[go: up one dir, main page]

Notamacropus agilis

вид ссавців

Кенгуру прудкий[1] (Notamacropus agilis) — вид роду кенгуру (Macropus).

Notamacropus agilis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Сумчасті (Marsupialia)
Ряд: Diprotodontia
Родина: Кенгурові (Macropodidae)
Рід: Notamacropus
Вид:
N. agilis
Біноміальна назва
Notamacropus agilis
Ареал виду

Поширення

ред.
 
Notamacropus agilis — найрозповсюдженіший в Австралії

Зустрічається в низинах південної та крайньої південно-східної Нової Гвінеї, на островах Гуденаф, Фергюсон, Кірівіна, а також на більшій частині північної Австралії. У Новій Гвінеї живе на низинних луках та саванах, в Австралії вздовж рік та струмків у відкритих рідколіссях та степах, але також може траплятись в районах прибережних піщаних дюн і внутрішніх горбистих районах. Знаходить укриття в густій ​​рослинності. Це товариські тварини, які живуть групами до десяти особин, які можуть утворювати більші скупчення з іншими групами. Розмноження може відбуватись протягом року, народжується єдине немовля.

Морфологія

ред.

Опис. Основне забарвлення жовтувато-коричневе з білуватими смугами на щоках і дуже примітним білуватим забарвленням на стегнах. Статева зрілість настає за 14 місяців у самців і 12 місяців у самиць. Тривалість життя у неволі може сягати понад 10 років.

Загрози та охорона

ред.

Серйозних загроз для виду нема. У Новій Гвінеї виду локально загрожує надмірне полювання на м'ясо в південно-східній частині його ареалу. Вид присутній на багатьох природоохоронних територіях у Австралії, але невідомий в охоронних територіях у Новій Гвінеї.

Підвиди

ред.

вид Macropus agilis

  • підвид Macropus agilis agilis (Gould, 1841)
  • підвид Macropus agilis jardinii (De Vis, 1884)
  • підвид Macropus agilis nigrescens (Lönnber, 1913)
  • підвид Macropus agilis papuanus (Peters and Doria, 1875)

Примітки

ред.
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.

Джерела

ред.