[go: up one dir, main page]

Берт Закман (нім. Bert Sakmann; нар. 12 червня 1942, Штутгарт, Німеччина) — німецький фізіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини в 1991 році разом з Ервіном Неєром «За відкриття, що стосуються функцій поодиноких іонних каналів в клітинах» і розробку методу локальної фіксації потенціалу. Професор; обіймав посаду виконуючого обов'язки директора Інституту медичних досліджень Товариства Макса Планка в Гейдельберзі (у даний час — почесний науковий співробітник). Займався викладанням у Гейдельберзькому університеті. Член Гайдельберзької академії наук, Геттінгенської академії наук.

Берт Закман
нім. Bert Sakmann
Берт Закман
Берт Закман
Берт Закман
Народився12 червня 1942(1942-06-12) (82 роки)
Штутгарт, Німеччина
КраїнаНімеччина Німеччина
Діяльністьбіолог, біофізик, викладач університету, лікар, фізіолог
Alma materУніверситетський коледж Лондона
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Тюбінгенський університет
Фрайбурзький університет
Геттінгенський університет[1]
ГалузьФізіологія
ЗакладГейдельберзький університет
Науковий ступіньдокторський ступінь[2]
Аспіранти, докторантиMoritz Helmstädterd[1]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Національна академія наук США[3]
Баварська академія наук
Гайдельберзька академія наук
Геттінгенська академія наук
Європейська академія[4]
Американська академія мистецтв і наук
Угорська академія наук
Європейська організація молекулярної біології
Відомий завдяки:дослідження функцій поодиноких іонних каналів в клітинах
розробка методу локальної фіксації потенціалу
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1991)

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #123085357 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. NNDB — 2002.
  4. https://www.ae-info.org/ae/User/Sakmann_Bert