dbo:abstract
|
- جون تولاند (30 نوفمبر 1670 - 11 مارس 1722) فيلسوف عقلاني أيرلندي وعالم هجائي، كتب العديد من الكتب والمنشورات حول الفلسفة السياسية وفلسفة الدين، وهي تعبيرات مبكرة عن فلسفة عصر التنوير. ولد في أيرلندا، وتلقى تعليمه في جامعات غلاسكو وإدنبرة ولايدن وأوكسفورد، وتأثر بفلسفة جون لوك. كان عمله الأول والأكثر شهرة هو «المسيحية غير الغامضة» (1696). (ar)
- John Toland fou un filòsof irlandès. Va estudiar a les universitats de Glasgow, Edimburg, Leiden i Oxford. Va publicar molts llibres i pamflets sobre filosofia política i religiosa que són considerades com expressions pioneres de la filosofia de la Il·lustració. (ca)
- John Toland (30. listopad 1670 – 11. březen 1722) byl irský filozof a satirik, představitel racionalismu a osvícenství. (cs)
- John Toland (* 30. November 1670 in Inishowen, Irland; † 11. März 1722 in Putney bei London) war ein irischer Freidenker der Aufklärung. Als Sohn katholischer Eltern konvertierte Toland 1687 zum Protestantismus. Er studierte in Glasgow, Edinburgh und Leiden Theologie und Philosophie. 1696 veröffentlichte der frühe Aufklärer seine Schrift Christianity not Mysterious, in der er im Anschluss an John Locke darlegte, dass das Christentum mit menschlicher Vernunft zu erfassen sei. Das Werk wurde 1697 in Dublin öffentlich verbrannt. Sein Autor flüchtete nach London. Dort veröffentlichte er 1699 eine Gesamtausgabe einschließlich einer Biografie des bekannten, aber ebenfalls umstrittenen Dichters John Milton, was wiederum auf Anfeindungen stieß. Dagegen wehrte er sich mit seiner Schrift Amyntor. 1701 bereiste er die deutschen Länder, traf Kurfürstin Sophie von Hannover und Königin Sophie Charlotte von Preußen, denen er sich sehr verbunden fühlte. An Sophie von Preußen waren seine Letters to Serena (Briefe an Serena) 1704 gerichtet. Die Welt sieht er nun als göttlich an, den Glauben an eine individuelle Unsterblichkeit lehnt er ab. Damit vertrat er pantheistische Ideen und bezeichnete sich selbst als erster als Pantheist. 1709 bereiste er abermals Deutschland und Holland und veröffentlichte Adeisidaemon. Sehr viel später folgte Nazarenus, or, Jewish, Gentile, and Mahometan Christianity und schließlich das Werk Pantheisticon. (de)
- John Toland irlandar filosofoa izan zen. (eu)
- John Toland (30 November 1670 – 11 March 1722) was an Irish rationalist philosopher and freethinker, and occasional satirist, who wrote numerous books and pamphlets on political philosophy and philosophy of religion, which are early expressions of the philosophy of the Age of Enlightenment. Born in Ireland, he was educated at the universities of Glasgow, Edinburgh, Leiden and Oxford and was influenced by the philosophy of John Locke. His first, and best known work, was Christianity Not Mysterious (1696). (en)
- John Toland (Ardagh, península de Inishowen, Irlanda, 30 de noviembre de 1670 - Londres, 11 de marzo de 1722) fue un filósofo racionalista y librepensador. Educado en las universidades de Glasgow, Edimburgo, Leiden y Oxford. Publicó muchos libros y panfletos sobre filosofía política y religiosa que son consideradas como expresiones pioneras de la filosofía de la Ilustración. (es)
- John Toland (30 novembre 1670 à Ardagh, Irlande - 11 mars 1722 à Londres, Grande-Bretagne) est un philosophe irlandais. (fr)
- B'fhealsamh réasúnaíochta agus saorsmaointeoir é John Toland (30 Samhain, 1670 - 11 Márta, 1722) agus uaireanta ina aorthóir, a scríobh leabhair iomadúla agus paimfléid ar an bhfealsúnacht pholaitiúil agus reiligiúnach. Luath-nochtaigh sé fealsúnacht Ré na hEagnaíochta. Fuair sé oideachas sna hollscoileanna seo a leanas; Ollscoil Ghlascú, Ollscoil Dhún Éideann, agus Ollscoil Oxford, agus bhí tionchar ag fealsúnacht John Locke air. (ga)
- John Toland (Irlandia: Seán Ó Tuathaláin) (30 November 1670 – 11 Maret 1722) adalah seorang filsuf rasionalis Irlandia dan pemikir bebas, dan kadang-kadang satiris, yang menulis berbagai buku dan pamflet pada politik dan agama, yang merupakan ekspresi awal filsafat Era Pencerahan. Ia belajar di Universitas Glasgow, Edinburgh, Leiden dan Oxford dan dipengaruhi oleh filsafat John Locke. Sangat sedikit yang diketahui dari kehidupan awal Toland. Ia lahir di Ardagh di Semenanjung Inishowen, sebuah wilayah yang didominasi agama Katolik dan berbahasa Irlandia di . Orang tuanya tidak diketahui. Dia kemudian menulis bahwa ia telah dibaptis dengan nama Janus Junius, yang mengingatkan pada dewa Romawi, Janus dan Junius Brutus, pendiri terkenal dari republik Romawi. Menurut penulis biografinya, Pierre des Maizeaux, ia mengadopsi nama Yohanes sebagai anak sekolah dengan dorongan dari guru sekolahnya. Setelah resmi berpindah agama dari Katolik ke Protestan pada usia 16, Toland mendapat beasiswa untuk belajar teologi di Universitas Glasgow. Pada tahun 1690, pada usia 19, University of Edinburgh memberikan gelar master pada dirinya. Dia kemudian mendapat beasiswa untuk menghabiskan dua tahun belajar di Universitas Leiden di Belanda, dan kemudian hampir dua tahun di Oxford di Inggris (1694-1695). Beasiswa Leiden telah disediakan oleh pembangkang Inggris kaya, yang berharap Toland akan menjadi menteri bagi para pembangkang. Dalam buku pertama Toland Christianity Not Mysterious (1696), ia berpendapat bahwa wahyu ilahi Alkitab tidak mengandung misteri yang benar, melainkan, semua dogma iman dapat dipahami berdasarkan prinsip-prinsip alam. Untuk argumen ini ia dituntut di London, dan bukunya juga dibakar di Dublin, karena bertentangan dengan ajaran inti dari iman. (in)
- John Toland (Inishowen, 30 novembre 1670 – Londra, 11 marzo 1722) è stato un filosofo e scrittore irlandese.Sostenitore prima del deismo e poi di una forma di panteismo materialistico, fu avversato e combattuto da Leibniz e da Clarke. (it)
- ( 같은 이름을 가진 다른 사람에 대해서는 존 톨런드 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 존 톨런드(John Toland, 1670년 11월 30일 ~ 1722년 3월 11일)는 아일랜드의 사상가, 이신론자이다. 그는 존 로크의 영향을 받아 이성과 성경중에 이성이 보다 더 중요한 이성주의 철학가였다. 그의 저서인 《신비적이지 않은 기독교(Christianity Not Mysterious)》에서 이성에 근거하지 않은 성경해석은 편견을 낳고, 미신적이라고 주장하였다. 이런 그의 이성에 대한 확대해석으로 존 로크는 스틸링플리트 주교 앞에서 스스로를 변호하여야 했다. (ko)
- John Toland was een Iers-Britse filosoof en theoloog. Hij werd gedoopt als rooms-katholiek maar bekeerde zich op 16-jarige leeftijd tot het protestantisme. Hij studeerde aan de universiteiten van Glasgow, Edinburgh en Leiden. Voor zijn eerste boek, Christianity Not Mysterious (1696), werd hij veroordeeld. Hierdoor vluchtte hij naar Engeland waar hij het grootste deel van zijn leven verbleef. Hij schreef honderden boeken waarvan het merendeel is gewijd aan kritiek op kerkelijke instituten. In zijn Christianity Not Mysterious formuleerde hij een striktere versie van John Lockes epistemologische rationalisme. In dit werk betoogt hij dat er geen feiten of doctrines in de Bijbel staan die niet helemaal duidelijk, redelijk of begrijpelijk zijn, noch tegenovergesteld aan de rede, noch onbegrijpelijk voor de rede (deïsme). Hij stelt daarin dat alle openbaringen menselijk zijn en dat wat niet begrijpbaar is afgewezen dient te worden als onzin. Bovendien beweert hij hierin dat God noch zijn openbaringen het menselijk redeneren te boven gaan.De term pantheïsme is afkomstig van Toland om de filosofie van Spinoza te beschrijven. Toland was betrokken bij een groep pantheïsten: in 1717 stichtte hij de . Deze organisatie werd in 1964 in twee groepen opgesplitst, die beide nog bestaan ( en de Order of Bards, Ovates and Druids). (nl)
- ジョン・トーランド(John Toland、1670年11月30日 - 1722年5月11日)は、アイルランドの自由思想家、理神論(合理主義)哲学者。 (ja)
- John Toland (ur. 30 listopada 1670 w Ardagh, zm. 11 marca 1722 w Londynie) – irlandzki filozof, teolog, wolnomyśliciel, panteista, zwolennik wolności słowa i obrońca ofiar prześladowań religijnych. (pl)
- Джон Толанд (англ. John Toland; 30 листопада 1670 — 11 березня 1722) — ірландський філософ. Учень та послідовник Джона Локка, Джон Толанд продовжив та поглибив критику релігії з позицій деїзму та матеріалізму, сприяв подальшому розвиткові вільнодумства. У своїх антирелігійних виступах він критикував релігійне нетерпіння, відкидав ідею безсмерття душі, потойбічного життя. Основою походження релігійних вірувань Толанд вважав хибні уявлення про душу як самостійне нематеріальне начало. В основних філософських творах — «Листи до Серени» (1704), «Пантеїстикон» (1720) — Толанд розвинув матеріалізм і наблизився до атеїзму, хоча залишився в цілому в межах деїзму. Матеріалізм Толанда примикав до вчення Бенедикта Спінози. У Всесвіті існує сама тільки матерія, вважав він. Вона є вічною, ніким не створеною, керується об'єктивними законами, складається з елементарних частинок. Порожнечі не існує. Всесвіт єдиний, нескінченний і складається з безлічі світів, становить собою систему вихорів або коловоротів матерії. Значення філософії Толанда у розвитку матеріалізму полягало в тому, що він, визнаючи рух атрибутом матерії, почав долати обмеженість метафізичного тлумачення руху. Поза рухом, на його думку, матерія позбавляється будь-яких якостей. Від руху залежать форми усіх тілесних істот, їх народження, розвиток та загибель. При цьому Толланд не зводив усі форми руху до механічного, розуміючи його ширше — як загальну внутрішню активність матерії. Внутрішня активність є джерелом і механічного руху як просторового переміщення, яке є лише окремим випадком руху. Необхідно мати на увазі розбіжність між внутрішньою енергією, саморухом або суттєвою активністю будь-якої матерії і тими просторовими рухами або переміщеннями, які становлять собою лише різноманітні модифікації суттєвої активності. Тут Толанд підходить до проблеми саморуху матерії, але його вченню бракувало ідеї саморозвитку. В процесі руху, за Толандом, нічого нового не виникає, рух у Всесвіті — круговерть. Виходячи з розуміння внутрішньої активності матерії, Толанд критикував ідеї духовної субстанції та нематеріальної душі. Радикально розв'язував Толанд питання про співвідношення віри та розуму. Він не тільки проголошував первинність розуму перед вірою, як це робив, наприклад, Локк, а й намагався довести, що «істинна віра» нічим принципово не відрізняється від знання, оскільки передбачає розуміння. Проте якщо віра є знанням, то «розум важливіший, аніж одкровення». І хоча Толанд заперечував висновок, що таке поняття віри робить непотрібним одкровення, не важко помітити, що філософ, насправді, приходив до заперечення значення віри і одкровення, проголошуючи безумовний пріоритет розуму. Матеріалізм Толанда та його критика релігії мали значний вплив не тільки в Англії, а й у Франції — на французьких матеріалістів XVIII ст. На честь філософа названо астероїд 7947 Толанд. (uk)
- Джон То́ланд (англ. John Toland; 30 ноября 1670, Арда, Северная Ирландия — 11 марта 1722, Уондсуэрт, Лондон, Великобритания) — ирландский философ. (ru)
- John Toland, född den 30 november 1670 i Ardagh, Donegal, död den 11 mars 1722 i Putney vid London, var en irländsk filosof. Toland var den främste representanten för "fritänkarna" i England omkring 1700. Han uppfostrades i den romersk-katolska tron, men utträdde redan i sitt sextonde år ur romersk-katolska kyrkan. Han promoverades vid Edinburghs universitet 1690, studerade i Leiden den Heliga Skrift och kyrkofäderna och utgav som frukten av dessa studier Christianity not mysterious (anonymt 1696; andra upplagan med utsatt författarnamn samma år), som väckte en storm av ovilja, utsatte honom i Dublin 1697 för personliga förföljelser och dömdes av parlamentet att brännas av bödeln. Endast genom flykt räddade sig författaren från häktning. År 1701 försvarade Toland i en flygskrift huset Hannover, mottogs vid hoven i Hannover och Berlin, dedicerade till preussiska drottningen Sofia Charlotta Letters to Serena (1704) och knöt bekantskap med Leibniz. Sedermera återvände han till England och köpte sig för medel, som hans författarskap inbringat, en gård på landet. Utom de redan nämnda skrifterna är Life of Milton (1698) och Pantheisticon (1720) hans mest betydande arbeten. I "Christianity not mysterious" intar Toland i sin religionskritik ännu en ganska moderat ståndpunkt. I anslutning till Locke söker han ådagalägga, att det inte finns något i kristendomen, som strider mot förnuftet, och inte heller något överförnuftigt. Visserligen gör han gällande, att uppenbarelsen är sann, inte därför att den är uppenbarad, utan därför att den överensstämmer med förnuftet, men han sätter dock alls inte i fråga trosinnehållets sanning och finner även underverken trovärdiga. Vida radikalare åsikter utvecklar han däremot i Letters to Serena, där han visar sig påverkad av Spinoza och utvecklar en avgjort panteistisk åsikt. Han kritiserar Cartesius av Spinoza upptagna materiebegrepp, i det han framhåller, att rörelsen är lika väsentlig och ursprunglig för den kroppsliga verkligheten som utsträckningen. Naturen är sålunda inte en död, i och för sig oföränderlig verklighet, som behöver en rörelseimpuls från en utomstående skapare, utan har i sig själv kraft och liv. I samband därmed ger han också den spinozistiska duplicismen en vändning åt materialism, i det att han fattar tänkandet som yttring av hjärnans komplicerade rörelser. Även i religionskritiken går han nu längre än förut. Han försvarar inte längre tron på en personlig gud eller på själens individuella odödlighet. Utan förmåga att historiskt uppfatta religionsutvecklingen, ser han som upplysningstiden i det hela den positiva religionens avvikelser från den förnuftiga, naturliga religionen som frukten av härsklystna prästers och statsmäns bedrägerier. I Pantheisticon stannar han inte vid att kritisera den positiva religionen, utan söker även sätta en ny förnuftskult i dess ställe genom att skildra de filosofiska symposier, som han låter diktade hemliga sällskap av panteister runtom i världen fira, under tillbedjan av Sanningen, Friheten och Hälsan såsom de vises trefaldiga högsta goda och med hyllande av mänsklighetens stora andar från Salomo till Hypatia. Denna nya liturgi är en egendomlig föregångare till den mänsklighetsreligion, som sedan Comte skulle söka grundlägga. Att han förlägger den nya religionens utövning till sällskap, som sluter sina dörrar för alla profana, är karakteristiskt för hela upplysningstiden, som väl tillerkände de bildade full tankefrihet i religiösa frågor, men ville behålla det obildade folket under kyrkans förmynderskap. Emellertid var även Toland en kraftig förfäktare av toleransens grundsatser, som han önskade tillämpade även gentemot ateister, och har därigenom ansetts utöva på sin tid ett gagnande inflytande. Tolands skrifter utgavs i 2 band 1726–1747. (sv)
- 约翰·托兰德(英語:John Toland,1670年11月30日-1722年3月11日),是一位爱尔兰理性主义哲学家和自由思想家。他写了许多关于政治哲学和宗教哲学的书籍和小册子,这些都是启蒙时代哲学的早期表达。他出生于爱尔兰,曾在爱丁堡大学、萊頓大學和牛津大学接受教育,并受到约翰·洛克哲学的影响。 托兰德批判笛卡尔的哲学,主张物体有广延性,也有内在的能动性,并认为这是物质的本质属性。他不同意斯宾诺莎实体不动之说,认为不灭的物体实体永远在运动,他设想除了机械运动外,还可能有其他的运动形式。他反对洛克关于第二性的质的观点,强调第二性的质也是客观的。 托兰德从基督教开始,經歷自然神論,终于倾向泛神論,他宣扬以一种以“真理、自由、健康”为崇拜对象的“新宗教”。托兰德發明了「泛神論」(Pantheism)這個新詞語去描述斯賓諾莎及其衍伸的一些哲學思想,從其不同時間的著作思想,也可看出其信仰的變化。其主要著作有《基督教并不神秘》(Christianity not Mysterious,1696)、《上塞琳娜书》(Letters to Serena,1704)、《泛神论者的神像》(Pantheisticon,1720)等。 (zh)
|
rdfs:comment
|
- جون تولاند (30 نوفمبر 1670 - 11 مارس 1722) فيلسوف عقلاني أيرلندي وعالم هجائي، كتب العديد من الكتب والمنشورات حول الفلسفة السياسية وفلسفة الدين، وهي تعبيرات مبكرة عن فلسفة عصر التنوير. ولد في أيرلندا، وتلقى تعليمه في جامعات غلاسكو وإدنبرة ولايدن وأوكسفورد، وتأثر بفلسفة جون لوك. كان عمله الأول والأكثر شهرة هو «المسيحية غير الغامضة» (1696). (ar)
- John Toland fou un filòsof irlandès. Va estudiar a les universitats de Glasgow, Edimburg, Leiden i Oxford. Va publicar molts llibres i pamflets sobre filosofia política i religiosa que són considerades com expressions pioneres de la filosofia de la Il·lustració. (ca)
- John Toland (30. listopad 1670 – 11. březen 1722) byl irský filozof a satirik, představitel racionalismu a osvícenství. (cs)
- John Toland irlandar filosofoa izan zen. (eu)
- John Toland (30 November 1670 – 11 March 1722) was an Irish rationalist philosopher and freethinker, and occasional satirist, who wrote numerous books and pamphlets on political philosophy and philosophy of religion, which are early expressions of the philosophy of the Age of Enlightenment. Born in Ireland, he was educated at the universities of Glasgow, Edinburgh, Leiden and Oxford and was influenced by the philosophy of John Locke. His first, and best known work, was Christianity Not Mysterious (1696). (en)
- John Toland (Ardagh, península de Inishowen, Irlanda, 30 de noviembre de 1670 - Londres, 11 de marzo de 1722) fue un filósofo racionalista y librepensador. Educado en las universidades de Glasgow, Edimburgo, Leiden y Oxford. Publicó muchos libros y panfletos sobre filosofía política y religiosa que son consideradas como expresiones pioneras de la filosofía de la Ilustración. (es)
- John Toland (30 novembre 1670 à Ardagh, Irlande - 11 mars 1722 à Londres, Grande-Bretagne) est un philosophe irlandais. (fr)
- B'fhealsamh réasúnaíochta agus saorsmaointeoir é John Toland (30 Samhain, 1670 - 11 Márta, 1722) agus uaireanta ina aorthóir, a scríobh leabhair iomadúla agus paimfléid ar an bhfealsúnacht pholaitiúil agus reiligiúnach. Luath-nochtaigh sé fealsúnacht Ré na hEagnaíochta. Fuair sé oideachas sna hollscoileanna seo a leanas; Ollscoil Ghlascú, Ollscoil Dhún Éideann, agus Ollscoil Oxford, agus bhí tionchar ag fealsúnacht John Locke air. (ga)
- John Toland (Inishowen, 30 novembre 1670 – Londra, 11 marzo 1722) è stato un filosofo e scrittore irlandese.Sostenitore prima del deismo e poi di una forma di panteismo materialistico, fu avversato e combattuto da Leibniz e da Clarke. (it)
- ( 같은 이름을 가진 다른 사람에 대해서는 존 톨런드 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 존 톨런드(John Toland, 1670년 11월 30일 ~ 1722년 3월 11일)는 아일랜드의 사상가, 이신론자이다. 그는 존 로크의 영향을 받아 이성과 성경중에 이성이 보다 더 중요한 이성주의 철학가였다. 그의 저서인 《신비적이지 않은 기독교(Christianity Not Mysterious)》에서 이성에 근거하지 않은 성경해석은 편견을 낳고, 미신적이라고 주장하였다. 이런 그의 이성에 대한 확대해석으로 존 로크는 스틸링플리트 주교 앞에서 스스로를 변호하여야 했다. (ko)
- ジョン・トーランド(John Toland、1670年11月30日 - 1722年5月11日)は、アイルランドの自由思想家、理神論(合理主義)哲学者。 (ja)
- John Toland (ur. 30 listopada 1670 w Ardagh, zm. 11 marca 1722 w Londynie) – irlandzki filozof, teolog, wolnomyśliciel, panteista, zwolennik wolności słowa i obrońca ofiar prześladowań religijnych. (pl)
- Джон То́ланд (англ. John Toland; 30 ноября 1670, Арда, Северная Ирландия — 11 марта 1722, Уондсуэрт, Лондон, Великобритания) — ирландский философ. (ru)
- 约翰·托兰德(英語:John Toland,1670年11月30日-1722年3月11日),是一位爱尔兰理性主义哲学家和自由思想家。他写了许多关于政治哲学和宗教哲学的书籍和小册子,这些都是启蒙时代哲学的早期表达。他出生于爱尔兰,曾在爱丁堡大学、萊頓大學和牛津大学接受教育,并受到约翰·洛克哲学的影响。 托兰德批判笛卡尔的哲学,主张物体有广延性,也有内在的能动性,并认为这是物质的本质属性。他不同意斯宾诺莎实体不动之说,认为不灭的物体实体永远在运动,他设想除了机械运动外,还可能有其他的运动形式。他反对洛克关于第二性的质的观点,强调第二性的质也是客观的。 托兰德从基督教开始,經歷自然神論,终于倾向泛神論,他宣扬以一种以“真理、自由、健康”为崇拜对象的“新宗教”。托兰德發明了「泛神論」(Pantheism)這個新詞語去描述斯賓諾莎及其衍伸的一些哲學思想,從其不同時間的著作思想,也可看出其信仰的變化。其主要著作有《基督教并不神秘》(Christianity not Mysterious,1696)、《上塞琳娜书》(Letters to Serena,1704)、《泛神论者的神像》(Pantheisticon,1720)等。 (zh)
- John Toland (* 30. November 1670 in Inishowen, Irland; † 11. März 1722 in Putney bei London) war ein irischer Freidenker der Aufklärung. Als Sohn katholischer Eltern konvertierte Toland 1687 zum Protestantismus. Er studierte in Glasgow, Edinburgh und Leiden Theologie und Philosophie. 1696 veröffentlichte der frühe Aufklärer seine Schrift Christianity not Mysterious, in der er im Anschluss an John Locke darlegte, dass das Christentum mit menschlicher Vernunft zu erfassen sei. Das Werk wurde 1697 in Dublin öffentlich verbrannt. Sein Autor flüchtete nach London. Dort veröffentlichte er 1699 eine Gesamtausgabe einschließlich einer Biografie des bekannten, aber ebenfalls umstrittenen Dichters John Milton, was wiederum auf Anfeindungen stieß. Dagegen wehrte er sich mit seiner Schrift Amyntor. (de)
- John Toland (Irlandia: Seán Ó Tuathaláin) (30 November 1670 – 11 Maret 1722) adalah seorang filsuf rasionalis Irlandia dan pemikir bebas, dan kadang-kadang satiris, yang menulis berbagai buku dan pamflet pada politik dan agama, yang merupakan ekspresi awal filsafat Era Pencerahan. Ia belajar di Universitas Glasgow, Edinburgh, Leiden dan Oxford dan dipengaruhi oleh filsafat John Locke. (in)
- John Toland was een Iers-Britse filosoof en theoloog. Hij werd gedoopt als rooms-katholiek maar bekeerde zich op 16-jarige leeftijd tot het protestantisme. Hij studeerde aan de universiteiten van Glasgow, Edinburgh en Leiden. Voor zijn eerste boek, Christianity Not Mysterious (1696), werd hij veroordeeld. Hierdoor vluchtte hij naar Engeland waar hij het grootste deel van zijn leven verbleef. (nl)
- John Toland, född den 30 november 1670 i Ardagh, Donegal, död den 11 mars 1722 i Putney vid London, var en irländsk filosof. Toland var den främste representanten för "fritänkarna" i England omkring 1700. Han uppfostrades i den romersk-katolska tron, men utträdde redan i sitt sextonde år ur romersk-katolska kyrkan. Han promoverades vid Edinburghs universitet 1690, studerade i Leiden den Heliga Skrift och kyrkofäderna och utgav som frukten av dessa studier Christianity not mysterious (anonymt 1696; andra upplagan med utsatt författarnamn samma år), som väckte en storm av ovilja, utsatte honom i Dublin 1697 för personliga förföljelser och dömdes av parlamentet att brännas av bödeln. Endast genom flykt räddade sig författaren från häktning. (sv)
- Джон Толанд (англ. John Toland; 30 листопада 1670 — 11 березня 1722) — ірландський філософ. Учень та послідовник Джона Локка, Джон Толанд продовжив та поглибив критику релігії з позицій деїзму та матеріалізму, сприяв подальшому розвиткові вільнодумства. У своїх антирелігійних виступах він критикував релігійне нетерпіння, відкидав ідею безсмерття душі, потойбічного життя. Основою походження релігійних вірувань Толанд вважав хибні уявлення про душу як самостійне нематеріальне начало. В основних філософських творах — «Листи до Серени» (1704), «Пантеїстикон» (1720) — Толанд розвинув матеріалізм і наблизився до атеїзму, хоча залишився в цілому в межах деїзму. (uk)
|