Бабенберги

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бабенберг.

Бабенберзький дім (нім. Haus Babenberg) — франкський рід баварського походження IX — XIII ст. Перша князівська династія в Австрії (976—1246). Походили з міста Бамберг в Франконії (північ сучасної Баварії). Від 976 року вони були маркграфами Баварської Східної марки, у 1156-1246 роках австрійськими герцогами, від 1192 року — герцогами Штирії. За Бабенберґів Австрія перетворилася на одне з наймогутніших князівств Священної Римської імперії. Рід вигас по чоловічій лінії 1246 року зі смертю останнього австрійського герцога Фрідріха II. Його смерть спричинила війну за австрійську спадщину (1246—1278), внаслідок якої володіння Бабенбергів перейшли до Габсбурзького дому. Останньою представницею роду по жіночій лінії була Гертруда, дружина руського князя Романа Даниловича, яка померла 1288 або 1299 року. Також — Бабенберзькі (нім. von Babenberg), Бабенбе́рги (нім. Babenberger), Австрі́йські Бабенбе́рги (на противагу Франкським Бабенбергам).

Історія

Чоловіча лінія Бабенбергів вимерла 1246 року, коли князь Фрідріх II був убитий у битві з сусідами.

Законною спадкоємицею князя Фрідріха була княжна Гертруда Австрійська, єдина дитина його покійного старшого брата Генріха Австрійського від Агнес Тюрингійської. Однак ні її чоловікам, ні синові не вдалося закріпити спадщину Бабенбергів під своєю владою через напад Угорщини та імператора Священної Римської імперії. Донька Ґертруди та Германа VI, Агнес Баденська намагалася повернути принаймні частину свого спадку через свого третього чоловіка Ульріхома графа Хойнбург, але безуспішно.

Після кількох років протистоянь, відомих як Війна за Бабенберзьку спадщину (1246—1278) або Війна за спадщину Бабенберга, князівства Австрія та Штирія були додані до володінь короля Отокара II з Богемії, а згодом до земель Рудольфа I Габсбурга, нащадки якого правили Австрією до 1918 року.

Герб

Герб Бабенберзького дому — австрійська балка.

Старий
Новий
XV ст.
Медлінські Бабенберги

Представники

Леопольд VI (1176—1230), герцог штирійський (1194—1230), австрійський (1198—1230)
- Леопольд (?—1216)
- Маргарита (1205—1266) ∞ 1) Генріх, король Сицилії; 2) Оттокар II, король Богемії.
- Агнеса (1206—1226) ∞ Альбрехт I, саксонський герцог.
- Генріх (1208—1228) ∞ Агнеса, донька тюрингського ландграфа Германа I.
  - Гертруда (1226/1228—1288/1299), герцогиня Австрійська, Штирійська (1246—1254), Медлінська (1228—1278) ∞ 1 Володислав, Моравський князь; 2) Герман VI, Баденський маркграф; 3) Роман, Холмський князь.
    - Марія Романівна, герцогиня Австрійська (1254-1267).
- Гертруда (1210—1241) ∞ Генріх Распе, король Німеччини.
- Констанція (1212—1243) ∞ Генріх III, мейсенський маркграф.
- Фрідріх II (1211—1246), герцог австрійський і штирійський (1230—1246)

— герцоги австрійські

Джерела

Heinrich Appelt: Privilegium minus. Das staufische Kaisertum und die Babenberger in Österreich. Böhlau, Wien 2007, ISBN 3-205-77477-9.
Heide Dienst, Heinrich Fichtenau: Urkundenbuch zur Geschichte der Babenberger in Österreich. Band IV/1: Ergänzende Quellen 976-1194. Oldenbourg, München 1997, ISBN 3-486-56292-4.
Hans Constantin Faußner: Zur Frühzeit der Babenberger in Bayern und Herkunft der Wittelsbacher. Jan Thorbecke Verlag, Stuttgart (1998). ISBN 3-7995-2413-4.
Heinrich Fichtenau, Erich Zöllner, Oskar von Mitis: Urkundenbuch zur Geschichte der Babenberger in Österreich. Bd. 2. Die Siegelurkunden der Babenberger und ihrer Nachkommen von 1216 bis 1279. Oldenbourg, München 1955.
Ferdinand Geldner: Neue Beiträge zur Geschichte der „alten Babenberger“. Meisenbach, Bamberg 1971, ISBN 3-87525-023-0.
Hubert Hinterschweiger: Die Babenberger sind an allem schuld. Aus Urwäldern schufen sie Österreich. Amalthea, Wien 2006, ISBN 3-85002-550-0.
Karl Lechner: Babenberger. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 1, Duncker & Humblot, Berlin 1953, ISBN 3-428-00182-6, S. 478–480 (Digitalisat).
Karl Lechner: Die Babenberger. Markgrafen und Herzoge von Österreich 976–1246. 6., unveränd. Auflage. Böhlau, Wien u. a. 1996, ISBN 3-205-98569-9.
Andreas von Meiller: Regesten zur Geschichte der Markgrafen und Herzöge Österreichs aus dem Hause Babenberg. Wien 1850 (Digitalisat).
Oskas Freiherr von Mitis, Heide Dienst: Urkundenbuch zur Geschichte der Babenberger in Österreich. Band IV/2: Ergänzende Quellen 1195-1287. Oldenbourg, München 1997.
Oskar Freiherr von Mitis, Franz Gall: Urkundenbuch zur Geschichte der Babenberger in Österreich. Band 3. Die Siegel der Babenberger. Oldenbourg, Oldenburg (1954).
Kulturabteilung der Niederösterreichischen Landesregierung (Hrsg.): Niederösterreichische Jubiläumsausstellung. Stift Lilienfeld: «1000 Jahre * Babenberger in Oesterreich», 15. Mai bis 31. Oktober 1976. Niederösterreichische Jubiläumsausstellung; 1. Auflage, Wien 1976, ISBN 0-00-338210-9.
Paulus P Niemetz: Die Grablege der Babenberger im Kapitelhaus der Abtei Heiligenkreuz. Heiligenkreuzer Verlag, Wien (1975). ISBN 3-85105-004-5.
Walter Pohl, Brigitte Vacha: Die Welt der Babenberger. Styria, Wien (1995). ISBN 3-222-12334-9
Georg Scheibelreiter: Die Babenberger. Reichsfürsten und Landesherren. Böhlau Verlag, Wien 2010. ISBN 978-3-205-78573-6
Peter Schubert: Die Babenberger: Geschichte für junge Leser. Stiftung Klosterneuburg Verlag, Klosterneuburg. (2004). ISBN 3-902177-21-7.
Mario Schwarz: Studien zur Klosterbaukunst in Österreich unter den letzten Babenbergern. ISBN 3-85369-467-5.
Stephan Vajda: Die Babenberger. Aufstieg einer Dynastie. Orac Verlag, Wien 1986, ISBN 3-7015-0011-8.

Посилання

Бабенберґи // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бабенберги

Babenberger [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Austria-Forum.
Babenberger 976—1246 [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Museum Niederösterreich.