Deno

Однією з головних цілей створення нового runtime для JavaScript є надання більш захищеного оточення. Для підвищення безпеки обв'язка навколо рушія V8 написана на мові Rust, що дозволяє уникнути багатьох вразливостей, що виникають через низькорівневу роботу з пам'яттю, таких як звернення до області пам'яті після її звільнення, розіменування нульових вказівників і вихід за межі буфера. Для обробки запитів в неблокуючому режимі застосовується платформа Tokio, також написана на мові Rust. Tokio дозволяє створювати високопродуктивні застосунки на основі подієво-орієнтованої архітектури (Event-driven), що підтримують багатонитевість і обробку мережевих запитів в асинхронному режимі.

Основні особливості Deno:

• Орієнтація на безпеку в конфігурації за замовчуванням. Звернення до файлів, мережеві можливості і доступ до змінних оточення за замовчуванням блоковані і вимагають явного включення;
• Вбудована підтримка мови TypeScript крім JavaScript;
• Runtime поставляється в формі одного самодостатнього виконуваного файлу ("deno"). Для запуску застосунків за допомогою Deno досить завантажити для своєї платформи один виконуваний файл, розміром близько 10 Мб, що не мають зовнішніх залежностей і не вимагає якогось особливого установки в систему;
• При запуску програми, а також для завантаження модулів можна використовувати адресацію через URL. Наприклад, для запуску програми welcome.js можна використовувати команду

deno https://deno.land/std/examples/welcome.js [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]

Код з зовнішніх ресурсів завантажується і кешується на локальній системі, але ніколи автоматично не оновлюється (для поновлення потрібно явно запустити застосунок з прапором "--reload");

• Ефективна обробка в застосунках мережевих запитів по HTTP, платформа розрахована на створення високопродуктивних мережевих застосунків;
• Можливість створення універсальних вебзастосунків, які можуть виконатися як в Deno, так і в звичайному веббраузері;
• Крім runtime платформа Deno також виконує роль пакетного менеджера і дозволяє всередині коду звертатися до модулів по URL. Наприклад, для завантаження модуля можна вказати в коді

import * as log from "https://deno.land/std/log/mod.ts [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]"

Файли, завантажені з зовнішніх серверів по URL, кешуються. Прив'язка до версій модулів визначаються через вказування номерів версій всередині URL, наприклад, "https://unpkg.com/liltest@0.0.5/dist/liltest.js [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]";

• До складу інтегрована система інспектування залежностей (команда "deno info") і утиліта для форматування коду (deno fmt).
• Для розробників застосунків запропонований набір стандартних модулів, які пройшли додатковий аудит і перевірку на сумісність;
• Всі скрипти застосунку можуть бути об'єднані в один JavaScript файл.

Відмінності від Node.js:

• Deno не використовує пакетний менеджер npm і не прив'язується до репозиторіїв, адресація модулів здійснюється через URL або по файловому шляху, а самі модулі можуть розміщуватися на будь-якому сайті;
• Різниця API, всі асинхронні дії в Deno повертають promise;
• Deno вимагає явного визначення всіх необхідних повноважень для файлів, мережі та змінних оточення;
• Всі помилки, які не забезпечені обробниками, призводять до завершення виконання програми;
• У Deno застосовується система модулів ECMAScript і не підтримується require().

• Офіційний сайт