.32 S&W Long
.32 S&W Long, також відомий як 7,65x23 мм,[2] з прямою гільзою, центрального запалення, фланцевий набій ручної зброї, оснований на набої .32 S&W. Його представили в 1896 році для використання в револьвері Smith & Wesson з ручним ежектором. Кольт назвав його .32 Colt New Police в своїх револьверах під цей калібр.[3]
| .32 S&W Long | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 .32 S&W Long (ліворуч) у порівнянні з набоями .32 H&R Magnum та 7,62×38 мм Наган | ||||||||||||||||
| Тип набою: | Револьвер | |||||||||||||||
| Країна-виробник: |  США | |||||||||||||||
| Історія виробництва: | ||||||||||||||||
| Конструктор: | Smith & Wesson | |||||||||||||||
| Час створення: | 1896 | |||||||||||||||
| Виготовлялось: | 1896–до тепер | |||||||||||||||
| Характеристики | ||||||||||||||||
| Схожий набій | .32 S&W | |||||||||||||||
| Діаметр фланця гільзи, мм: | 9,5 | |||||||||||||||
| Товщина фланця гільзи, мм: | 1,4 | |||||||||||||||
| Довжина гільзи, мм: | 23,4 | |||||||||||||||
| Довжина набою, мм: | 32,5 | |||||||||||||||
| Балістичні властивості | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Джерело: Hodgdon [1] | ||||||||||||||||
Історія
ред.Набій .32 S&W Long було представлено в 1896 році для першого револьвера компанії з ручним ежектором. Набій .32 Long зробили простим видовженням гільзи набою .32 S&W. Після появи ручного ежектора, револьвери S&W почали випускати саме такої конструкції. В 1896 набій споряджали димним порохом. В 1903 ручний ежектор отримав нову конструкцію. Набій залишився незмінним, але його почали споряджати бездимним порохом з приблизно таким самим тиском.[3]
Перебуваючи на посаді комісара поліції Нью-Йорка Теодор Рузвельт зробив стандартною поліційною зброєю револьвер Colt New Police. Тоді ж набій прийняли на озброєння кілька північно-східних поліцейських департаментів США.[4] Набій .32 Long добре відомий як надзвичайно точний набій. Саме тому Теодор Рузвельт обрав цей набій щоб покращити точність стрільби офіцерів поліції Нью-Йорку. Компанія Кольта назвала набій .32 S&W Long - .32 "Colt's New Police", одночасно переводячи револьвери Colt New Police з набою .32 Long Colt. Функціонально набої схожі, але набій .32 NP мав кулю з пласким носом у той час як куля набою .32 S&W Long мала круглий ніс.[3]
Сучасність
ред.В США, зазвичай, старі револьвери створені під цей калібр. Використовувати набій перестали використовувати у невеликих револьверах через використання більш ефективних для самооборони набоїв .38 S&W Special.[3]
Набій .32 S&W Long є популярним серед учасників змагань ISSF 25m centerfire pistol, які використовують високоточні цільові пістолети від таких виробників, як Pardini,[5] Morini,[6] Hämmerli,[7] Benelli,[8] та Walther,[9], але ці набої мають кулі з пласкою головною частиною.[10] Спортивний варіант револьверу Manurhin MR 73, також відомий як MR 32, також розроблений під набій .32 S&W Long.[11]
Револьвер IOF .32 випускали під це набій збройні фабрики в Індії для цивільних власників.[12]
Взаємозамінність
ред.За своїми параметрами набій .32 S&W Long схожий на коротший набій .32 S&W та на довші .32 H&R Magnum і .327 Federal Magnum. Коротким набоєм .32 S&W можна стріляти зі зброї під набій .32 S&W Long; а набій .32 S&W Long можна використовувати в зброї під набій H&R та Federal magnum; хоча більші набої не можна використовувати в зброї під короткий та менш потужний набій.[13]
Набої .32 S&W Long та .32 Long Colt не є взаємозамінними.[3] Хоча деякий час широко писали, що вони взаємозамінні, насправді використовувати в зброї яка для них не створена небезпечно.[3]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ .32 S&W Long data at Hodgdon. Архів оригіналу за 16 листопада 2007. Процитовано 28 серпня 2007.
- ↑ Revolver 0.32 (7.65 mm x 23). Ordnance Factory Board. Архів оригіналу за 19 липня 2006. Процитовано 23 листопада 2018.
- ↑ а б в г д е Barnes, Frank C. (2009). Cartridges of the World: A Complete and Illustrated Reference for Over 1500 Cartridges. Iola, Wisconsin: Gun Digest Books. с. 283—284. ISBN 1-4402-1330-5. Архів оригіналу за 30 вересня 2014. Процитовано 23 листопада 2018.
- ↑ ".32 Colt Police Positive Special [Архівовано 23 листопада 2018 у Wayback Machine.]" by Mike Cumpston at GunBlast.com
- ↑ Hogg, Ian V.; Walter, John (29 серпня 2004). Pistols of the World. David & Charles. с. 127. ISBN 0-87349-460-1.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Hogg, Ian; Walter, John (29 серпня 2004). Pistols of the World. David & Charles. с. 152—153. ISBN 0-87349-460-1.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Lee, Jerry (18 грудня 2013). 2014 Standard Catalog of Firearms: The Collector's Price & Reference Guide. Iola, Wisconsin: Krause Publications. с. 998. ISBN 978-1-4402-3716-4.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Hogg, Ian; Walter, John (29 серпня 2004). Pistols of the World. David & Charles. с. 30. ISBN 0-87349-460-1.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Shideler, Dan (28 лютого 2011). Gun Digest Book of Semi-Auto Pistols. Iola, Wisconsin: Gun Digest Books. с. 152. ISBN 1-4402-2439-0.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Sweeney, Patrick (24 жовтня 2011). Reloading for Handgunners. Iola, Wisconsin: Krause Publications. с. 47, 141. ISBN 1-4402-1774-2.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ McNab, Chris (2004). The Great Book of Guns: An Illustrated History of Military, Sporting, and Antique Firearms. Thunder Bay Press. с. 191. ISBN 1-59223-304-X.
- ↑ Walker, Robert E. (2013). Cartridges and Firearm Identification. CRC Press. с. 317. ISBN 978-1-4665-8881-3. Архів оригіналу за 1 жовтня 2014. Процитовано 23 листопада 2018.
- ↑ Treakle, John W. (May 2011). .32 H&R Mag. Cartridge Compatibility. Technical Questions & Answers. American Rifleman. 159 (5): 42. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 25 січня 2019.