Friedrich Krupp AG
Friedrich Krupp AG — німецька компанія важкої промисловості, заснована в Ессені на початку 20 століття на чолі з Густавом Гартманом. Компанія була створена на основі сімейного бізнесу родини Крупп.
Тип | акціонерне товариство і бізнес |
---|---|
Правова форма | Aktiengesellschaft[d] |
Галузь | важка промисловість, manufacture of basic metalsd[1], металургійна промисловість[d][1] і металургія |
Попередник(и) | Круппи і Hoesch AGd[1] |
Наступник(и) (спадкоємці) | Fried. Krupp AG Hoesch-Kruppd |
Засновано | 1903 |
Засновник(и) | Фрідріх Крупп |
Закриття (ліквідація) | 1992 |
Штаб-квартира | Берндорф (Нижня Австрія) і Ессен |
Члени правління | Берта Крупп[1], Отто Вітфельд[1], Friedrich Janssend[1], Альфрід Крупп[1] і Альфред Гугенберг[1] |
Власник(и) | Круппи |
Співробітники | 160 000 осіб |
Холдингова компанія | Alfried Krupp von Bohlen und Halbach Foundationd[1] і Aktiengesellschaft für Unternehmungen der Eisen- und Stahlindustried[1] |
Дочірні компанії | Atlas Werked[1], Q63313682?[1], Westfälische Drahtindustried[1], Capito & Kleind[1], Grusonwerkd[1] і Krupp Treibstoffwerkd[1] |
thyssenkrupp.com | |
Friedrich Krupp AG у Вікісховищі |
Внаслідок придбання контрольного пакету акцій компанією Hoesch AG в 1992 році було створено Friedrich Krupp AG Hoesch-Krupp з 1997 року — ThyssenKrupp AG.
Історія
ред.Історично сімейний бізнес Крупп був відомий як гірничодобувне підприємство в Рурській області та виробництвом зброї на Європейському ринку. Так, під час Другої Світової Війни зразки зброї, виготовлені компанією Крупп, були в обох ворогуючих таборах. За різних німецьких режимів компанія пройшла шлях від невеликого підприємства до однієї з найбільших в країні, головним чином,— завдяки розвитку залізниць, морських і промислових машин. Завод Крупп виробляв більшість зброї в німецькій імперії між 1860 і 1945 рр.
Походження компанії
ред.Фрідріх Крупп заснував «Friedrich Krupp» в листопаді 1811 року, розпочавши виробництво сталевих виливків відповідно до британської технології. Було погане технічне оснащення виробництва, тому сталь виходила дуже поганої якості. У Фрідріха Круппа були великі плани, але його інвестиційна політика призвела до значної кредиторської заборгованості і на момент його смерті в 1826 році майбутнє компанії було більш ніж незручним. Вдова Тереза (1790—1850) та її син Альфред Крупп (1812—1887) взяли на себе керівництво компанією, і в свої 14 років Альфред зміг відродити компанію.
У 1847 році Альфред Крупп ініціював виробництво коліс для потреб залізниці. Надалі було вкладено великі інвестиції в розвиток залізничних технологій. В 1875 Альфред розробив логотип своєї компанії — три залізничні колеса. Діяльність в залізничній галузі дало компанії значний прибуток та зумовило виробництво зброї та військової техніки — основна частина промислових досягнень компанії.
Так, з 1859 року налагоджується виробництво зброї (для потреб Пруссії). Компанія впроваджує нові технології, такі, як — Бесемерівський процес (введений в 1862 році), що сприяє швидкому розвитку компанії. Користуючись своїм багатством, У 1864 році Альфред Крупп почав інтенсивно скуповувати в Рурській області шахти залізної руди та вугілля.
Коли Пруссія об'єднала німецькі держави у німецьку імперію в 1871 році Крупп стала постачальником устаткування для нової імперії, яка інвестувала значні кошти в армію. Крупп у виробництві зброї став відомим за розроблену ним гармату, її було показано на виставках по всьому світу. Інша важлива частина військового виробництва була замовленням ВМФ. Паралельно, розширив діяльність компанії,— почав займатися і пароплавством для експорту в Роттердам.
Альфред Крупп дбав про соціальне забезпечення своїх робітників. Ще із 1836 р. він створив фонд для надання допомоги робітникам, на випадок нещасних випадків і смерті. З 1850-х роках спрямовано зусилля компанії на соціальні об'єкти в місті Ессен, де демографічний вибух створив основні соціальні проблеми. Крупп бачив основну небезпеку того, що новий соціал-демократичний рух призведе до страйків і це було одним з найсерйозніших причин для створення лікарень, будинків для людей похилого віку та багато іншого. Працівники «Friedrich Krupp» жили у світі створеному Круппом — пекарні, магазини і квартири, що належали йому.
У 1887 році в компанії було зайнято — 45 000 чоловік. Фрідріх Альфред Крупп (1854—1902), його єдиний син, став його наступником. Продовжив розвиток сімейного підприємства, придбав інші компанії, такі як верфі в Кілі (1896—1902). Фрідріх, як глава компанії, проявив себе і тим, що вже в 1902 році в компанії вже було 70 000 чоловік. Не соромиться виступати за контроль за військовою технікою.
Перша половина ХХ століття
ред.Фрідріх Альфред Крупп в 1902 помер без спадкоємця чоловічої статі. Його дочка, Берта Крупп та її чоловік Густав Крупп фон Болен унд Хальбах (1870—1950) продовжили роботу сім'ї. Але так, як Фрідріх у своєму заповіті просив трансформації бізнесу в відкрите акціонерне товариство (нім. Aktien gesellschaft, AG), то було засновано «Friedrich Krupp AG», чия родина зберегла контрольний пакет акцій.
У 1912 році, розвивається виробництво нержавіючої сталі. Компанія збагачується під час Першої світової війни, стає провідним підприємством військово-промислового комплексу Німеччини.
У жовтні 1916 р. в компанії працювало 82 000 робітників, 9 сталеварних мануфактур, 181 парових молотів і 7 160 основних двигунів[2].
У 1919 році — виробництво 5-тонних вантажівок з бензиновим двигуном, ланцюговою трансмісією. З 1925 році компанія виробляє 1,5, 2 і 5-тонні трактори. Введено у виробництво трьохколісні підмітальні машини для громадських робіт.
У 1930 році, з'явилися перші зразки моделей шасі версій 4x2 і 6x4. У 1932 році компанія побудувала для «Юнкерів» (нім. «Junkers») двотактні опозитні дизельні двигуни.
З приходом до влади Гітлера, Круппи приєдналися до нацистів, що дозволило компанії отримувати великі замовлення від держави. В 1939 році на виробництві зайнято — 190 000 людей.
1942 р. — Густав за станом здоров'я відійшов від керування компанією, її очолив його син — Альфред Крупп фон Болен унд Хальбах (1907—1967), — член СС з 1931 р. За це, після закінчення війни, буде проведено судовий процес Крупп.
Після Другої світової війни
ред.З 1944 по 1950 р. виробництво вантажних автомобілів було тимчасово перенесено в м.Кульмбах через те, що заводи були знищені в результаті бомбардувань під час Другої світової війни. Тому компанія Крупп прийняла ім'я «Sudwerke» на цей перехідний період. Альфреда Круппа заарештували, судили, нарешті, виправдали у 1951 році.
У 1951 році запущена нова гама автомобілів: Циклоп, Гігант, Бюффель (5,5 т) і 8-тонний Титан. У 1960 році на вантажівки, встановлено від Круппа двотактні дизельні двигуни водяного охолодження із 3, 4, 5 і 7 циліндрами, з потужністю від 132 до 310 кінських сил, було запроваджено нову серію: 701, 801, 901, 1001 і 1051.
Компанія взяла максимум вигоди від німецького економічного дива і стала величезним підприємством (від 12 700 в 1951 році до 107 000 у 1960 році). У 1963 році фірма запропонувала дизельні двигуни Cummins, вантажівки під назвами 760 4x4, 360 6x6 і 1060, з моделями серії MK АМК 4x4 і 4x2, для корисного навантаження 18, 23, 30 і 43 тонн, з причепом. У 1967 році, «Friedrich Krupp AG» представила мобільний кран «Mobilkran 14 GG», з потужністю 16 тонн і 30 метрів у висоту. А також нові 4x4 тягачі з двигуном V8 до 265 кінських сил[3].
Але економічний спад 1966—1967 року зумовив втрату контролю сім'ї над компанією. У 1968 році компанія віддала дистриб'ютерські мережі і виробництво вантажівок Mercedes-Benz-у. Після смерті Альфреда, його син, Арндт (1938—1986), відмовився від спадщини і «Friedrich Krupp AG» стає «Friedrich Krupp GmbH». В 1972 році фірма брала участь у будівництві інфраструктури Олімпійських ігор у Мюнхені — поставляла сталь. В 1976 році Шах Ірану купує 25 % акцій. Вугільні шахти продані в процесі реструктуризації компанії. Hoesch AG купило компанію в 1992 році створено «Friedrich Krupp AG Hoesch-Krupp». Нарешті, в 1997 році компанія злилася зі своїм давнім суперником «Thyssen AG» у формі «ThyssenKrupp AG».
Цікаві факти
ред.Сім'я промисловців у фільмі від Лукіно Вісконті — «Загибель богів», є натяком на Круппів.