[go: up one dir, main page]
Вікіпедія

Debian

дистрибутив операційної системи GNU/Linux
(Перенаправлено з Debian GNU/Linux)

Debian — дистрибутив Linux, який складається тільки з вільного програмного забезпечення (main-секції архіву Debian). Популярний та впливовий дистрибутив Linux. Багатоцільова операційна система, що використовується: настільними комп'ютерами, лептопами, серверами, вбудованими системами.

Debian GNU/Linux
Debian 12 (Bookworm) з графічним середовищем GNOME 43
РозробникThe Debian Project
Родина ОСLinux
Робочий станАктуальний
Вихідна модельВільне програмне забезпечення
Початковий випуск16 серпня 1993
Випущено у
виробництво		16 серпня 1993
Останній випуск12.8[1] Редагувати інформацію у Вікіданих / 9 листопада 2024
Репозиторійhttps://salsa.debian.org/public
Мовибільше 78 мов, в тому числі українська
Спосіб оновленняAPT
Менеджер пакетівdpkg
Платформиx86-64, IA-32, ppc64el, S390x, armel, armhf, arm64, mipsel, mips64el
Тип ядраМонолітне (ядро Linux)
ЛіцензіяВільне програмне забезпечення, переважно GNU GPL, та інші ліцензії[2]
www.debian.org

Неофіційним варіантом є Debian GNU/Hurd, побудований на базі мікроядра GNU Mach і набору програм-серверів GNU Hurd.

Як доповнення до послуги дозволяється встановлювати пакунки у форматі .deb, які не були включені до головного репозиторію, з причини надто обмеженої ліцензії або можливих законодавчих непорозумінь. А саме:

  • додаткові (Contrib) — пакунки у цій частині розповсюджуються власником авторського права на умовах вільної ліцензії, але залежать від комерційного програмного забезпечення;
  • обмежені (Non-Free) — ліцензії пакетів у цій частині мають умови, що обмежують розповсюдження ПЗ.
  • обмежені вбудовані (Non-Free-Firmware) — ліцензії пакетів вбудованих програм у цій частині мають умови, що обмежують розповсюдження ПЗ.

Випуск Debian GNU/Linux 12 містить 64419 пакунків[3].

Debian є основою для ряду Debian-подібних дистрибутивів. Найвідоміші: Ubuntu, Linux Mint, Adamantix, Clusterix, Dreamlinux, Knoppix, Linspire, Maemo, Xandros.

Debian відомий суворою[сумнівно — обговорити] відданістю філософії Unix та вільному програмному забезпеченню. ОС портована на 9 архітектур серед яких, окрім типових архітектур x86 та x86-64, є архітектури ARM та MIPS (які використовують переважно у вбудованих системах); архітектура s390x, використовується мейнфреймами серії IBM System z.

Система керування пакунками програмного забезпечення Debian (особливо APT) відома своєю суворою політикою стосовно пакунків та якості випусків. APT дозволяє легко оновлювати систему, а також автоматично розв'язувати залежності між пакунками. Debian використовує повністю прозорий процес розробки і тестування. Система розробляється волонтерами з усього світу і підтримується пожертвами, які збирає некомерційна організація «Програмне забезпечення в інтересах суспільства»).

Типова інсталяція для робочої станції включає:

Для базової інсталяції досить першого CD/DVD або USB-носія. На інших (7 CD-дисках) — міститься доповнювальне програмне забезпечення. Такий спосіб установлення є актуальним, коли Ви не маєте інтернет-з'єднання.

Під час встановлення ОС, система запропонує вибрати репозиторій та встановити оновлення (якщо присутнє інтернет-з'єднання). Надалі, система налаштовується таким чином, що процес оновлення відбувається автоматично.

Історія проєкту

ред.

Вперше дистрибутив Debian анонсував[4] Іан Мердок, тоді студент Університету Пердью, 16 серпня 1993 року. На початку Мердок назвав свою систему «Debian Linux Release». Назва «Debian» була утворена від перших літер його імені та імені тодішньої дівчини (згодом — дружини, з якою він розлучився у січні 2008[5]) Дебри: Debra + Ian (/dɛbˈiːjən/). Він мав на меті створити новий дистрибутив, котрий буде відкрито розроблятись, як Linux та GNU, старанно і сумлінно збиратись та якісно супроводжуватись і підтримуватись.

На початку проєкт розвивався повільно, перші версії 0.9.х були випущені у 1994 та 1995 роках. Перші портування на інші архітектури розпочались у 1995 році. Реліз 1.х здійснено у 1996 році. Тоді ж Брюс Перенс (Bruce Perens) змінив Яна Мердока з посади лідера проєкту. В цьому ж році один з розробників, Іен Шуйслер (Ean Schuessler) запропонував укласти суспільну угоду між проєктом та його користувачами. За результатами обговорення у поштовій розсилці було укладено Соціальну Угоду та Посібник по вільних програмах Debian [Архівовано 22 січня 2014 у Wayback Machine.], котрі описували базові вимоги до розробників дистрибутиву. Брюс Перенс також ініціював створення офіційної організації «Програми в інтересах суспільства», котра б опікувалась проєктом, вирішувала фінансові та юридичні питання.

 
Знімок екрану Debian 4.0. Робоче оточення KDE

У 1998 році, перед випуском версії 2.0, першої, яка базувалась на бібліотеці glibc, Брюс Перенс залишив проєкт. Учасники провели вибори на посаду нового лідера та випустили два нових релізи гілки 2.х, кожен з яких містив все більше пакунків та портів на різні архітектури. В цей час було розроблено АРТ та започатковано перший проєкт на ядрі, відмінному від Лінукс — Debian GNU/Hurd. У 1999 році було запущено перші дистрибутиви на основі Debian — Corel Linux та Stormix's Storm Linux, які нині[коли?] більше не підтримуються.

Наприкінці 2000 року, проєкт отримав значні зміни в архівуванні та релізах стабільної версії. Реорганізовано репозиторії програм, введено сховища пакунків («package tools») та створено тестову гілку у вигляді тестового майданчика для запланованого випуску. В цьому ж році розробники почали проводити конференції під назвою Дебконф (Debconf), на яких обговорюються задачі для розробників та технічних користувачів.

У версії 4.0.x вперше за історію проєкту з дистрибутиву було вилучено архітектуру] — m68k.[6]

Процедури розробки

ред.

Пакунки, що знаходяться у розробці вивантажуються до нестабільної (відомої також як Sid) та експериментальної гілок проєкту. Це, як правило, нормальні, стабільні версії програм, випущені основним розробником, але зі специфічними для Debian модифікаціями, які можуть спричинити проблеми. Нестабільні чи не цілком готові програми переносяться до експериментальної гілки.

Після тимчасового перебування у нестабільній гілці (в залежності від необхідності внесених у програму змін) пакунок автоматично мігрує до тестової гілки. Це, щоправда, відбувається лише в тому випадку, якщо у ньому не знаходять критичних помилок і якщо їх не містять інші програми, потрібні для функціонування даної.

Оскільки оновлення стабільних випусків Debian не містить поновлень програм, а лише поновлення безпеки, багато користувачів обирають тестову та нестабільну гілки з новішими пакунками. Проте, ці гілки менше протестовані, а нестабільна ще й не отримує вчасно оновлень безпеки.[7]

Випуски

ред.

Станом на грудень 2023 року стабільним випуском є версія 12 «Bookworm». Після виходу нової версії, попередню стабільну помічають, як «стару стабільну» (oldstable) — у даний час нею є версія 11 «Bullseye».[8]

Для stable і oldstable версій виходять періодичні оновлення, які, маркуються, наприклад, 10.1.

Команда безпеки проєкту Debian (Debian security team) випускає оновлення безпеки для останнього стабільного випуску, а також для попереднього стабільного випуску (oldstable) протягом одного року після виходу нового.[9] Наприклад, версія 4.0 «Etch» вийшла у квітні 2007 року, це означає, що попередня стабільна версія 3.1 «Sarge» буде підтримуватися до квітня 2008 року. Для виконання більшості задач, суворо рекомендують використовувати лише систему, для якої регулярно виходять оновлення безпеки. Для тестової (testing) гілки також виходять оновлення безпеки; цим займається спеціальна команда добровольців, «Debian testing team»[10] — оновлення не є офіційними.

Версії Debian
Версія Кодове ім'я Останнє

оновлення (дата)

Кількість підтримуваних архітектур Кількість пакетів Дата виходу Термін підтримки до
Оригінальне Українською
0.93R6 1 26 жовтня 1995
1.1 Buzz Базз 1 474 17 червня 1996 1996
1.2 Rex Рекс 1 848 12 грудня 1996 1996
1.3 Bo Бо 1 974 5 червня 1997 1997
2.0 Hamm Гемм 2 ≈ 1,500 24 липня 1998 1998
2.1 Slink Слінк 4 ≈ 2,250 9 березня 1999 грудня 2000
2.2 Potato Потейто 6 ≈ 3,900 15 серпня 2000 квітня 2003
3.0 Woody Вуді 11 ≈ 8,500 19 липня 2002 серпня 2006
3.1 Sarge Сарж 11 ≈ 15,400 6 червня 2005 квітня 2008
4.0 Etch Етч 4.0r9

(22 трав. 2010)

11 ≈ 18,000 8 квітня 2007 лютого 2010
5.0 Lenny Лені 5.0.10

(10 бер. 2012)

12[11] > 23 000[11] 14 лютого 2009 лютого 2012[12]
6.0 Squeeze[13] Висклик 6.0.10

(19 лип. 2014)

9+2[A] > 29 050 6 лютого 2011[14] 29 лютого 2016[15]
7.0 Wheezy[16] Візі 7.11

(4 черв. 2016)

13 35 962 4 травня 2013 31 травня 2018[15]
8.0 Jessie[17] Джесі 8.11

(23 черв. 2018)

10 > 43 000[18] 25 квітня 2015[19] 30 червня 2020[15]
9.0 Stretch[20] Стреч 9.13

(18 лип. 2020)

10 ≈ 51000 17 червня 2017[21] 1 січня 2020/LTS 30 червня 2022
10.0 Buster[20] Бастер 10.13

(10 вер. 2022)

10 ≈ 59000 6 липня 2019 30 червня 2022/LTS 1 червня 2024[22]
11.0 Bullseye[23] Яблучко 11.9

(10 лют. 2023)

9 59551 14 серпня 2021 14 серпня 2026
12.0 Bookworm[3] Книжковий Хробак 12.5

(10 лют. 2024)

9[3] 64419[3] 10 червня 2023[3] 10 червня 2028[3]
Умовні позначення:
заплановано/розробляється поточна версія підтримується не підтримується

Порти

ред.

Архітектури

ред.

Debian 12 має офіційні порти для наступних архітектур:[3]

  • amd64 — архітектура x86-64 розроблена для Intel/AMD 64-біт
  • i386 — архітектура IA-32, розроблена для Intel/AMD 32-біт
  • ppc64el — архітектура PowerPC
  • s390x — архітектура IBM ESA/390
  • armel — архітектура ARM 32-біт
  • armhf — архітектура ARM 32-біт
  • arm64 — архітектура ARM 64-біт
  • mipsel — Архітектура MIPS (little-endian) 32-біт
  • mips64el — Архітектура MIPS 64-біт
  • riscv64 — Архітектура RISC-V 64-біт (в розробці)

Ядра

ред.

Проєкт характеризує себе, як «Універсальна Операційна Система» та чимало портів усього користувацького програмного забезпечення на багато операційних систем[24]

Окрім дистрибутива з ядром Linux, раніше[коли?] існували також варіанти Debian GNU/kFreeBSD (на ядрі FreeBSD) і Debian GNU/NetBSD (на ядрі NetBSD). Існує також неофіційний дистрибутив Debian GNU/Hurd, побудований на основі операційної системи GNU Hurd.

Робочі середовища

ред.

Debian GNU/Linux має шість різновидів інсталяції робочого середовища. Базове середовище — GNOME, а також KDE, Xfce, LXDE, Cinnamon, MATE — як альтернативи.

Debian Live

ред.

Система Debian Live — версія Debian, котра завантажується зі змінного носія інформації, наприклад, CD, DVD, USB-носій або netboot без наявності жорсткого диска[25]. Це дає можливість користувачам працювати із операційною системою Debian не встановлюючи. Існує шість версій Debian Live з робочими середовищами: GNOME, KDE, Xfce, LXDE, MATE, Cinnamon.

Лідери проєкту

ред.
Іан Мердок,
засновник дистрибутиву		 серпень 1993 — березень 1996
Брюс Перенс квітень 1996 — грудень 1997
Ян Джексон січень 1998 — грудень 1998
Віхерт Аккерман січень 1999 — березень 2001
Бен Коллінс квітень 2001 — квітень 2002
Бідейл Гарбі квітень 2002 — квітень 2003
Мартін Мічлмаір березень 2003 — березень 2005
Брендан Робінсон квітень 2005 — квітень 2006
Ентоні Таунс квітень 2006 — квітень 2007
Сем Осевар квітень 2007 — квітень 2008
Стів Макінтайр квітень 2008 — квітень 2010
Стефано Закіролі квітень 2011 — квітень 2013
Лукас Нуссбаум квітень 2013 — квітень 2015
Ніл МакГоверн квітень 2015 — квітень 2016
Мегді Доґґай квітень 2016 — квітень 2017
Кріс Лемб квітень 2017—квітень 2019
Сем Гартман квітень 2019 — квітень 2020
Джонатан Картер квітень 2020 — поточний

Переваги та недоліки

ред.

У складі Debian понад 64 000 скомпонованих пакунків.[3] Оскільки стабільний випуск проходить ретельне та всебічне тестування, система та пакунки в ній є доволі надійними. Але оскільки тестування займає багато часу, то одним з недоліків Debian є певна застарілість програм стабільної збірки. Між випусками 3.0 та 3.1 минуло майже 3 роки. І хоча випуск Debian 4.0 було анонсовано на грудень 2006 року (18 місяців після випуску 3.1), насправді він відбувся лише 8 квітня 2007 року. Цей недолік частково виправляється наявністю т. зв. бекпортованих пакунків (оновлених версій програм, скомпільованих у стабільному середовищі й для стабільного середовища), доступних в числі іншого з майданчиків backports.org і apt-get.org. Проте, в деяких випадках ці пакунки погано інтегруються в систему, викликаючи можливі клопоти з поновленням чи конфлікти з іншими програмами.

Тестова гілка часто містить оновлене програмне забезпечення, котре значно стабільніше, аніж можна було б подумати, дивлячись на назву гілки. Проте одразу після нового випуску в ній відбуваються значні зміни.

Іншим зауваженням є те, що деякі документи та програми недоступні в офіційній системі Debian, оскільки вони не відповідають вимогам Проєкту.

Документи, що випущені під GNU Free Documentation License з недоступними для змін секціями, розглядаються проєктом як не повністю вільні й поміщаються до секції non-free. У таких випадках програми чи документи можна отримати від третіх сторін або ж з секції non-free файлосховищ Debian, або ж відшукати іншу програму, що відповідає вашим вимогам та є вільною. Наприклад, власницький Адоб Акробат-читач (Adobe Acrobat reader) не постачається з Debian, але, по-перше, вам доступні інші програми для читання документів PDF, а по-друге, сам Acrobat reader можна завантажити з вебсайту фірми-виробника і встановити вручну.

Дехто критикує проєкт за те включення до секції non-free деяких власницьких програм замість того, щоб повністю відмовитись від їх використання. Раніше Debian включав вільні пакунки з невільними компонентами до головної збірки, проте зараз відділяє деякі програми, як, наприклад, власницькі драйвери пристроїв у ядрі Лінукс.

Наприкінці 2000 року в проєкті зроблено значні зміни в управлінні архівами та випусками, реорганізовано процеси за допомогою нових «сховищ пакунків» (package pools) і створено тестову (testing) гілку. Також, у цьому році розпочали проведення щорічної конференції під назвою Debconf для розробників та користувачів Debian.

Цікаві факти

ред.

Див. також

ред.

Виноски

ред.
  1. ↑ Updated Debian 12: 12.8 released. 9 листопада 2024. Процитовано 10 листопада 2024.
  2. ↑ License information. Debian. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 28 лютого 2009.
  3. ↑ а б в г д е ж и Debian -- News -- Debian 12 "bookworm" released. www.debian.org. Процитовано 2 серпня 2023.
  4. ↑ Ian Murdock (16 серпня 1993). New release under development; suggestions requested. Група новин: comp.os.linux.development. Usenet: CBusDD.MIK@unix.portal.com. Архів оригіналу за 8 червня 2013.
  5. ↑ Fort Wayne News-Sentinel. 6 лютого 2008. Архів оригіналу за 1 November 2014. [Архівовано 2014-11-01 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 22 серпня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Debian security FAQ. 28 лютого 2007. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 20 квітня 2007. Q: How is security handled for testing and unstable? / A: The short answer is: it's not.
  8. ↑ A Brief History of Debian: Debian Releases. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 22 червня 2008. [Архівовано 2013-05-20 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Debian security FAQ: Lifespan. Архів оригіналу за 30 квітня 2007. Процитовано 26 квітня 2007.
  10. ↑ Debian testing security team. Архів оригіналу за 30 квітня 2008. Процитовано 21 квітня 2008. [Архівовано 2008-04-30 у Wayback Machine.]
  11. ↑ а б Debian GNU/Linux 5.0 released. Debian. 14 лютого 2009. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 15 лютого 2009.
  12. ↑ Security Support for Debian GNU/Linux 5.0 terminated on February 6th. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 26 жовтня 2012.
  13. ↑ Claes, Luk (1 вересня 2008). Release Update: freeze guidelines, testing, BSP, rc bug fixes. debian-devel-announce (Список розсилки). Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 31 жовтня 2008.
  14. ↑ Debian 6.0 "Squeeze" released [Архівовано 12 березня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  15. ↑ а б в LTS - Debian Wiki. wiki.debian.org. Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 3 квітня 2016.
  16. ↑ McGovern, Neil (3 вересня 2010). Release Update: freeze guidelines, transitions, BSP, rc bug fixes. debian-devel-announce (Список розсилки). Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 3 вересня 2010.
  17. ↑ Barratt, Adam (27 липня 2012). Bits from the nippy Release Team. debian-devel-announce (Список розсилки). Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 28 липня 2012.
  18. ↑ Debian - News - Debian 8 "Jessie" released. Архів оригіналу за 18 червня 2017. Процитовано 8 січня 2017. [Архівовано 2017-06-18 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Debian 8 "Jessie" Will Be Officially Released on April 25, 2015. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.
  20. ↑ а б Release Team Sprint Results. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 29 грудня 2014.
  21. ↑ Planned release of stretch on 2017-06-17 and the last weeks up to the release. Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 13 червня 2017.
  22. ↑ Debian -- Debian “buster” Release Information. www.debian.org. Процитовано 21 серпня 2023.
  23. ↑ Debian 11 "bullseye" released. 14 серпня 2021. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 6 вересня 2021. [Архівовано 2021-08-14 у Wayback Machine.]
  24. ↑ Debian -- Ports (Webpage). Webpage (English) . Debian Foundation. 28. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 10 серпня 2007.
  25. ↑ DebianLive — Debian Wiki. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 21 квітня 2008.
  26. ↑ Linux Out of the Real World. Jul 01, 1997. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 26 жовтня 2012.

Посилання

ред.

Українські вебсайти

ред.
  • Debian на DLOU сторінка документації українською мовою на docs.linux.org.ua

Офіційні ресурси проєкту

ред.

Вебсайти спільноти

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Debian&oldid=43992542