NJ
| NJ | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Латинська абетка | ||||||||||
| A | B | C | D | E | F | G | ||||
| H | I | J | K | L | M | N | ||||
| O | P | Q | R | S | T | U | ||||
| V | W | X | Y | Z | ||||||
| Додаткові і варіантні знаки | ||||||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | ||||
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | ||||
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | ||||
| Č | Ɗ | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | È | ||||
| É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | ||||
| Ə | Ɠ | Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | ||||
| Ɡ | Ĥ | Ħ | Ì | Í | Î | Ï | ||||
| Ī | Į | İ | I | IJ | Ĵ | Ķ | ||||
| Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | ||||
| Ľ | Ŀ | LJ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | ||||
| N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | ||||
| Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | ||||
| Ơ | Ƥ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | ||||
| Ɽ | ß | ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | ||||
| Š | Þ | Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | ||||
| Ʈ | T̈ | Ù | Ú | Û | Ü | Ū | ||||
| Ŭ | Ů | Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | ||||
| Ẋ | Ý | Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | ||||
| Ẕ | Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž | ||||
NJ (в нижньому регістрі nj) — диграф літер «n» та «j».
Історія
ред.Двознак уперше винайшов Людевіт Гай : творець сербо-хорватської латинки . Його абетка заснована на чеській .У початковій її версії кожна м'яка фонема мала мати окремий симбол : Ć(чь)Ð(джь) Ľ(ль) Ň (нь).
Проте , в фінальній версії замість них уживані : Cj Dj Lj Nj , перші дві згодом були замінені симболами вище . Рішення , ймовірно засноване на угоській : там м'якість позначається наступним《Y》; він , проте замінив《Y》 йотом. Пізніше зароваджений у словенську .
Статус
ред.Двознак вживається в таких мовах : каталонська , фарерська , словенська , сербо-хорвататська. У неслов'янських мовах не вважажться літерою . У сербо-хорватській вважається літерою ; у словенській ні , бо в багатьох її діалектах це є не [нь] , а[ нй] - себто остання літера вимовляється як звичайний 《J》.