Очікує на перевірку

Elle

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Elle (magazine))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вона
ELLE
Марина Порошенко на обкладинці вересневого випуску (2014)
Країна видання Франція
Тематика мода, краса, здоров'я
Періодичність виходу щотижня (тільки у Франції)
щомісячно (по всьому світу)
Мова болгарська, китайська, хорватська, чеська, данська, голландська, англійська, фінська, французька, німецька, грецька, угорська, індонезійська, італійська, японська, корейська, норвезька, польська, португальська, румунська, російська, сербська, словенська, іспанська, шведська, тайська, турецька, в'єтнамська, українська
Головний редактор Валері Торанян (Франція)
Роббі Маєрс (США)
Лорейн Кенді (Британія)
Глорія Лам (Гонконг)
Редактор Françoise-Marie Santuccid
Власник Lagardèred
Видавець Hachette Filipacchi Médias (з 2011 належить Hearst Corporation)
Засновник Елен Гордон і Marcelle Auclaird
Засновано 1945
Наклад 6,6 млн/місяць примірників
ISSN 0935-462X
0013-6298
OCLC 487411286

Elle.com
Elle.fr
Elle.no
Elle.rs
ElleUK.com
Elle.ua

«Elle» («Елль», з французької «Вона») — міжнародний жіночий журнал про моду, красу, здоров'я та розваги. Випускається в 29 версіях у понад 60-ти країнах світу. Видання виходить щомісяця, а у Франції — щотижня.

Журнал Elle в 1945 році звснувала у Франції Елен Гордон[1]. У 2007 був запущений вебсайт Elle.com[2]. У США журнал Elle щорічно проводить церемонію нагородження Women in Hollywood, лауреатками якої стають найзнаменитіші жінки Голлівуду — акторки, продюсерки, режисерки. «Elle» має власну колекцію одягу «Elle Contemporary Collection».

Елен Гордон

[ред. | ред. код]

Французька журналістка Елен Гордон була емігранткою з Ростова-на-Дону, дочкою російського тютюнового короля Бориса Гордона. Сім'я поїхала до Парижа, коли почався Жовтневий переворот. Борис Гордон встиг перевести свої статки в європейські банки, тому за кордоном родина жила у розкоші. У дитинстві Елен жила в різних столицях Європи, але більшу частину часу її будинком був Париж.

У 19 років вона одружилася і народила дочку Мішель, у 22 роки розлучилася і записалася на факультет етнології університету Сорбонни. Пізніше вмовила вчених взяти її з собою в Малі досліджувати плем'я догонів. Після повернення вона вирішила стати журналісткою. Гордон послала свої подорожні нотатки видавцеві П'єру Лазареффу, і вже наступного дня вони були надруковані в його газеті, а її запросили вести дитячу рубрику. Елен Гордон всерйоз цікавилася процесами видання: версткою, друкуванням, розповсюдженням. Вона вивчала листи читачок, щоб зрозуміти, чого жінки чекають від преси.

У 1939 році Елен Гордон одружилася з П'єром Лазареффом. Незабаром після цього подружжя, яке мало єврейське походження, було змушене тікати з Франції. Вони поїхали в Нью-Йорк, де Гордон, яка добре знала англійську, швидко знайшла роботу: співпрацювала із журналом Harper's Bazaar, а також з одним із додатків New York Times. У 1944 році чоловік повернувся до Франції і створив щоденну газету France-Soir (статті про події різного роду, кримінальна хроніка, замітки про скандали, світські плітки), ставши першим у Європі медіамагнатом.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Гордон, натхненна успіхами чоловіка, після повернення до Франції відкрила власну редакцію в будівлі газети France-Soir. Спочатку для запуску видання у неї не було нічого. Але талановита дурналістка домовилася з письменницею Колетт про написання розповіді для журналу, а також організувала друк у США, завдяки чому Elle першим з французьких видань вийшов із кольоровою обкладинкою. Але головним досягненням Гордон було те, що вона відчула, що в важкий повоєнний час жінкам хочеться свободи і позитивного погляду на світ — «смішного у важливому, серйозного в легковажному».

Перший номер щотижневого видання Elle вийшов 21 листопада 1945. Емансипований журнал швидко став успішним і до кінця 1960-х років мав аудиторію в 800 тисяч читачок. У той час його гаслом були слова: «Якщо вона читає, вона читає Elle».

Зміна керівництва

[ред. | ред. код]

У 1981 році Даніель Філіпачі[en] і Жан-Люк Лагардера[fr] викупили видання серії «Hachette», в число яких входив і Elle. Після цього журнал набув статусу міжнародного видання, і вийшов спочатку на ринок Великої Британії (1985 рік), а потім і США (1988 рік). Elle Росія з'явився в 1996 році, а українська версія — в 2001.

Зміна статусу видання

[ред. | ред. код]

У 2005 році Elle був зареєстрований як рекламне видання, що дозволило розміщувати на його сторінках понад 40 % рекламних матеріалів. Видавці стверджують, що після перереєстрації в журналі розміщується не більше 44 % реклами, не рахуючи продакт-плейсменту.

Концепція

[ред. | ред. код]

Унікальна концепція Elle — розгляд моди через спосіб життя. Журнал дотримується принципу «Змішувати і поєднувати» (англ. «mix & match»), коли моделі люксових брендів складають один комплект із речами середньої цінової категорії. Такий підхід демонструє головний закон Elle: індивідуальний стиль важливіший від сьогоденних течій моди. У журналі публікуються статті про красу, огляди косметичних новинок, новини про зірок, замітки про подорожі. У кожен номер Elle вкладаються пробники косметики та парфумерії. Видання дає рекомендації, але не нав'язує власні уявлення про стиль.

Зміст

[ред. | ред. код]

У першому номері Elle давалися поради, як залишатися вільною і привабливою, незважаючи на дефіцит та харчування за талонами, як перешити старі сукні, щоб вони знову стали модними. Крім цього, у першому номері був поміщений рецепт французької страви крок-месьє з чорною редькою і сирками Petits suisses. Згодом на сторінках журналу розміщувалися теми про вибори та рух панків, про травень 1968 року і статистику розлучень у Буркіна-Фасо, про аборти і контрацепцію.

Елен Гордон відкрила світові талант Бріжіт Бардо і Андре Куррежа, а також випустила лінію одягу Elle. Із журналом співпрацювала Коко Шанель, яку Гордон підтримала в 1954 році, коли її створена після 15-річної перерви колекція не знайшла успіху в Європі: видавчиня заявила, що цей одяг — провісник прийдешнього перевороту в моді. Також завдяки протекції Гордон став знаменитим дизайнер Юбер де Живанші, а в 1962 році вона однією з перших захопилася незвичністю колекції Соні Рікель.

В даний час журнал має такі основні розділи: «Стиль», «Мода», «Краса», «Стиль життя». Elle містить практичні поради від професіоналок про формування базового гардероба, оптимальне дотримання модних тенденцій, нові ідеї в зачісці і макіяжі, вибір засобів для догляду за шкірою. Також видання пропонує огляди новинок кіно, літератури, музики.

Аудиторія

[ред. | ред. код]

Журнал Elle призначений для жінок, які цікавляться модою і піклуються про свою зовнішність. 82 % читачок знаходяться у віці від 18-ти до 49 років. 78 % з читачок — передплатниці. Інші 27 % купують журнал в магазинах і кіосках. У відповідності до змісту журналу, для представниць його аудиторії характерні відкритість, незалежність, жіночність, чарівність, допитливість, іронічність. Читачки Elle самостійні і платоспроможні. Загальна аудиторія журналу становить понад 5 мільйонів людей, а від 5 до 10 % з них — чоловіки.

«Наші читачки досить молоді, щоб думати про життя як про пригоду, і досить дорослі, щоб мати гроші для розкоші» (Роббі Маєрс, головний редактор Elle США)

Видання

[ред. | ред. код]

На батьківщині журналу, у Франції, він належить медіагрупі Lagardere, яка володіє видавництвом Hachette Filipacchi. У США журнал випускається Hachette Filipacchi Media US, у Німеччині — Hubert Burda Media, у Канаді — Cedex France Canada Editions Et Publications, у Росії — Hearst Shkulev Media.

Також випускаються видання бренду Elle:

  • Elle Decoration (Elle Décor) — щомісячний журнал про сучасний інтер'єр, де публікуються останні тенденції в оформленні приміщень, ексклюзивні інтерв'ю із дизайнерами та архітекторами, фотографії найкращих будинків світу, практичні поради з декору. Видання призначене для тих, хто прагне виразити власну індивідуальність за допомогою домашнього інтер'єру. Читачки журналу вимогливо ставляться до якості житла, цікавляться модою, готові реалізовувати власні ідеї в декорі приміщення. Elle Decoration випускається в 25-ти країнах світу. Слоган видання — «Час змінити декорації!».
  • Elle Girl — щомісячний журнал для дівчат віком від 14-ти до 23х років, в якому містяться поради щодо створення іміджу, статті про любов і відносини, замітки про знаменитостей. Видання слідує традиціям Elle і надає читачкам постійно нові відомості про моду. Журнал призначений для дівчат, які хочуть бути жіночними і стильними, самостійними і внутрішньо вільними. Друковане видання Elle Girl виходить у Росії, Кореї, Тайвані, Японії та Нідерландах. Слоган видання — «Модний журнал для модних дівчат».
  • Elle Deluxe — щоквартальний журнал про розкіш і цінності, де містяться статті про діяльність людей з великими можливостями, огляди предметів класу люкс, інтерв'ю із зірками світової величини, замітки про місця відпочинку для обраних. Виходить з 2006 року. Elle Deluxe — проект винятково ИД Hearst Shkulev Media, що видається під брендом Elle. Ось як журнал визначає свою читацьку аудиторію: "Вони вміють носити діамантові тіари і відкривають органічні ферми. Знають все про артаукціони і самі водять літаки. Із закритими очима розрізняють букети вин і проводять відпустку в амазонських глибинах далеко від цивілізації". Слоган видання — «Стиль життя Deluxe».

Вебсайти Elle

[ред. | ред. код]

У світі існує 29 інтернет сайтів Elle — відповідно до кількості друкованих версій журналу. Український ресурс elle.com.ua відкрився останнім — в березні 2012 року. Всі сайти Elle мають схожу структуру. Основні розділи ресурсів: «Мода», «Шопінг», «Стиль життя», «Астро», «Стосунки», «Краса», «Люди» (або «Зірковий стиль», «Поп-культура» і тому подібне). Всі сайти Elle регулярно публікують новинні замітки про моду і знаменитостей. Ресурси в окремих країнах мають власні рубрики. Так, наприклад, італійський сайт має розділи «Весілля» і «Кулінарні рецепти», український — «Travel», сайт Квебека — розділ «Суспільство».

За підрахунками, на 29 сайтів заходить близько 1 мільйона людей, які щомісячно переглядають 26 мільйонів сторінок.

Головні редакторки ELLE

[ред. | ред. код]

Обкладинки Elle Magazine [Ukraine]

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Энциклопедия моды
  2. http://www.elle.ru [Архівовано 24 травня 2018 у Wayback Machine.]
  3. http://elle.ua [Архівовано 5 серпня 2013 у Wayback Machine.]
  4. http://wiki.wildberries.ru/глянец/magazines/harpers-bazaar[недоступне посилання]
  5. http://wiki.wildberries.ru/глянец/magazines/elle-россия[недоступне посилання]
  6. «Top 10 Fashion Mazgines in the World»Blog. Rich Top 10 Lists. Retrieved 20 April 2014.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. " Pierre et Hélène Lazareff, couple hors normes ! " Sophie Delassein, Jean-Pierre Thiollet, France-Soir, 12 May 2009, http://www.francesoir.fr/loisirs/litterature/“pierre-et-helene-lazareff-couple-hors-normes-”-sophie-delassein-38180.html[недоступне посилання]
  2. Fipp's top magazine innovations for 2011. Campaign. 22 березня 2011. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.