Плунге

Лінгвісти припускають, що назва Плунге може бути особистою назвою місця — місто могло виникнути довкола садиби, власником якої був Плунге. Однак походження назви міста «Plunge» не зовсім зрозуміле. Найбільш переконлива теорія полягає в тому, що назва міста походить від назви річки Паплунга, яка протікала через місто.^[1].

Польською мовою місто називається Płungiany, жемойтійською Plongė^[2].

1894 У липні на карті Плунге, складеній за наказом князя Миколаса Огінського, потік, що проходить через місто, витікає з Нарвіласького озера і впадає в річку Бабрунгас, російськими літерами (як і всі інші об'єкти, позначені на мапі) названо «Паплунга». Мапу створено після 1894 р.

За даними історика Я. Друнгіля, існує три версії походження назви міста Плунге: народна, антропонімічна та гідронімічна. Згідно з народною етимологією, топонім Плунге пов’язаний з дієсловом «plunktis», що означає скубти – бити (для порівняння – «Не ходи в Плунге, бо там пірнають». Так говорили тельшяйчани). Автори антропонімічної версії схильні виводити назву міста від прізвища Плунге, яке, до речі, було найбільш поширеним у районах Пакруй, Паневежис, Радвілішкіс та Утена, а в Шедуві проживало аж 45 людей з прізвищем Плунге. Однак, перевіривши найдавніші переписи селян правителя Жемайтії початку XVI століття та збережені описи міста Плунге, історики не знайшли такого прізвища. Тому найпереконливішою є гідронімічна версія, згідно з якою слово «Плунге» походить від назви струмка, який протікав через місто. Ця версія підтверджується топографічними, лінгвістичними та археологічними даними.

Потік Паплунге почали каналізувати після Другої світової війни. Витоки Паплунге з озера Нарвіла ще можна побачити, але за кілька метрів струмок протікає під вулицею Ежеро. Протікає під землею через вулицю Laisvės, паралельну вулиці M. K. Čuurlionios, повз територію ПАТ "Žemaitijos suvenyras" і старі міські школи («Plungės Senamiestios vidirinė mokykla»), потім впадає у ставки на вулиці Palankės, а звідти стікає у Плунгес через канаву вздовж вулиці Папрудісіос до моря^[3].

Вважається, що територія, на якій знаходиться Плунге, була заселена в V–I століттях до нашої ери. Після Мельнського договору у лісах Жемайтії були засновані сільські осередки. З 14 століття до середини 16 століття Плунге входило до Гандинзького району як звичайне поселення. Пізніше населення Плунге почало зростати швидше і перевищило населення Гандинга. У 1567 р. Плунге згадується як місто.

13 січня 1792 р. Плунге отримало магдебурзьке право. З 1806 по 1873 рр. Плунге належало Платону Зубову, а пізніше – Огінським, які у 1879 збудували тут палац.

У міжвоєнний період у 1925 р. тут була заснована гімназія, а в 1932 р. збудована залізнична гілка. У 1933 р. освячено нинішній католицький костел. З моменту заснування приватної лікарні в 1939 почали свою діяльність пологове, хірургічне відділення.

Під час Червневого повстання в Литві 1941 р. та німецького вторгнення в рамках Операції «Барбаросса» Плунге було захоплене німецькими військами 25 червня 1941 р. Литовські націоналісти на чолі з Йонасом Норейкою^[4][5] перехопили контроль і сформували міську адміністрацію та поліцію.

У роки незалежності Литви економіка Плунге базувалася на фабриці льону та бавовни «Kučiskis – Pabedinskiai», а також на діяльності підприємців і сільськогосподарській продукції жемайтійських селян.

Після Другої світової війни та совєцької окупації Плунге почало стрімко зростати - якщо в 1950 р. місто налічувало 7400 жителів, то в 1990 р. воно мало вже 23300 мешканців. За роки совєцької окупації литовці стали більшістю мешканців міста. Згідно з постановою уряду від 1963 р., Плунге мало стати обласним центром з потужною промисловістю. Однак ці плани були зруйновані, коли стало очевидно, що в місті не вистачає водних ресурсів, хоча в Плунге було засновано кілька компаній високого рівня, які представляють різні галузі промисловості. Однак більшість із цих компаній збанкрутували після оголошення незалежності Литви^[6].

Герб Плунге було затверджено указом Президента 6 червня 1997 року^[7]. У 2009 Плунге було обране Культурною столицею Литви^[8]. Нині Плунге є шістнадцятим за величиною містом Литви з 22 287 жителями.

Плунге має 9 міст-побратимів:

•   Тукумс, Латвія
•   Красногорськ, Росія
•   Менден, Німеччина
•   Б'єркрейм, Норвегія
•   Боксгольм, Швеція
•   Вільянді, Естонія
•   Ґолюб-Добжинь, Польща
•   Гаддерсфілд, Англія
•   Сватове, Україна^[9]

• Олґа Раєцка, латвійська рок-попспівачка
• Айсте Смілгевічюте, литовська рок-попспівачка

 

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Плунге

• Офіційна сторінка [Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.](лит.)

Це незавершена стаття з географії Литви. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ Домашня сторінка. Новини Plunge. Процитовано 27 січня 2019.
2. ↑ -2$002fwerk-2014-0008$002fwerk-2014-0008.pdf?t:ac=j$002fwerk.2014.9.issue-2$002fwerk-2014-0008$002fwerk-2014-0008.xml De Gruyter (PDF).
3. ↑ Від чого походить назва рідного міста?. 9 липня 2009. {{cite web}}: |archive-url= вимагає |archive-date= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |дата архіву= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |дата доступу= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |робота= (довідка)
4. ↑ "Die Mörder werden noch gebraucht", Der Spiegel, Von Leonid Olschwang, 23 квітня 1984
5. ↑ Вона думала, що її дід був литовським героєм. Дослідження спонукають її запитати, чи був він патріотом чи нацистом?, Chicago Tribune, Рон Гроссман, 14 січня 2019 р.
6. ↑ plunge.lt|access-date=27 січня 2019}}
7. ↑ TAIS.39832 1312 Затвердження міського герба DÄ—l Plungė. e-seimas.lrs.lt. Процитовано 27 січня 2019.
8. ↑ Domeikaitė, Audrė. -20294 Культурною столицею Литви 2009 року буде Плунге (відео). 15min.lt. Процитовано 27 січня 2019.
9. ↑ Міста — побратими міста Сватове. Архів оригіналу за 1 квітня 2020. Процитовано 26 березня 2020.