[go: up one dir, main page]

UBA7

білок-кодуючий ген Homo Sapiens

UBA7 (англ. Ubiquitin like modifier activating enzyme 7) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 3-ї хромосоми. [3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 1 012 амінокислот, а молекулярна маса — 111 694[4].

UBA7
Ідентифікатори
Символи UBA7, D8, UBA1B, UBE1L, UBE2, ubiquitin like modifier activating enzyme 7, UBE7
Зовнішні ІД OMIM: 191325 MGI: 1349462 HomoloGene: 2502 GeneCards: UBA7
Шаблон експресії


Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_003335
NM_023738
RefSeq (білок)
NP_003326
н/д
Локус (UCSC) Хр. 3: 49.81 – 49.81 Mb Хр. 9: 107.85 – 107.86 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей
Послідовність амінокислот
1020304050
MDALDASKLLDEELYSRQLYVLGSPAMQRIQGARVLVSGLQGLGAEVAKN
LVLMGVGSLTLHDPHPTCWSDLAAQFLLSEQDLERSRAEASQELLAQLNR
AVQVVVHTGDITEDLLLDFQVVVLTAAKLEEQLKVGTLCHKHGVCFLAAD
TRGLVGQLFCDFGEDFTVQDPTEAEPLTAAIQHISQGSPGILTLRKGANT
HYFRDGDLVTFSGIEGMVELNDCDPRSIHVREDGSLEIGDTTTFSRYLRG
GAITEVKRPKTVRHKSLDTALLQPHVVAQSSQEVHHAHCLHQAFCALHKF
QHLHGRPPQPWDPVDAETVVGLARDLEPLKRTEEEPLEEPLDEALVRTVA
LSSAGVLSPMVAMLGAVAAQEVLKAISRKFMPLDQWLYFDALDCLPEDGE
LLPSPEDCALRGSRYDGQIAVFGAGFQEKLRRQHYLLVGAGAIGCELLKV
FALVGLGAGNSGGLTVVDMDHIERSNLSRQFLFRSQDVGRPKAEVAAAAA
RGLNPDLQVIPLTYPLDPTTEHIYGDNFFSRVDGVAAALDSFQARRYVAA
RCTHYLKPLLEAGTSGTWGSATVFMPHVTEAYRAPASAAASEDAPYPVCT
VRYFPSTAEHTLQWARHEFEELFRLSAETINHHQQAHTSLADMDEPQTLT
LLKPVLGVLRVRPQNWQDCVAWALGHWKLCFHYGIKQLLRHFPPNKVLED
GTPFWSGPKQCPQPLEFDTNQDTHLLYVLAAANLYAQMHGLPGSQDWTAL
RELLKLLPQPDPQQMAPIFASNLELASASAEFGPEQQKELNKALEVWSVG
PPLKPLMFEKDDDSNFHVDFVVAAASLRCQNYGIPPVNRAQSKRIVGQII
PAIATTTAAVAGLLGLELYKVVSGPRPRSAFRHSYLHLAENYLIRYMPFA
PAIQTFHHLKWTSWDRLKVPAGQPERTLESLLAHLQEQHGLRVRILLHGS
ALLYAAGWSPEKQAQHLPLRVTELVQQLTGQAPAPGQRVLVLELSCEGDD
EDTAFPPLHYEL

Кодований геном білок за функціями належить до лігаз, фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах як убіквітинування білків, поліморфізм. Білок має сайт для зв'язування з АТФ, нуклеотидами.

Література

ред.
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Yuan W., Krug R.M. (2001). Influenza B virus NS1 protein inhibits conjugation of the interferon (IFN)-induced ubiquitin-like ISG15 protein. EMBO J. 20: 362—371. PMID 11157743 DOI:10.1093/emboj/20.3.362
  • Zhao C., Hsiang T.Y., Kuo R.L., Krug R.M. (2010). ISG15 conjugation system targets the viral NS1 protein in influenza A virus-infected cells. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 107: 2253—2258. PMID 20133869 DOI:10.1073/pnas.0909144107
  • Bade V.N., Nickels J., Keusekotten K., Praefcke G.J. (2012). Covalent protein modification with ISG15 via a conserved cysteine in the hinge region. PLoS ONE. 7: E38294—E38294. PMID 22693631 DOI:10.1371/journal.pone.0038294

Примітки

ред.
  1. Human PubMed Reference:.
  2. Mouse PubMed Reference:.
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:12471 (англ.) . Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 30 серпня 2017.
  4. UniProt, P41226 (англ.) . Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 30 серпня 2017.

Див. також

ред.