| dbo:abstract
|
- Ascós o askós (del grec antic ἀσκός, 'bota, contenidor de vi fet de pell'; plural askoi) és un atuell de ceràmica de l'antiga Grècia utilitzat per servir petites quantitats de líquid, com per exemple oli. Presenta una original forma plana, un broc en un dels dos costats i una gran nansa. En general, es decoraven com els pitxers i s'utilitzaven per emmagatzemar oli i omplir les llànties, lluernes o un altre tipus de llums. (ca)
- Askos (z řečtiny ασκός, plurál askoi) je menší starověká řecká nádobka se zploštělým tvarem. Poprvé se vyskytuje již v době bronzové. Sloužil k uchovávání parfémů či oleje, k jehož nalévání tenkým pramínkem bylo přizpůsobeno jeho hrdlo. Původně byl výraz askos používán pro kožené měchy na vodu nebo víno. V jihoitalské keramice má vysoký tvar zploštělý na bocích. (cs)
- Ο Ασκός (Αρχαία ελληνικά:ἀσκός) ήταν είδος αγγείου από την Αρχαιοελληνική κεραμική, το οποίο χρησιμοποιούνταν για να χύνει ή να μεταφέρει υγρά, όπως το νερό ή το κρασί. Είναι ένα από τα πιο γνωστά κεραμικά είδη, από το σχήμα του, το οποίο ήταν ημισφαιρικό, με πιεσμένο σώμα και τοξωτή λαβή που κατέληγε στο στόμιο, το οποίο ήταν λοξό προς τα πάνω για ελεγχόμενη ροή. Συνήθως είχε πάνω ζωγραφισμένα διακοσμητικά σχέδια, και εκτός από το να μεταφέρει υγρά, ο ασκός χρησιμοποιόταν για την αποθήκευση και τη διατήρηση λαδιού ή ελαιόλαδου. Αυτό το είδος αγγείου, εμπορευόταν κυρίως μέσα και γύρω από τη Μεσόγειο. Παράδειγμα αυτού του αγγείου, βρίσκεται στο Μουσείο Αιγυπτιακής Αρχαιολογίας του Λονδίνου, και ονομάζεται UC4760, ο οποίος είναι ένας πολύτιμος μεταλλικός ασκός που κατασκευάστηκε αρχικά στην Ελλάδα (ο κύριος τόπος δημιουργίας του, ήταν στην Αττική) και στην Ετρουρία, παρότι ανακαλύφθηκε στη Μέμφις. Η αρχική έννοια του ασκού, ήταν το κρασί. Η πρώτη χριστιανική αίρεση πήρε το όνομά της από αυτό το αγγείο. Η πρώιμη χριστιανική αίρεση μιας μοντανιστικής αίρεσης των Χριστιανών, οι Ασκιτάνοι, πήρε το όνομά της από αυτό το αγγείο, τον Ασκό. (el)
- Askos (Ancient Greek ἀσκός "tube"; plural: ἀσκοί - askoi) is the name given in modern terminology to a type of ancient Greek pottery vessel used to pour small quantities of liquids such as oil. It is recognisable from its flat shape and a spout at one or both ends that could also be used as a handle. They were usually painted decoratively like vases and were mainly used for storing oil and refilling oil lamps. These were extensively traded in and around the Mediterranean. An example of this is UC47602 in the Petrie Museum's collection, which is a black glazed vessel with an almost metallic appearance and was originally produced in Greece (the main production was in Attica), Etruria, and was excavated in Memphis. The original meaning of ἀσκός is wineskin. The early Christian sect of the Ascitae takes its name from them. The Ascodrugitae, however, are unrelated except in a folk etymology. (en)
- Asko, (el antikva greka ἀσκός "vinujo el ledo"; plurale askoi) estas ujo de ceramiko de la Antikva Grekio uzita por havigi malgrandajn kvantojn da likvo, kiel por ezemplo oleo. Ĝi prezentas originalan ebenan formon, elverŝan bekon ĉe unu el ties flankoj kaj grandan tenilon. Ĝenerale ili estis dekorciitaj kiel vazoj kaj estis uzataj por stoketi oleon por plenigi el ĝi la lampojn. Laŭ Francisko Azorín asko estas Terkuirita ujo italorgeka kukurboforma kun anso. (eo)
- Ein Askos (altgriechisch ἀσκός askós, deutsch ‚Schlauch‘, Mehrzahl ἀσκοί askoí) ist ein flaches, bauchiges Gefäß aus antiker Zeit mit einem engen Ausguss, an dem der Henkel auf dem Rücken angesetzt ist. Seinen Namen hat es von der optischen Ähnlichkeit mit einem Weinschlauch, er wurde in der Antike allerdings noch nicht für diese Gefäßform verwendet. Askoi wurden seit mindestens dem 11. Jahrhundert v. Chr. aus Ton hergestellt und wie Vasen meist mit figürlichem Schmuck im jeweiligen Stil ihrer Zeit bemalt. Sie dienten unter anderem zur Aufbewahrung von Öl und dem Auffüllen von Lampen. Die kleinen Varianten mit schmalem Hals dienten zum Aufbewahren von Flüssigkeiten, die in geringeren Mengen verwendet wurden, wie Parfümen, Honig oder Essig. Daneben wurden sie auch für Trankopfer bei Beerdigungszeremonien verwendet. Bei den Etruskern war die Form vor allem im 4. Jh. v. Chr. als kleiner Ölspender verbreitet, oft in Form einer Ente. Hellenistische Sonderformen mit zwei Ausgüssen datieren überwiegend ins 2. Jh. v. Chr. Dem 1. Jh. v. Chr. und 1. Jh. n. Chr. zugehörig sind bronzene Askoi als Serviergefäße für Wein, wie sie in den Vesuvstädten mehrfach gefunden wurden. Der Begriff Askos wird auch im Zusammenhang mit ähnlich geformten (henkellosen) Gefäßen aus dem Neolithikum gebraucht. 2015 tauchte ein solches Gefäß erstmals im Tollensetal auf. In der Bronze- und Eisenzeit des Mittelmeerraumes sind Askoi als Krugform mit einem Henkel verbreitet, doch reichen ihre Anfänge ins Frühneolithikum des Balkans bis etwa 6000 v. Chr. zurück. Dort dienten sie wohl als Gefäße für Trankopfer. Ein der Stichbandkeramik (4900–4500 v. Chr.) angehörendes Gefäß dieser Art stammt aus dem polnischen Dobre im Landkreis Wrocławski, zwei weitere fanden sich in Großjena und in Braunsdorf im seinerzeitigen Kreis Merseburg. Das Gefäß aus Großjena wurde der Salzmünder Kultur (ca. 3400–3000 v. Chr.) und das als Askos mit Bandhenkel auf dem Rücken rekonstruierbare Fragment aus Braunsdorf der Baalberger Kultur (4200–3100 v. Chr.) zugeordnet. (de)
- Un ascos o askos (del griego antiguo ἀσκός "bota, contenedor de vino hecho de piel"; plural askoi) también escrito ascó, es una vasija de cerámica de la Grecia Antigua utilizada para servir pequeñas cantidades de líquido, como por ejemplo aceite. Presenta una original forma plana, pico vertedor en uno de sus dos lados y una gran asa. Por lo general, se decoraban como jarrones y se utilizaban para almacenar aceite y llenar con él los candilles, lucernas u otro tipo de lámparas. (es)
- L'askos (en grec ancien ἀσκός) est un petit vase à versoir latéral muni d'une anse de panier, dont la forme dérive de la gourde et de l'outre. La forme a été employée par les Grecs antiques et par les Étrusques. Le nom est moderne ; on ignore celui que les Grecs donnaient à cette forme. (fr)
- 아스코스(Askos)는 그리스, 로마의 유물로, 기름이나 술을 담는 항아리이다. 타원형이며, 짧게 튀어 나온 아가리와 아가리 부위에서 등 부위에 걸쳐 활 모양의 손잡이가 있는 것이 특징이다. (ko)
- Askos (stgr. ἀσκός, pol. bukłak) – rodzaj starożytnego greckiego naczynia ceramicznego do nalewania niewielkich ilości płynów, np. oleju. (pl)
- L'askos o asco (greco antico - tubo; plurale - askoi) è un'antica forma vascolare greca usata per versare piccole quantità di liquidi oleosi, utilizzata come unguentario o per riempire le lampade ad olio. Il nome col quale in epoca moderna si designa tale forma è convenzionale, esso era originariamente usato per gli otri da vino in pelle d'animale, come se ne vedono spesso sulle rappresentazioni vascolari a tema dionisiaco, e viene usato in epoca moderna per designare questa forma vascolare in base alla somiglianza morfologica. L'uso è diffuso in Grecia e in Italia già in epoca preistorica e perdurante fino al periodo classico ed ellenistico. Una tipologia di askos ha la forma piatta e tonda, più larga che alta, e per un tubo (collo) con beccuccio, impostato a una o a entrambe le estremità, collegato all'ansa leggermente arcuata che si estende lungo tutta la parte superiore, da un beccuccio all'altro o da un'estremità del corpo al beccuccio sull'estremità opposta. La caratteristica forma del collo lo rende adatto a trattenere la fuoriuscita dei liquidi oleosi. Sono in genere variamente ornati con decorazioni geometriche e figurate, frequenti sia a figure rosse, sia a vernice nera. Ne esistono varianti plastiche zoomorfe o antropomorfe bifronti di stile teatrale, realizzate in ceramica od in bronzo. Di questa tipologiA un esemplare è conservato nei Musei Vaticani, ricorda le maschere del Teatro Kabuki tradizionale giapponese. una variante di dimensioni maggiori e con corpo profondo a forma di uccello è frequente nella ceramica italiota, e in quella apula in particolare; gli askoi canosini, ancora più grandi, derivano da una tipologia indigena presente nella . Altri particolari esemplari provengono dal territorio di Crotone: si tratta di un askos in bronzo datato al 540-530 a.C. proveniente dalla chora meridionale di Kroton in territorio di Cutro, e di un secondo askos in bronzo, proveniente dalla loc. Murge di Strongoli, entrambi di raffinata fattura e raffiguranti delle sirene, le figure mitologico-religiose greche dal corpo di uccello e la testa di donna; l'impugnatura è un kouros (giovane) portato sulle spalle della sirena, e rappresenta un defunto trasportato dalla sirena; provengono infatti da contesti funerari a corredo di tombe: si pensava infatti che le sirene stazionavano alle porte degli Inferi con il compito di consolare le anime dei defunti con il loro dolce canto e di accompagnarle nell'Ade. (it)
- Asco (em grego: ἀσκός; romaniz.: askós) era, na Grécia Antiga, um recipiente feito com couro de cabra para transportar vinho (vide odre). Por extensão do sentido a palavra também é utilizada para definir o vaso de cerâmica com quem se assemelhava na forma. Em seu modelo mais comum ele apresenta corpo bojudo, uma alça e bocal estreito. (pt)
- Аскос, аск (др.-греч. ἀσκός) — древнегреческий плоский сосуд округлой формы с ручкой на носике. Аскосы изготавливались из глины и украшались фигурной росписью как вазы. Аскосы применялись для хранения масел и заправки масляных ламп. Существуют формы аскосов с двумя носиками. (ru)
- Аскос (грец. ἀσκός) — давньогрецька пласка посудина округлої форми з ручкою на носику. Аскос виготовлялися із глини і прикрашали фігурним розписом як вази. Аскос застосовували для зберігання мастил і заправки олійних ламп. Відомі форми аскоса з двома носиками. Відомим є аскос із Апуліана в Каносі, міста на півночі Італії. Тут розвинулась школа гончарів та вазописців, які спеціалізувались на виготовленні поховальних посудин. Їх аскоси сягали висоти до 1 м і прикрашались яскравим вазописом. В музеї Лувр (Париж) зберігається теракотовий аскос висотою 76,5 см, датований 4-3 століттям до н. е.
* Аскос
* Аскос у вигляді бика, Кіпр, 1400-1230 рр. до н.е.
* Аскос, червонофігурний вазопис, Апулія, до 300 р. до н.е., Національний археологічний музей Іспанії.
* Аскос у вигляді качки, 310-290 рр. до н.е.
* Аскос з фігурою богині Перемоги і конями, 3 ст.до н.е., Женевський музей мистецтва і історії (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ascós o askós (del grec antic ἀσκός, 'bota, contenidor de vi fet de pell'; plural askoi) és un atuell de ceràmica de l'antiga Grècia utilitzat per servir petites quantitats de líquid, com per exemple oli. Presenta una original forma plana, un broc en un dels dos costats i una gran nansa. En general, es decoraven com els pitxers i s'utilitzaven per emmagatzemar oli i omplir les llànties, lluernes o un altre tipus de llums. (ca)
- Askos (z řečtiny ασκός, plurál askoi) je menší starověká řecká nádobka se zploštělým tvarem. Poprvé se vyskytuje již v době bronzové. Sloužil k uchovávání parfémů či oleje, k jehož nalévání tenkým pramínkem bylo přizpůsobeno jeho hrdlo. Původně byl výraz askos používán pro kožené měchy na vodu nebo víno. V jihoitalské keramice má vysoký tvar zploštělý na bocích. (cs)
- Asko, (el antikva greka ἀσκός "vinujo el ledo"; plurale askoi) estas ujo de ceramiko de la Antikva Grekio uzita por havigi malgrandajn kvantojn da likvo, kiel por ezemplo oleo. Ĝi prezentas originalan ebenan formon, elverŝan bekon ĉe unu el ties flankoj kaj grandan tenilon. Ĝenerale ili estis dekorciitaj kiel vazoj kaj estis uzataj por stoketi oleon por plenigi el ĝi la lampojn. Laŭ Francisko Azorín asko estas Terkuirita ujo italorgeka kukurboforma kun anso. (eo)
- Un ascos o askos (del griego antiguo ἀσκός "bota, contenedor de vino hecho de piel"; plural askoi) también escrito ascó, es una vasija de cerámica de la Grecia Antigua utilizada para servir pequeñas cantidades de líquido, como por ejemplo aceite. Presenta una original forma plana, pico vertedor en uno de sus dos lados y una gran asa. Por lo general, se decoraban como jarrones y se utilizaban para almacenar aceite y llenar con él los candilles, lucernas u otro tipo de lámparas. (es)
- L'askos (en grec ancien ἀσκός) est un petit vase à versoir latéral muni d'une anse de panier, dont la forme dérive de la gourde et de l'outre. La forme a été employée par les Grecs antiques et par les Étrusques. Le nom est moderne ; on ignore celui que les Grecs donnaient à cette forme. (fr)
- 아스코스(Askos)는 그리스, 로마의 유물로, 기름이나 술을 담는 항아리이다. 타원형이며, 짧게 튀어 나온 아가리와 아가리 부위에서 등 부위에 걸쳐 활 모양의 손잡이가 있는 것이 특징이다. (ko)
- Askos (stgr. ἀσκός, pol. bukłak) – rodzaj starożytnego greckiego naczynia ceramicznego do nalewania niewielkich ilości płynów, np. oleju. (pl)
- Asco (em grego: ἀσκός; romaniz.: askós) era, na Grécia Antiga, um recipiente feito com couro de cabra para transportar vinho (vide odre). Por extensão do sentido a palavra também é utilizada para definir o vaso de cerâmica com quem se assemelhava na forma. Em seu modelo mais comum ele apresenta corpo bojudo, uma alça e bocal estreito. (pt)
- Аскос, аск (др.-греч. ἀσκός) — древнегреческий плоский сосуд округлой формы с ручкой на носике. Аскосы изготавливались из глины и украшались фигурной росписью как вазы. Аскосы применялись для хранения масел и заправки масляных ламп. Существуют формы аскосов с двумя носиками. (ru)
- Askos (Ancient Greek ἀσκός "tube"; plural: ἀσκοί - askoi) is the name given in modern terminology to a type of ancient Greek pottery vessel used to pour small quantities of liquids such as oil. It is recognisable from its flat shape and a spout at one or both ends that could also be used as a handle. They were usually painted decoratively like vases and were mainly used for storing oil and refilling oil lamps. The original meaning of ἀσκός is wineskin. The early Christian sect of the Ascitae takes its name from them. The Ascodrugitae, however, are unrelated except in a folk etymology. (en)
- Ο Ασκός (Αρχαία ελληνικά:ἀσκός) ήταν είδος αγγείου από την Αρχαιοελληνική κεραμική, το οποίο χρησιμοποιούνταν για να χύνει ή να μεταφέρει υγρά, όπως το νερό ή το κρασί. Είναι ένα από τα πιο γνωστά κεραμικά είδη, από το σχήμα του, το οποίο ήταν ημισφαιρικό, με πιεσμένο σώμα και τοξωτή λαβή που κατέληγε στο στόμιο, το οποίο ήταν λοξό προς τα πάνω για ελεγχόμενη ροή. Συνήθως είχε πάνω ζωγραφισμένα διακοσμητικά σχέδια, και εκτός από το να μεταφέρει υγρά, ο ασκός χρησιμοποιόταν για την αποθήκευση και τη διατήρηση λαδιού ή ελαιόλαδου. (el)
- Ein Askos (altgriechisch ἀσκός askós, deutsch ‚Schlauch‘, Mehrzahl ἀσκοί askoí) ist ein flaches, bauchiges Gefäß aus antiker Zeit mit einem engen Ausguss, an dem der Henkel auf dem Rücken angesetzt ist. Seinen Namen hat es von der optischen Ähnlichkeit mit einem Weinschlauch, er wurde in der Antike allerdings noch nicht für diese Gefäßform verwendet. (de)
- L'askos o asco (greco antico - tubo; plurale - askoi) è un'antica forma vascolare greca usata per versare piccole quantità di liquidi oleosi, utilizzata come unguentario o per riempire le lampade ad olio. Il nome col quale in epoca moderna si designa tale forma è convenzionale, esso era originariamente usato per gli otri da vino in pelle d'animale, come se ne vedono spesso sulle rappresentazioni vascolari a tema dionisiaco, e viene usato in epoca moderna per designare questa forma vascolare in base alla somiglianza morfologica. (it)
- Аскос (грец. ἀσκός) — давньогрецька пласка посудина округлої форми з ручкою на носику. Аскос виготовлялися із глини і прикрашали фігурним розписом як вази. Аскос застосовували для зберігання мастил і заправки олійних ламп. Відомі форми аскоса з двома носиками. Відомим є аскос із Апуліана в Каносі, міста на півночі Італії. Тут розвинулась школа гончарів та вазописців, які спеціалізувались на виготовленні поховальних посудин. Їх аскоси сягали висоти до 1 м і прикрашались яскравим вазописом. В музеї Лувр (Париж) зберігається теракотовий аскос висотою 76,5 см, датований 4-3 століттям до н. е.
*
* (uk)
|