| dbo:abstract
|
- الاتفاقية الأوروبية لحقوق الإنسان (بالإنجليزية: European Convention on Human Rights، واختصاراً: ECHR) هي معاهدة دولية تهدف لحماية حقوق الإنسان والحريات الأساسية في قارة أوروبا، حيث وضع مسوَّدتها مجلس أوروبا - المُكوَّن حديثاً آنذاك - سنة 1950، وبدأ تطبيقها في 3 سبتمبر سنة 1953. جميع الدول الأعضاء في مجلس أوروبا مُوقِّعة على الاتفاقية حالياً، ويُتوقَّع من أي دولة منضمَّة حديثاً أن توقع عليها في أقرب فرصة متاحة. تأسَّست وفقاً لهذه المعاهدة المحكمة الأوروبية لحقوق الإنسان في مدينة ستراسبورغ الفرنسية. يحقُّ لأي مواطن عاديٍّ في أوروبا يعتقد أن إحدى الدول الموقِّعة على الاتفاقية انتهكت حقوقه - بما يخالف شروطها - أن يقدم دعوى في المحكمة. كل دولة توقِّع على الاتفاقية مجبرة على الالتزام بأي قرارٍ تصدره المحكمة، ومن واجبها تنفيذ أي حكم يصدر. تراقب «لجنة وزراء مجلس أوروبا» الأحكام الصَّادرة وتشرف على تنفيذها في الدول المعنية، وخصوصاً في مجال مراقبة الأموال التي تدفعها المحكمة كتعويضات عن أضرار أصحاب الدعاوى. يمكن اعتبار تأسيس محكمة لحماية حقوق الناس العاديِّين ميزة فريدة في اتفاقية دولية كهذه، وهي تمثِّل وسيلة نادرة يمكن للأفراد من خلالها الحصول على تأثير في عالم الدول (إذ أنه من المُعتاد عدم إعطاء أي اعتبارٍ إلا للحكومات في القانون الدولي)، ولا زالت الاتفاقية الأوروبية لحقوق الإنسان - حتى الآن - معاهدة حقوق الإنسان الدولية الوحيدة التي تمنَح حماية للأفراد على هذا المستوى. يحقُّ أيضاً لحكومات الدول أن ترفع دعاوى على دولٍ أخرى عبر محكمة حقوق الإنسان، إلا أنَّه من النادر اللجوء إلى هذه الميزة. (ar)
- La Convenció Europea de Drets Humans és un tractat internacional, adoptat pel Consell d'Europa el 1950 i que va entrar en vigor el 1953. El nom oficial del tractat és Conveni per a la Salvaguarda dels Drets Humans i de les Llibertats Fonamentals. Té per objecte protegir els drets humans i les llibertats fonamentals, i permet un control judicial del respecte dels drets individuals. Fa referència a la Declaració Universal de Drets Humans, proclamada per l'Assemblea General de les Nacions Unides el 10 de desembre de 1948. A fi de permetre un control del respecte efectiu dels drets humans, el tractat habilita la institució del Tribunal Europeu de Drets Humans (o Cort Europea de Drets Humans), efectiva en 1954, i el Comitè de Ministres del Consell d'Europa. Cal no confondre el Consell d'Europa amb el Consell de la Unió Europea, que no forma part del tractat (malgrat que s'hi relaciona mitjançant el Tractat de Roma de 2004) i no té cap paper en l'administració del Tribunal Europeu de Drets Humans. En tant, exerceix una certa influència sobre el Dret comunitari europeu: per exemple, la Carta dels Drets Fonamentals de la Unió Europea, en el seu preàmbul, "reafirma [...] els drets reconeguts especialment per [...] la jurisprudència [...] del Tribunal Europeu de Drets Humans". El tractat ha evolucionat amb el pas del temps i comprèn diversos protocols addicionals. Per exemple, el Protocol núm. 1 tracta el dret a la propietat, a l'educació i a eleccions lliures, i el Protocol núm. 6 prohibeix la pena de mort, excepte en cas de guerra. El tractat es va ratificar a l'Estat francès el 3 de maig de 1974, a l'Estat espanyol el 26 de setembre de 1979 amb la publicació al Butlletí Oficial de l'Estat de 10 d'octubre de 1979, i al Principat d'Andorra el 10 de novembre de 1994 amb la publicació al Butlletí Oficial del Principat d'Andorra el 21 de desembre de 1995. (ca)
- Úmluva o ochraně lidských práv a základních svobod, zkráceně Evropská úmluva o lidských právech, je nejdůležitější lidskoprávní úmluvou sjednanou v rámci Rady Evropy a základem regionální mezinárodněprávní ochrany lidských práv v Evropě. Byla podepsána v Římě dne 4. listopadu 1950. Československo bylo roku 1992 vůbec prvním státem střední a východní Evropy, který se stal stranou Úmluvy (úmluva byla ratifikována 18. března 1992 a publikována pod č. 209/1992 Sb.). (cs)
- Η Σύμβαση για την Προστασία των Δικαιωμάτων του Ανθρώπου και των Θεμελιωδών Ελευθεριών, γνωστή και ως Ευρωπαϊκή Σύμβαση για τα Δικαιώματα του Ανθρώπου (ΕΣΔΑ), υιοθετήθηκε υπό την αιγίδα του Συμβουλίου της Ευρώπης το 1950 με σκοπό την προστασία των ανθρωπίνων δικαιωμάτων και των θεμελιωδών . Τέθηκε σε ισχύ στις 3 Σεπτεμβρίου 1953. Όλα τα κράτη μέλη του Συμβουλίου της Ευρώπης είναι συμβαλλόμενα μέρη στη Σύμβαση, και τα νέα μέλη αναμένεται να την επικυρώσουν το ταχύτερο δυνατό. Το Ευρωπαϊκό Δικαστήριο Ανθρωπίνων Δικαιωμάτων ιδρύθηκε στις 21 Ιανουαρίου 1959, σύμφωνα με το άρθρο 19 της Σύμβασης. Κάθε άτομο, ομάδα ατόμων ή μη κυβερνητική οργάνωση που θεωρεί ότι έχουν παραβιαστεί τα δικαιώματά της σύμφωνα με τη Σύμβαση από ένα κράτος μέλος και που έχει εξαντλήσει όλα τα εσωτερικά ένδικα μέσα μπορεί να προσφύγει στο Δικαστήριο. Τα κράτη μέλη μπορούν επίσης να προσφύγουν εναντίον άλλων κρατών μελών στο Δικαστήριο, αν και αυτή η δυνατότητα σπάνια χρησιμοποιείται. Οι αποφάσεις που διαπιστώνουν παραβιάσεις είναι οριστικές και νομικά δεσμευτικές για τα κράτη μέλη, ενώ το Δικαστήριο έχει επίσης τη δυνατότητα να επιδικάσει χρηματική ικανοποίηση ως αποζημίωση για ηθική βλάβη που υπέστη ο προσφεύγων. Η Επιτροπή Υπουργών του Συμβουλίου της Ευρώπης παρακολουθεί την εκτέλεση των αποφάσεων του Δικαστηρίου από τα κράτη μέλη. Η Σύμβαση έχει σημαντική επιρροή στο εσωτερικό δίκαιο των χωρών μελών του Συμβουλίου της Ευρώπης και θεωρείται ευρέως ως η πιο αποτελεσματική διεθνής συνθήκη για την προστασία των ανθρωπίνων δικαιωμάτων. (el)
- Die Konvention zum Schutze der Menschenrechte und Grundfreiheiten ist ein völkerrechtlicher Vertrag zwischen den Mitgliedern des Europarats, der einen Katalog von Grundrechten und Menschenrechten (Konvention Nr. 005 des Europarats) enthält. Über seine Einhaltung wacht der Europäische Gerichtshof für Menschenrechte (EGMR) in Straßburg. Bis zum Ausscheiden Russlands im März 2022 waren alle 47 Mitgliedsstaaten des Europarates, einschließlich der 27 Mitgliedstaaten der Europäischen Union, auch Vertragsstaaten der Europäischen Menschenrechtskonvention. (de)
- The European Convention on Human Rights (ECHR; formally the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms) is an international convention to protect human rights and political freedoms in Europe. Drafted in 1950 by the then newly formed Council of Europe, the convention entered into force on 3 September 1953. All Council of Europe member states are party to the Convention and new members are expected to ratify the convention at the earliest opportunity. The Convention established the European Court of Human Rights (generally referred to by the initials ECHR). Any person who feels their rights have been violated under the Convention by a state party can take a case to the Court. Judgments finding violations are binding on the States concerned and they are obliged to execute them. The Committee of Ministers of the Council of Europe monitors the execution of judgments, particularly to ensure payments awarded by the Court appropriately compensate applicants for the damage they have sustained. The Convention has several protocols, which amend the convention framework. The Convention has had a significant influence on the law in Council of Europe member countries and is widely considered the most effective international treaty for human rights protection. (en)
- El Convenio Europeo para la Protección de los Derechos Humanos y de las Libertades Fundamentales, más conocido como la Convención Europea de Derechos Humanos (CEDH), fue adoptado por el Consejo de Europa el 4 de noviembre de 1950 y entró en vigor en 1953. Tiene por objeto proteger los derechos humanos y las libertades fundamentales de las personas sometidas a la jurisdicción de los Estados miembros, y permite un control judicial del respeto de dichos derechos individuales. Se inspira expresamente en la Declaración Universal de Derechos Humanos, proclamada por la Asamblea General de las Naciones Unidas el 10 de diciembre de 1948. El Convenio ha sido desarrollado y modificado por diversos protocolos adicionales que han añadido el reconocimiento de otros derechos y libertades al listado inicial o han mejorado las garantías de control establecidas. Por otra parte, el número de Estados miembros se ha ido incrementando hasta abarcar casi todo el continente europeo. Su antigüedad y desarrollo lo convierten en el más importante sistema de protección de los derechos humanos en el mundo. (es)
- Giza Eskubideen eta Oinarrizko Askatasunen Europako Hitzarmena Europan giza eskubideak eta oinarrizko askatasunak babesteko nazioarteko hitzarmen bat da. 1950eko azaroaren 4an onartu zuen orduan sortu berria zen Europako Kontseiluak, eta 1953ko irailaren 3an sartu zen indarrean. Norbanakoen eskubideak judizialki kontrolatzea ahalbideratzen du. Aipagai du Giza Eskubideen Aldarrikapen Unibertsala, 1948ko abenduaren 10ean Nazio Batuen Batzar Nagusian aldarrikatua. Giza eskubideen gaineko kontrol eraginkorra lortzeko asmoz, hitzarmenak Giza Eskubideen Europako Auzitegia sortu zuen. (eu)
- La Convention de sauvegarde des droits de l'homme et des libertés fondamentales (CSDHLF), communément appelée Convention européenne des droits de l'Homme (CEDH, ou ConvEDH afin de ne pas être confondue avec la Cour européenne des droits de l'homme, qui en contrôle l'application et qui possède le même sigle), est un traité international signé par les États membres du Conseil de l'Europe le 4 novembre 1950 et entré en vigueur le 3 septembre 1953. Elle a pour but de protéger les droits de l'homme et les libertés fondamentales en permettant un contrôle judiciaire du respect de ces droits individuels. La Convention se réfère à la Déclaration universelle des droits de l'homme, proclamée par l'Assemblée générale des Nations unies le 10 décembre 1948. Le respect des obligations par les États parties à la CEDH est contrôlé dans le cadre d’une procédure de plainte individuelle ou étatique. Pour permettre ce contrôle du respect effectif des droits de l'homme, la Convention a institué le Comité des ministres du Conseil de l'Europe, et surtout la Cour européenne des droits de l'homme. Celle-ci, mise en place en 1959 et siégeant à Strasbourg, est chargée de veiller au respect de la Convention par les États signataires : toute personne s'estimant victime d'une violation de la Convention peut la saisir afin de recevoir une indemnisation, pourvu que son État de résidence le lui permette, conformément à l'article 56. La France, qui héberge la Cour sur son territoire, n'a ratifié la Convention que le 3 mai 1974 (sous la présidence par intérim d'Alain Poher), et n'a permis à ses résidents de saisir la Cour qu'en 1981. La Convention a évolué au fil du temps et comprend plusieurs protocoles. Par exemple, alors que la CEDH autorise la peine de mort, le protocole no 6 l'interdit en temps de paix et le protocole no 13 l'interdit dans tous les cas, y compris en cas de guerre. (fr)
- Osclaíodh an Coinbhinsiún Eorpach um Chearta an Duine chun a shínithe sa Róimh ar an 4 Samhain 1950. Aon duine a mheasann go bhfuil sárú déanta ag stát is páirtí don Choinbhinsiún ar na cearta atá aige nó aici faoin gCoinbhinsiún, féadfaidh sé cás ina thaobh sin a thabhairt os comhair na . Breithiúnais a chineann go ndearnadh sárú, tá siad ceangailteach ar na stáit i dtrácht agus tá sé d'oibleagáid ar na stáit sin na breithiúnais a fhorghníomhú. Is í an an ghníomhaireacht ab aithnidiúla de Chomhairle na hEorpa, a chuireann an Coinbhinsiún Eorpach um Chearta an Duine i bhfeidhm. (ga)
- Konvensi Eropa tentang Hak Asasi Manusia (bahasa Inggris: European Convention on Human Rights, disingkat "ECHR"), diadopsi di bawah naungan Majelis Eropa pada 1950 untuk melindungi hak asasi manusia dan kebebasan fundamental. Semua anggota Dewan Eropa yang menyatakan pihak untuk Konvensi dan anggota baru diharapkan untuk meratifikasi konvensi yang pada kesempatan paling awal. Konvensi memiliki beberapa protokol. Misalnya, Protokol 6 melarang hukuman mati kecuali dalam waktu perang. Beragam protokol yang diterima dari Negara Partai untuk Partai Negara, meskipun diketahui bahwa negara pihak harus banyak pihak sebagai protokol mungkin. Konvensi tersebut memiliki pengaruh yang signifikan terhadap hukum di negara-negara anggota Dewan Eropa dan secara luas dianggap sebagai perjanjian internasional yang paling efektif untuk perlindungan hak asasi manusia. (in)
- ( ECHR는 여기로 연결됩니다. 재판소(European Court of Human Rights)에 대해서는 유럽 인권 재판소 문서를 참고하십시오.) 유럽 인권 조약(─人權條約, European Convention on Human Rights, ECHR) 또는 유럽 인권 보호 조약은 유럽의 인권과 본질적 자유를 보호하기 위한 국제 조약이다. 공식 명칭은 인권과 기본적 자유의 보호를 위한 협약(Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms)이다. 새로 결성된 유럽 평의회에 의해 1950년에 초안이 작성되었고 이 조약은 1953년 9월 3일을 기해 효력이 발생하게 되었다. 모든 유럽 평의회의 회원국들은 이 조약과 관련되어 있으며 새로운 회원국들은 기회가 주어지면 조약을 승인하는 것이 예측되고 있다. (ko)
- La Convenzione europea per la salvaguardia dei diritti dell'uomo e delle libertà fondamentali o CEDU (in francese: "Convention européenne des droits de l'Homme") è una convenzione internazionale redatta e adottata nell'ambito del Consiglio d'Europa. La CEDU è considerata il testo di riferimento in materia di protezione dei diritti fondamentali dell'uomo perché è l'unico dotato di un meccanismo giurisdizionale permanente che consenta a ogni individuo di richiedere la tutela dei diritti ivi garantiti, attraverso il ricorso alla Corte europea dei diritti dell'uomo, con sede a Strasburgo. Il documento è stato elaborato in due lingue, francese e inglese, i cui due testi fanno egualmente fede. (it)
- Het Europees Verdrag tot bescherming van de rechten van de mens en de fundamentele vrijheden (EVRM) is een Europees verdrag waarin mensen- en burgerrechten voor alle inwoners van de verdragsluitende staten zijn geregeld. Het verdrag is op 4 november 1950 ondertekend in Rome. Het werd opgesteld binnen de Raad van Europa, in navolging van de Universele Verklaring van de Rechten van de Mens van de Verenigde Naties. Sindsdien is het uitgebreid met 16 protocollen. Het EVRM verbiedt onder andere het opleggen van de doodstraf (althans, in het zesde Protocol). Het toezicht op de naleving van het EVRM ligt bij het Europees Hof voor de Rechten van de Mens (EHRM). Met name de invoering van het elfde protocol in 1998 was ingrijpend. Tot 1998 was het Europees Verdrag voor de Rechten van de Mens alleen geldig in landen die het verdrag hadden geratificeerd. Sinds 1998 is het verdrag bindend voor alle lidstaten van de Raad van Europa. Ratificatie van de EVRM geldt als noodzakelijke voorwaarde om lid te kunnen worden van de Raad van Europa en overigens ook om lid te kunnen worden van de Europese Unie. De EU heeft zelf ook als doelstelling om partij te worden bij het verdrag, maar dit is vooralsnog niet gebeurd; een voorstel hiertoe is in 2014 verworpen door het Hof van Justitie in Luxemburg. (nl)
- 人権と基本的自由の保護のための条約（じんけんときほんてきじゆうのほごのためのじょうやく、Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms）は、第二次世界大戦後のヨーロッパ統合運動の中から、共通の遺産である理想・原則を擁護、実現し、経済的社会的進歩を促進するために加盟国の一層の一致を達成する目的で、1949年5月に結成された欧州評議会が、世界人権宣言中のいわゆる自由権の集団的保障を確保する最初の手段として作成した条約である。一般には欧州人権条約（おうしゅうじんけんじょうやく、European Convention on Human Rights）と呼ばれている。1950年11月4日にローマで調印され、1953年9月3日に発効された。 (ja)
- Europejska konwencja praw człowieka (pełna nazwa: Konwencja o ochronie praw człowieka i podstawowych wolności, w skrócie „Konwencja Europejska” lub EKPC) – umowa międzynarodowa z zakresu ochrony praw człowieka zawarta przez państwa członkowskie Rady Europy. Konwencja została otwarta do podpisu 4 listopada 1950 roku, a po uzyskaniu niezbędnych 10 ratyfikacji weszła w życie 3 września 1953 roku. Stronami Konwencji jest każde z 46 państw członkowskich Rady Europy (jest to obecnie warunek członkostwa w tej organizacji). Konwencja sporządzona została w językach angielskim i francuskim, depozytariuszem jest Sekretarz Generalny Rady Europy. Zgodnie z preambułą konwencji rządy państw europejskich, przyjmując konwencję, chciały podjąć kroki w celu zbiorowego zagwarantowania niektórych praw zamieszczonych w Powszechnej deklaracji praw człowieka. Na podstawie konwencji powołano do życia Europejski Trybunał Praw Człowieka z siedzibą w Strasburgu. Skargi do Trybunału mogą składać zarówno osoby indywidualne, grupy osób i organizacje pozarządowe (tzw. skargi indywidualne), jak i państwa-strony konwencji (tzw. skargi międzypaństwowe). (pl)
- Europakonventionen, formellt europeiska konventionen om skydd för de mänskliga rättigheterna och de grundläggande friheterna, är Europarådets konvention om de mänskliga rättigheterna. Europarådet ska inte förväxlas med Europeiska unionen. Europakonventionen undertecknades 4 november 1950 i Rom, Italien av högre ämbetsmän från medlemsstaterna i Europarådet. För medlemskap i Europarådet krävs numera att konventionen ratificeras. Konventionen förkortas EKMR på svenska och ECHR på engelska. Europakonventionen tillkom för att lagstadga Förenta nationernas deklaration om de mänskliga rättigheterna, och var fundamental för stiftandet av Europarådet. Sverige ratificerade konventionen 4 februari 1952. (sv)
- Конвенция о защите прав человека и основных свобод, также Европейская конвенция по правам человека (ЕКПЧ) — международное соглашение между странами — участниками Совета Европы (на момент 50-х), разработанное и подписанное в 1950 году и вступившее в силу 3 сентября 1953 года. Конвенция устанавливает неотъемлемые права и свободы каждого человека и обязывает государства, ратифицировавшие Конвенцию, гарантировать эти права каждому человеку, который находится под их юрисдикцией. Главное отличие Конвенции от иных международных договоров в области прав человека — существование реально действующего механизма защиты декларируемых прав в виде Европейского суда по правам человека (ЕСПЧ), рассматривающего индивидуальные жалобы на нарушения Конвенции подписавшими её государствами. Любой гражданин или житель страны Совета Европы, считающий, что его права и свободы, закреплённые какой-либо статьёй Конвенции, были нарушены, имеет возможность обратиться в ЕСПЧ, если соответствующая статья была ратифицирована государством, которое обвиняется в нарушении прав. Членами Конвенции являются все страны Совета Европы. Новые государства-члены обязаны подписать её при вступлении в Совет Европы и ратифицировать в течение одного года. В России Конвенция и протоколы к ней ратифицированы и действовали с марта 1998 года по 6 марта 2022 года., протоколы 6, 12, 13 и 16. (ru)
- Конве́нція про за́хист прав люди́ни і основополо́жних свобо́д (скорочено — Європе́йська Конве́нція з прав люди́ни (ЄКПЛ)) прийнята відповідно до Загальної декларації прав людини з метою додержання країнами- (учасниками Ради Європи) та забезпечення на своїй території прав та основоположних свобод людини. Конвенція була відкрита для підписання 4 листопада 1950 року, набула чинності 3 вересня 1953. Вона запровадила судовий механізм захисту визнаних міжнародним правом загальних стандартів політичних, економічних, соціальних і культурних прав та свобод людини в країнах-членах Ради Європи. Витрати на роботу суду фінансуються з внесків країн-членів Ради Європи. Звернутися до Європейського суду з прав людини можна тоді, коли вичерпані всі засоби національного правового захисту прав людини. Скарга повинна подаватися мовою національного судочинства, до неї обов'язково додаються рішення всіх судових інстанцій. Термін розгляду справи — у середньому 3—5 років. Україна, ставши 9 листопада 1995 членом Ради Європи, взяла на себе зобов'язання дотримуватися положень названої конвенції. 23 квітня 1998 кабінет міністрів України ухвалив постанову «Про уповноваженого у справах дотримання конвенції 1950 р. „Про захист прав і основних свобод людини“». В листопаді 1998 року Європейський суд з прав людини та Європейська комісія з прав людини були об'єднані в новий постійно діючий орган — Європейський суд. До його складу увійшов представник України, який бере участь у засіданнях вищої палати суду при розгляді справ за позовами українських громадян. Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 року. МЗС України затвердило офіційний переклад 27 січня 2006 року. (uk)
- A Convenção Europeia dos Direitos Humanos foi adotada pelo Conselho da Europa, em 4 de novembro de 1950, e entrou em vigor em 1953. O nome oficial da Convenção é « Convenção para a proteção dos Direitos do Homem e das liberdades fundamentais» e tem por objetivo proteger os Direitos Humanos e as liberdades fundamentais, permitindo um controle judiciário do respeito desses direitos individuais. A Convenção faz referência à Declaração Universal dos Direitos Humanos, proclamada pelas Nações Unidas em 10 de dezembro de 1948. A fim de permitir o controle do respeito efetivo dos direitos humanos, a Convenção instituiu o Tribunal Europeu dos Direitos Humanos (ou Corte Europeia dos Direitos Humanos), efetivo em 1954, e o . A Convenção evoluiu com o passar do tempo e compreende diversos protocolos. Por exemplo, o protocolo n° 6 proíbe a pena de morte, com exceção de caso de guerra. Nota : O Conselho da Europa não deve ser confundido com o Conselho Europeu, que não é parte envolvida na Convenção (apesar de ter aderido à Convenção pelo Tratado de Roma (2004)) e não tem nenhum papel na administração do Tribunal Europeu dos Direitos Humanos. No entanto, a Convenção exerce uma certa influência sobre o Direito na União: por exemplo, a carta dos direitos fundamentais da União, no seu preâmbulo, « reafirma...os direitos que resultam notadamente...da jurisprudência...do Tribunal Europeu dos Direitos do Homem ». (pt)
- 《歐洲人權公約》（European Convention on Human Rights, ECHR）全名為《歐洲保障人權和基本自由公約》（Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms），為一個保障歐洲人權與基本自由的國際公約。其於1950年左右開始起草，其後在歐洲委員會（Council of Europe, CoE）的支持下為歐洲各國所簽署，於1953年9月3日正式生效。目前所有歐洲委員會的成員國均為本公約的締約國之一，且新加入的成員也將被要求批准這個公約。 《歐洲人權公約》設立了歐洲人權法院，任何人只要認為自身權利受到本公約締約國的侵害時，皆可向歐洲人權法院提起訴訟。該法院的判決雖然並非自動具有法律上的拘束力，但該法院仍有權力去判定損害賠償。建立一個保護個人的人權免於受到侵害的法院，對於國際人權公約而言為創新之舉，其使個人在國際舞台上（過去只有國家被認為可以參與國際法的形塑）扮演了更積極主動的角色。故可知，本公約不僅為一個國際人權公約，而且其提供個人相當高度的保障。當然，國家亦可在歐洲人權法院對於另一國提起訴訟，不過這種權利至今並不常被使用。 在第11號議定書被正式施行以前，個人並沒有直接使用歐洲人權法院的權利，他們必須先向申請，假如委員會認為該案的提起具有相當之理由時才會讓該案進入到歐洲人權法院進行審理。另一方面，縱使批准歐洲人權公約，國家仍然可以選擇保留特定的條款而不讓人民使用歐洲人權委員會，如此將限制個人受到歐洲人權法院保護的可能性。而第11號議定書施行之後，廢止歐洲人權委員會，且擴大了歐洲人權法院的權限（接收歐洲人權委員會的功能與權力）。同時在此之後，允許個人可以直接向該法院提起訴訟。在批准第11號議定書以後，所有的國家皆同意該法院對於個人所提起控告締約國的訴訟具有管轄權。 本公約有相當多號的。舉例而言，第13號議定書便要求成員國完全廢除死刑。而議定書本身必須經由各國的同意，當然，各國皆能了解到其必須盡可能的成為這些議定書的締約國之一。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Úmluva o ochraně lidských práv a základních svobod, zkráceně Evropská úmluva o lidských právech, je nejdůležitější lidskoprávní úmluvou sjednanou v rámci Rady Evropy a základem regionální mezinárodněprávní ochrany lidských práv v Evropě. Byla podepsána v Římě dne 4. listopadu 1950. Československo bylo roku 1992 vůbec prvním státem střední a východní Evropy, který se stal stranou Úmluvy (úmluva byla ratifikována 18. března 1992 a publikována pod č. 209/1992 Sb.). (cs)
- Die Konvention zum Schutze der Menschenrechte und Grundfreiheiten ist ein völkerrechtlicher Vertrag zwischen den Mitgliedern des Europarats, der einen Katalog von Grundrechten und Menschenrechten (Konvention Nr. 005 des Europarats) enthält. Über seine Einhaltung wacht der Europäische Gerichtshof für Menschenrechte (EGMR) in Straßburg. Bis zum Ausscheiden Russlands im März 2022 waren alle 47 Mitgliedsstaaten des Europarates, einschließlich der 27 Mitgliedstaaten der Europäischen Union, auch Vertragsstaaten der Europäischen Menschenrechtskonvention. (de)
- Giza Eskubideen eta Oinarrizko Askatasunen Europako Hitzarmena Europan giza eskubideak eta oinarrizko askatasunak babesteko nazioarteko hitzarmen bat da. 1950eko azaroaren 4an onartu zuen orduan sortu berria zen Europako Kontseiluak, eta 1953ko irailaren 3an sartu zen indarrean. Norbanakoen eskubideak judizialki kontrolatzea ahalbideratzen du. Aipagai du Giza Eskubideen Aldarrikapen Unibertsala, 1948ko abenduaren 10ean Nazio Batuen Batzar Nagusian aldarrikatua. Giza eskubideen gaineko kontrol eraginkorra lortzeko asmoz, hitzarmenak Giza Eskubideen Europako Auzitegia sortu zuen. (eu)
- Osclaíodh an Coinbhinsiún Eorpach um Chearta an Duine chun a shínithe sa Róimh ar an 4 Samhain 1950. Aon duine a mheasann go bhfuil sárú déanta ag stát is páirtí don Choinbhinsiún ar na cearta atá aige nó aici faoin gCoinbhinsiún, féadfaidh sé cás ina thaobh sin a thabhairt os comhair na . Breithiúnais a chineann go ndearnadh sárú, tá siad ceangailteach ar na stáit i dtrácht agus tá sé d'oibleagáid ar na stáit sin na breithiúnais a fhorghníomhú. Is í an an ghníomhaireacht ab aithnidiúla de Chomhairle na hEorpa, a chuireann an Coinbhinsiún Eorpach um Chearta an Duine i bhfeidhm. (ga)
- ( ECHR는 여기로 연결됩니다. 재판소(European Court of Human Rights)에 대해서는 유럽 인권 재판소 문서를 참고하십시오.) 유럽 인권 조약(─人權條約, European Convention on Human Rights, ECHR) 또는 유럽 인권 보호 조약은 유럽의 인권과 본질적 자유를 보호하기 위한 국제 조약이다. 공식 명칭은 인권과 기본적 자유의 보호를 위한 협약(Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms)이다. 새로 결성된 유럽 평의회에 의해 1950년에 초안이 작성되었고 이 조약은 1953년 9월 3일을 기해 효력이 발생하게 되었다. 모든 유럽 평의회의 회원국들은 이 조약과 관련되어 있으며 새로운 회원국들은 기회가 주어지면 조약을 승인하는 것이 예측되고 있다. (ko)
- 人権と基本的自由の保護のための条約（じんけんときほんてきじゆうのほごのためのじょうやく、Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms）は、第二次世界大戦後のヨーロッパ統合運動の中から、共通の遺産である理想・原則を擁護、実現し、経済的社会的進歩を促進するために加盟国の一層の一致を達成する目的で、1949年5月に結成された欧州評議会が、世界人権宣言中のいわゆる自由権の集団的保障を確保する最初の手段として作成した条約である。一般には欧州人権条約（おうしゅうじんけんじょうやく、European Convention on Human Rights）と呼ばれている。1950年11月4日にローマで調印され、1953年9月3日に発効された。 (ja)
- الاتفاقية الأوروبية لحقوق الإنسان (بالإنجليزية: European Convention on Human Rights، واختصاراً: ECHR) هي معاهدة دولية تهدف لحماية حقوق الإنسان والحريات الأساسية في قارة أوروبا، حيث وضع مسوَّدتها مجلس أوروبا - المُكوَّن حديثاً آنذاك - سنة 1950، وبدأ تطبيقها في 3 سبتمبر سنة 1953. جميع الدول الأعضاء في مجلس أوروبا مُوقِّعة على الاتفاقية حالياً، ويُتوقَّع من أي دولة منضمَّة حديثاً أن توقع عليها في أقرب فرصة متاحة. (ar)
- La Convenció Europea de Drets Humans és un tractat internacional, adoptat pel Consell d'Europa el 1950 i que va entrar en vigor el 1953. El nom oficial del tractat és Conveni per a la Salvaguarda dels Drets Humans i de les Llibertats Fonamentals. Té per objecte protegir els drets humans i les llibertats fonamentals, i permet un control judicial del respecte dels drets individuals. (ca)
- Η Σύμβαση για την Προστασία των Δικαιωμάτων του Ανθρώπου και των Θεμελιωδών Ελευθεριών, γνωστή και ως Ευρωπαϊκή Σύμβαση για τα Δικαιώματα του Ανθρώπου (ΕΣΔΑ), υιοθετήθηκε υπό την αιγίδα του Συμβουλίου της Ευρώπης το 1950 με σκοπό την προστασία των ανθρωπίνων δικαιωμάτων και των θεμελιωδών . Τέθηκε σε ισχύ στις 3 Σεπτεμβρίου 1953. Όλα τα κράτη μέλη του Συμβουλίου της Ευρώπης είναι συμβαλλόμενα μέρη στη Σύμβαση, και τα νέα μέλη αναμένεται να την επικυρώσουν το ταχύτερο δυνατό. (el)
- The European Convention on Human Rights (ECHR; formally the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms) is an international convention to protect human rights and political freedoms in Europe. Drafted in 1950 by the then newly formed Council of Europe, the convention entered into force on 3 September 1953. All Council of Europe member states are party to the Convention and new members are expected to ratify the convention at the earliest opportunity. The Convention has several protocols, which amend the convention framework. (en)
- El Convenio Europeo para la Protección de los Derechos Humanos y de las Libertades Fundamentales, más conocido como la Convención Europea de Derechos Humanos (CEDH), fue adoptado por el Consejo de Europa el 4 de noviembre de 1950 y entró en vigor en 1953. Tiene por objeto proteger los derechos humanos y las libertades fundamentales de las personas sometidas a la jurisdicción de los Estados miembros, y permite un control judicial del respeto de dichos derechos individuales. Se inspira expresamente en la Declaración Universal de Derechos Humanos, proclamada por la Asamblea General de las Naciones Unidas el 10 de diciembre de 1948. (es)
- Konvensi Eropa tentang Hak Asasi Manusia (bahasa Inggris: European Convention on Human Rights, disingkat "ECHR"), diadopsi di bawah naungan Majelis Eropa pada 1950 untuk melindungi hak asasi manusia dan kebebasan fundamental. Semua anggota Dewan Eropa yang menyatakan pihak untuk Konvensi dan anggota baru diharapkan untuk meratifikasi konvensi yang pada kesempatan paling awal. Konvensi tersebut memiliki pengaruh yang signifikan terhadap hukum di negara-negara anggota Dewan Eropa dan secara luas dianggap sebagai perjanjian internasional yang paling efektif untuk perlindungan hak asasi manusia. (in)
- La Convenzione europea per la salvaguardia dei diritti dell'uomo e delle libertà fondamentali o CEDU (in francese: "Convention européenne des droits de l'Homme") è una convenzione internazionale redatta e adottata nell'ambito del Consiglio d'Europa. La CEDU è considerata il testo di riferimento in materia di protezione dei diritti fondamentali dell'uomo perché è l'unico dotato di un meccanismo giurisdizionale permanente che consenta a ogni individuo di richiedere la tutela dei diritti ivi garantiti, attraverso il ricorso alla Corte europea dei diritti dell'uomo, con sede a Strasburgo. (it)
- La Convention de sauvegarde des droits de l'homme et des libertés fondamentales (CSDHLF), communément appelée Convention européenne des droits de l'Homme (CEDH, ou ConvEDH afin de ne pas être confondue avec la Cour européenne des droits de l'homme, qui en contrôle l'application et qui possède le même sigle), est un traité international signé par les États membres du Conseil de l'Europe le 4 novembre 1950 et entré en vigueur le 3 septembre 1953. (fr)
- Het Europees Verdrag tot bescherming van de rechten van de mens en de fundamentele vrijheden (EVRM) is een Europees verdrag waarin mensen- en burgerrechten voor alle inwoners van de verdragsluitende staten zijn geregeld. Het verdrag is op 4 november 1950 ondertekend in Rome. Het werd opgesteld binnen de Raad van Europa, in navolging van de Universele Verklaring van de Rechten van de Mens van de Verenigde Naties. Sindsdien is het uitgebreid met 16 protocollen. Het EVRM verbiedt onder andere het opleggen van de doodstraf (althans, in het zesde Protocol). Het toezicht op de naleving van het EVRM ligt bij het Europees Hof voor de Rechten van de Mens (EHRM). (nl)
- Europejska konwencja praw człowieka (pełna nazwa: Konwencja o ochronie praw człowieka i podstawowych wolności, w skrócie „Konwencja Europejska” lub EKPC) – umowa międzynarodowa z zakresu ochrony praw człowieka zawarta przez państwa członkowskie Rady Europy. Konwencja została otwarta do podpisu 4 listopada 1950 roku, a po uzyskaniu niezbędnych 10 ratyfikacji weszła w życie 3 września 1953 roku. Stronami Konwencji jest każde z 46 państw członkowskich Rady Europy (jest to obecnie warunek członkostwa w tej organizacji). (pl)
- Конвенция о защите прав человека и основных свобод, также Европейская конвенция по правам человека (ЕКПЧ) — международное соглашение между странами — участниками Совета Европы (на момент 50-х), разработанное и подписанное в 1950 году и вступившее в силу 3 сентября 1953 года. Конвенция устанавливает неотъемлемые права и свободы каждого человека и обязывает государства, ратифицировавшие Конвенцию, гарантировать эти права каждому человеку, который находится под их юрисдикцией. Главное отличие Конвенции от иных международных договоров в области прав человека — существование реально действующего механизма защиты декларируемых прав в виде Европейского суда по правам человека (ЕСПЧ), рассматривающего индивидуальные жалобы на нарушения Конвенции подписавшими её государствами. Любой гражданин или ж (ru)
- A Convenção Europeia dos Direitos Humanos foi adotada pelo Conselho da Europa, em 4 de novembro de 1950, e entrou em vigor em 1953. O nome oficial da Convenção é « Convenção para a proteção dos Direitos do Homem e das liberdades fundamentais» e tem por objetivo proteger os Direitos Humanos e as liberdades fundamentais, permitindo um controle judiciário do respeito desses direitos individuais. A Convenção faz referência à Declaração Universal dos Direitos Humanos, proclamada pelas Nações Unidas em 10 de dezembro de 1948. (pt)
- Europakonventionen, formellt europeiska konventionen om skydd för de mänskliga rättigheterna och de grundläggande friheterna, är Europarådets konvention om de mänskliga rättigheterna. Europarådet ska inte förväxlas med Europeiska unionen. Europakonventionen undertecknades 4 november 1950 i Rom, Italien av högre ämbetsmän från medlemsstaterna i Europarådet. För medlemskap i Europarådet krävs numera att konventionen ratificeras. Konventionen förkortas EKMR på svenska och ECHR på engelska. (sv)
- Конве́нція про за́хист прав люди́ни і основополо́жних свобо́д (скорочено — Європе́йська Конве́нція з прав люди́ни (ЄКПЛ)) прийнята відповідно до Загальної декларації прав людини з метою додержання країнами- (учасниками Ради Європи) та забезпечення на своїй території прав та основоположних свобод людини. Конвенція була відкрита для підписання 4 листопада 1950 року, набула чинності 3 вересня 1953. Вона запровадила судовий механізм захисту визнаних міжнародним правом загальних стандартів політичних, економічних, соціальних і культурних прав та свобод людини в країнах-членах Ради Європи. Витрати на роботу суду фінансуються з внесків країн-членів Ради Європи. Звернутися до Європейського суду з прав людини можна тоді, коли вичерпані всі засоби національного правового захисту прав людини. Скарга (uk)
- 《歐洲人權公約》（European Convention on Human Rights, ECHR）全名為《歐洲保障人權和基本自由公約》（Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms），為一個保障歐洲人權與基本自由的國際公約。其於1950年左右開始起草，其後在歐洲委員會（Council of Europe, CoE）的支持下為歐洲各國所簽署，於1953年9月3日正式生效。目前所有歐洲委員會的成員國均為本公約的締約國之一，且新加入的成員也將被要求批准這個公約。 《歐洲人權公約》設立了歐洲人權法院，任何人只要認為自身權利受到本公約締約國的侵害時，皆可向歐洲人權法院提起訴訟。該法院的判決雖然並非自動具有法律上的拘束力，但該法院仍有權力去判定損害賠償。建立一個保護個人的人權免於受到侵害的法院，對於國際人權公約而言為創新之舉，其使個人在國際舞台上（過去只有國家被認為可以參與國際法的形塑）扮演了更積極主動的角色。故可知，本公約不僅為一個國際人權公約，而且其提供個人相當高度的保障。當然，國家亦可在歐洲人權法院對於另一國提起訴訟，不過這種權利至今並不常被使用。 (zh)
|