Олаф III Спокійний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Олаф III)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олаф III Спокійний
норв. Olav Kyrre
Король Олаф III
Король Норвегії
Правління1066-1093
Коронація1066
ПопередникМаґнус II
НаступникМаґнус III
Біографічні дані
ІменаОлаф Гаральдссон
Релігіяхристиянство
Народження1050(1050)
Норвегія[1][2]
Смерть22 вересня 1093(1093-09-22)
Ranriked
ПохованняНідарос
ДружинаІнґерід
ДітиМаґнус (позашлюбний)
ДинастіяІнґлінґи
БатькоГаральд III
МатиTora Torbergsdatterd
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

О́лаф III Спокійний, Олаф Гаральдссон (давньосканд.Óláfr Haraldsson, 1050–1093) — король Норвегії з 1066 до 1093 року. Походив з династії Інґлінґів. Мав прізвисько «Спокійний» (Бонд) або «Мирний».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син Гаральда III, короля Норвегії, та Єлизавети Ярославни (за іншою версією — другої дружини Тори Торбергсдоттер). Ще замолоду взяв участь у поході свого батька до Англії. Був учасником битв при Фулфорді та Стемфорд-Бридж. після загибелі Гаральда III уклав вічний мир з Англією.

Повернувшись до Норвегії у 1066 році він офіційно став співволодарем королівства разом з братом Маґнусом. Олаф володарював у східній Норвегії. У 1068 році до Норвегії вторгся Свейн II, король Данії, намагаючись захопити королівство. Проте Олаф дав належну відсіч данським військам, й, як наслідок, було укладено мирну угоду, згідно з якою Свейн II зрікся своїх прав на норвезьку корону. Водночас Олаф уклав договір з Вільгельмом Завойовником, новим королем Англії.

У 1069 році, після смерті брата Маґнуса, Олаф стає одноосібним правителем Норвегії. Він проводить в цілому мирну політику, за що отримав відповідне прізвисько.

В цей час відбувається розбудова міст, розвивається торгівля, ремесла. Стверджується правова система, підсилюється авторитет королівської влади. Вперше видається норвезький закон Гулатінгловес. За часи Олафа III швидко розвиваються норвезькі міста. У 1070 році Олаф заснував місто Берген, яке впродовж тривалого часу було столицею Норвегії. З'являються торговельні гільдії, яким сприяв особисто король.

Налагоджуються стосунки з церквою. Створюються 4 єпархії-епископії, які підпорядковуються архієпископству Гамбург-Бременському, зокрема в Осло, Бергені, Нідаросі (сучасний Тронгейм). За часи правління Олафа будуються перші кам'яні церкви. Так, з'являються церкви й собори у Бергені та Нідаросі.

22 вересня 1093 року король Олаф III помер у містечку Хакеді, похований у Кафедральному собрі міста Нідарос.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Інґерід, донька Свейна II Естрідсена, короля Данії.

Дітей не було.

Коханка — Тора

Діти:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Heimskringla de Snorri Sturluson Olaf the Quiet chapitre V
  • Claus Krag, Vikingtid og Rikssamling 800 — 1130. In: Aschehougs Norges Historie, Oslo 1995, ISBN 82-03-22015-0

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.worldatlas.com/webimage/countrys/europe/norway/nofamous2.htm
  2. ↑ http://www.britannica.com/topic-browse/Countries-of-the-World/Countries-of-Europe/Norway/3
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олаф III
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олаф_III_Спокійний&oldid=41957199