Клаудія Голдін
Клаудія Голдін (англ. Claudia Goldin; нар. 14 травня 1946, Бронкс, Нью-Йорк, США[6]) — американська економістка, історикиня економіки й фахівчиня з економіки праці, а також з гендерних питань. Докторка філософії (1972), професор Гарвардського університету і співробітниця Національного бюро економічних досліджень. Інколи згадується серед десяти найвпливовіших економісток у світі.
Клаудія Голдін | |
---|---|
амер. англ. Claudia | |
Народилася | 14 травня 1946 (78 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1] |
Країна | США |
Діяльність | економістка, викладачка університету |
Галузь | економіка[2], історія економіки[2], історія освітиd[2] і ринок праці[2] |
Alma mater | Чиказький університет (1972) і Корнелльський університет |
Науковий керівник | Роберт Фоґель[3], Alfred E. Kahnd і Гері Беккер |
Знання мов | англійська[2] |
Заклад | Гарвардський університет і Національне бюро економічних досліджень[4] |
Членство | Американська академія мистецтв і наук, Національна академія наук США і Економетричне товариство[5] |
Нагороди | |
|
Біографія
ред.З ранніх років хотіла стати вченим[7]. Навчалася в Bronx High School of Science[en]. В 1967 році закінчила Корнелльський університет зі ступенем бакалавра економіки з відзнакою з усіх предметів, в 1969 році здобула магістерський ступінь з економіки у Чиказькому університеті, і в 1972 році там же — ступінь доктора філософії з економіки. Її наставниками були Alfred E. Kahn[en], Гері Беккер (нобелівський лауреат 1992 року) і Роберт Фогель (нобелівський лауреат 1993 року)[7].
В 1971—1973 роках асистент-професор економіки університету Вісконсин у Медісоні. В 1973—1979 роках асистент-професор економіки Принстонського університету і в 1987—1988 роках там запрошений дійсний член. В 1982—1983 роках член Інституту перспективних досліджень. З 1979 року асоційований, в 1985—1990 роках професором економіки Пенсильванського університету, в 1983—1984 роках директор тамтешньої аспірантури. А з 1990 року, будучи першою жінкою-економістом в постійному штаті (як і у Пенсильванському університеті), іменний професор (Henry Lee Professor) економіки Гарвардського університету; в 1975—1976 роках там запрошений лектор економіки. В 1993—1994 роках запрошений дійсний член інституту Брукінгса, в 1997—1998 роках запрошений вчений Фонду Рассела[en], в 2005—2006 роках запрошений співробітник Інституту перспективних досліджень Редкліффа[en]. Директор Програми розвитку американської економіки (протягом 28 років до 2017 року) і асоційований співробітник Національного бюро економічних досліджень.
Нагороди та визнання
ред.- 1987—88: Грант Ґуґґенгайма;
- 1988: віцепрезидент Асоціації економічної історії[en];
- 1990: премія Річарда Лестера за видатні книги з економіки праці і трудових відносин (за книгу «Розуміння гендерного розриву»);
- 1990-91: віцепрезидент Американської економічної асоціації;
- 1991: член Економетричного товариства;
- 1992: Член Американської академії мистецтв і наук;
- 1994: почесний Doctor of Humane Letters[en] університету Небраски[en];
- 1996—2003: Spencer Foundation[en], Major Research Grants;
- 1999: Bogen Visiting Professor of Economics, Єврейський університет в Єрусалимі;
- 1999—2000: президент Асоціації економічної історії[en];
- 2000: Professional Achievement Citation Чиказького університету;
- 2002: Marshall Lecturer Кембриджа;
- 2005: член Товариства економіки праці;
- 2006: член Американської академії політичних і соціальних наук[en];
- 2006: член Національної академії наук США[8];
- 2008: премія Р. Р. Гокінгс[en] від Асоціації американських видавців[en];
- 2009: премія Річарда Лестера за видатні книги з економіки праці і трудових відносин (за книгу «Гонка між освітою і технологією»);
- 2009: приз Мінсера від Товариства економіки праці[de] за кар'єрні досягнення з економіки праці;
- 2009: приз Джона Коммонса від почесного товариства Омікрон Дельта Епсілон[en] за кар'єрні досягнення;
- 2010: член товариства кліометрики;
- 2011: почесний доктор honoris causa Лундського університету;
- 2013: президент Американської економічної асоціації;
- 2015: член Американського філософського товариства[9];
- 2016: премія з економіки праці[en] від Інституту економіки праці[en] за видатні наукові досягнення в галузі економіки праці;
- 2017: Lindahl Lectures[10];
- 2018: BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards;
- 2020: Clarivate Citation Laureates;
- премія Неммерса з економіки[11];
- 2023: премія з економіки пам'яті Альфреда Нобеля[12]
Доробок
ред.- Women Working Longer/ ed. C.D.Goldin, L.F. Katz — Chicago IL: University of Chicago Press, 2017
- Goldin C. D., Olivetti C. Shocking Labor Supply: A Reassessment of the Role of World War II on U.S. Women's Labor Supply [Архівовано 10 Жовтня 2020 у Wayback Machine.], NBER Working Papers 18676, 2013
- Goldin C. D., Katz L. F. The Race between Education and Technology — Cambridge, MA: The Belknap Press of Harvard University Press, 2008
- Corruption and Reform: Lessons from America's History/ ed. Goldin C.D., Glaeser E.L. — Chicago, IL: University of Chicago Press, 2006
- The Defining Moment: The Great Depression and the American Economy in the Twentieth Century/ ed. M.Bordo, Goldin C.D., White E. — Chicago, IL: University of Chicago Press, 1998
- The Regulated Economy: A Historical Approach to Political Economy/ ed. Goldin C.D., Libecap G. — Chicago, IL: University of Chicago Press, 1994
- Strategic Factors in Nineteenth Century American Economic History/ ed. Goldin C.D., Rockoff H. — Chicago, IL: University of Chicago Press, 1992
- Goldin C. D. Understanding the Gender Gap: An Economic History of American Women — New York: Oxford University Press, 1990
- Goldin C. D. Urban Slavery in the American South, 1820 to 1860: A Quantitative History — Chicago, IL: University of Chicago Press, 1976
- Goldin C. D. The economics of emancipation [Архівовано 4 Листопада 2020 у Wayback Machine.]//Journal of Economic History 33(1), 1973, pp. 66-85
- Goldin C. D. The Economist as Detective // [[https://web.archive.org/web/20210815230642/https://books.google.com/books?id=F8zynA594DUC&pg=PA98 Архівовано 15 Серпня 2021 у Wayback Machine.] Passion and Craft: Economists at Work]. / ed. Szenberg M. — Ann Arbor: University of Michigan Press, 1998. ISBN 978-0-472-09685-5 (автобиография)
Примітки
ред.- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Claudia Goldin
- ↑ https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/current
- ↑ https://scholar.harvard.edu/goldin/biocv [Архівовано 5 Листопада 2020 у Wayback Machine.] The President and Fellows of Harvard College
- ↑ а б Interview with Claudia Goldin [Архівовано 27 Жовтня 2020 у Wayback Machine.] Federal Reserve Bank of Minneapolis
- ↑ Claudia D. Goldin [Архівовано 27 Березня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ APS Member History. Архів оригіналу за 18 Вересня 2020. Процитовано 31 Жовтня 2020.
- ↑ Claudia Goldin [Архівовано 3 Листопада 2020 у Wayback Machine.] Department of Economics — Uppsala University, Sweden
- ↑ Nemmers Prize in Economics 2020. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ The Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel 2023. Nobelprize.org. Процитовано 10 жовтня 2023.(англ.)
Посилання
ред.- The Economist as Detective [Архівовано 15 Серпня 2021 у Wayback Machine.], a brief autobiographical essay by Claudia Goldin. In: M. Szenberg (ed.). Passion and Craft: Economists at Work. Ann Arbor: University of Michigan Press, 1998, ISBN 978-0-472-09685-5.
- Academic Papers [Архівовано 14 Жовтня 2020 у Wayback Machine.] by Claudia Goldin.
- Interview [Архівовано 1 Вересня 2014 у Wayback Machine.] with Goldin by The Region of the Minneapolis Fed