Bombus monticola
| Bombus monticola | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Bombus monticola Smith, 1849[1] | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Bombus monticola — вид джмеля[1], що зустрічається в Європі[2].
Bombus monticola досить маленький і компактний, з широкою головою і коротким язичком. Самки-засновниці мають в середньому довжину тіла 16 мм, а розмах крил - 32 мм[3]. Довжина тіла інших каст становить 12 мм (робочі особи) і 14 мм (самці)[4]. В номінального підвиду, груди мають чорне облямовання, за винятком жовтої облямівки (досить широка у самців) і на краю щитка. Перший та фронтальна частина другого тергіта (черевні сегменти) вкриті чорними волосками, як і кінцевий тергіт, а решта черевця вкрита волосками від жовтого до червоного кольору[3].
Bombus monticola — це зазвичай високогірний вид[3], який часто зустрічається на чорниці, журавлині та брусниці[4]. Цей вид є пилко-нагромаджувачем (англ. pollen storer); він живить личинки з центрального пилкового сховища, а не забезпечує кожну личинкову комірку власним пилковим вмістилищем[3].
Цей вид довгий час вважався формою Bombus lapponicus; проте, тепер він поділений на кілька підвидів:
- B. m. monticola, номінальний підвид, досить темного забарвлення і представлений на Британських островах.
- B. m. scandinavicus, скандинавський підвид, також є більш-менш темною формою.
- B. m. alpestris — це підвид, що трапляється в Альпах і на Балканах.
- B. m. rondoui оселяється в Кантабрійських горах та на Піренеях.
- B. m. konradini, що оселяється на Апеннінах, світлий підвид з яскравим патерном; груди майже смугасті з білою, чорною та білою смужкою[4].
B. monticola зустрічається на території більшості гірських районів Європи, як в північній Скандинавії (переважно в Норвегії та північній Швеції; поширення у Фінляндії є досить нерівномірним та обмеженим територією уздовж норвезького кордону), так і в Альпах, Кантабрійських горах, Піренеях, Апеннінах та на Балканах. Він також зустрічається в низинах на півночі Норвегії та Кольського півострова та на Британських островах. На Британських островах він трапляється в високогірних оселищах, здебільшого на вересовищах. Основними місцевостями Британських островів, де оселяється цей джміль є Дартмур, Ексмур, Уельське нагір'я, Пік-Дистрикт, Норт-Йорк-Мурс та материкова частина Шотландії[3].
Він нещодавно потрапив до Ірландії (вперше зареєстрований у 1970-х)[5]. В Ірландії він є гірським видом (англійський відповідник словосполучення «гірський вид» є англ. montane species, звідси й назва). В Ірландії його поширення обмежене високогірними місцевостями графств Антрім (в північноірландській частині Ольстера) та Дублін, Віклов, Карлоу та Вексфорд і в провінції Ленстер в Ірландській Республіці[6][7].
- ↑ а б Bombus monticola. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). (англ.)
- ↑ P. Rasmont. Bombus (Pyrobombus) monticola (Smith, 1849). Université de Mons. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 29 грудня 2012 року. [Архівовано 2014-07-14 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г д Benton, Ted (2006). Chapter 9: The British Species. Bumblebees. London, UK: HarperCollins Publishers. с. 343—347. ISBN 0007174519.
- ↑ а б в Less common species of bumblebee found in the UK. Bumblebee.org. Архів оригіналу за 1 травня 2010. Процитовано 24 грудня 2012 року.
- ↑ Speight, M.C.D. (1974) Bombus lapponicus, Parasyrphus lineola and Phaonia exoleta insects new to Ireland. Irish Naturalists' Journal 18: 123-124
- ↑ Fitzpatrick, U., T.E. Murray, A. Byrne, R.J. Paxton & M.J.F. Brown (2006) Regional red list of Irish Bees. Report to National Parks and Wildlife Service (Ireland) and Environment and Heritage Service (N. Ireland).
- ↑ IRISH BUMBLEBEES (PDF, 1.62 kB). National Biodiversity Data Centre. 2012. Процитовано 26 грудня 2012 року.[недоступне посилання з грудня 2019]