Очікує на перевірку

Т-34 (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Т-34
рос. Т-34
Жанрбойовик, воєнний фільм і пригодницький фільм
РежисерОлексій Сидоров
ПродюсерРубен Дишдишянd, Anton Zlatopolskyd, Леонард Блаватнік, Михалков Микита Сергійович і Верещагін Леонід Емільовичd
СценаристЧупов Олексій Володимировичd
У головних
ролях
Олександр Петров
Вінценц Кіфер
ОператорMikhail Milashind
КомпозиторБурляєв Іван Миколайовичd
КінокомпаніяAmedia, Централ Партнершип, Росія-1, ТриТеd, Federal Fund for Social and Economic Support of Domestic Cinematographyd і Мосфільм
Дистриб'юторЦентрал Партнершип і Netflix
Тривалість139 хв
Моваросійська
КраїнаРосія Росія
Рік2019
Кошторис600 000 000 ₽
Касові збори1 400 138 669 ₽[1]
IMDbID 8820590
marsme.ru/ru/project-t-34

«Т-34» — російський військово-пригодницький бойовик 2019 року режисера Олексія Сидорова.

Прем'єра фільму в Росії відбулася 1 січня 2019. Вихід у світовий прокат відбувся 11 січня. Телевізійна прем'єра фільму відбулася в День Перемоги 9 травня 2019, на телеканалі «Росія-1». Фільм заборонений на території України.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Німецько-радянська війна. Листопад 1941 року. Війська вермахту наближаються до Москви. Микола Івушкін, тільки що закінчив прискорені курси молодших лейтенантів з відзнакою, прибуває на фронт у діючу армію в район підмосковного села Нефьодовка; разом з водієм полуторки, доставляють провізію, вони ледь рятуються, мало не ставши мішенню для німецького танка.

У ролях

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Олександр Петров Микола Івушкін молодший лейтенант Микола Івушкін
Вінценц Кіфер Клаус Ягер штандартенфюрер СС Клаус Ягер
Ірина Старшенбаум Аня Ярцева перекладчица Аня Ярцева
Віктор Добронравов Степан Савелійович Васильонок механик-водій Степан Савелійович Васильонок
Антон Богданов Дем'ян Волчок навідник гармати Дем'ян Волчок
Юрій Борисов Серафім Іонов заряджаючий танка Т-34-85 Серафім Іонов
Семен Тріскунов Василь Тетерин водій полуторки Василь Тетерин
Вольфганг Черни Хайн Тіліке танковий снайпер Хайн Тіліке
Артем Бистров Корін капитан Корін
Петро Скворцов Ликов пулемьотчик Ликов
Робінсон Райхель Генріх Гіммлер рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер
Майк Девіс/Mike Davies генерал Гудеріан генерал Гудеріан
Йошуа Гроте Тіліке гауптштурмфюрер СС Тіліке
Кристоф Глаубакер Вайс Вайс
Кристоф Урбан Шлецер Шлецер
Гурам Баблішвілі Габулія командир відділення піхоти, старшина Габулія
Артур Сопельник Іван Кобзаренко заряджаючий танка Т-34-76 червоноармієць Іван Кобзаренко
Владимир Виноградов німецкий заправник
Олена Дробишева Івушкіна мати Івушкіна
Микаел Джанибекян епізод

Знімальна група

[ред. | ред. код]
  • Режисер-постановник і автор сценарію — Олексій Сидоров
  • Оператор-постановник — Михайло Мілашін
  • Художник-постановник — Костянтин Пахотін
  • Композитори — Вадим Маєвський, Олександр Туркунов, Іван Бурляєв, Дмитро Носков
  • Художник по костюмах — Уляна Полянська
  • Художник по гриму — Ірина Ляшко
  • Режисер монтажу — Дмитро Корабельников
  • Звукорежисер — Олексій саморобки
  • Креативний продюсер — Микола Ларіонов
  • Продюсери — Рубен Дишдишян, Антон Златопольский, Леонард Блаватник, Михайло Китаєв, Неллі Яралова, Юлія Іванова, Анатолій Акименко за участю Микити Михалкова та Леоніда Верещагіна

Створення

[ред. | ред. код]

10 вересня 2015 року було оголошено, що кінокомпанія «Марс Медіа» займеться виробництвом високобюджетної військової екшн-драми «Т-34»[2][3]. Пізніше до проекту підключився продюсер Леонард Блаватнік — інвестор, власник «Амедіа» і студії Warner Music, що вибрав цей фільм з великої кількості пропозицій, що було обумовлено і особистими мотивами (перемога у Німецько-Радянській війні — частина сімейної історії, дід продюсера — фронтовик), і іншими причинами — кращі молоді артисти, першокласна знімальна група і успішний досвід партнера, компанії «Марс Медіа», і особисто Рубена Дішдішян[4][5].

Режисер і автор сценарію Олексій Сидоров поставив завдання «розповісти історію війни так, щоб захопити молодь і не викликати протиріч у тих, хто ще зберігає Німецько-Радянську війну в своїй пам'яті»[6].

У картині знімалися кілька танків, в тому числі реальний Т-34, підбитий під час війни. Для зйомок фільму машину відновили: перебрали двигун і довели до бойового стану, відтворили камуфляж, який використовувався в зимовий час в 1941 році під назвою «зимовий ліс»[7].

Художник-постановник фільму Костянтин Пахотін за місяць побудував ціле село в поле поруч з селом Стрелковка, Калузької області. Хоча вдома за сюжетом будуть зруйновані в самому початку фільму, у кожного свій, особливий стиль, різьблені оздоблення. Ретельно підібраний реквізит, в чому допомогли місцеві жителі[7].

Концентраційний табір знімався в чеському місті Терезін на території концтабору Терезієнштадт (реально існував), нині перетвореного в Музей Гетто. Для сцени прибуття поїзда до укладених використовувалися справжні старі німецькі паровоз і вагони. Зйомки зустрічі з Г. Гіммлером були в залі Рудольфінум, Прага. Сцени з танком на вулицях зняті в чеському місті Локет.

Прокат

[ред. | ред. код]

Прем'єра фільму в Росії відбулася 1 січня 2019. У перший день прокату касові збори становили 111 335 336 рублів[8].

Вихід в світовий прокат відбувся 11 січня 2019 року.

Критика

[ред. | ред. код]

Фільм отримав змішані, неоднозначні оцінки.[9][10][11][12][13][14]

Зняття з прокату в США

[ред. | ред. код]

У США показ фільму пройшов у 12-ти кінотеатрах великих міст[15]. У відповідь на це посольство України в США закликало місцеві кінотеатри зняти фільм з показу як такий, що «відкрито поширює та популяризує сучасну агресію Російської Федерації у світі»[16]. На заклик українського дипломатичного відомства один із кінотеатрів в передмісті Бостона скасував показ «Т-34»[17], після чого фільм також був знятий з показу в Сан-Франциско[18].

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://ekinobilet.fond-kino.ru/films/detail/111024918/
  2. Рубен Дишдишян спродюсирует высокобюджетную военную экшн-драму «Т-34» (рос.). ProfiCinema. 11 вересня 2015. Процитовано 8 липня 2017.
  3. Режиссёр фильма «Бой с тенью» снимет военную драму «Т-34» (рос.). The Hollywood Reporter. 10 вересня 2015. Процитовано 8 липня 2017.
  4. Леонард Блаватник и голливудский продюсер и режиссёр Бретт Рэтнер выступили в Российском павильоне в Канне (рос.). Московский комсомолец. 25 травня 2017. Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 8 липня 2017.
  5. Robert Mitchell (19 травня 2017). Cannes: Roskino Unveils New Russian Epic ‘Furious,’ War Film ‘T-34’ (англ.). Variety. Процитовано 8 липня 2017.
  6. Вести. Эфир от 08.07.2017 (11:00) (рос.). Россия-1. 8 липня 2017. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 8 липня 2017. [Архівовано 2017-07-11 у Wayback Machine.]
  7. а б Харюнин Георгий (17 березня 2017). Будет кино: «Индустрия кино» побывала на съёмках военного фильма «Т-34» (рос.). Filmpro.ru. Процитовано 8 липня 2017.
  8. По данным ЕАИС
  9. Рецензии на фильм Т-34 (2019), отзывы
  10. Танк Т-34 нарушил законы физики в трейлере российского патриотического фильма. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 16 серпня 2020. [Архівовано 2019-01-09 у Wayback Machine.]
  11. Гладиаторские бои на танках: в прокат выходит приключенческий фильм «Т-34»
  12. Антон Долин (20 грудня 2018). Выходит «Т-34»: блокбастер про Великую Отечественную войну от режиссёра «Бригады» — без Сталина и идеологии. Meduza. Процитовано 11 січня 2019.
  13. Лариса Малюкова (11 січня 2019). Главный герой Нового года — танк. Новая газета. Процитовано 11 січня 2019.
  14. Валерий Кичин (25 грудня 2018). Неуловимые мстители. Российская газета. Процитовано 12 січня 2019.
  15. Ось як у США активісти намагалися зупинити показ російського фільму "Т-34". Голос Америки. 21 лютого 2019. Процитовано 18 серпня 2020.
  16. Україна закликала кінотеатри США відмовитись від прокату фільму з РФ. Українська правда. 19 лютого 2019. Процитовано 18 серпня 2020.
  17. У Бостоні зняли з прокату російський пропагандистський фільм «Т-34». Укрінформ. 13 лютого 2019. Процитовано 18 серпня 2020.
  18. Слідом за Бостоном показ російського пропагандистського фільму скасували у Сан-Франциско https://zaxid.net/news/. Zaxid.net. 19 лютого 2019. Процитовано 18 серпня 2020.