| dbo:abstract
|
- Els xacals són tres espècies de carnívors del gènere Canis, que viuen a Àfrica, Àsia i el sud-est d'Europa. Els xacals ocupen un nínxol ecològic similar al del coiot a Nord-amèrica, el de depredadors d'animals petits-mitjans, carronyaires i omnívors. Tot i que no formen un mateix clade monofilètic, tots els xacals presenten unes mateixes característiques: les seves llargues potes i dents canines corbades estan adaptades per caçar petits mamífers, ocells i rèptils, els peus grans i els ossos de les cames fusionats els permeten córrer llargues distàncies i poden mantenir velocitats de 16 km/h durant moltes hores. Marxen sovint a l'ambladura. Fet que mostren les petjades.Són crepusculars, principalment actius a l'alba i la posta de sol. La seva unitat social més comuna és una parella monògama, que defensa el seu territori d'altres parelles perseguint enèrgicament els rivals intrusos i marcant punts de referència al voltant del territori amb orina i excrements. El territori pot ser prou gran per a acollir alguns adults joves, que es queden amb els seus pares fins que estableixen els seus propis territoris. Els xacals poden reunir-se de tant en tant en grups petits, per exemple, per buscar carronya, però normalment cacen sols o en parelles. (ca)
- Šakal (dříve též žakal) je české označení pro tři druhy psovitých šelem rodu Canis. Patří sem šakal obecný, šakal čabrakový a šakal pruhovaný, jistou dobu byl mezi šakaly řazen i vlk africký. Šakalové žijí v Africe, Asii a Evropě. Jsou to středně velké šelmy, jejich hmotnost se většinou pohybuje mezi 6 až 15 kg. Zbarvení kolísá od téměř bílé, přes tmavě šedou až po zlatohnědou, každý jedinec má srst obvykle vícebarevnou. Šakalové obecní mají jednolitější zbarvení než zbývající dva druhy. Jsou to potravní oportunisté – loví rozličná menší a středně velká zvířata, rádi se přiživují na mršinách a vše doplňují rostlinnou stravou. Dokáží velmi dobře běhat, jsou rychlí a na dlouhých tratích mají značnou výdrž. Aktivní jsou především za soumraku a za svítání, umí se nicméně přizpůsobit situaci a žít i nočním nebo denním životem. Žijí nejčastěji v párech, respektive rodinných skupinách, výjimečně se mohou spojit do malých smeček. Jsou výrazně teritoriální, pár si své území tvrdě brání před vetřelci, což platí především o šakalech čabrakových. (cs)
- ابن آوى (ج.: بنات آوى) أو الشغبر أو الوَعْوَع اسم يُطلَق على أي من الفصائل الأربع الصغيرة، أو المتوسطة الحجم والتي تنتمي لعائلة الكلبيّات والتي تتواجد في إفريقيا وآسيا. يتشابه دور ابن آوى البيئي بدور ذئب البراري أو القيوط في أمريكا الشمالية، حيث يعتبر كل منهما قماماً (آكلاً للجيف) ومفترساً ثانوياً، حيث تساعده قوائمه الطويلة وأنيابه المعقوفة لصيد الطرائد الصغيرة من شاكلة الثدييات الصغيرة، الطيور، والزواحف. تعتبر بنات آوى حيوانات سريعة وكثيرة التنقل والترحال حيث تقدر على العدو بسرعة 16 كلم في الساعة لفترةٍ ممتدّة من الزمن وذلك بسبب عظام قوائمها الطويلة والمبطّنة، كما أن بنات آوى حيوانات ليليّة تنشط في فترتيّ المساء والفجر. تعيش بنات آوى في أزواج، ولكل زوجٍ منطقتهما الخاصّة التي يدافعان عنها ضدّ الدخلاء عبر مطاردة أي منافس لهما بالإضافة إلى تعليم الحوز بالبول والبراز، وقد يكون الحوز كبيراً لدرجة تسمح للجراء اليافعة بالبقاء فيه حتى حين سيطرتهم على حوز خاص بهم. تتجمّع بنات آوى في قطعان صغيرة في بعض الأحيان لتقمم جيفة كبيرة مثلاً، ولكنها عادةً ما تصطاد وحدها أو في أزواج. تعتبر بنات آوى قريبة الصلة بشكل وبتصرفات الكلبيّات البدائيّة، وبالرغم من تشابه الفصائل الأربعة بشكلٍ كبير من حيث الشكل الخارجيّ، إلا أنها لا تعتبر قريبة الصلة ببعضها، فإبن آوى الحبشيّ هو في الواقع ذئب يظهر عليه شكل ثعلب، أو ابن آوى ضخم ولعلّ ذلك يعود إلى سبب إتباعه حمية شبيهة بحمية الثعالب وبنات آوى (القوارض الصغيرة)، ويعتقد أن بنات آوى «الأصيلة» الأخرى انفصلت كأنواع منفردة منذ 6 ملايين سنة مضت حيث يعتقد أن ابن آوى الذهبيّ تطوّر في آسيا بينما تطوّر النوعان الآخران في أفريقيا. تعتبر بنات آوى من الحيوانات المألوف رؤيتها في رحلات الحياة البريّة (السفاري)، وهي كثيرة الترحال، وهي تتواجد خارج المنتزهات الوطنيّة في كثير من الأحيان وفي الأراضي الزراعيّة وحتّى القرى والمستوطنات البشريّة. (ar)
- Το τσακάλι ή ο θώς είναι μεσαίου μεγέθους παμφάγο θηλαστικό του γένους Κύων. Ως τσακάλια ονομάζονται τρία διαφορετικά είδη. Το χρυσό τσακάλι Canis aureus, το ριγωτό τσακάλι Canis adustus και το μελανόραχο τσακάλι Canis mesomelas. Τα δύο τελευταία είναι συγγενικά μεταξύ τους, αλλά το πρώτο είναι πιο συγγενικό με τον λύκο, τον αφρικανικό χρυσό λύκο, το κογιότ και τον αιθιοπικό λύκο. Το χρυσό τσακάλι μπορούμε να το βρούμε στην Ευρώπη, και στην Ασία. Στην Ελλάδα είναι απειλούμενο είδος και συναντάται κυρίως στην Κερκίνη, τη Χαλκιδική, τη Φωκίδα, τη Σάμο, την Πελοπόννησο, την Αττική και στην Ανατολική Μακεδονία και στη Θράκη, ενώ έχει εξαφανισθεί ή είναι πολύ σπάνιο σε μέρη που ήταν κοινό πριν από λίγες δεκαετίες. Τα δύο άλλα είδη τσακαλιών ζουν στην Υποσαχάρια Αφρική. (el)
- Ŝakalo estas komuna nomo por tri malgrandaj aŭ mezgrandaj specioj el genro Canis, kiuj troveblas en Afriko, Azio kaj sud-orienta Eŭropo. Laŭ sia ekologia niĉo, aspekto kaj konduto, ŝakaloj estas tre similaj al parenca specio kojoto (Canis latrans), kiu loĝas en Norda Ameriko (iam kojotoj eĉ estas nomataj "amerikaj ŝakaloj"). Ŝakaloj (kaj ankaŭ kojotoj) estas ĉionvoraj rabobestoj, kiuj ĉasas malgrandajn kaj mezgrandajn animalojn, kaj estas ankaŭ kadavromanĝantoj. Ili havas longajn krurojn kaj akrajn, kurvitajn kaninojn, adaptitajn por ĉaso de malgrandaj mamuloj, birdoj kaj reptilioj. Grandaj piedoj kaj malpezaj kruraj ostoj ebligas ilin kuri grandajn distancojn je konstanta rapido de ĉ. 16 km/h. Ili estas krepuskemaj, plej aktivaj ĉe aŭroro kaj sunsubiro. de ŝakala socio estas paro, plej kutime monogamia, kiu protektas sian teritorion de aliaj paroj. Ŝakaloj markas siajn teritoriojn per urino kaj fekaĵoj kaj agrese forpelas ĉiujn invadantojn. Iam teritorioj estas sufiĉe grandaj por travivo de ne nur la paro, sed ankaŭ ĝiaj adoleskaj idoj, kiuj ne jam establis sian propran teritorion. Ŝakaloj foje amasiĝas en grupojn, ekzemple, en malsataj tempoj aŭ por utiligi kadavron de iu granda besto, sed normale ili ĉasas sole aŭ pare. (eo)
- Schakal ist die Bezeichnung mehrerer Arten der Wildhunde von wolfsähnlicher Gestalt, die deutlich kleiner sind als Wölfe. Sie nehmen ähnliche ökologische Nischen ein und stehen damit in Gebieten, in denen sich ihre Verbreitungsgebiete überschneiden, in Konkurrenz zueinander. Schakale leben als opportunistische Fleischfresser von kleinen und mittelgroßen Beutetieren sowie von Aas. Sie sind ausdauernde Läufer mit langen Beinen und gehen in der Dämmerung und nachts allein oder in kleinen Gruppen auf die Jagd. (de)
- Txakal kanidoen familiako eta Canis generoko zenbait ugaztun karnibororen izen arrunta da. Otsoa baino txikiagoak dira eta muturra zorrotza izaten dute. Bakarrik bizi dira eta animalia txikiz eta haratustelez elikatzen dira. Europan, Asian eta Afrikan bizi dira. (eu)
- Un chacal es un miembro de cualquiera de las tres especies de mediano tamaño de depredadores del género Canis, que habitan en África, Asia y el sudeste de Europa. Los chacales ocupan un nicho ecológico similar al de los coyotes en América del Norte. Las tres especies son animales de talla mediana, predadores omnívoros como también carroñeros de ser necesario. Las patas largas y los dientes caninos curvos están adaptados para la caza de pequeños mamíferos, aves y reptiles. Sus plantas grandes y los huesos largos de sus patas los preparan físicamente para carreras de larga distancia y son capaces de mantener velocidades de 16 km/h por extensos períodos de tiempo. Están más activos durante el crepúsculo. En la sociedad de los chacales una pareja monogámica defiende su territorio de otras parejas. Estos territorios son defendidos vigorosamente desafiando a los intrusos y marcando el territorio con orina y heces. El territorio puede ser lo suficientemente grande como para albergar adultos jóvenes que permanecen con sus padres hasta establecer sus propios territorios. Los chacales pueden encontrarse ocasionalmente en pequeños grupos, como ante una carroña, pero normalmente cazan solos o en parejas. (es)
- Jackals are medium-sized canids native to Africa and Eurasia. While the word "jackal" has historically been used for many canines of the subtribe canina, in modern use it most commonly refers to three species: the closely related black-backed jackal (Lupulella mesomelas) and side-striped jackal (Lupulella adusta) of sub-Saharan-Africa, and the golden jackal (Canis aureus) of south-central Europe and Asia. The African golden wolf (Canis lupaster) was also formerly considered as a jackal. While they do not form a monophyletic clade, all jackals are opportunistic omnivores, predators of small to medium-sized animals and proficient scavengers. Their long legs and curved canine teeth are adapted for hunting small mammals, birds, and reptiles, and their large feet and fused leg bones give them a physique well-suited for long-distance running, capable of maintaining speeds of 16 km/h (10 mph) for extended periods of time. Jackals are crepuscular, most active at dawn and dusk. Their most common social unit is a monogamous pair, which defends its territory from other pairs by vigorously chasing intruding rivals and marking landmarks around the territory with their urine and feces. The territory may be large enough to hold some young adults, which stay with their parents until they establish their own territories. Jackals may occasionally assemble in small packs, for example, to scavenge a carcass, but they normally hunt either alone or in pairs. (en)
- Is ainmhí é an seacál. Mamach atá ann. (ga)
- Jakal adalah mamalia omnivora kecil yang berasal dari genus Canis, genus yang anggotanya juga meliputi serigala dan anjing. Kata jakal telah digunakan selama bertahun-tahun untuk menyebut tiga spesies dari genus Canis yaitu jakal punggung hitam, , dan . Seluruh spesies jakal tersebar di Afrika kecuali yang tersebar di wilayah Eurasia. Meskipun mereka tidak membentuk klad monofiletik, semua serigala adalah omnivora oportunistik, pemangsa hewan berukuran kecil hingga sedang, dan pemakan bangkai yang mahir. Kakinya yang panjang dan gigi taringnya yang melengkung diadaptasi untuk berburu mamalia kecil, burung, dan reptil, dan kakinya yang besar serta tulang kaki yang menyatu memberi mereka fisik yang cocok untuk lari jarak jauh, yang mampu mempertahankan kecepatan 16 km/h (10 mph) untuk waktu yang lama. Serigala bersifat kusam, paling aktif saat fajar dan senja. Unit sosial mereka yang paling umum adalah pasangan monogami, yang mempertahankan wilayahnya dari pasangan lain dengan mengejar saingan yang mengganggu dengan penuh semangat dan menandai tengara di sekitar wilayah dengan urin dan feses mereka. Wilayahnya mungkin cukup besar untuk menampung beberapa orang dewasa muda, yang tinggal bersama orang tua mereka sampai mereka membangun wilayahnya sendiri. Serigala kadang-kadang berkumpul dalam kelompok kecil, , untuk mengais bangkai, tetapi mereka biasanya berburu sendiri atau berpasangan. (in)
- Chacal est le nom vernaculaire désignant en français plusieurs espèces de petite ou moyenne taille de la famille des Canidés. On les trouve en Afrique, en Asie mais, également en Europe méditerranéenne et plus particulièrement dans les Balkans. C'est un mammifère adaptable et opportuniste. Ainsi, le chacal doré, déjà en forte expansion depuis le début des années 2000, connait un accroissement encore accéléré de son aire de répartition vers le nord et l'ouest de l'Europe depuis les années 2010 à la faveur du réchauffement climatique. Les chacals occupent une niche écologique semblable à celle du coyote en Amérique du Nord. Comme le loup en liberté les chacals vivent en famille comprenant un couple socialement monogame et leur petits. Chaque famille contrôle, marque et surveille un territoire. De nature opportuniste, ils se nourrissent principalement de charognes et de fruits et chassent de petites proies : petits mammifères, insectes, grenouilles, lézards et oiseaux. Également, comme les loups, les chacals chassent soit seuls (le mâle surtout lorsque la mère allaite), soit en couple, parfois avec de jeunes adultes lorsque le territoire est suffisant pour qu'ils restent plus longtemps. Anubis, le dieu égyptien de l'au-delà, a une tête de chacal. Comme le coyote ou le renard, le chacal symbolise l'astuce ou l'intelligence dans les cultures populaires, notamment celles des sorciers, voire le mythe interculturel du fripon. (fr)
- ジャッカル（英語: Jackal、胡狼）は、哺乳綱食肉目イヌ科イヌ属 Canis の、キンイロジャッカルに似た中小型種3–4種の総称である。ただしこれらは、互いに最も近縁な関係になく、単系統ではない。漢字では犴(かん)、野犴(やかん)という呼び名も充てられる。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 자칼 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 자칼(jackal ← 튀르키예어: çakal ← 페르시아어: شغال, šaqāl ← 산스크리트어: शृगाल, śṛgālaḥ, 울부짖는것)은 개과개속의 동물 세 종(혹은 네 종)의 일컫음이다. 아프리카와 남아시아, 유럽남녘에서 발견된다. 북아메리카의 코요테처럼 사냥보다는 주검따위를 먹는 청소동물이다. 자칼로 불리는 세 종은 생김새는 서로 닮기는 했지만 유전적으로 근연관계의 종은 아니다. 시멘자칼이라고 불리던 종은 늑대에 가까운 종으로 분류된다. 다른 세 종의 자칼은 약 6백만년 전에 서로 분리되었으며, 황금자칼은 아시아에서, 나머지 두 종은 아프리카에서 진화한 것으로 생각된다.
* 가로줄무늬자칼 Canis adustus
* 검은등자칼 Canis mesomelas
* 황금자칼 Canis aureus 에티오피아늑대(Canis simensis)는 붉은자칼, 혹은 시멘자칼이라고 불리기도 하나 늑대에 가까운 종이다. (ko)
- Con il termine sciacallo si identificano impropriamente quattro (secondo alcuni cinque) diverse specie di canidi lupini del vecchio mondo, e le relative sottospecie. Questa definizione non ha alcun valore scientifico e tassonomico, ma viene ugualmente utilizzata molto spesso per definire tali specie, che presentano delle notevoli somiglianze morfologiche tra loro. Tali specie sono:
* Lupulella adustus (sciacallo striato)
* Canis lupaster (lupo africano, detto anche sciacallo lupastro o sciacallo grigio)
* Canis aureus (sciacallo dorato)
* Lupulella mesomelas (sciacallo dalla gualdrappa) A queste si aggiunge Canis simensis, un'altra specie di canide che vive sulle montagne dell'Etiopia, talvolta considerato anch'esso uno sciacallo. (it)
- De jakhalzen vormen een groep van middelgrote hondachtigen uit het geslacht Canis, waartoe ook de hond, de coyote, de wolf, de rode wolf en de Ethiopische wolf behoren. (nl)
- O termo chacal faz referência ao nome popular de três espécies de canídeos: o Lupulella adustus (chacal-listrado), o Canis aureus (chacal-dourado) e o Lupulella mesomelas (chacal-de-dorso-negro). Os chacais são mamíferos onívoros do gênero Canis, que também inclui os lobos, coiotes e o cão doméstico, e Lupulella. Os chacais são canídeos de porte médio, costumando ser menores do que os lobos mas maiores do que as raposas (pertencentes ao gênero Vulpes). (pt)
- Szakal – nazwa kilku gatunków średniej wielkości drapieżników z rodzaju wilków. Szakale są mniejsze od wilków szarych, mają krótkie kończyny i bardziej wysmukły pysk. Żywią się drobnymi zwierzętami, padliną i roślinami. Najpospolitszym gatunkiem jest szakal złocisty, zamieszkujący północną Afrykę, Azję oraz południowo-wschodnią Europę. (pl)
- Шака́л (тур. Çakal происходит от санскр. Sṛgālaḥ) — обобщённое название трёх или четырёх видов семейства псовых (Canidae), обитающих в Африке, Азии и Юго-Восточной Европе. Шакал занимает аналогичную экологическую нишу, что и койот в Северной Америке. Небольшой или средний по размеру хищник, часто питающийся падалью и остатками. Длинные ноги и изогнутые клыки приспособлены для охоты на небольших млекопитающих, птиц и рептилий. Поддерживает скорость 16 км/ч длительное время. Наиболее активен в сумерках. У шакалов социальной ячейкой являются моногамные пары, которые защищают свою территорию от других пар: энергично выдавливают соперников и маркируют местность мочой и калом. Территория может быть достаточно большой, чтобы позволить молодёжи жить с родителями до тех пор, пока молодые не обретут свою собственную территорию. Шакалы иногда собираются в небольшие стаи, например, для поедания падали, но обычно охотятся в одиночку или в паре. (ru)
- Jakaler (även stavat sjakaler) är tre små till medelstora arter inom hunddjurssläktet Canis. Arterna är inte mer besläktade med varandra än de är med övriga arter inom släktet. Historiskt har trivialnamnet schakal använts för många mindre hunddjur, men idag är det oftast bara tre arter som bär trivialnamnet: de två närbesläktade schabrakschakal och sidstrimmig schakal som förekommer i Afrika söder om Sahara, och guldschakal som förekommer i södra centrala Eurasien. I det gamla Egypten var schakalen ett heligt djur, vilket märks i de dödas gudomlighet Anubis, som avbildas med schakalhuvud och människokropp. (sv)
- 胡狼，又名狐狼或豺狼，是分佈在非洲、亞洲及歐洲東南的三種（有時四種）犬科动物。胡狼與北美洲的郊狼有相似的生態位，專門捕獵細小至中等的動物。牠們的腳長，犬齒彎曲，適合獵食細小哺乳動物、鳥類及爬行動物。牠們的腳掌較大，肢骨融合，適合長距離奔跑，並可以維持每小時16公里的速度。牠們是夜間出沒的動物，尤其是在黎明及黃昏時分最為活躍。 胡狼是一夫一妻的，並以家庭為基本的社會單位。牠們會保護自己的領域，猛烈的追逐入侵的敵人，在領土以尿液及糞便劃界。這個領土的大小足以養大個別的幼狼，直至牠們可以建立自己的領土。小量的胡狼有時聚集一起，例如在吃腐肉時，但一般都是一對生活的。 一般認為所有犬科祖先的外觀及行為都像胡狼的。除了外表的相似，胡狼的物種之間並不非常接近。西門豺是狼的一種，但經趨同演化而獲得了狐或胡狼的外表，而其餘三種真胡狼則相信是於600萬年前分支出來。亞洲胡狼相信是在亞洲演化，而其他兩種則是在非洲演化。 胡狼的三個物種包括：
* 亞洲胡狼（Canis aureus）
* 側紋胡狼（Canis adustus）
* 黑背胡狼（Canis mesomelas） 埃塞俄比亞狼（Canis simensis）有時被稱為西門豺，但卻是狼的近親。 古埃及處置遺體及地獄的神是阿努比斯，其形象就是人身胡狼頭。 (zh)
- Шакал — узагальнена назва чотирьох видів роду Пес (Canis) з родини псові (Canidae), що мешкають в Африці, Азії та Південно-Східній Європі. Назва «Шакал» (тур. çakal) походить від санскр. sṛgālaḥ. Шакал займає аналогічну екологічну нішу, що й койот у Північній Америці. Невеликі або середні за розміром хижаки, що харчуються падлом і рештками. Їх довгі ноги і вигнуті ікла пристосовані для полювання на невеликих ссавців, птахів та плазунів. Здатні підтримувати швидкість 16 км /год тривалий час. Найактивніші в сутінках. На території України, шакали з`явилися ще на початку 2000-х років, а саме в угіддях Національного природного парку «Тузловські лимани», з тих пір вони добре освоїлися на місцевості, де є досить хороші умови для їх безпечного життя та харчування. В 2021 році вони також були помічені на Закарпатті, на Херсонщині та навіть Вінничині. У шакалів соціальним осередком є моногамні пари, які захищають свою територію від інших пар. Ці території захищаються енергійним витисканням суперників і маркування орієнтирів навколо території сечею та калом. Територія може бути достатньо великою, щоб дозволити молоді жити з батьками доти, поки вони створять свою власну територію. Шакали іноді збираються у невеликі зграї, наприклад, задля поїдання падла, але зазвичай полюють поодинці або в парі. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Το τσακάλι ή ο θώς είναι μεσαίου μεγέθους παμφάγο θηλαστικό του γένους Κύων. Ως τσακάλια ονομάζονται τρία διαφορετικά είδη. Το χρυσό τσακάλι Canis aureus, το ριγωτό τσακάλι Canis adustus και το μελανόραχο τσακάλι Canis mesomelas. Τα δύο τελευταία είναι συγγενικά μεταξύ τους, αλλά το πρώτο είναι πιο συγγενικό με τον λύκο, τον αφρικανικό χρυσό λύκο, το κογιότ και τον αιθιοπικό λύκο. Το χρυσό τσακάλι μπορούμε να το βρούμε στην Ευρώπη, και στην Ασία. Στην Ελλάδα είναι απειλούμενο είδος και συναντάται κυρίως στην Κερκίνη, τη Χαλκιδική, τη Φωκίδα, τη Σάμο, την Πελοπόννησο, την Αττική και στην Ανατολική Μακεδονία και στη Θράκη, ενώ έχει εξαφανισθεί ή είναι πολύ σπάνιο σε μέρη που ήταν κοινό πριν από λίγες δεκαετίες. Τα δύο άλλα είδη τσακαλιών ζουν στην Υποσαχάρια Αφρική. (el)
- Schakal ist die Bezeichnung mehrerer Arten der Wildhunde von wolfsähnlicher Gestalt, die deutlich kleiner sind als Wölfe. Sie nehmen ähnliche ökologische Nischen ein und stehen damit in Gebieten, in denen sich ihre Verbreitungsgebiete überschneiden, in Konkurrenz zueinander. Schakale leben als opportunistische Fleischfresser von kleinen und mittelgroßen Beutetieren sowie von Aas. Sie sind ausdauernde Läufer mit langen Beinen und gehen in der Dämmerung und nachts allein oder in kleinen Gruppen auf die Jagd. (de)
- Txakal kanidoen familiako eta Canis generoko zenbait ugaztun karnibororen izen arrunta da. Otsoa baino txikiagoak dira eta muturra zorrotza izaten dute. Bakarrik bizi dira eta animalia txikiz eta haratustelez elikatzen dira. Europan, Asian eta Afrikan bizi dira. (eu)
- Is ainmhí é an seacál. Mamach atá ann. (ga)
- ジャッカル（英語: Jackal、胡狼）は、哺乳綱食肉目イヌ科イヌ属 Canis の、キンイロジャッカルに似た中小型種3–4種の総称である。ただしこれらは、互いに最も近縁な関係になく、単系統ではない。漢字では犴(かん)、野犴(やかん)という呼び名も充てられる。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 자칼 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 자칼(jackal ← 튀르키예어: çakal ← 페르시아어: شغال, šaqāl ← 산스크리트어: शृगाल, śṛgālaḥ, 울부짖는것)은 개과개속의 동물 세 종(혹은 네 종)의 일컫음이다. 아프리카와 남아시아, 유럽남녘에서 발견된다. 북아메리카의 코요테처럼 사냥보다는 주검따위를 먹는 청소동물이다. 자칼로 불리는 세 종은 생김새는 서로 닮기는 했지만 유전적으로 근연관계의 종은 아니다. 시멘자칼이라고 불리던 종은 늑대에 가까운 종으로 분류된다. 다른 세 종의 자칼은 약 6백만년 전에 서로 분리되었으며, 황금자칼은 아시아에서, 나머지 두 종은 아프리카에서 진화한 것으로 생각된다.
* 가로줄무늬자칼 Canis adustus
* 검은등자칼 Canis mesomelas
* 황금자칼 Canis aureus 에티오피아늑대(Canis simensis)는 붉은자칼, 혹은 시멘자칼이라고 불리기도 하나 늑대에 가까운 종이다. (ko)
- De jakhalzen vormen een groep van middelgrote hondachtigen uit het geslacht Canis, waartoe ook de hond, de coyote, de wolf, de rode wolf en de Ethiopische wolf behoren. (nl)
- O termo chacal faz referência ao nome popular de três espécies de canídeos: o Lupulella adustus (chacal-listrado), o Canis aureus (chacal-dourado) e o Lupulella mesomelas (chacal-de-dorso-negro). Os chacais são mamíferos onívoros do gênero Canis, que também inclui os lobos, coiotes e o cão doméstico, e Lupulella. Os chacais são canídeos de porte médio, costumando ser menores do que os lobos mas maiores do que as raposas (pertencentes ao gênero Vulpes). (pt)
- Szakal – nazwa kilku gatunków średniej wielkości drapieżników z rodzaju wilków. Szakale są mniejsze od wilków szarych, mają krótkie kończyny i bardziej wysmukły pysk. Żywią się drobnymi zwierzętami, padliną i roślinami. Najpospolitszym gatunkiem jest szakal złocisty, zamieszkujący północną Afrykę, Azję oraz południowo-wschodnią Europę. (pl)
- 胡狼，又名狐狼或豺狼，是分佈在非洲、亞洲及歐洲東南的三種（有時四種）犬科动物。胡狼與北美洲的郊狼有相似的生態位，專門捕獵細小至中等的動物。牠們的腳長，犬齒彎曲，適合獵食細小哺乳動物、鳥類及爬行動物。牠們的腳掌較大，肢骨融合，適合長距離奔跑，並可以維持每小時16公里的速度。牠們是夜間出沒的動物，尤其是在黎明及黃昏時分最為活躍。 胡狼是一夫一妻的，並以家庭為基本的社會單位。牠們會保護自己的領域，猛烈的追逐入侵的敵人，在領土以尿液及糞便劃界。這個領土的大小足以養大個別的幼狼，直至牠們可以建立自己的領土。小量的胡狼有時聚集一起，例如在吃腐肉時，但一般都是一對生活的。 一般認為所有犬科祖先的外觀及行為都像胡狼的。除了外表的相似，胡狼的物種之間並不非常接近。西門豺是狼的一種，但經趨同演化而獲得了狐或胡狼的外表，而其餘三種真胡狼則相信是於600萬年前分支出來。亞洲胡狼相信是在亞洲演化，而其他兩種則是在非洲演化。 胡狼的三個物種包括：
* 亞洲胡狼（Canis aureus）
* 側紋胡狼（Canis adustus）
* 黑背胡狼（Canis mesomelas） 埃塞俄比亞狼（Canis simensis）有時被稱為西門豺，但卻是狼的近親。 古埃及處置遺體及地獄的神是阿努比斯，其形象就是人身胡狼頭。 (zh)
- ابن آوى (ج.: بنات آوى) أو الشغبر أو الوَعْوَع اسم يُطلَق على أي من الفصائل الأربع الصغيرة، أو المتوسطة الحجم والتي تنتمي لعائلة الكلبيّات والتي تتواجد في إفريقيا وآسيا. يتشابه دور ابن آوى البيئي بدور ذئب البراري أو القيوط في أمريكا الشمالية، حيث يعتبر كل منهما قماماً (آكلاً للجيف) ومفترساً ثانوياً، حيث تساعده قوائمه الطويلة وأنيابه المعقوفة لصيد الطرائد الصغيرة من شاكلة الثدييات الصغيرة، الطيور، والزواحف. تتجمّع بنات آوى في قطعان صغيرة في بعض الأحيان لتقمم جيفة كبيرة مثلاً، ولكنها عادةً ما تصطاد وحدها أو في أزواج. (ar)
- Els xacals són tres espècies de carnívors del gènere Canis, que viuen a Àfrica, Àsia i el sud-est d'Europa. Els xacals ocupen un nínxol ecològic similar al del coiot a Nord-amèrica, el de depredadors d'animals petits-mitjans, carronyaires i omnívors. Tot i que no formen un mateix clade monofilètic, tots els xacals presenten unes mateixes característiques: les seves llargues potes i dents canines corbades estan adaptades per caçar petits mamífers, ocells i rèptils, els peus grans i els ossos de les cames fusionats els permeten córrer llargues distàncies i poden mantenir velocitats de 16 km/h durant moltes hores. Marxen sovint a l'ambladura. Fet que mostren les petjades.Són crepusculars, principalment actius a l'alba i la posta de sol. (ca)
- Šakal (dříve též žakal) je české označení pro tři druhy psovitých šelem rodu Canis. Patří sem šakal obecný, šakal čabrakový a šakal pruhovaný, jistou dobu byl mezi šakaly řazen i vlk africký. Šakalové žijí v Africe, Asii a Evropě. Jsou to středně velké šelmy, jejich hmotnost se většinou pohybuje mezi 6 až 15 kg. Zbarvení kolísá od téměř bílé, přes tmavě šedou až po zlatohnědou, každý jedinec má srst obvykle vícebarevnou. Šakalové obecní mají jednolitější zbarvení než zbývající dva druhy. Jsou to potravní oportunisté – loví rozličná menší a středně velká zvířata, rádi se přiživují na mršinách a vše doplňují rostlinnou stravou. Dokáží velmi dobře běhat, jsou rychlí a na dlouhých tratích mají značnou výdrž. Aktivní jsou především za soumraku a za svítání, umí se nicméně přizpůsobit situaci a (cs)
- Ŝakalo estas komuna nomo por tri malgrandaj aŭ mezgrandaj specioj el genro Canis, kiuj troveblas en Afriko, Azio kaj sud-orienta Eŭropo. Laŭ sia ekologia niĉo, aspekto kaj konduto, ŝakaloj estas tre similaj al parenca specio kojoto (Canis latrans), kiu loĝas en Norda Ameriko (iam kojotoj eĉ estas nomataj "amerikaj ŝakaloj"). Ŝakaloj (kaj ankaŭ kojotoj) estas ĉionvoraj rabobestoj, kiuj ĉasas malgrandajn kaj mezgrandajn animalojn, kaj estas ankaŭ kadavromanĝantoj. Ili havas longajn krurojn kaj akrajn, kurvitajn kaninojn, adaptitajn por ĉaso de malgrandaj mamuloj, birdoj kaj reptilioj. Grandaj piedoj kaj malpezaj kruraj ostoj ebligas ilin kuri grandajn distancojn je konstanta rapido de ĉ. 16 km/h. Ili estas krepuskemaj, plej aktivaj ĉe aŭroro kaj sunsubiro. (eo)
- Un chacal es un miembro de cualquiera de las tres especies de mediano tamaño de depredadores del género Canis, que habitan en África, Asia y el sudeste de Europa. Los chacales ocupan un nicho ecológico similar al de los coyotes en América del Norte. Las tres especies son animales de talla mediana, predadores omnívoros como también carroñeros de ser necesario. Las patas largas y los dientes caninos curvos están adaptados para la caza de pequeños mamíferos, aves y reptiles. Sus plantas grandes y los huesos largos de sus patas los preparan físicamente para carreras de larga distancia y son capaces de mantener velocidades de 16 km/h por extensos períodos de tiempo. Están más activos durante el crepúsculo. (es)
- Jackals are medium-sized canids native to Africa and Eurasia. While the word "jackal" has historically been used for many canines of the subtribe canina, in modern use it most commonly refers to three species: the closely related black-backed jackal (Lupulella mesomelas) and side-striped jackal (Lupulella adusta) of sub-Saharan-Africa, and the golden jackal (Canis aureus) of south-central Europe and Asia. The African golden wolf (Canis lupaster) was also formerly considered as a jackal. (en)
- Jakal adalah mamalia omnivora kecil yang berasal dari genus Canis, genus yang anggotanya juga meliputi serigala dan anjing. Kata jakal telah digunakan selama bertahun-tahun untuk menyebut tiga spesies dari genus Canis yaitu jakal punggung hitam, , dan . Seluruh spesies jakal tersebar di Afrika kecuali yang tersebar di wilayah Eurasia. (in)
- Chacal est le nom vernaculaire désignant en français plusieurs espèces de petite ou moyenne taille de la famille des Canidés. On les trouve en Afrique, en Asie mais, également en Europe méditerranéenne et plus particulièrement dans les Balkans. C'est un mammifère adaptable et opportuniste. Ainsi, le chacal doré, déjà en forte expansion depuis le début des années 2000, connait un accroissement encore accéléré de son aire de répartition vers le nord et l'ouest de l'Europe depuis les années 2010 à la faveur du réchauffement climatique. (fr)
- Con il termine sciacallo si identificano impropriamente quattro (secondo alcuni cinque) diverse specie di canidi lupini del vecchio mondo, e le relative sottospecie. Questa definizione non ha alcun valore scientifico e tassonomico, ma viene ugualmente utilizzata molto spesso per definire tali specie, che presentano delle notevoli somiglianze morfologiche tra loro. Tali specie sono:
* Lupulella adustus (sciacallo striato)
* Canis lupaster (lupo africano, detto anche sciacallo lupastro o sciacallo grigio)
* Canis aureus (sciacallo dorato)
* Lupulella mesomelas (sciacallo dalla gualdrappa) (it)
- Шака́л (тур. Çakal происходит от санскр. Sṛgālaḥ) — обобщённое название трёх или четырёх видов семейства псовых (Canidae), обитающих в Африке, Азии и Юго-Восточной Европе. Шакал занимает аналогичную экологическую нишу, что и койот в Северной Америке. Небольшой или средний по размеру хищник, часто питающийся падалью и остатками. Длинные ноги и изогнутые клыки приспособлены для охоты на небольших млекопитающих, птиц и рептилий. Поддерживает скорость 16 км/ч длительное время. Наиболее активен в сумерках. (ru)
- Jakaler (även stavat sjakaler) är tre små till medelstora arter inom hunddjurssläktet Canis. Arterna är inte mer besläktade med varandra än de är med övriga arter inom släktet. Historiskt har trivialnamnet schakal använts för många mindre hunddjur, men idag är det oftast bara tre arter som bär trivialnamnet: de två närbesläktade schabrakschakal och sidstrimmig schakal som förekommer i Afrika söder om Sahara, och guldschakal som förekommer i södra centrala Eurasien. (sv)
- Шакал — узагальнена назва чотирьох видів роду Пес (Canis) з родини псові (Canidae), що мешкають в Африці, Азії та Південно-Східній Європі. Назва «Шакал» (тур. çakal) походить від санскр. sṛgālaḥ. Шакал займає аналогічну екологічну нішу, що й койот у Північній Америці. Невеликі або середні за розміром хижаки, що харчуються падлом і рештками. Їх довгі ноги і вигнуті ікла пристосовані для полювання на невеликих ссавців, птахів та плазунів. Здатні підтримувати швидкість 16 км /год тривалий час. Найактивніші в сутінках. (uk)
|
