| dbo:abstract
|
- La paranoia (del grec antic παράνοια, bogeria, de para, fora i nous ment) és un procés distorsionat del pensament caracteritzat per una ansietat o por excessives, sovint fins al punt de la irracionalitat i el deliri. El pensament paranoic sol incloure creences persecutòries corresponents a un complot. (ca)
- El trastorn delirant és una condició mental psicòtica que inclou mantenir una o més idees irracionals en absència de qualsevol altra psicopatologia significativa. En particular, la persona amb trastorn delirant no ha complert mai els criteris per a l'esquizofrènia i no té al·lucinacions marcades, encara que també pot representar al·lucinacions tàctils o olfactives, si aquestes estan relacionades amb el tema del deliri. Una persona amb trastorn delirant pot ser bastant funcional i no tendeix a mostrar un comportament estrany, excepte com a resultat directe de la idea delirant. No obstant això, amb el temps, es pot aguditzar i afectar la seva vida diària. El terme paranoia ha estat utilitzat prèviament en psiquiatria per a denominar el que ara es coneix com a "trastorn delirant". L'ús psiquiàtric modern de la paraula paranoia és subtilment diferent, però actualment rares vegades es refereix a aquest diagnòstic específic. (ca)
- جنون الارتياب أو البارانويا (بالإنجليزية: paranoia ). هو عملية غريزية أو فكرية يعتقد أنها تتأثر بشدة بالقلق أو الخوف، غالبًا إلى حد التسبب بالوهم واللاعقلانية. يتضمن تفكير جنون الارتياب عادةً الاضطهاد، أو الإيمان بالمؤامرات المتعلقة بتهديد محتمل تجاه المريض (أي بالعبارة العامية الأمريكية، "الكل يريد الإيقاع بي"). جنون الارتياب يختلف عن الرهاب، الذي ينطوي أيضًا على خوف غير عقلاني، ولكن عادةً بدون لوم. كثيرًا ما يصاحب جنون الارتياب الاتهامات الباطلة وعدم الثقة العامة بالآخرين. على سبيل المثال، في حين يعتبر معظم الناس أن حادثًا معينًا كان مجرد صدفة أو حادثة عرضية، قد يعتقد الشخص المصاب بجنون الارتياب أنه كان متعمدًا. جنون الارتياب هو أحد الأعراض المركزية للذهان. (ar)
- الاضطراب الوهامي هو مرض نفسي غير مألوف يعاني فيه المرضى من أعراض تقييدية بأوهام غير غريبة، ولكن مع عدم وجود هلوسة واضحة وبدون اضطراب في التفكير أو اضطراب في المزاج أو أي تأثير تسطيحي واضح. ولكي يتم تشخيص الإصابة بهذا الاضطراب، لا يمكن أن تكون الهلوسات بارزة، رغم احتمالية وجود الهلوسات الشمية أو اللمسية المتعلقة بمحتوى الأوهام. ولكي يتم تشخيص الإصابة بالاضطراب الوهامي، لا يمكن أن يكون الوهم أو الأوهام ناجمة عن تأثيرات الأدوية أو العقاقير أو الأمراض الطبية العادية، ولا يمكن تشخيص إصابة شخص بالاضطراب الوهامي في حالة إصابته بالفصام في وقت سابق. ويمكن أن يكون الشخص المصاب بالاضطراب الوهامي يعمل بشكل عالٍ في الحياة اليومية، حيث إن هذا الاضطراب لا يرتبط بأي علاقة بنسبة ذكاء (IQ) الشخص، وقد لا تظهر عليه أي سلوكيات غريبة أو شاذة بغض النظر عن هذه الأوهام. ووفقًا للعالم النفسي إميل كرايبيلين، يبقى المرضى المصابون بالاضطراب الوهامي متسمين بالتماسك والمعقولية والاعتدال. يعرض الدليل التشخيصي والإحصائي للاضطرابات النفسية (DSM) ستة أنواع فرعية للاضطراب تتميز بالهوس الشبقي (الاعتقاد بأن هناك شخصًا ما يعشق المريض)، وأوهام العظمة (اعتقاد المريض بأنه أفضل و/أو أقوى و/أو أسرع و/أو أغنى شخص ولد)، والغيرة (اعتقاد المريض بأن شريك الحياة يخونه)، والاضطهاد (اعتقاد المريض بأن هناك من يتتبعه لإلحاق الضرر به بشكل أو بآخر، أو الهوس الجسدي (اعتقاد المريض بأنه مصاب بمرض أو حالة طبية)، والهوس المختلط، أي الإصابة بأعراض واحد أو أكثر من تلك الأنواع الفرعية. كما تحدث الأوهام كذلك كأعراض للعديد من الاضطرابات العقلية الكثيرة الأخرى خصوصًا الاضطرابات الذهانية. ويتفق الدليل التشخيصي والإحصائي الرابع للاضطرابات العقلية وعلماء النفس بشكل عام على أنه يجب أن يتم تقييم الاعتقادات الشخصية باحترام شديد، وذلك لتعقيد الفروق الثقافية والدينية، حيث إن بعض الثقافات بها بعض الاعتقادات المقبولة بصفة كبيرة، والتي يمكن أن تعتبر أوهامًا في ثقافات أخرى. (ar)
- Paranoia (řec. παράνοια, pošetilost, šílenství) je duševní porucha, vyznačující se bludy, chorobnými představami o vlastním ohrožení a stihomamem. Přehnané a nedoložené obavy o vlastní bezpečnost, někdy spojené s konspiračními teoriemi, se nazývají paranoidní. Paranoidní představy mohou být neurotického nebo i psychotického původu.[zdroj?] Často je zaměňována s . (cs)
- Paranoia (von altgriechisch parà „neben“, und noûs „Verstand“; wörtlich etwa „wider den Verstand, verrückt, wahnsinnig“) bezeichnet im engeren Sinne eine psychische Störung, in deren Mittelpunkt Wahnbildungen stehen; häufiger wird das Adjektiv paranoid gebraucht (siehe die Infobox zu ICD-10), die auf Verfolgungsängste oder Verfolgungswahn hinweist. Die Betroffenen leiden an einer verzerrten Wahrnehmung ihrer Umgebung in Richtung einer feindseligen (im Extrem bösartig verfolgenden) Haltung ihrer Person gegenüber. Die Folgen reichen über ängstliches oder aggressives Misstrauen bis hin zur Überzeugung von einer Verschwörung anderer gegen sich. Das Spektrum paranoider Reaktionen reicht von neurotischen Formen einer paranoiden Neigung über eine paranoide Persönlichkeitsstörung bis zu schweren psychotischen Ausprägungen. Die neurotische paranoide Persönlichkeit ist durch übertriebene Empfindlichkeit gegenüber Zurückweisung, besondere Kränkbarkeit sowie Misstrauen gekennzeichnet. Sie neigt dazu, Kritik als feindlich oder verächtlich zu interpretieren. Häufig zeigen sich wiederkehrende unberechtigte Verdächtigungen hinsichtlich der sexuellen Treue des Gatten oder Sexualpartners (Eifersuchtswahn) und streitsüchtiges Bestehen auf eigenen Rechten. Betroffene neigen andererseits zu übertriebener Selbstbezogenheit (ICD-10). (de)
- Η παράνοια είναι διαταραχή του περιεχομένου της σκέψεως που χαρακτηρίζεται από την παρουσία παραληρηματικών ιδεών και γενικευμένη δυσπιστία προς τους άλλους. Είναι κεντρικό σύμπτωμα της ψύχωσης. Ορίζεται ως διαδικασία της σκέψης που δημιουργεί ψευδείς απειλές για το άτομο με σκοπό την απόδοση ευθυνών στον εξωτερικό κόσμο. Η παρανοϊκή σκέψη περιλαμβάνει παραληρηματικές ιδέες καταδίωξης ή/και συνωμοσίας. (el)
- Paranojo estas pretertaŭga anksio aŭ timego koncernanta la propran bonfarton, kiun ankcion oni konsideras malracia kaj troa, eble ĝis la punkto esti psiĥozo. Tio tipe inkluzivas persekutecajn kredojn pri verŝajna minaco, aŭ kredo je ia konspiraĵa teorio. En la originala greka, παράνοια (paranoia) (4 silaba?) signifas simple frenezo (para = "ekster"; nous = "menso") kaj estas tiu uzo, kion oni tradicie uzadis en psiĥatrio por priskribi ajnan iluzieman kondiĉon. Tamen, la preciza uzado de la termino ŝanĝiĝis tra la tempo en la kuracarto, kaj pro tio, moderna psiĥiatria uzado povas diversi. (eo)
- Delusional disorder is a mental illness in which a person has delusions, but with no accompanying prominent hallucinations, thought disorder, mood disorder, or significant flattening of affect. Delusions are a specific symptom of psychosis. Delusions can be bizarre or non-bizarre in content; non-bizarre delusions are fixed false beliefs that involve situations that could occur in real life, such as being harmed or poisoned. Apart from their delusion or delusions, people with delusional disorder may continue to socialize and function in a normal manner and their behavior does not necessarily generally seem odd. However, the preoccupation with delusional ideas can be disruptive to their overall lives. For the diagnosis to be made, auditory and visual hallucinations cannot be prominent, though olfactory or tactile hallucinations related to the content of the delusion may be present. The delusions cannot be due to the effects of a drug, medication, or general medical condition, and delusional disorder cannot be diagnosed in an individual previously properly diagnosed with schizophrenia. A person with delusional disorder may be high functioning in daily life. Recent and comprehensive meta-analyses of scientific studies point to an association between a deterioration in aspects of IQ in psychotic patients, in particular perceptual reasoning, although, the between-group differences were small. According to German psychiatrist Emil Kraepelin, patients with delusional disorder remain coherent, sensible and reasonable. The Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (DSM) defines six subtypes of the disorder characterized as erotomanic (belief that someone is in love with one), grandiose (belief that one is the greatest, strongest, fastest, richest, or most intelligent person ever), jealous (belief that one is being cheated on), persecutory (delusions that the person or someone to whom the person is close is being malevolently treated in some way), somatic (belief that one has a disease or medical condition), and mixed, i.e., having features of more than one subtype. Delusions also occur as symptoms of many other mental disorders, especially the other psychotic disorders. The DSM-IV and psychologists agree that personal beliefs should be evaluated with great respect to cultural and religious differences, since some cultures have widely accepted beliefs that may be considered delusional in other cultures. An earlier, now obsolete, nosological name for delusional disorder was "paranoia". (en)
- Paranoia etengabe edo modu errepikakor batez arrazoirik gabeko beldurra eta sentitzen dituen pertsonaren egoera nahiz da. Errealitatea interpretatzerakoan eriarengan sortzen den eldarnioa da, gero eta handiagoa, arrazoimenaren akatsik eragiten ez duena. Bi kontzeptu nagusi biltzen ditu paranoiak bere baitan: izaera paranoikoa (mesfidantza kronikoa, harropuzkeria, malgutasunik gabeko arrazonamendua, iritzi okerra, eza, oldarkeria, etab.) eta psikosi paranoikoa (egoera kronikoa, izaera paranoikokoengan errotzen dena: arrazonamenduaren argitasuna galarazten ez duten eldarnio koherente sistematikoak, ordena handiz adierazten eta agertzen direnak). Era askotakoak izan daitezke paranoiak jotako eriaren eldarnioak: , erotomania, jarraitua sentitzea, handikeria, etab. Nolanahi ere, paranoikoa erraz moldatzen da besteekiko harremanetan, baina, bide batez, eldarnioen arabera antolatzen du bere bizitza pribatua. Psikoanalisiak zalantzan jarri du paranoiaren izaera organiko endogenoa, eta eriaren bizimoduak eragindako erreakziotzat jotzen du paranoia. (eu)
- Delirio-nahasmendua bat da. Euskaltermek ematen duen definizioaren arabera delirioa edo eldarnioa uste edo sinesmen faltsua da, kanpoko errealitatearen interpretazio oker eta pertsonalean oinarritua, pertsonaren adimen eta kultura-mailarekin bat ez datorrena. Uste hori ez du ezein tradizio kultural edo erlijiosok partekatzen, eta ezin zuzendu daiteke arrazoibide logikoarekin. Eldarnioaren ideiarekin lotuta dator delirio-nahasmendua. Delirioz-nahasmenduaren kasuan, pertsonak deliriozko ideia bat edo gehiago izango du, baina delirio hori(ek) iraunkorrak izango dira, gaixoaren bizitza osoan irauteko modukoak, eta, zuzenean ideia horiekin lotua dagoen portaeraz kanpo, afektibitatea, mintzaira eta gainerako alderdiak normalak izan ohi dira. Eldarnioak pentsamenduaren edukia lausotzen denean agertzen dira.. Izendapen honek tradizio handiko beste termino batzuk ordezkatzen eta biltzen ditu: paranoia, egoera paranoideak, eta autoerreferentzia eldarnio sentsitiboa. Bere funtsezko ezaugarria eldarniozko egituraren presentzia da beste goi mailako funtzio psikiko batzuen itxurazko kontserbazio osoaren ondoan. Delirio-nahasmendua jasaten duten pazienteek portaera anormalak dituzte eta, hala guztiz ere, euren gainerako jokabideak eta sentimenduak egokiak dira, gaixorik ez dagoen pertsona batengandik espero litezkeenak bezalakoak. Delirioak alde batera utzita, haien nortasunak egongor jarraitzen du. Gaixoaren ibilbide ebolutiboan ez da narriadurarik gertatzen. Jarduera psikosoziala ez dago modu adierazgarrian afektatuta eta portaera ez da izaten arraroa. Dena den, kasu batzuetan, nahasteak sor ditzake ezgaitasun honek, eta familia edo lana galtzea ekar dezake, eta baita isolamendu soziala ere. Nahaste honen hasiera, bestalde, motela, etengabekoa eta engainagarria izaten da, beste psikosi eta eskizofrenia batzuetan ez bezala, ez da ematen bat-bateko hasiera. (eu)
- El trastorno delirante o psicosis paranoica (el término paranoia fue durante muchos años de uso más frecuente) es un trastorno psicótico caracterizado por ideas delirantes no extrañas en ausencia de cualquier otra psicopatología significativa. En particular, la persona con este trastorno no ha cumplido nunca los criterios para la esquizofrenia y no tiene alucinaciones notorias, aunque pueden estar presentes alucinaciones auditivas, táctiles u olfativas, si estas están relacionadas con el tema del delirio. Una persona con trastorno delirante puede ser bastante funcional y no tiende a mostrar un comportamiento extraño excepto como resultado directo de la idea delirante. Sin embargo, con el tiempo la vida del paciente puede verse más y más abrumada por el efecto dominante de las creencias anormales. El término paranoia ha sido utilizado previamente en psiquiatría para denominar lo que ahora se conoce como 'trastorno delirante'. El uso psiquiátrico moderno de la palabra paranoia es sutilmente diferente pero actualmente rara vez se refiere a este diagnóstico específico. El significado del término ha cambiado con el tiempo, y por lo tanto diferentes psiquiatras pueden entender por él diferentes estados. El diagnóstico moderno más adecuado para la paranoia es el de trastorno delirante. (es)
- Deirtear go bhfuil paranóia (nó paranáia, de réir an litrithe a d'úsáid i bh) ar an duine atá chomh buartha faoina shlándáil féin is nach bhfuil an imní nó an eagla seo ag luí le réasún a thuilleadh. An duine a bhfuil paranóia ag luí air, creideann sé go tipiciúil go bhfuil géarleanúint ag bagairt air, agus tá sé de chlaonadh ann teoiricí seafóideacha comhcheilge a ghlacadh dáiríre. Tá an téarma féin bunaithe ar an bhfocal Gréigise παράνοια a chiallaíonn, go bunúsach, buile nó mire, agus go traidisiúnta, is é an bhrí a bhí leis an bhfocal sa tsiciatracht ná ciméara nó seachrán intinne. D'athraigh an coincheap féin de réir a chéile i stair na siciatrachta, áfach, agus inniu féin is iomaí ciall a bhaintear as. (ga)
- La paranoïa (du grec ancien : παράνοια / paránoia ; des mots παρά / pará : « à côté de », et νούς / noús : « esprit »), dans cette langue et à l'origine, dans la poésie grecque, indique simplement quelque chose qui est contre l'entendement. À partir du début du XIXe siècle, appropriée par la psychiatrie naissante, la paranoïa indique un trouble mental manifesté par des difficultés relationnelles, des troubles du comportement et un sentiment de persécution pouvant aller jusqu'à un point d'irrationalité et de délire (délire paranoïaque). La pensée paranoïaque inclut typiquement des croyances de persécution liées à une menace perçue comme provenant des individus : jalousie, délires, etc., et un sentiment de mégalomanie dû à l'aberration de la pensée. (fr)
- Le trouble délirant est un terme diagnostique dénotant un trouble mental psychotique caractérisé par un ou plusieurs délires le plus souvent non bizarres, en l'absence d'autres psychopathologies significatives. Un délire non bizarre est basé sur de fausses idées mais peut paraître plausible, par exemple un individu affirmant être sous surveillance policière. Parfois le délire est bizarre, par exemple la personne est persuadée qu'on lui a retiré tous ses organes internes. (fr)
- Paranoid (bahasa Yunani Kuno: παράνοια, paranoia) adalah gangguan mental yang diderita seseorang yang meyakini bahwa orang lain ingin membahayakan dirinya. Dikatakan sebagai bentuk gangguan bila perilaku tersebut sifatnya irasional, menetap, mengganggu, dan membuat stres. Akan tetapi, perilaku ini tidak disebut paranoid bila kemunculan perilaku tersebut disebabkan oleh skizofrenia, gangguan bipolar, atau gangguan psikotik lainnya (faktor neurologi), atau sebab-sebab yang diakibatkan oleh kondisi medis. (in)
- 妄想性障害（もうそうせいしょうがい、英語: Delusional Disorder）とは、持続した妄想が続く精神病性の精神障害である。 診断においては、奇異でない妄想が最低1か月続き、かつそれが他の精神疾患によらないことが求められる。統合失調症の場合妄想の他に幻覚、支離滅裂な言動、陰性症状（意欲低下や引きこもりなど）を引き起こすが、妄想性障害の場合は主症状として妄想のみが現れる。 有病率は、米国では0.2-0.3%ほど。平均発症年齢は40代前後だが、幅広い年齢に分布する。統合失調症の1%前後と比べて稀な障害である。 統合失調症よりも本人が病識を持つことは難しく、またある程度社会機能が保たれているため病院を受診しないというケースも少なくない。 (ja)
- ( 파라노이아는 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 파라노이아 (동음이의) 문서를 참고하십시오.)( 음반에 대해서는 편집증 (음반) 문서를 참고하십시오.)
편집증(偏執症) 또는 파라노이아(영어: paranoia)는 심각한 걱정이나 두려움으로 자신이 주변으로부터 피해를 받을 것이라는 병리적인 의심을 고집하는 이상심리학적 상태를 일컫는다. 대개 비이성적 사고나 착각의 상태에 이르게 된다. 이러한 편집적 증세가 심해 일상생활이나 사회생활에 문제를 겪는 경우 편집성 인격 장애로 진단받을 수 있다. 지속적으로 체계적 망상에 집착하는 망상장애와는 다르게 구분되기도 한다. 파라노이아(paranoia)라는 단어는, 그리스어 παράνοια(paranoia)에서 유래하였다. 그리스어로는 단순히 정신이상(para = 바깥, nous = 마음)을 뜻하는 단어이다. 편집증이라는 단어는 언론이나 문학에서는 의심이 많다는 뜻의 단어로 쓰이기도 한다. (ko)
- 망상장애(妄想障碍, 영어: delusional disorder)는 망상을 특징으로 하는 정신질환의 일종이다. 환자는 조현병과 유사하게 망상을 보이는 데 반해 환각, 사고장애, 정동둔마 등은 보이지 않는 것이 특징이다. 일반적으로 괴이하지 않은 망상이 나타나나 항상 그러한 것은 아니다. 망상과 연관된 것을 제외하면 별다른 이상을 보이지 않아 다른 정신증에 비해 사회적·직업적 기능이 상대적으로 유지되는 경향을 보인다. (ko)
- 偏執病（へんしゅうびょう、偏執症）、パラノイア（英: paranoia）は、 不安や恐怖の影響を強く受けており、他人が常に自分を批判しているという妄想を抱くものを指す。妄想性パーソナリティ障害の一種。妄想症とも。独立疾患とする立場と、統合失調症の一種とする立場、または一定の素因と生活史や状況などを原因とする立場などがあり、統一した見解はない。 1つのテーマの妄想をもとに、周囲の出来事を次々に関係付けていき、妄想が広がるのが特徴。自らを神か、或いは運命などにより選ばれた、特別・特殊な人間であると信じたり（誇大性）、根拠が極めて薄弱にもかかわらず、隣人に攻撃を受けている、受けようと仕掛けられている、などといった異常な被害妄想に囚われるが、この強い妄想を除いた面では、人格や職業能力面において常人と変わらず、行動は首尾一貫しているのが特徴。幻覚（特に幻聴）は伴わず、中年以降に徐々に発症し、男性に多い。 原因は主に、薬物の過剰摂取・過度のストレスなどが挙げられる。 治療のための薬物（精神安定剤等）は現段階ではデータが不足しており、推奨されていない。 (ja)
- Paranoia (Grieks: para, naast; nous, verstand), achtervolgingswaan(zin) of het syndroom van Kraepelin is een overmatige achterdocht. In pathologische vorm is paranoia het gevoel in de gaten gehouden, achtervolgd of bedreigd te worden, zonder dat zoiets daadwerkelijk het geval is. Paranoïde mensen verkeren bijvoorbeeld in de waan dat zij worden gevolgd, dat mensen 's nachts in hun huis inbreken en rondlopen, dat er giftige gassen in hun huis worden gepompt door kwaadwillende buren of dat de politie voor de deur de wacht houdt. Ook houden zij er vaak complottheorieën op na. Ze hebben over het algemeen geen ziekte-inzicht. Hierdoor zien ze zelf in de regel geen heil in behandeling, zelfs als ze voor hun omgeving evident geestesziek zijn. In de psychiatrie werd de term paranoia voor het eerst gebruikt door de Duitse psychiater Emil Kraepelin. Hij bedoelde hiermee een psychische aandoening waarvan een waan het enige of belangrijkste kenmerk is. Deze visie is nu grotendeels achterhaald en de term wordt nu in het algemeen gebruikt om een zelfgerichte waan aan te geven of in engere zin een achtervolgingswaan. Het woord heeft in de loop der tijd verschillende betekenissen gehad en ook nu nog bestaan er in de psychiatrie verschillende visies op het verschijnsel. Een klassiek geval van paranoia in de geschiedenis van de psychiatrie is het geval Daniel Paul Schreber (1842-1911), een Duitse rechter die na zijn ontslag uit het krankzinnigengesticht, waarin hij was opgenomen, eerst zelf een autobiografisch werk schreef over zijn aandoening om er daarna toch weer in terug te vallen. Over dit geval is ook gepubliceerd door Sigmund Freud. Paranoia is vaak (al dan niet in lichtere vorm) een onderdeel van psychotische aandoeningen, met name schizofrenie of een waanstoornis, maar kan ook voorkomen bij niet-psychotische aandoeningen, zoals de paranoïde persoonlijkheidsstoornis. De aandoening kan ook het gevolg zijn van somatische of neurologische aandoeningen, bijvoorbeeld de ziekte van Alzheimer. (nl)
- Il disturbo delirante è una psicosi caratterizzata da una forma di delirio cronico basato su un sistema di credenze illusorie che il paziente crede vere (resistenti a ogni critica) e che ne alterano l'approccio con la realtà. A parte l'incapacità di valutare oggettivamente il sistema di credenze illusorie che danno origine al delirio, il paziente mantiene le proprie facoltà razionali e in genere le sue capacità di relazione sociale non sono compromesse. Alcune forme di disturbo delirante (in particolare quelle basate su convinzioni a tema persecutorio, come la convinzione di essere spiati o di essere vittima di un complotto di qualche genere) vengono tradizionalmente indicate come casi di paranoia, termine che oggi è in disuso nella comunità scientifica internazionale. (it)
- Paranoja (gr. παράνοια od παρά „poza-, obok” i νόος „myśl, umysł”) – silnie nacechowane poczucie lęku lub strachu przed mniej lub bardziej realnym zagrożeniem, prześladowaniem bądź konspiracją. Z reguły oparta jest na fałszywych bądź niekompletnych informacjach, jednak w niektórych zaburzeniach psychicznych może być do tego stopnia irracjonalna, niepodatna na zdroworozsądkowe argumenty, że definiuje się ją jako urojenie. Paranoję od fobii (w której również występuje paniczny strach) na ogół odróżnia obecność oskarżycielskiej postawy wobec innych. Rzucanie fałszywych oskarżeń i ogólny brak zaufania bardzo często towarzyszą paranoi. To, co dla większości ludzi wydać się może przypadkowym incydentem, dla paranoika będzie zamierzonym działaniem, mającym na celu zaszkodzenie jemu, bądź otoczeniu. Paranoja jest jednym z głównych objawów psychozy. Według niektórych badaczy odzwierciedleniem natężenia paranoi są różne zaburzenia osobowości i zaburzenia psychiczne, tworzące kontinuum. Do najcięższych i najrzadszych przypadków paranoi zaliczyć można schizofrenię paranoidalną. Na samym dole hierarchii znajduje się lęk społeczny, najczęstsza i najłagodniejsza forma paranoi. (pl)
- Een waanstoornis is een psychische aandoening waarbij een waan het op de voorgrond tredende symptoom is. De waan (of soms een combinatie van waanideeën) is meer dan een maand aanwezig en is niet-bizar van aard, dat wil zeggen dat de ingebeelde situaties zich in de realiteit zouden kunnen voordoen. Afgezien van de waan heeft de persoon geen pathologische problemen in de sociale omgang en functioneert in principe goed, hoewel door de afwijkende ideeën spanningen kunnen ontstaan tussen de persoon en zijn omgeving. Soms treden tast- of reukhallucinaties op, maar deze zijn in overeenstemming met de aard van de waan. De waan kan leiden tot problemen met de stemming van de persoon, maar deze episoden zijn korter dan de duur van de waan. Bij de differentiaaldiagnose moet worden uitgesloten dat er sprake is van een andere aandoening, bijvoorbeeld dementie, schizofrenie, een stemmingsstoornis, hypochondrie of obsessief-compulsieve stoornis. In het DSM-IV worden de volgende subtypen onderscheiden:
* Erotomanie
* Grootheidswaan
* Jaloersheidswaan
* Paranoïde waan
* Somatische waan
* Gemengd type
* Niet-gespecificeerd type Overige soorten wanen:
* Dubbelgangerswaan De eerste die de waanstoornis in zijn huidige vorm beschreef, was de psychiater Emil Kraepelin. Hij duidde de aandoening nog aan met de term paranoia. (nl)
- Per paranoia si intende una psicosi caratterizzata da un delirio cronico, basato su un sistema di convinzioni, principalmente a tema persecutorio, non corrispondenti alla realtà. Questo sistema di convinzioni si manifesta sovente nel contesto di capacità cognitive e razionali altrimenti integre. La paranoia non è un disturbo d'ansia, bensì una psicosi. Si tratta, in sostanza, non di una sensazione di ansia o di paura, ma di disturbi di pensiero (giudizio distorto, sbagliato) di cui il paziente non ha coscienza. Il termine (che deriva dal greco antico παράνοια, «follia, insensatezza») è stato usato storicamente con diverse sfumature di significato, ed oggi non è più incluso nella terminologia internazionale ufficiale relativa alle patologie mentali, essendo stato sostituito dal concetto più generale, ma più chiaramente definibile, di disturbo delirante di tipo persecutorio. Le alternative linguistiche, ora in disuso, al termine paranoia erano manie di persecuzione e monomania persecutoria. I sintomi di paranoia possono altresì presentarsi in molti disturbi psichici come schizofrenia paranoide, parassitosi allucinatoria, disturbo bipolare in fase di mania e ciclotimia in fase di ipomania, disturbo paranoide di personalità, disturbo schizotipico di personalità, disturbo borderline di personalità, nella tossicodipendenza e in alcune patologie neurologiche. (it)
- Zaburzenia urojeniowe (dawniej paranoja prawdziwa, obłęd, z grec. ἡ παράνοια „szaleństwo”, obłęd, παρά „obok, poza” i νοῦς „rozum, sens”) – rzadkie zaburzenie psychiczne z grupy psychoz, w przebiegu którego chory doświadcza urojeń, bez współwystępujących poważnych zaburzeń myślenia, nastroju, omamów bądź wyraźnego spłycenia afektu. Struktura osobowości osoby dotkniętej tym zaburzeniem pozostaje zachowana. Urojenia mogą być usystematyzowane, możliwe do zaistnienia (np. dotyczące bycia napadniętym, zdrady partnera) bądź irracjonalne. Pomimo występowania urojenia bądź urojeń, ludzie dotknięci zaburzeniem urojeniowym nadal mogą angażować się towarzysko i prawidłowo funkcjonować, a ich zachowanie wcale nie musi odbiegać od normy. Jednakże zmaganie się z pomysłami podsuwanymi przez urojenia może mieć także negatywny wpływ na każdy aspekt ich życia. Do postawienia diagnozy konieczne jest, by omamy słuchowe i wzrokowe nie były zbyt nasilone, jednak omamy węchowe i dotykowe powiązane tematycznie z urojeniem mogą być obecne. Urojenia nie mogą być wywołane przez narkotyki, leki bądź chorobę ogólnoustrojową, a ponadto zaburzenie urojeniowe nie może być zdiagnozowane u osoby, u której uprzednio prawidłowo zdiagnozowano schizofrenię. Urojenia mogą wystąpić także w przebiegu wielu innych chorób psychicznych, zwłaszcza w innych zespołach psychotycznych. Osoba z zaburzeniami urojeniowymi może być wysoko funkcjonująca w codziennym życiu. Zarówno twórcy DSM-V jak i psycholodzy są zgodni co do tego, że osobiste przekonania powinny być poddawane ocenie z wielkim szacunkiem dla kulturowych i religijnych odmienności, ponieważ wierzenia szeroko akceptowane przez niektóre kultury mogą być uznane za urojenia przez inne społeczności. Zarówno w klasyfikacji ICD-10 jak i DSM-V odchodzi się od stosowania określenia „zespół paranoiczny” na zaburzenia urojeniowe (w obecnej klasyfikacji ICD-10 są one określane jako uporczywe zaburzenia urojeniowe). Według najnowszej nomenklatury słowo „paranoja” odnosi się wyłącznie do zaburzeń o charakterze przekonań i urojeń prześladowczych. Z tego też powodu przymiotnik „paranoiczny” powinien być stosowany tylko do opisu usystematyzowanych, możliwych do zaistnienia urojeń prześladowczych, a „paranoidalny” – do opisu irracjonalnych urojeń prześladowczych (np. jako elementu schizofrenii paranoidalnej). (pl)
- Vanföreställningssyndrom, tidigare paranoia, och paranoid psykos, är en diagnos på en grupp psykiska störningar, vilka kännetecknas av psykoser med varaktiga vanföreställningar, med stora individuella variationer på innehåll och uttryck. Benämningen paranoid psykos syftar i regel på vanföreställningssyndrom. Till skillnad från schizofreni saknas symtom på hallucinationer. (sv)
- Paranoia é um instinto ou processo de pensamento que se acredita ser fortemente influenciado pela ansiedade ou medo, muitas vezes ao ponto de delírio ou irracionalidade. O pensamento paranóico geralmente consiste na crença de que a pessoa está a ser alvo de perseguição ou de uma conspiração. A paranoia é diferente de uma fobia, a qual também consiste em medo irracional, mas geralmente a pessoa não tenta atribuir culpa. A paranoia é frequentemente acompanhada de acusações falsas e falta de confiança na generalidade das pessoas. Por exemplo, uma pessoa paranoica pode acreditar haver intenção num incidente que a maior parte das pessoas considera um mero acidente ou coincidência. A paranoia é um dos principais sintomas de psicose. (pt)
- Paranoia eller förföljelsemani, är ett sjukligt tillstånd av överdriven misstänksamhet, och brukar vara en form av vanföreställning eller ingå i en mer komplex symtombild vid en psykos med hallucinationer och tankestörningar. Paranoida vanföreställningar förekommer inom många olika psykiska störningar och även vissa neurologiska störningar och tillstånd. Särskilt utmärkande är tillståndet i schizofreni och specifikt den deltyp som kallas paranoid schizofreni, men förekommer också som personlighetsstörning, paranoid personlighetsstörning och i vanföreställningssyndrom. Paranoia är även vanligt hos missbrukare i abstinensfas eller under en snedtändning på narkotika. I de flesta strikt medicinskt vetenskapliga sammanhang betecknar paranoia alla olika typer av psykotiska symptom och inte bara förföljelsekänsla utan till exempel hörselhallucinationer, hallucination för känsel eller tankestörningar.[källa behövs] I sådana sammanhang behöver paranoid inte beteckna förföljelsemani.[källa behövs] Paranoid schizofreni behöver inte innebära förföljelsekänsla över huvud taget,[källa behövs] men det kan förekomma rösthallucinationer och vanföreställningar. Inre röster med uppmaningar och förebråelser förekommer vid funktionell psykos som beror på yttre omständigheter, till exempel stress, sömnbrist eller någonting som djupt har sårat den drabbade. Endogen psykos beror på inre omständigheter, till exempel överkonsumtion av alkohol (toxisk psykos) eller sjukdom, till exempel epilepsi eller hjärntumör (organisk psykos). Vid toxisk psykos förekommer synhallucinationer. (sv)
- O transtorno delirante é uma doença mental geralmente rara em que uma pessoa sofre de delírios, mas não de alucinações proeminentes, transtornos do pensamento, transtornos do humor ou embutamento afetivo. Os delírios são um sintoma específico de psicose. Delírios podem ser bizarros ou não bizarros no conteúdo; delírios não bizarros são crenças falsas fixas que envolvem situações que ocorrem na vida real, como ser ferido ou envenenado. Além dos delírios, as pessoas com transtorno delirante podem continuar a se socializar e a funcionar de maneira normal sem apresentarem comportamento estranho. No entanto, a preocupação com idéias delirantes pode ser perturbadora para as suas vidas no geral. Para que o diagnóstico seja dado, as alucinações auditivas e visuais não podem ser proeminentes, embora possam estar presentes alucinações olfativas ou táteis relacionadas ao conteúdo do delírio. Os delírios não podem ser devidos aos efeitos de uma droga, medicamento ou condição médica, e o transtorno delirante não pode ser diagnosticado num indivíduo previamente diagnosticado com esquizofrenia . Uma pessoa com transtorno delirante pode apresentar alto desempenho na vida diária. Metanálises recentes e abrangentes de estudos científicos apontam para uma associação entre uma deterioração em aspectos do QI em pacientes psicóticos, em particular no raciocínio perceptivo. De acordo com o psiquiatra alemão Emil Kraepelin, os pacientes com transtorno delirante permanecem coerentes, sensatos e razoáveis. O Manual Diagnóstico e Estatístico de Transtornos Mentais (DSM) define seis subtipos do transtorno classificados como erotomaníaco (crença de que alguém está apaixonado pelo paciente), grandioso (crença de que se é a pessoa maior ou mais forte, mais rápida, mais rica ou mais inteligente), ciumento (crença de que se está a ser traído), persecutório (delírios de que algo ou alguém próximo está a perseguir ou a planear fazer mal ao paciente), somático (crença de que se tem uma doença ou condição médica), e misto, ou seja, tendo características de mais de um subtipo. Os delírios também ocorrem como sintomas de muitos outros transtornos mentais, especialmente outros transtornos psicóticos . Psicólogos, bem como, o DSM-IV concordam que as crenças pessoais devem ser avaliadas com grande respeito às diferenças culturais e religiosas, uma vez que algumas culturas têm crenças amplamente aceitas que podem apenas ser consideradas delirantes noutras culturas. (pt)
- Бредово́е расстро́йство — психическое заболевание, характеризующееся наличием хорошо систематизированного, доминирующего бреда, но, в отличие от шизофрении, без дезорганизации мышления, стойких галлюцинаций, нарушений аффекта и негативных симптомов. Практически единственным симптомом хронических бредовых расстройств является бред. При данных расстройствах может присутствовать бред преследования, сутяжный (кверулянтский), ипохондрический, бред величия, ревности и дисморфофобический бред. Бред может быть как монотематическим, так и систематизированным политематическим. (ru)
- Парано́йя (др.-греч. παράνοια — «безумие», от παράνοος (παράνους) — «безумный», далее из παρά «возле, рядом» + νόος «мысль, ум», дословно — «околомышление», «околоумие») — редкий тип хронического психоза, обычно начинающегося в зрелом возрасте, для которого характерно постепенное развитие логически построенных монотематических систематизированных бредовых идей (иногда, вначале — сверхценных идей), при этом, в отличие от шизофрении, с отсутствием прогрессирования негативных симптомов и изменений личности (то есть отсутствует нарастание апатии, абулии, снижения энергетического потенциала и исхода в эмоционально-волевой дефект) и с отсутствием нарушений восприятия (иллюзий или галлюцинаций). Параноиков от других больных психозом также отличает целенаправленное, упорядоченное, последовательное и в какой-то степени предсказуемое поведение. Несмотря на сохраняющуюся бредовую симптоматику, больные паранойей обычно способны функционировать в обществе, и, по сравнению с больными шизофренией, обладают бо́льшими возможностями «интеграции в жизни». В классическом представлении страдающие паранойей отличаются нездоровой подозрительностью, склонностью видеть в случайных событиях происки врагов, выстраивать сложные теории заговоров против себя, с сохранением в другом логичности мышления. При паранойе содержание патологических ситуаций часто включает много элементов реальности, формально правдоподобно связанных с болезненными представлениями больного, либо основывается на них. (ru)
- Маячний розлад — рідкісна психічна хвороба, за якої в пацієнта наявне маячення без супутніх явних галюцинацій, і настрою та значного . Маячення як специфічний симптом психозу може бути «химерним» і «нехимерним» за змістом; нехимерне маячення зосереджене на хибних переконаннях стосовно ситуацій з реального життя (можливість зазнання шкоди чи отруєння). Не зважаючи на маячення, люди з маячним розладом можуть продовжувати соціялізуватися та функціонувати в нормальний спосіб, а їхня поведінка не обов'язково загалом видається дивною. Утім, зосередження на маячних ідеях може стати деструктувним фактором в їхньому житті. (uk)
- 妄想症（英語：Delusional disorder），又称妄想性障碍，是一种精神疾病，此疾病的患者有妄想症狀，但是沒有明顯的幻覺、思考障礙或情緒障礙。 对于妄想症的概念，曾使用偏执狂一词。现代精神病学中，此词的用法发生了极小的变化，但已极少被用来指代妄想症。 (zh)
- Парано́я (манія переслідування; дав.-гр. παράνοια «божевілля, безумство») — хронічний психічний розлад, синдром, що характеризується виникненням логічно збудованої системи поведінки, яка заснована на стійких ідеях переслідування, ревнощів тощо, що опановують свідомість хворого, зі збереженням в іншому логічності мислення. Під час параної вміст патологічних ситуацій часто ґрунтується або включає багато елементів реальності, формально правдоподібно пов'язаних із хворобливими уявленнями. Ця система зазвичай не змінюється; вона була б абсолютно адекватна, якби початкові патологічні ідеї були правильні. (uk)
- 偏執狂（英文：Paranoia，或譯「妄想狂」、「幻想狂」）在醫學中是一種具有極度焦慮及恐懼特性的思考方式。且其經常是非理性的與妄想。「Paranoia」一詞源自希臘文的「παράνοια」，大致的意思是「瘋狂」。過去這個字也用來表示各種妄想狀態。 偏執狂與恐懼症的差別在於恐懼症對於各種事物的的非理性及永久性恐懼，通常是沒有理由的。而偏執狂通常是害怕他人有目的的行為。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La paranoia (del grec antic παράνοια, bogeria, de para, fora i nous ment) és un procés distorsionat del pensament caracteritzat per una ansietat o por excessives, sovint fins al punt de la irracionalitat i el deliri. El pensament paranoic sol incloure creences persecutòries corresponents a un complot. (ca)
- جنون الارتياب أو البارانويا (بالإنجليزية: paranoia ). هو عملية غريزية أو فكرية يعتقد أنها تتأثر بشدة بالقلق أو الخوف، غالبًا إلى حد التسبب بالوهم واللاعقلانية. يتضمن تفكير جنون الارتياب عادةً الاضطهاد، أو الإيمان بالمؤامرات المتعلقة بتهديد محتمل تجاه المريض (أي بالعبارة العامية الأمريكية، "الكل يريد الإيقاع بي"). جنون الارتياب يختلف عن الرهاب، الذي ينطوي أيضًا على خوف غير عقلاني، ولكن عادةً بدون لوم. كثيرًا ما يصاحب جنون الارتياب الاتهامات الباطلة وعدم الثقة العامة بالآخرين. على سبيل المثال، في حين يعتبر معظم الناس أن حادثًا معينًا كان مجرد صدفة أو حادثة عرضية، قد يعتقد الشخص المصاب بجنون الارتياب أنه كان متعمدًا. جنون الارتياب هو أحد الأعراض المركزية للذهان. (ar)
- Paranoia (řec. παράνοια, pošetilost, šílenství) je duševní porucha, vyznačující se bludy, chorobnými představami o vlastním ohrožení a stihomamem. Přehnané a nedoložené obavy o vlastní bezpečnost, někdy spojené s konspiračními teoriemi, se nazývají paranoidní. Paranoidní představy mohou být neurotického nebo i psychotického původu.[zdroj?] Často je zaměňována s . (cs)
- Η παράνοια είναι διαταραχή του περιεχομένου της σκέψεως που χαρακτηρίζεται από την παρουσία παραληρηματικών ιδεών και γενικευμένη δυσπιστία προς τους άλλους. Είναι κεντρικό σύμπτωμα της ψύχωσης. Ορίζεται ως διαδικασία της σκέψης που δημιουργεί ψευδείς απειλές για το άτομο με σκοπό την απόδοση ευθυνών στον εξωτερικό κόσμο. Η παρανοϊκή σκέψη περιλαμβάνει παραληρηματικές ιδέες καταδίωξης ή/και συνωμοσίας. (el)
- Paranojo estas pretertaŭga anksio aŭ timego koncernanta la propran bonfarton, kiun ankcion oni konsideras malracia kaj troa, eble ĝis la punkto esti psiĥozo. Tio tipe inkluzivas persekutecajn kredojn pri verŝajna minaco, aŭ kredo je ia konspiraĵa teorio. En la originala greka, παράνοια (paranoia) (4 silaba?) signifas simple frenezo (para = "ekster"; nous = "menso") kaj estas tiu uzo, kion oni tradicie uzadis en psiĥatrio por priskribi ajnan iluzieman kondiĉon. Tamen, la preciza uzado de la termino ŝanĝiĝis tra la tempo en la kuracarto, kaj pro tio, moderna psiĥiatria uzado povas diversi. (eo)
- La paranoïa (du grec ancien : παράνοια / paránoia ; des mots παρά / pará : « à côté de », et νούς / noús : « esprit »), dans cette langue et à l'origine, dans la poésie grecque, indique simplement quelque chose qui est contre l'entendement. À partir du début du XIXe siècle, appropriée par la psychiatrie naissante, la paranoïa indique un trouble mental manifesté par des difficultés relationnelles, des troubles du comportement et un sentiment de persécution pouvant aller jusqu'à un point d'irrationalité et de délire (délire paranoïaque). La pensée paranoïaque inclut typiquement des croyances de persécution liées à une menace perçue comme provenant des individus : jalousie, délires, etc., et un sentiment de mégalomanie dû à l'aberration de la pensée. (fr)
- Le trouble délirant est un terme diagnostique dénotant un trouble mental psychotique caractérisé par un ou plusieurs délires le plus souvent non bizarres, en l'absence d'autres psychopathologies significatives. Un délire non bizarre est basé sur de fausses idées mais peut paraître plausible, par exemple un individu affirmant être sous surveillance policière. Parfois le délire est bizarre, par exemple la personne est persuadée qu'on lui a retiré tous ses organes internes. (fr)
- Paranoid (bahasa Yunani Kuno: παράνοια, paranoia) adalah gangguan mental yang diderita seseorang yang meyakini bahwa orang lain ingin membahayakan dirinya. Dikatakan sebagai bentuk gangguan bila perilaku tersebut sifatnya irasional, menetap, mengganggu, dan membuat stres. Akan tetapi, perilaku ini tidak disebut paranoid bila kemunculan perilaku tersebut disebabkan oleh skizofrenia, gangguan bipolar, atau gangguan psikotik lainnya (faktor neurologi), atau sebab-sebab yang diakibatkan oleh kondisi medis. (in)
- 妄想性障害（もうそうせいしょうがい、英語: Delusional Disorder）とは、持続した妄想が続く精神病性の精神障害である。 診断においては、奇異でない妄想が最低1か月続き、かつそれが他の精神疾患によらないことが求められる。統合失調症の場合妄想の他に幻覚、支離滅裂な言動、陰性症状（意欲低下や引きこもりなど）を引き起こすが、妄想性障害の場合は主症状として妄想のみが現れる。 有病率は、米国では0.2-0.3%ほど。平均発症年齢は40代前後だが、幅広い年齢に分布する。統合失調症の1%前後と比べて稀な障害である。 統合失調症よりも本人が病識を持つことは難しく、またある程度社会機能が保たれているため病院を受診しないというケースも少なくない。 (ja)
- ( 파라노이아는 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 파라노이아 (동음이의) 문서를 참고하십시오.)( 음반에 대해서는 편집증 (음반) 문서를 참고하십시오.)
편집증(偏執症) 또는 파라노이아(영어: paranoia)는 심각한 걱정이나 두려움으로 자신이 주변으로부터 피해를 받을 것이라는 병리적인 의심을 고집하는 이상심리학적 상태를 일컫는다. 대개 비이성적 사고나 착각의 상태에 이르게 된다. 이러한 편집적 증세가 심해 일상생활이나 사회생활에 문제를 겪는 경우 편집성 인격 장애로 진단받을 수 있다. 지속적으로 체계적 망상에 집착하는 망상장애와는 다르게 구분되기도 한다. 파라노이아(paranoia)라는 단어는, 그리스어 παράνοια(paranoia)에서 유래하였다. 그리스어로는 단순히 정신이상(para = 바깥, nous = 마음)을 뜻하는 단어이다. 편집증이라는 단어는 언론이나 문학에서는 의심이 많다는 뜻의 단어로 쓰이기도 한다. (ko)
- 망상장애(妄想障碍, 영어: delusional disorder)는 망상을 특징으로 하는 정신질환의 일종이다. 환자는 조현병과 유사하게 망상을 보이는 데 반해 환각, 사고장애, 정동둔마 등은 보이지 않는 것이 특징이다. 일반적으로 괴이하지 않은 망상이 나타나나 항상 그러한 것은 아니다. 망상과 연관된 것을 제외하면 별다른 이상을 보이지 않아 다른 정신증에 비해 사회적·직업적 기능이 상대적으로 유지되는 경향을 보인다. (ko)
- 偏執病（へんしゅうびょう、偏執症）、パラノイア（英: paranoia）は、 不安や恐怖の影響を強く受けており、他人が常に自分を批判しているという妄想を抱くものを指す。妄想性パーソナリティ障害の一種。妄想症とも。独立疾患とする立場と、統合失調症の一種とする立場、または一定の素因と生活史や状況などを原因とする立場などがあり、統一した見解はない。 1つのテーマの妄想をもとに、周囲の出来事を次々に関係付けていき、妄想が広がるのが特徴。自らを神か、或いは運命などにより選ばれた、特別・特殊な人間であると信じたり（誇大性）、根拠が極めて薄弱にもかかわらず、隣人に攻撃を受けている、受けようと仕掛けられている、などといった異常な被害妄想に囚われるが、この強い妄想を除いた面では、人格や職業能力面において常人と変わらず、行動は首尾一貫しているのが特徴。幻覚（特に幻聴）は伴わず、中年以降に徐々に発症し、男性に多い。 原因は主に、薬物の過剰摂取・過度のストレスなどが挙げられる。 治療のための薬物（精神安定剤等）は現段階ではデータが不足しており、推奨されていない。 (ja)
- Vanföreställningssyndrom, tidigare paranoia, och paranoid psykos, är en diagnos på en grupp psykiska störningar, vilka kännetecknas av psykoser med varaktiga vanföreställningar, med stora individuella variationer på innehåll och uttryck. Benämningen paranoid psykos syftar i regel på vanföreställningssyndrom. Till skillnad från schizofreni saknas symtom på hallucinationer. (sv)
- Paranoia é um instinto ou processo de pensamento que se acredita ser fortemente influenciado pela ansiedade ou medo, muitas vezes ao ponto de delírio ou irracionalidade. O pensamento paranóico geralmente consiste na crença de que a pessoa está a ser alvo de perseguição ou de uma conspiração. A paranoia é diferente de uma fobia, a qual também consiste em medo irracional, mas geralmente a pessoa não tenta atribuir culpa. A paranoia é frequentemente acompanhada de acusações falsas e falta de confiança na generalidade das pessoas. Por exemplo, uma pessoa paranoica pode acreditar haver intenção num incidente que a maior parte das pessoas considera um mero acidente ou coincidência. A paranoia é um dos principais sintomas de psicose. (pt)
- Бредово́е расстро́йство — психическое заболевание, характеризующееся наличием хорошо систематизированного, доминирующего бреда, но, в отличие от шизофрении, без дезорганизации мышления, стойких галлюцинаций, нарушений аффекта и негативных симптомов. Практически единственным симптомом хронических бредовых расстройств является бред. При данных расстройствах может присутствовать бред преследования, сутяжный (кверулянтский), ипохондрический, бред величия, ревности и дисморфофобический бред. Бред может быть как монотематическим, так и систематизированным политематическим. (ru)
- Маячний розлад — рідкісна психічна хвороба, за якої в пацієнта наявне маячення без супутніх явних галюцинацій, і настрою та значного . Маячення як специфічний симптом психозу може бути «химерним» і «нехимерним» за змістом; нехимерне маячення зосереджене на хибних переконаннях стосовно ситуацій з реального життя (можливість зазнання шкоди чи отруєння). Не зважаючи на маячення, люди з маячним розладом можуть продовжувати соціялізуватися та функціонувати в нормальний спосіб, а їхня поведінка не обов'язково загалом видається дивною. Утім, зосередження на маячних ідеях може стати деструктувним фактором в їхньому житті. (uk)
- 妄想症（英語：Delusional disorder），又称妄想性障碍，是一种精神疾病，此疾病的患者有妄想症狀，但是沒有明顯的幻覺、思考障礙或情緒障礙。 对于妄想症的概念，曾使用偏执狂一词。现代精神病学中，此词的用法发生了极小的变化，但已极少被用来指代妄想症。 (zh)
- 偏執狂（英文：Paranoia，或譯「妄想狂」、「幻想狂」）在醫學中是一種具有極度焦慮及恐懼特性的思考方式。且其經常是非理性的與妄想。「Paranoia」一詞源自希臘文的「παράνοια」，大致的意思是「瘋狂」。過去這個字也用來表示各種妄想狀態。 偏執狂與恐懼症的差別在於恐懼症對於各種事物的的非理性及永久性恐懼，通常是沒有理由的。而偏執狂通常是害怕他人有目的的行為。 (zh)
- الاضطراب الوهامي هو مرض نفسي غير مألوف يعاني فيه المرضى من أعراض تقييدية بأوهام غير غريبة، ولكن مع عدم وجود هلوسة واضحة وبدون اضطراب في التفكير أو اضطراب في المزاج أو أي تأثير تسطيحي واضح. ولكي يتم تشخيص الإصابة بهذا الاضطراب، لا يمكن أن تكون الهلوسات بارزة، رغم احتمالية وجود الهلوسات الشمية أو اللمسية المتعلقة بمحتوى الأوهام. (ar)
- El trastorn delirant és una condició mental psicòtica que inclou mantenir una o més idees irracionals en absència de qualsevol altra psicopatologia significativa. En particular, la persona amb trastorn delirant no ha complert mai els criteris per a l'esquizofrènia i no té al·lucinacions marcades, encara que també pot representar al·lucinacions tàctils o olfactives, si aquestes estan relacionades amb el tema del deliri. (ca)
- Paranoia (von altgriechisch parà „neben“, und noûs „Verstand“; wörtlich etwa „wider den Verstand, verrückt, wahnsinnig“) bezeichnet im engeren Sinne eine psychische Störung, in deren Mittelpunkt Wahnbildungen stehen; häufiger wird das Adjektiv paranoid gebraucht (siehe die Infobox zu ICD-10), die auf Verfolgungsängste oder Verfolgungswahn hinweist. Die Betroffenen leiden an einer verzerrten Wahrnehmung ihrer Umgebung in Richtung einer feindseligen (im Extrem bösartig verfolgenden) Haltung ihrer Person gegenüber. Die Folgen reichen über ängstliches oder aggressives Misstrauen bis hin zur Überzeugung von einer Verschwörung anderer gegen sich. (de)
- Delusional disorder is a mental illness in which a person has delusions, but with no accompanying prominent hallucinations, thought disorder, mood disorder, or significant flattening of affect. Delusions are a specific symptom of psychosis. Delusions can be bizarre or non-bizarre in content; non-bizarre delusions are fixed false beliefs that involve situations that could occur in real life, such as being harmed or poisoned. Apart from their delusion or delusions, people with delusional disorder may continue to socialize and function in a normal manner and their behavior does not necessarily generally seem odd. However, the preoccupation with delusional ideas can be disruptive to their overall lives. (en)
- El trastorno delirante o psicosis paranoica (el término paranoia fue durante muchos años de uso más frecuente) es un trastorno psicótico caracterizado por ideas delirantes no extrañas en ausencia de cualquier otra psicopatología significativa. En particular, la persona con este trastorno no ha cumplido nunca los criterios para la esquizofrenia y no tiene alucinaciones notorias, aunque pueden estar presentes alucinaciones auditivas, táctiles u olfativas, si estas están relacionadas con el tema del delirio. (es)
- Paranoia etengabe edo modu errepikakor batez arrazoirik gabeko beldurra eta sentitzen dituen pertsonaren egoera nahiz da. Errealitatea interpretatzerakoan eriarengan sortzen den eldarnioa da, gero eta handiagoa, arrazoimenaren akatsik eragiten ez duena. Bi kontzeptu nagusi biltzen ditu paranoiak bere baitan: izaera paranoikoa (mesfidantza kronikoa, harropuzkeria, malgutasunik gabeko arrazonamendua, iritzi okerra, eza, oldarkeria, etab.) eta psikosi paranoikoa (egoera kronikoa, izaera paranoikokoengan errotzen dena: arrazonamenduaren argitasuna galarazten ez duten eldarnio koherente sistematikoak, ordena handiz adierazten eta agertzen direnak). Era askotakoak izan daitezke paranoiak jotako eriaren eldarnioak: , erotomania, jarraitua sentitzea, handikeria, etab. Nolanahi ere, paranoikoa e (eu)
- Delirio-nahasmendua bat da. Euskaltermek ematen duen definizioaren arabera delirioa edo eldarnioa uste edo sinesmen faltsua da, kanpoko errealitatearen interpretazio oker eta pertsonalean oinarritua, pertsonaren adimen eta kultura-mailarekin bat ez datorrena. Uste hori ez du ezein tradizio kultural edo erlijiosok partekatzen, eta ezin zuzendu daiteke arrazoibide logikoarekin. Nahaste honen hasiera, bestalde, motela, etengabekoa eta engainagarria izaten da, beste psikosi eta eskizofrenia batzuetan ez bezala, ez da ematen bat-bateko hasiera. (eu)
- Deirtear go bhfuil paranóia (nó paranáia, de réir an litrithe a d'úsáid i bh) ar an duine atá chomh buartha faoina shlándáil féin is nach bhfuil an imní nó an eagla seo ag luí le réasún a thuilleadh. An duine a bhfuil paranóia ag luí air, creideann sé go tipiciúil go bhfuil géarleanúint ag bagairt air, agus tá sé de chlaonadh ann teoiricí seafóideacha comhcheilge a ghlacadh dáiríre. (ga)
- Per paranoia si intende una psicosi caratterizzata da un delirio cronico, basato su un sistema di convinzioni, principalmente a tema persecutorio, non corrispondenti alla realtà. Questo sistema di convinzioni si manifesta sovente nel contesto di capacità cognitive e razionali altrimenti integre. La paranoia non è un disturbo d'ansia, bensì una psicosi. Si tratta, in sostanza, non di una sensazione di ansia o di paura, ma di disturbi di pensiero (giudizio distorto, sbagliato) di cui il paziente non ha coscienza. (it)
- Il disturbo delirante è una psicosi caratterizzata da una forma di delirio cronico basato su un sistema di credenze illusorie che il paziente crede vere (resistenti a ogni critica) e che ne alterano l'approccio con la realtà. (it)
- Paranoia (Grieks: para, naast; nous, verstand), achtervolgingswaan(zin) of het syndroom van Kraepelin is een overmatige achterdocht. In pathologische vorm is paranoia het gevoel in de gaten gehouden, achtervolgd of bedreigd te worden, zonder dat zoiets daadwerkelijk het geval is. Paranoïde mensen verkeren bijvoorbeeld in de waan dat zij worden gevolgd, dat mensen 's nachts in hun huis inbreken en rondlopen, dat er giftige gassen in hun huis worden gepompt door kwaadwillende buren of dat de politie voor de deur de wacht houdt. Ook houden zij er vaak complottheorieën op na. Ze hebben over het algemeen geen ziekte-inzicht. Hierdoor zien ze zelf in de regel geen heil in behandeling, zelfs als ze voor hun omgeving evident geestesziek zijn. (nl)
- Een waanstoornis is een psychische aandoening waarbij een waan het op de voorgrond tredende symptoom is. De waan (of soms een combinatie van waanideeën) is meer dan een maand aanwezig en is niet-bizar van aard, dat wil zeggen dat de ingebeelde situaties zich in de realiteit zouden kunnen voordoen. Bij de differentiaaldiagnose moet worden uitgesloten dat er sprake is van een andere aandoening, bijvoorbeeld dementie, schizofrenie, een stemmingsstoornis, hypochondrie of obsessief-compulsieve stoornis. In het DSM-IV worden de volgende subtypen onderscheiden: Overige soorten wanen: (nl)
- Zaburzenia urojeniowe (dawniej paranoja prawdziwa, obłęd, z grec. ἡ παράνοια „szaleństwo”, obłęd, παρά „obok, poza” i νοῦς „rozum, sens”) – rzadkie zaburzenie psychiczne z grupy psychoz, w przebiegu którego chory doświadcza urojeń, bez współwystępujących poważnych zaburzeń myślenia, nastroju, omamów bądź wyraźnego spłycenia afektu. Struktura osobowości osoby dotkniętej tym zaburzeniem pozostaje zachowana. Urojenia mogą być usystematyzowane, możliwe do zaistnienia (np. dotyczące bycia napadniętym, zdrady partnera) bądź irracjonalne. Pomimo występowania urojenia bądź urojeń, ludzie dotknięci zaburzeniem urojeniowym nadal mogą angażować się towarzysko i prawidłowo funkcjonować, a ich zachowanie wcale nie musi odbiegać od normy. Jednakże zmaganie się z pomysłami podsuwanymi przez urojenia może (pl)
- Paranoja (gr. παράνοια od παρά „poza-, obok” i νόος „myśl, umysł”) – silnie nacechowane poczucie lęku lub strachu przed mniej lub bardziej realnym zagrożeniem, prześladowaniem bądź konspiracją. Z reguły oparta jest na fałszywych bądź niekompletnych informacjach, jednak w niektórych zaburzeniach psychicznych może być do tego stopnia irracjonalna, niepodatna na zdroworozsądkowe argumenty, że definiuje się ją jako urojenie. Paranoję od fobii (w której również występuje paniczny strach) na ogół odróżnia obecność oskarżycielskiej postawy wobec innych. Rzucanie fałszywych oskarżeń i ogólny brak zaufania bardzo często towarzyszą paranoi. To, co dla większości ludzi wydać się może przypadkowym incydentem, dla paranoika będzie zamierzonym działaniem, mającym na celu zaszkodzenie jemu, bądź otoczeni (pl)
- O transtorno delirante é uma doença mental geralmente rara em que uma pessoa sofre de delírios, mas não de alucinações proeminentes, transtornos do pensamento, transtornos do humor ou embutamento afetivo. Os delírios são um sintoma específico de psicose. Delírios podem ser bizarros ou não bizarros no conteúdo; delírios não bizarros são crenças falsas fixas que envolvem situações que ocorrem na vida real, como ser ferido ou envenenado. Além dos delírios, as pessoas com transtorno delirante podem continuar a se socializar e a funcionar de maneira normal sem apresentarem comportamento estranho. No entanto, a preocupação com idéias delirantes pode ser perturbadora para as suas vidas no geral. (pt)
- Парано́йя (др.-греч. παράνοια — «безумие», от παράνοος (παράνους) — «безумный», далее из παρά «возле, рядом» + νόος «мысль, ум», дословно — «околомышление», «околоумие») — редкий тип хронического психоза, обычно начинающегося в зрелом возрасте, для которого характерно постепенное развитие логически построенных монотематических систематизированных бредовых идей (иногда, вначале — сверхценных идей), при этом, в отличие от шизофрении, с отсутствием прогрессирования негативных симптомов и изменений личности (то есть отсутствует нарастание апатии, абулии, снижения энергетического потенциала и исхода в эмоционально-волевой дефект) и с отсутствием нарушений восприятия (иллюзий или галлюцинаций). Параноиков от других больных психозом также отличает целенаправленное, упорядоченное, последовательное (ru)
- Paranoia eller förföljelsemani, är ett sjukligt tillstånd av överdriven misstänksamhet, och brukar vara en form av vanföreställning eller ingå i en mer komplex symtombild vid en psykos med hallucinationer och tankestörningar. (sv)
- Парано́я (манія переслідування; дав.-гр. παράνοια «божевілля, безумство») — хронічний психічний розлад, синдром, що характеризується виникненням логічно збудованої системи поведінки, яка заснована на стійких ідеях переслідування, ревнощів тощо, що опановують свідомість хворого, зі збереженням в іншому логічності мислення. Під час параної вміст патологічних ситуацій часто ґрунтується або включає багато елементів реальності, формально правдоподібно пов'язаних із хворобливими уявленнями. (uk)
|