[go: up one dir, main page]
Вікіпедія

Ллойд Бенкс

американський репер, учасник G-Unit
(Перенаправлено з Lloyd Banks)

Крістофер Чарльз Ллойд (англ. Christopher Charles Lloyd; нар. 30 квітня 1982, Балтимор, Меріленд, США), більше відомий під псевдонімом Ллойд Бенкс (англ. Lloyd Banks) — американський репер, учасник гурту G-Unit. Виріс у Південній Ямайці, кварталі Квінзу в Нью-Йорку. Разом з G-Unit випустив 2 альбоми: Beg for Mercy та T·O·S (Terminate on Sight). У 2004 році випустив свій дебютний сольний альбом The Hunger for More. У 2006 році випустив другий сольний альбом Rotten Apple, а в 2009 — пішов з Interscope Records. Наприкінці 2010 він випустив третій сольний альбом H.F.M. 2 (The Hunger for More 2), а в червні 2021 повернувся з новим альбомом — The Course of the Inevitable.

Ллойд Бенкс
англ. Lloyd Banks
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яКрістофер Чарльз Ллойд
Дата народження30 квітня 1982(1982-04-30) (42 роки)
Місце народженняБалтимор, Меріленд, США
Роки активності1999 — дотепер
ГромадянствоСША США
Професіярепер, автор пісень
ОсвітаAugust Martin High Schoold
Інструментивокал[d]
Жанрхіп-хоп, хіп-хоп Східного узбережжя, гангста-реп
ПсевдонімиThe Boy Wonder, Blue Hefner, Punch Line King
КолективиG-Unit
ЧленствоG-Unit
Співпраця50 Cent, Young Buck, Тоні Єйо, Eminem, Джулз Сантана, Styles P
ЛейблG-Unit, EMI (зараз)
Interscope (раніше)
www.lloydbanks.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Ранні роки

ред.

Народився в штаті Меріленд, а виріс в районі Квінз (Нью-Йорк)[1]. Його матір, Роза — пуерто-риканського походження, а батько — афроамериканського[2]. Останній провів більшу частину дитинства Крістофера у в'язниці[3], залишивши матір одну з Крістофером, його братом та сестрою[4][2]. Крістофер вступив до школи Авґуста Мартіна й кинув її в 16 років. За псевдонім узяв ім'я свого прадіда (Ллойд) і «Бенкс» (англ. Banks — дослівно «Банки», через любов до грошей; дядько часто коментував його реп: «That's money in the bank»[уточнити переклад])[5].

G-Unit (1999-дотепер)

ред.
Докладніше: G-Unit

G-Unit було засновано друзями дитинства 50 Cent, Ллойдом Бенксом і Тоні Єйо після розпаду 134 Allstars[3]. Коли гурт UTP приїхав до Нью-Йорка, 50 Cent почув як Young Buck читає реп. Після того, як Фіфті підписав контракт з Shady/Aftermath, Бак увійшов до колективу. Тоні Єйо вирушив з 50 Cent у тури Nas Promo Tour, Cash Money Tour і Ruff Ryders Tour. Бенкс залишився вдома, продовжив читати реп, просуваючи бренд на вулицях, записуючи треки для мікстейпів на біти місцевих продюсерів.

У 2003 50 Cent видав студійний альбом Get Rich or Die Tryin'; Бенкс узяв участь у записі 2 пісень: «Don't Push Me» та «P.I.M.P. (G-Unit Remix)»[6]. Невдовзі після створення власного лейблу G-Unit Records, у листопаді 2003, гурт випустив дебютну платівку Beg for Mercy, яка отримала двічі платиновий статус[7].

Проблеми із законом

ред.

У серпні 2005 Бенкс і Бак з оточенням проїхали на червоне світло у центрі Мангеттена[8]. За словами поліції, під час обшуку у фургоні виявили вогнепальну зброю. Після розслідування прокурор висловився за зняття звинувачення з реперів, оскільки обоє не володіли зброєю. Суддя зробив це у листопаді 2006[9].

Рано вранці 9 січня 2010 у готелі міста Кітченер, штат Онтаріо, між Бенксом і концертним промоутером виникла суперечка через гонорар. Пізніше Бенксу й трьом спільниками пред'явили звинувачення у позбавленні волі промоутера, нападі за обтяжуючих обставин та пограбуванні, репера звільнили під заставу у $50 тис.[10]

Поранення

ред.

10 вересня 2001 покидаючи нічний клуб у Південній Ямайці, Квінз, Бенкс отримав 2 вогнепальних поранення в спину та живіт, після чого дістався до найближчого шпиталю. За новинами про теракт 11 вересня репер уже спостерігав з лікарняного ліжка[11].

Конфлікт із The Game

ред.
Докладніше: Конфлікт між G-Unit і The Game

Виник після того, як The Game (укр. Ґейм) покинув G-Unit. На думку Бенкса, Ґейм заздрив через успіх його дебютного альбому The Hunger for More і той факт, що він отримав нагороду як найкращий лірик[12].

Сольна кар'єра

ред.

The Hunger for More (2004—2005)

ред.
Докладніше: The Hunger for More

У червні 2004 вийшов дебютний альбом. The Hunger for More став комерційно успішним і отримав позитивні відгуки оглядачів. Реліз посів 1-шу сходинку у чартах Білборд з результатом у понад 500 тис. проданих копій за перший тиждень. Загальний наклад: понад 4 млн, альбом сертифікували двічі платиновим[13][14].

Rotten Apple (2006—2007)

ред.
Докладніше: Rotten Apple
 
Ллойд Бенкс на концерті Monster Jam (2006)

Спочатку репер планував назвати платівку The Big Withdraw, але через те, що в 2005 р. Бенкс залишив сиру копію 23-трекового альбому в будинку двох жінок, з якими він займався сексом утрьох, платівку передчасно виклали у мережу, дату випуску було перенесено. Незабаром після цього репер почав працювати над Rotten Apple[15][16].

Виконавець прокоментував це в інтерв'ю:

Ця чутка правдива. Причина цьому — моя важка праця. Я трохи заплутався, пихтарив 2 жінок одночасно. Це дрібниці, на які не звертаєш увагу. Простий CD з піснями. Я записав понад 70, 80 треків, усі не помістилися на один CD. Тож там було приблизно 14 треків за останні 2 тижні. Зрештою я не зміг його знайти. Я припускаю, що це через одну з тих ситуацій, коли забагато речей відбувається навколо тебе. Мабуть я займатимусь цим лише з однією дівчиною у майбутньому. Це єдине пояснення, що має сенс. Поцупили.[15]

Rotten Apple (укр. Гниле Яблуко) — гра слів на неофіційну назву Нью-Йорка — «Велике Яблуко» (англ. The Big Apple). Платівку видали 10 жовтня 2006 року. Вона посіла 3-тю сходинку Billboard 200 з 143 тис. проданих копій за перший тиждень. Альбом був менш успішним, ніж попередня робота[17].

Залишення Interscope

ред.

У 2009 Бенкс покинув Interscope Records, залишившись підписантом G-Unit Records[18][19]. У свої 27-мі уродини, 30 квітня 2009, Бенкс випустив мікстейп 4-30-09, куди потрапив дис на Ріка Росса, «Officer Down»[20]. У 2010 Interscope намагалися знову укласти з ним угоду через успіх синглу «Beamer, Benz, or Bentley». Однак репер відмовився[21].

The Hunger for More 2, угода з EMI (2010-дотепер)

ред.
Докладніше: H.F.M. 2 (The Hunger for More 2)

Наприкінці січня 2010 було оголошено про вихід синглу «Beamer, Benz, or Bentley» з майбутнього третього студійного альбому[22]. Сингл посів 49-ту позицію Billboard Hot 100[23]. Репер повідомив через Твіттер назву платівки The Hunger for More 2. Проте пізніше G-Unit Records заявили, що вона ще не остаточна. В інтерв'ю MTV News 50 Cent підтвердив назву[24]. У п'ятницю 13 серпня 2010, Бенкс сповістив MTV News про укладення угоди між EMI та G-Unit Records на дистриб'юцію та промоцію релізів на території Північної Америки[25]. Він прокоментував це:

Ліві лапки  Приємно бачити ентузіазм співробітників EMI щодо мого проекту, вони мають пристрасть та енергію, які я вже давно не спостерігав. Праві лапки 

Нагороди

ред.

У 2004 Бенкса нагородили як мікстейп-артиста року на Mixtape Awards. У 2005 «On Fire» було номіновано на Греммі у категорії «Найкраще сольне реп-виконання». У 2006 «Touch It (Remix)» Busta Rhymes номінували на «Хіп-хоп відео року» й «Найкраще спільне виконання» на BET Awards. У 2010 через реліз третьої платівки сайт HipHopDX назвав репера «Поверненням року»[26].

Дискографія

ред.
Докладніше: Дискографія Ллойда Бенкса
Студійні альбоми
Спільні альбоми

Фільмографія

ред.
Фільм Роль Рік Примітки
Перш ніж я себе знищу[27] Шкільний учитель 2009 незазначено в титрах
Ранковий підйом[28] Самого себе 2010
Злодії[29] 2018
Відеоігри
Рік Назва Роль Примітки
2005 50 Cent: Bulletproof Самого себе Озвучення, образ
2009 50 Cent: Blood on the Sand Самого себе Озвучення, образ

Примітки

ред.
  1. ↑ Allhiphop.com (1 грудня 2003). Lloyd Banks: Batter Up Part 2. Allhiphop.com. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
  2. ↑ а б Lloyd Banks: Hunger for More. Sixshot. 21 червня 2004. Архів оригіналу за червень 3, 2008. Процитовано січень 3, 2014.
  3. ↑ а б Monger, James Christopher (2006). Lloyd Banks > Biography. allmusic. Архів оригіналу за 6 травня 2012. Процитовано 6 червня 2009.
  4. ↑ Fruchter, Alexander. Still Hungry. Soundslam. Архів оригіналу за 6 травня 2012. Процитовано 24 вересня 2007.
  5. ↑ August Martin High School. New York City Department of Education. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 6 червня 2009.
  6. ↑ Lloyd Banks. Askmen. Архів оригіналу за 27 лютого 2008. Процитовано 29 липня 2009.
  7. ↑ Lamy, Jonathan (18 грудня 2003). 2003 Ends With a Bang!. RIAA. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 24 липня 2007.
  8. ↑ Reid, Shaheem (9 серпня 2005). Young Buck, Lloyd Banks Arrested For Gun Possession. MTV News. Архів оригіналу за 17 березня 2010. Процитовано 6 червня 2009.
  9. ↑ For The Record: Quick News On Lloyd Banks, Young Buck, Jay-Z, Michael Jackson, Reese Witherspoon & More. MTV News. 8 листопада 2006. Архів оригіналу за 28 жовтня 2009. Процитовано 6 червня 2009.
  10. ↑ Infantry, Ashante (14 січня 2010). Concert Organizer Chris Hines Describes Beating. Toronto Star. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 21 січня 2010.
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 15 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Lloyd Banks Speculating On Game. Vibe. червень 2006. Архів оригіналу за 3 березня 2007. Процитовано 29 липня 2007.
  13. ↑ Winning, Brolin (3 жовтня 2006). Exclusive Interview with Lloyd Banks. MP3.com. Архів оригіналу за 3 лютого 2009. Процитовано 31 липня 2007.
  14. ↑ Searchable Database. RIAA. Архів оригіналу за 26 червня 2007. Процитовано 31 липня 2007.
  15. ↑ а б Chery, Carl (25 грудня 2007). Best Of '06: Lloyd Banks Loses New Album During Threesome, Addresses Cassidy Beef. SOHH. Архів оригіналу за 15 червня 2006. Процитовано 29 липня 2007.
  16. ↑ Ryan (24 вересня 2007). Lloyd Banks' "The Big Withdraw leaks. RapSearch. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 25 серпня 2007.
  17. ↑ Lloyd Banks-Rotten Apple [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]. Accessed July 29, 2007.
  18. ↑ Reid, Shaheem (8 травня 2009). Lloyd Banks Says It 'Feels So Good' To Be Independent. Mixtape Daily. MTV News. Архів оригіналу за 14 травня 2009. Процитовано 6 червня 2009.
  19. ↑ Kuperstein, Slava (9 червня 2009). Lloyd Banks: Hungry Like A Wolf. HipHopDX. Архів оригіналу за 6 травня 2012. Процитовано 3 січня 2014.
  20. ↑ Reid, Shaheem (30 квітня 2009). Lloyd Banks Responds To Rick Ross' Eminem Dis. MTV News. Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 23 липня 2009.
  21. ↑ Langhorne, Cyrus (18 квітня 2010). Lloyd Banks Wants Interscope Records' Apology, "They Calling Right Now". Sohh.Com. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 19 лютого 2013.
  22. ↑ Lloyd Banks Says 'Look Forward To Me Dropping New Records'. Архів оригіналу за 18 грудня 2010. Процитовано 4 січня 2014.
  23. ↑ Digital Songs. Billboard.com. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 24 травня 2011.
  24. ↑ Kuperstein, Slava (9 квітня 2010). 50 Cent Talks Next Album, New G-Unit Members | Get The Latest Hip Hop News, Rap News & Hip Hop Album Sales. HipHop DX. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 24 травня 2011.
  25. ↑ Lloyd Banks Signs New Deal With EMI | HipHop-N-More. Hiphop-n-more.com. 13 серпня 2010. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 травня 2011.
  26. ↑ The 2010 HipHopDX Year End Awards | Discussing Lil' Wayne, Drake & Many More Hip Hop Artists. HipHop DX. 13 грудня 2010. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 24 травня 2011.
  27. ↑ Before I Self Destruct на сайті IMDb (англ.)
  28. ↑ Ранковий підйом на сайті IMDb (англ.)
  29. ↑ Актори та знімальна група фільму Злодії на сайті IMDb (англ.)

Посилання

ред.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ллойд_Бенкс&oldid=42135254