ADALINE
ADALINE (англ. Adaptive Linear Neuron або пізніше англ. Adaptive Linear Element) — адаптивний лінійний нейрон, або адаптивний лінійний елемент. ADALINE по суті є одношаровою нейронною мережею.[1][2][3][4][5] Він був розроблений професором Бернардом Відроу і його студентом Тедом Гоффом у Стенфордському університеті у 1960 році. ADALINE базується на штучному нейроні МакКаллока-Пітса.
Різниця між Адалін і стандартним нейроном МакКаллоха-Пітса полягає в тому, що у фазі навчання ваги Адалін встановлюються відповідно до вагової суми входів (сигнали сітки). В стандартному перцептроні протягом фази навчання сигнали сітки надходять до передавальної функції і її вихід використовується для встановлення ваг.
Багатошарова мережа ADALINE називається Madaline.
ADALINE — це одношарова нейросітка з численними вузлами, кожен з яких має багато входів і генерує вихідний сигнал. Позначимо такі змінні:
- — вхідний вектор
- — ваговий вектор
- — число входів
- — деяка константа
- — вихід
Вихід визначається наступною формулою: . Припустимо, що
Тоді вихід спрощується до скалярного добутку x і w: .
Припустимо:
- швидкість навчання (деяка константа)
- бажаний вихід
- поточний вихід
тоді ваги встановлюються таким чином: . ADALINE сходиться до похибки найменших квадратів: .[6] Це правило оновлення насправді є стохастичним градієнтним спуском для лінійної регресії.[7]
- ↑ Talking Nets: An Oral History of Neural Networks.
- ↑ Youtube: widrowlms: Science in Action [Архівовано 3 березня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ 1960: An adaptive "ADALINE" neuron using chemical "memistors" (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
- ↑ Youtube: widrowlms: The LMS algorithm and ADALINE. Part I - The LMS algorithm [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Youtube: widrowlms: The LMS algorithm and ADALINE. Part II - ADALINE and memistor ADALINE [Архівовано 13 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Adaline (Adaptive Linear) (PDF). CS 4793: Introduction to Artificial Neural Networks. Department of Computer Science, University of Texas at San Antonio. Архів оригіналу (PDF) за 15 червня 2010. Процитовано 17 січня 2010.
- ↑ Avi Pfeffer. CS181 Lecture 5 — Perceptrons (PDF). Harvard University.[недоступне посилання з 01.06.2017]