Дзьоборил справжній
Дзьоборил справжній Період існування: пліоцен — сучасність
| |
---|---|
Порівняння розмірів з людиною | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
Інфраряд: | Китоподібні (Cetacea) |
Родина: | Дзьоборилові (Ziphiidae) |
Рід: | Дзьоборил (Ziphius) |
Вид: | Z. cavirostris
|
Біноміальна назва | |
Ziphius cavirostris G. Cuvier, 1823
| |
ареал |
Дзьоборил справжній[1] (Ziphius cavirostris) — єдиний сучасний вид роду дзьоборил (Ziphius).
У довжину справжні дзьоборили не перевищують 8 м. Самки, як і в плавунів, трохи більші за самців. На відміну від інших видів родини, має короткий і конічний дзьоб, низьке й похиле «чоло», короткий розріз рота. Дихало у формі півмісяця ріжками звернено вперед. Єдина пара майже несплощених і швидкозношуваних з верхівки зубів, сидить на передньому кінчику нижньої щелепи. Зуби самців в 2-3 рази товщі, ніж у самок. Забарвлення тіла мінливе, але переважно сіре, воно світлішає на череві й (у старих особин) на голові. По тілу розкидані білі неправильні плями в поперечнику від 2 до 5-8 сантиметрів і довгі смужки. Перші — це зарослі сліди нападу міног, а другі — сліди укусів родичів.
Дзьоборили розповсюджені у всіх помірних і теплих водах Світового океану, від широти Шетландских островів до Південної Африки, Патагонії, Тасманії, Нової Зеландії, але всюди нечисленні. Харчуються дзьоборили головоногими молюсками. Плавають зазвичай поодинці. Удалині від берегів пірнають на 10-30 хвилин, після чого довго (до 10 хвилин) перебувають на поверхні. На мілководдях і поблизу берегів строки занурення варіюють від 1-2 до 5-6 хвилин, а число виринань між дихальними паузами буває від 1 до 3. Статевої зрілості досягають при довжині тіла близько 5,5 метрів. Регулярного промислу цього кита немає.
- ↑ Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 185.
- Nelson, Victoria (2017). Cuvier's Beaked Whale. The Beaked Whale Resource.
- Cuvier's Beaked Whale, Ziphius cavirostris G Cuvier, 1823 Specimen MNZ MM002092, Part of Marine Mammals collection, collected Cape Kidnappers, Hawkes Bay, New Zealand, 14 October 1988. Museum of New Zealand Te Papa Tongarewa.
- Baird, Robin W. (27.11.2017). Cuvier's Beaked Whale: Ziphius cavirostris. У Wursig, Bernd; Thewissen, J. G. M. 'Hans'; Kovacs, Kit M. (ред.). Encyclopedia of Marine Mammals (англ.) (вид. Third). Academic Press. с. 234—237. ISBN 978-0-12-804381-3. Процитовано 08.06.2022.
- Carwardine, Mark; Camm, Martin (2000). Whales, Dolphins and Porpoises. London: Dorling Kindersley. ISBN 0-7513-2781-6.
- Ellis, Richard; Mead, James G. (2017). Cuvier's Beaked Whale (Goosebeak Whale). Beaked Whales: A Complete Guide to Their Biology and Conservation. JHU Press. с. 105—109. doi:10.1353/book.52552. ISBN 978-1-4214-2183-4.
- Oseid, Kelsey (2018). Whales : an illustrated celebration (вид. First). California: Ten Speed Press. ISBN 9780399581830.
- Cuvier's Beaked Whale (Ziphius cavirostris). NOAA Fisheries. 2021.
- Cuvier's beaked whale. ORCA.
- Cuvier's beaked whale. Whale & Dolphin Conservation USA.