TAS2R10

TAS2R10
Ідентифікатори
Символи	TAS2R10, T2R10, TRB2, taste 2 receptor member 10
Зовнішні ІД	OMIM: 604791 MGI: 2681218 HomoloGene: 128355 GeneCards: TAS2R10
Онтологія гена
Молекулярна функція	• G protein-coupled receptor activity; • signal transducer activity; • taste receptor activity; • bitter taste receptor activity;
Клітинна компонента	• клітинна мембрана; • мембрана; • integral component of membrane;
Біологічний процес	• detection of chemical stimulus involved in sensory perception of bitter taste; • GO:0072468 сигнальна трансдукція; • відповідь на стимул; • sensory perception of taste; • G protein-coupled receptor signaling pathway;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	Більше даних
Ортологи
	50839
	387346
	ENSG00000272805; ENSG00000121318; ENSG00000277238
	ENSMUSG00000063478
	Q9NYW0
	Q7M722
	NM_023921
	NM_207019
	NP_076410
	NP_996902
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

TAS2R10 (англ. Taste 2 receptor member 10) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 12-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 307 амінокислот, а молекулярна маса — 35 365^[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MLRVVEGIFI	FVVVSESVFG	VLGNGFIGLV	NCIDCAKNKL	STIGFILTGL
AISRIFLIWI	IITDGFIQIF	SPNIYASGNL	IEYISYFWVI	GNQSSMWFAT
SLSIFYFLKI	ANFSNYIFLW	LKSRTNMVLP	FMIVFLLISS	LLNFAYIAKI
LNDYKTKNDT	VWDLNMYKSE	YFIKQILLNL	GVIFFFTLSL	ITCIFLIISL
WRHNRQMQSN	VTGLRDSNTE	AHVKAMKVLI	SFIILFILYF	IGMAIEISCF
TVRENKLLLM	FGMTTTAIYP	WGHSFILILG	NSKLKQASLR	VLQQLKCCEK
RKNLRVT

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу. Локалізований у мембрані.

Література

Fischer A., Gilad Y., Man O., Paeaebo S. (2005). Evolution of bitter taste receptors in humans and apes. Mol. Biol. Evol. 22: 432—436. PMID 15496549 DOI:10.1093/molbev/msi027
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366—371. PMID 12139982 DOI:10.1016/S0959-4388(02)00345-8
Margolskee R.F. (2002). Molecular mechanisms of bitter and sweet taste transduction. J. Biol. Chem. 277: 1—4. PMID 11696554 DOI:10.1074/jbc.R100054200

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14918 (англ.) . Процитовано 11 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, Q9NYW0 (англ.) . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 12

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14918 (англ.) . Процитовано 11 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[UniProt-4] UniProt, Q9NYW0 (англ.) . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.

[3]

[4]

[1]

[2]