Куба

У цій країні надто жарко, щоб тут зародилася філософія^[1]. — «Вітер на Великий піст»

Ми не капіталістична країна, де розвивається криза, де лідери шаленіють, бо не можуть знайти засобів проти депресії, інфляції, безробіття і браку ринків збуту; ми є і залишатимемось соціалістами.^[2]

No somos un país capitalista desarrollado en crisis, cuyos líderes enloquecen hoy buscando soluciones entre la depresión, la inflación, la falta de mercados y el desempleo; somos y debemos ser socialistas.

Багатосерійні мильні опери, які звучали по радіо нескінченними роками і над якими лив сльози континент, зродилися разом із жаром соняшників маячного шалу Амелії Пелаес і гекзаметрами з алхімічної ртуті Хосе Лесами Ліми. Оті різкі контрасти набагато більше збивали з пантелику, ніж допомагали зрозуміти дійсність майже міфічної країни, чия відчайдушна війна за незалежність досі не закінчилася і чий політичний вік у 1955 році усе ще був несподіваною загадкою^[3]. — «Не спадає на думку жодна назва»//«Ревіста де Каса де лас Амерікас», Гавана, січень 1977 року