| dbo:abstract
|
- El trabajo con lámpara es un tipo de trabajo del vidrio en el que se utiliza un soplete o una lámpara para fundir el vidrio. Una vez fundido, el vidrio se forma soplando y moldeando con herramientas y movimientos manuales. También se conoce como trabajo con llama o trabajo con soplete, ya que en la práctica moderna ya no se utilizan lámparas alimentadas con aceite. Aunque la falta de una definición precisa del trabajo con lámpara hace difícil determinar cuándo se desarrolló esta técnica, el primer vidrio trabajado con lámpara verificable es probablemente una colección de cuentas que se cree que data del siglo V a.C. El trabajo con lámpara se empezó a practicar ampliamente en Murano (Italia) en el siglo XIV. Ya en el siglo XVII, los vidrieros itinerantes hacían demostraciones de trabajo con lámpara al público. A mediados del siglo XIX, la técnica de la lámpara se extendió a la producción de pisapapeles, principalmente en Francia, donde se convirtió en una forma de arte popular, que todavía se colecciona. El trabajo con se diferencia del soplado de vidrio en que éste utiliza un horno como principal fuente de calor, aunque también se emplean sopletes. Los primeros trabajos con lámpara se hacían en la llama de una lámpara de aceite, y el artista soplaba aire en la llama a través de un tubo o utilizando fuelles accionados con el pie. En la actualidad, la mayoría de los artistas utilizan sopletes que queman propano o gas natural, o en algunos países butano, como gas combustible, mezclado con aire u oxígeno puro como oxidante. Muchos aficionados utilizan en botes portátiles como combustible y algunos utilizan concentradores de oxígeno como fuente de oxígeno continuo. El trabajo con lámpara se utiliza para crear obras de arte, como abalorios, figuritas, canicas, vasijas pequeñas, adornos para árboles de Navidad y mucho más. También se utiliza para crear instrumentos científicos, así como modelos de vidrio de temas animales y botánicos. (es)
- Lampworking is a type of glasswork in which a torch or lamp is used to melt the glass. Once in a molten state, the glass is formed by blowing and shaping with tools and hand movements. It is also known as flameworking or torchworking, as the modern practice no longer uses oil-fueled lamps. Although lack of a precise definition for lampworking makes it difficult to determine when this technique was first developed, the earliest verifiable lampworked glass is probably a collection of beads thought to date to the fifth century BC. Lampworking became widely practiced in Murano, Italy in the 14th century. As early as the 17th century, itinerant glassworkers demonstrated lampworking to the public. In the mid-19th century lampwork technique was extended to the production of paperweights, primarily in France, where it became a popular art form, still collected today. Lampworking differs from glassblowing in that glassblowing uses a furnace as the primary heat source, although torches are also used. Early lampworking was done in the flame of an oil lamp, with the artist blowing air into the flame through a pipe or using foot-powered bellows. Most artists today use torches that burn either propane or natural gas, or in some countries butane, for the fuel gas, mixed with either air or pure oxygen as the oxidizer. Many hobbyists use MAPP gas in portable canisters for fuel and some use oxygen concentrators as a source of continuous oxygen. Lampworking is used to create artwork, including beads, figurines, marbles, small vessels, Christmas tree ornaments, and much more. It is also used to create scientific instruments as well as glass models of animal and botanical subjects. (en)
- バーナーワークはガラスの成形技法の一種で、バーナーの炎によってガラスを熔融し、成形することを称する。別名、ランプワーク、フレームワーク。 紀元前4000年ごろに紀元を持つといわれるガラスだが、その最初期段階に、装飾品などの制作にすでに行われていたとされている。棒ガラスや管ガラスを使うことが多く、とんぼ玉やガラスの人形等がよく知られているが、グラスなどの器やアクセサリー全般まで制作可能。また、理化学器具等の制作で行われる技法でもある。スーパーカミオカンデで使われている、光電子増倍管の入ったガラス球（約1.5m）もバーナーワーク（酸素バーナー）で作られている。比較的簡単な設備で行うことができるほか、現在では体験工房等で体験することも可能なほど容易な技法。 (ja)
- La lavorazione a lume è quella tecnica nella quale si utilizza la fiamma di un cannello per fondere il vetro e creare oggetti, sculture o perle di vetro. Il vetro che si utilizza è già formato in bacchette che vengono prodotte in fornace e poi fuse in un secondo momento. Negli anni alcuni strumenti si sono evoluti come ad esempio il cannello. Agli inizi la fiamma era ricavata da un lume (da qui il nome lavorazione a lume) alimentata a grasso animale o a olio e ravvivata prima da una cannuccia, poi più in la da mantici azionati col piede, per le piccole postazione, mantici più grandi azionate a volte da bambini per postazioni multiple. Lo sviluppo maggiore dell’arte della lavorazione a lume e delle perle di vetro si è avuto dal 1500 in poi quando, sulla spinta dell’età coloniale e l’apertura di nuovi mercati, la lavorazione di canna massiccia per la produzione di perle ha visto nascere un fiorente mercato. Le perle di vetro veneziane sono state letteralmente esportate ovunque nel mondo. Spesso usate come merce di scambio con le popolazioni autoctone nei diversi continenti e hanno inoltre aiutato a mantenere viva l’industria del vetro a Murano ogni volta che la produzione artistica del vetro in fornace subiva un arresto, mantenendo le fornaci attive per continuare la produzione di canna di vetro da utilizzare per la produzione di perle. Vetro di Murano: Ciò che identifica il vetro di Murano (coe 104) e che lo ha reso famoso come vetro artistico è il fatto che sia un vetro morbido, ovvero un vetro che fonde a temperature basse, se comparato ad altri tipi di vetro come il borosilicato, e che si raffredda lentamente, lasciando quindi il tempo al maestro di modellarlo a mano. Un difetto di questo tipo di vetro (morbido) è che è estremamente sensibile agli sbalzi di temperatura, e per questo ha bisogno di maggiori attenzioni durante la lavorazione.Il vetro va fatto raffreddare il più lentamente possibile, specialmente nell’intervallo tra i 450° e i 300° momento in cui si creano le tensioni che potrebbero portare alla rottura del pezzo. Terminata la lavorazione l’oggetto creato dovrà essere messo all’interno di una muffola, un forno che durante la lavorazione viene mantenuta la temperatura fissa di 500° e poi si porta lentamente la temperatura fino a quella ambientale. Borosilicato: I maestri possono usare anche il vetro borosilicato , un vetro molto duro e non sensibile agli sbalzi di temperature e che richiede fiamme più calde rispetto al vetro morbido. Il borosilicato è nato come vetro da laboratorio perché resistente agli agenti chimici, ma recentemente è diventato disponibile anche colori per usi artistici. (it)
- Лампворк (лэмпворк) (англ. lamp — лампа, горелка + work — работа), flamework (от англ. flame — пламя) — художественная обработка стекла в пламени горелки. Обработка стекла была известна нашим предкам очень давно, но работа со стеклом в понимании лампворкера заключается в том, что в пламя воздушно-пропановой, кислородной, водородной или плазменной горелки вносится прут стекла определённого цвета, и стекло сплавляется в бусину или изделие, поверх могут добавляться стекла разных цветов. Температура, необходимая для работы со стеклом — 800..1200 °C, в зависимости от производителя стекла. В России до XX века это ремесло называлось «камушный промысел». Им занимались целыми деревнями. (ru)
- Лемпворк (англ. lampwork, від lamp — «лампа, паяльник» + work — «робота»), флеймворк (англ. flamework, від flame — «полум'я») — художня обробка скла в полум'ї паяльника. Обробка скла була відома нашим предкам дуже давно, але робота зі склом в розумінні лемпворкера полягає в тому, що в полум'я повітряно-пропанового, кисневого, водневого або плазмового паяльника вноситься скляна трубка певного кольору, і наноситься на металеві мандрелі покриті сепаратором (роздільником), після чого скло сплавляється в намистину або в інший фігурний виріб, поверх якого можуть додаватися скло різних кольорів, срібло, мідь. Температура, необхідна для роботи зі склом — 800..1200 ° C, в залежності від виробника скла. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- バーナーワークはガラスの成形技法の一種で、バーナーの炎によってガラスを熔融し、成形することを称する。別名、ランプワーク、フレームワーク。 紀元前4000年ごろに紀元を持つといわれるガラスだが、その最初期段階に、装飾品などの制作にすでに行われていたとされている。棒ガラスや管ガラスを使うことが多く、とんぼ玉やガラスの人形等がよく知られているが、グラスなどの器やアクセサリー全般まで制作可能。また、理化学器具等の制作で行われる技法でもある。スーパーカミオカンデで使われている、光電子増倍管の入ったガラス球（約1.5m）もバーナーワーク（酸素バーナー）で作られている。比較的簡単な設備で行うことができるほか、現在では体験工房等で体験することも可能なほど容易な技法。 (ja)
- Лемпворк (англ. lampwork, від lamp — «лампа, паяльник» + work — «робота»), флеймворк (англ. flamework, від flame — «полум'я») — художня обробка скла в полум'ї паяльника. Обробка скла була відома нашим предкам дуже давно, але робота зі склом в розумінні лемпворкера полягає в тому, що в полум'я повітряно-пропанового, кисневого, водневого або плазмового паяльника вноситься скляна трубка певного кольору, і наноситься на металеві мандрелі покриті сепаратором (роздільником), після чого скло сплавляється в намистину або в інший фігурний виріб, поверх якого можуть додаватися скло різних кольорів, срібло, мідь. Температура, необхідна для роботи зі склом — 800..1200 ° C, в залежності від виробника скла. (uk)
- Lampworking is a type of glasswork in which a torch or lamp is used to melt the glass. Once in a molten state, the glass is formed by blowing and shaping with tools and hand movements. It is also known as flameworking or torchworking, as the modern practice no longer uses oil-fueled lamps. Although lack of a precise definition for lampworking makes it difficult to determine when this technique was first developed, the earliest verifiable lampworked glass is probably a collection of beads thought to date to the fifth century BC. Lampworking became widely practiced in Murano, Italy in the 14th century. As early as the 17th century, itinerant glassworkers demonstrated lampworking to the public. In the mid-19th century lampwork technique was extended to the production of paperweights, primaril (en)
- El trabajo con lámpara es un tipo de trabajo del vidrio en el que se utiliza un soplete o una lámpara para fundir el vidrio. Una vez fundido, el vidrio se forma soplando y moldeando con herramientas y movimientos manuales. También se conoce como trabajo con llama o trabajo con soplete, ya que en la práctica moderna ya no se utilizan lámparas alimentadas con aceite. Aunque la falta de una definición precisa del trabajo con lámpara hace difícil determinar cuándo se desarrolló esta técnica, el primer vidrio trabajado con lámpara verificable es probablemente una colección de cuentas que se cree que data del siglo V a.C. El trabajo con lámpara se empezó a practicar ampliamente en Murano (Italia) en el siglo XIV. Ya en el siglo XVII, los vidrieros itinerantes hacían demostraciones de trabajo co (es)
- La lavorazione a lume è quella tecnica nella quale si utilizza la fiamma di un cannello per fondere il vetro e creare oggetti, sculture o perle di vetro. Il vetro che si utilizza è già formato in bacchette che vengono prodotte in fornace e poi fuse in un secondo momento. Negli anni alcuni strumenti si sono evoluti come ad esempio il cannello. Agli inizi la fiamma era ricavata da un lume (da qui il nome lavorazione a lume) alimentata a grasso animale o a olio e ravvivata prima da una cannuccia, poi più in la da mantici azionati col piede, per le piccole postazione, mantici più grandi azionate a volte da bambini per postazioni multiple. (it)
- Лампворк (лэмпворк) (англ. lamp — лампа, горелка + work — работа), flamework (от англ. flame — пламя) — художественная обработка стекла в пламени горелки. Обработка стекла была известна нашим предкам очень давно, но работа со стеклом в понимании лампворкера заключается в том, что в пламя воздушно-пропановой, кислородной, водородной или плазменной горелки вносится прут стекла определённого цвета, и стекло сплавляется в бусину или изделие, поверх могут добавляться стекла разных цветов. Температура, необходимая для работы со стеклом — 800..1200 °C, в зависимости от производителя стекла. (ru)
|