січень

Inherited from Old East Slavic сѣчень (sěčenĭ), from Proto-Slavic *sěčьnь (“January, February”), lit. "the month of tree cutting", from Proto-Slavic *sěťi (“to cut”), from Proto-Indo-European *sek- (“to cut”). Cognates include Polish styczeń (“January”), Serbo-Croatian siječanj (“January”), and Macedonian сечко (sečko, “February”).

• IPA^(key): [ˈsʲit͡ʃenʲ]

• Audio:

  (file)

сі́чень • (síčenʹ) m inan (genitive сі́чня, nominative plural сі́чні, genitive plural сі́чнів, relational adjective січне́вий)

1. January

• (Gregorian calendar months) мі́сяць григоріа́нського календаря́ (mísjacʹ hryhoriánsʹkoho kalendarjá); сі́чень (síčenʹ), лю́тий (ljútyj), бе́резень (bérezenʹ), кві́тень (kvítenʹ), тра́вень (trávenʹ), че́рвень (čérvenʹ), ли́пень (lýpenʹ), се́рпень (sérpenʹ), ве́ресень (véresenʹ), жо́втень (žóvtenʹ), листопа́д (lystopád), гру́день (hrúdenʹ) ^{(Category: uk:Months)}

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “січень”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “січень”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)