية ذات تأثير نفسي، تستخدم للتأثير على التركيب الكيميائي للدماغ والجهاز العصبي. وهي أدوية غير مرخصًا لها بدون وصفة طبية، حيث ان آلية عملها هي التأثير على التركيب الكيميائي للدماغ والجهاز العصبي. وبالتالي، يتم استخدام هذه الأدوية لعلاج الأمراض العقلية. عادة ما يتم وصفه في بيئات نفسية، وعادة ما تكون هذه الأدوية مصنوعة من مركبات كيميائية اصطناعية. منذ منتصف القرن العشرين، تقود هذه الأدوية علاجات لمجموعة واسعة من الاضطرابات العقلية وتقلل من الحاجة إلى العلاج طويل الأجل في المستشفى، وبالتالي خفضت تكلفة الرعاية الصحية العقلية. النكوص أو إعادة الاستشفاء للمرضى العقليين مرتفع في العديد من البلدان، وأسباب الانتكاسات قيد البحث. (ar)
- Psychofarmaka jsou skupina léků působících na navození rovnováhy neurotransmiterů, které ovlivňují fungování psychických funkcí – nálada, emoce, vnímání, vědomí, chování, kognice. Nejčastěji se s jejich užitím setkáme v psychiatrii, ale mohou být užívané také v jiných oblastech – například v neurologii. (cs)
- Psikoaktiva drogo estas stimula, halucina aŭ stuporiga substanco. Depende de la kulturo, kelkaj drogoj estas malpermesitaj, aliaj permesitaj, aliaj estas eĉ preskaŭ socie devigaj en difinitaj cirkonstancoj. La sama aŭ simila substanco, depende de la uzo kaj kvanto (aŭ dozo) povas esti drogo, kuracilo (medikamento, farmako; aŭ narkotilo, t.e. ) aŭ veneno. (eo)
- Psikotropiko bat edo substantzia psikotropiko bat agente kimiko bat da, nerbio-sistema zentralean eragiten duena, eta horren ondorioz, aldi baterako aldaketak eragiten ditu pertzepzioan, eta portaeran. Batzuetan psikotropikoei, psikoaktibo edo deitzen zaie, nahiz eta denek ez duten nerbio-sistemaren aktibazioa sustatzen. Alkohola, tabakoa, kafeina edo kanabisa psikotropiko "natural" famatu batzuen adibide dira. (eu)
- Un psicotrópico o sustancia psicotrópica (del griego psykhe, 'alma', y tropos, 'girar, tornar') es un agente químico que actúa sobre el sistema nervioso central, lo cual trae como consecuencia cambios temporales en la percepción, en el estado de ánimo, en el estado de conciencia y en el comportamiento. En ocasiones, se llama a los psicotrópicos psicoactivos o sustancias psicoactivas o psicoactivantes, a pesar de que no todos promueven la activación del sistema nervioso. Una acepción más restringida del término «psicotrópico» refiere, en particular, a aquellas sustancias medicinales incluidas en el Convenio sobre Sustancias Sicotrópicas de 1971. (es)
- Psikotropika adalah suatu zat atau obat alamiah maupun sintetis yang bukan narkotika dan memiliki khasiat psikoaktif melalui pengaruh selektif yang terjadi pada susunan saraf pusat sehingga dapat menyebabkan perubahan khas pada aktivitas mental maupun perilaku. (in)
- Les médicaments psychotropes sont des composés pharmacologiques ayant un effet psychotrope prescrits pour le traitement des maladies psychiatriques. (fr)
- 신경정신약물(영어: psychoactive substance 또는 psychoactive drug)은 신체적 그리고 정신적 건강을 보호하기 위해 보건복지부령으로 정하는 것을 의미하며 의존성 등 오남용의 우려가 있는 향정신성의약품(向精神性醫藥品)을 포함한다. 향정신성약물(向精神性藥物), 향정신성물질(向精神性物質)이라고도 한다. (ko)
- Лекарственные психотропные препараты — психоактивные вещества, применяемые для оказания воздействия на химический состав компонентов головного мозга и нервной системы. Большинство этих препаратов созданы из синтетических химических соединений. Обычно используются для лечения психических расстройств и часто назначаются лечащими врачами в психиатрических учреждениях при недобровольной госпитализации. В середине XX века такие препараты стали ведущими методами лечения широкого спектра психических заболеваний: из-за этого потребность в длительной госпитализации снизилась, что понизило стоимость психиатрической помощи. Однако во многих странах уровень рецидивов или повторной госпитализации психически больных остаётся высоким, и причины этого находятся в стадии исследования. (ru)
- Psykoaktiva substanser avser molekyler som påverkar hjärnans funktion och orsakar förändringar i beteende, personlig stämning, uppfattning eller medvetande. Många av dem är läkemedel eller andra narkotiska droger. Psykoaktiva substanser kan delas in i sju klasser, utifrån effekt. (sv)
- 精神藥物（英語：psychoactive drug），又称精神药品（psychopharmaceutical，或psychotropic）。有些精神药品具有医疗和科学价值。一種化學物質的概稱，這些物質能夠穿越血腦屏障，直接作用于中枢神经系统，使大脑腦內神經傳導改變，產生兴奋或抑制，如果连续使用能够产生依赖性的药品，例如咖啡因、、甲基苯丙胺（俗称冰毒）、巴比妥、苯二氮卓类药物（如阿普唑仑）、Z-drugs（如佐匹克隆）等。這些藥物可被作为娛樂性藥物使用。 精神药品和麻醉药品是可能被用作毒品的两大来源，1971年联合国制定了《精神药物公约》以管制毒品贸易。 (zh)
- دواء نفسي المفعول أو العقار نفساني التأثير أو المؤثر العقلي عبارة عن مادة كيميائية تعبر الحاجز الدموي الدماغي وتؤثر على الجهاز العصبي المركزي ومنه على وظيفة العقل مما يؤدي إلى حدوث تأثيرات على الإدراك الحسي والحالة والوعي والإدراك والسلوك. (ar)
- Una medicació psiquiàtrica (o medicació psicotròpica) és un medicament psicoactiu (un psicofàrmac) pres per exercir un efecte sobre la composició química del cervell i del sistema nerviós. Per tant, aquests medicaments s'utilitzen per tractar malalties mentals. Aquests medicaments solen ser compostos químics sintètics i se solen prescriure en entorns psiquiàtrics, potencialment de forma involuntària durant una hospitalització. Des de mitjan segle xx, aquests medicaments han estat els principals tractaments per a una àmplia gamma de trastorns mentals i han disminuït la necessitat d'hospitalització a llarg termini, reduint el cost de l'atenció de salut mental. La reincidència o la rehospitalització de malalts mentals té unes taxes elevades en molts països i s'està investigant els motius de l (ca)
- Un psicòtrop és una substància química que actua principalment sobre el sistema nerviós central. Algunes són prescrites amb finalitats terapèutiques (medicació psicotròpica o psicofàrmacs), de les quals no es parla en aquest article. Moltes de les substàncies psicoactives produeixen canvis subjectius als estats de consciència i d'humor que poden ser experimentats com a plaents (com l'eufòria) o útils (estat d'alerta augmentat). Això, conjuntament amb els seus efectes bioquímics, n'afavoreixen l'addicció, és a dir el consum excessiu amb grans riscos i conseqüències negatives per la salut. (ca)
- Psychoaktivní droga (též psychotropní látka, omamná látka, často nepřesně droga nebo návyková látka) je chemická látka primárně působící na centrálně nervovou soustavu, kde mění mozkové funkce a způsobuje dočasné změny ve vnímání, náladě, vědomí a chování. Záměrně bývá využívána k rekreačním účelům, jako entheogen pro rituální a duchovní účely, jako nástroj pro studium a rozšíření mysli nebo jako léčivo. (cs)
- Ein Psychopharmakon (Plural: Psychopharmaka) ist eine psychoaktive Substanz, die als Arzneistoff genutzt wird. Sie beeinflusst die neuronalen Abläufe im Gehirn und bewirkt dadurch eine Veränderung der psychischen Verfassung. (de)
- Eine psychotrope Substanz ist ein Wirkstoff, der die menschliche Psyche beeinflusst. Es kann sich auch um eine Mischung mehrerer Wirkstoffe handeln. Andere neutrale Bezeichnungen dafür sind auch psychoaktive Substanz oder Psychotropikum (Plural Psychotropika; von griechisch psychḗ „Seele“ und tropḗ „(Hin-)Wendung“). Diese sollen die emotional negativ besetzten Ausdrücke Rauschgift oder Rauschmittel ersetzen. Die Bezeichnungen psychoaktive Substanz und Rauschdroge sind jedoch nicht zwingend gleichbedeutend und sollten daher keinesfalls austauschbar verwendet werden, da u. a. auch Psychopharmaka zu den Psychotropika gehören. (de)
- Ψυχοδραστική ουσία, λέγεται και ψυχοτρόπος ουσία, είναι η ουσία η οποία επηρεάζει τις λειτουργίες του κεντρικού νευρικού συστήματος. Μπορεί να αναστείλει ή να διεγείρει τη μετάδοση της νευρικής ώσης, να μειώσει ή να αυξήσει την ευαισθησία των νευρικών απολήξεων στα περιφερικά νεύρα και να επηρεάσει διαφορετικούς τύπους υποδοχέων και συνάψεων. Έτσι, επηρεάζει τον τρόπο λειτουργίας του εγκεφάλου και προκαλεί αλλαγές στη διάθεση, στην επίγνωση, στις σκέψεις, στα συναισθήματα ή στη συμπεριφορά. (el)
- Se denomina psicoactivo toda sustancia química que, al introducirse por cualquier vía (bucal, nasal, oral, intravenosa u otra en que la sustancia sea absorbida) y luego pasar al torrente sanguíneo ejerce un efecto directo sobre el sistema nervioso central (compuesto por el encéfalo y la médula espinal) y que ocasiona cambios específicos en sus funciones. Estas sustancias son capaces de inhibir el dolor, modificar el estado anímico o alterar las percepciones. (es)
- A psychoactive drug, psychopharmaceutical, psychoactive agent or psychotropic drug is a chemical substance, that changes functions of the nervous system, and results in alterations in perception, mood, consciousness, cognition or behavior. These substances may be used medically, recreationally or spiritually to a. Purposefully improve one’s perceived performance b. Alter one's consciousness (such as with entheogens for ritual, spiritual or shamanic purposes) or c. For research. (en)
- Un psychotrope est un produit ou une substance chimique qui agit principalement sur l'état du système nerveux central en y modifiant certains processus biochimiques et physiologiques cérébraux, sans préjuger de sa capacité à induire des phénomènes de dépendance, ni de son éventuelle toxicité. En altérant de la sorte les fonctions du cerveau, un psychotrope induit des modifications de la perception, des sensations, de l'humeur, de la conscience (états modifiés de conscience) ou d'autres fonctions psychologiques et comportementales. (fr)
- Una sostanza psicoattiva è una sostanza chimica farmacologicamente attiva, dotata di azione psicotropa, ovvero capace di modificare lo stato psico-fisico di un soggetto potendo agire su emozione, ricordi, attenzione, percezione, umore, coscienza, comportamento, abilità intellettive, capacità motorie, ecc. Per via dei loro potenziali effetti, le sostanze psicoattive sono impiegate in tutti i continenti da millenni per fini rituali, religiosi, spirituali, culturali, medico-terapeutici, ricreativi. (it)
- Gli psicofarmaci sono una classe molto eterogenea di farmaci psicoattivi (quindi degli psicotropi legali), approvati per il trattamento di un'ampia varietà di disturbi psichiatrici e neurologici, anche se specie negli ultimi decenni hanno trovato efficacia anche in patologie non prettamente psichiatriche. La maggior parte di essi possono essere prescritti anche dai medici di medicina generale, anche se alcune tipologie sottoposte a particolare sorveglianza e controllo sono competenza esclusiva dello specialista psichiatra e solo in alcuni casi del neurologo. (it)
- 精神科の薬（せいしんかのくすり、英語: psychiatric medication）は、脳の様々な回路と神経系に対して化学的に作用をもたらす目的で摂取される、認可された向精神薬である。つまり精神障害の治療に用いられる薬物である。通常、精神科の機関において処方されるこれらの薬の大半は合成化合物だが、一部は天然由来か天然にも存在する物質である。ハイリスク薬も多い。20世紀半ばから、こうした薬は多様な精神障害の治療を開拓し、長期入院が減った結果、精神保健看護にかかる負担を低下させた。日本では逆にこれらの薬の導入以降、入院数（社会的入院）は増大してきた。 製薬会社は、商業的に成功した医薬品の類似の化学構造を持つあるいは似たような作用をもたらす医薬品を医薬品設計し、特許を取得しなおし販売してきた。製薬会社は、病気喧伝を通して市場を拡大してきており、生物学的検査の不要な精神科はこの境界の操作に弱かった。金融危機に先行して、先進国における精神障害の障害給付金は増加してきており、これらの薬が回復をもたらさないことを示している。これらの薬の売れ行きとは裏腹に、障害の罹患率や死亡率は減少していない。その陰では、およそ60年にわたる似たような有効性と、開発資金の不足から精神科の薬の開発から撤退しはじめた。そしてさらなる懸念は国際的に過剰摂取による死亡が増加していることである。 (ja)
- 向精神薬（こうせいしんやく、英: Psychoactive drug, Psychotropic）とは、中枢神経系に作用し、生物の精神活動に何らかの影響を与える薬物の総称である。主として精神医学や精神薬理学の分野で、脳に対する作用の研究が行われている薬物であり、また精神科で用いられる精神科の薬、また薬物乱用と使用による害に懸念のあるタバコやアルコール、また法律上の定義である麻薬のようなが含まれる。
* 精神刺激薬 - コカイン、ニコチン、カフェイン、アンフェタミンやメタンフェタミンやメチルフェニデート、MDMA。
* 抑制剤 - アルコール、ベンゾジアゼピン系、ヘロインやアヘンやモルヒネといったオピオイド系の薬物や大麻。
* 幻覚剤 - LSD、シロシビン、メスカリン、DMT、ケタミン。 (ja)
- Een psychofarmacon (meervoud: psychofarmaca) behoort tot de categorie van geneesmiddelen voor de behandeling van psychische aandoeningen. Binnen de geneeskunde worden deze middelen toegepast om psychische aandoeningen te stabiliseren dan wel te verbeteren. De volgende middelen vallen hieronder: Binnen de psychotherapie wordt het gebruik van psychofarmaca steeds minder een taboe. Verschillende wetenschappelijke studies hebben aangetoond dat bij ernstige depressies een combinatiebehandeling van psychofarmaca en psychotherapie vaak een positiever effect heeft dan alleen een van beide. (nl)
- Substancja psychoaktywna, substancja psychotropowa – substancja chemiczna (związek chemiczny) lub mieszanina substancji mająca bezpośredni lub następczy wpływ na funkcjonowanie mózgu, czego efektem są zmiany postrzegania, nastroju, świadomości, procesów poznawczych (np. zapamiętywania) i zachowania. Używanie wielu z tych substancji (zwłaszcza stymulantów i depresantów) może doprowadzić do nałogu i wyrządzić znaczne szkody zdrowotne. Z kolei inne (psychodeliki) niekiedy pomagają w leczeniu uzależnień (np. ibogaina, LSD). Zastosowanie środków psychoaktywnych na przykładzie amfetaminy: (pl)
- Psychoactieve middelen of psychotrope stoffen zijn substanties die uitwerking hebben op de psyche. Deze stoffen hebben dus invloed op het gedrag of de beleving van de gebruiker. Dit kan gaan om een hallucinogeen effect, maar bijvoorbeeld ook om sedativa of nootrope stoffen. Geneesmiddelen die een effect op de psyche hebben, noemt men psychofarmaca. Geneesmiddelen die niet primair tot de psychofarmaca gerekend worden, zoals antihistaminica, middelen tegen reisziekte en bètablokkers kunnen toch een psychotrope werking hebben. (nl)
- Leki psychotropowe – grupa leków stosowanych w leczeniu zaburzeń psychicznych, czyli w psychofarmakoterapii. Leki psychotropowe dzieli się na:
* leki normotymiczne (należące do l. przeciwdrgawkowych) → ATC (N03)
* leki psycholeptyczne → ATC (N05)
* leki przeciwpsychotyczne (neuroleptyki, duże trankwilizery)
* leki przeciwlękowe (anksjolityki, uspokajające, małe trankwilizery)
* leki nasenne i uspokajające
* leki psychoanaleptyczne → ATC (N06)
* leki przeciwdepresyjne
* leki psychostymulujące i nootropowe Wszystkie leki psychotropowe zapisywane są wyłącznie na receptę lekarską. (pl)
- Uma substância psicoativa, substância psicotrópica, droga psicotrópica ou simplesmente psicotrópico é uma substância química que age principalmente no sistema nervoso central, onde altera a função cerebral e temporariamente muda a percepção, o humor, o comportamento e a consciência. Essa alteração pode ser proporcionada para fins recreacionais (alteração proposital da consciência); religiosos (uso de enteógenos); científicos (visando a compreensão do funcionamento da mente); ou médico-farmacológicos (como medicação). Alternativamente, tal efeito na mente pode não ser o objetivo do consumo da substância psicotrópica, mas um efeito adverso do mesmo. (pt)
- Psykofarmaka är ett samlingsnamn för läkemedel som riktar sig mot psyket. De används inom tre indikationsområden:
* Psykoser (antipsykotika, neuroleptika)
* Depressioner (antidepressiva läkemedel)
* Sömnproblem, ångest, oro och ängslan (lugnande läkemedel) Psykofarmaka används för att lindra eller underhållsbehandla olika, ofta kroniska, psykiatriska tillstånd. Denna grupp läkemedel kan inte i sig bota sjukdomen, men mildrar (eller tillfälligt tar bort) symptomen. En läkare specialiserad på psykofarmaka och psykiska sjukdomar benämns som psykiater. (sv)
- Психоакти́вні речови́ни — загальне поняття, що об'єднує такі категорії, як наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори. Всі психоактивні речовини впливають на роботу головного мозку людини: прискорюють передачу сенсорних сигналів, або перешкоджають нервовим центрам виконувати свої функції. В основі ефектів, обумовлених дією психотропних речовин, — їх вплив на нейромедіатори — речовини, що передають сигнали від одного нейрона до іншого. Наприклад, кокаїн блокує біохімічну «кнопку», що обмежує виділення нейромедіаторів, і їх в організмі з'являється більше норми. Це призводить до ейфорії, надзвичайного припливу енергії, сил, гострих відчуттів. Проте, за тривалого використання кокаїну запаси нейромедіаторів виснажуються, і тоді замість ейфорії з'являється тривога та депре (uk)
- Психотро́пна речовина́ (або психоакти́вна речовина́) — лікарський препарат, який діє на протікання психічних процесів у центральній нервовій системі людини, і таким чином може впливати на її свідомість, настрій тощо. Такі препарати застосовуються переважно у психіатричній практиці при та розладах центральної нервової системи хворого. Також психотропні препарати використовуються у хірургії, терапії та інших профілях медицини. (uk)
- Психоактивные вещества́ (ПАВ) — вещества (или смесь нескольких веществ), влияющие на функции центральной нервной системы и приводящие к изменению психического состояния, вплоть до изменённого состояния сознания. Используются в медицине и в рекреационных целях. Психоактивные вещества, влияющие на высшие психические функции и используемые при лечении психических расстройств, называют психофармакологическими веществами. (ru)
|