U-424
U-424 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій рейх | |
Спуск на воду | 28 листопада 1942 року | |
Виведений зі складу флоту | 11 лютого 1944 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Екіпаж | 44 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед |
U-424 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 10 квітня 1941 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Danziger Werft AG» у Данцигу 16 квітня 1942 року під заводським номером 125, спущений на воду 28 листопада 1942 року, 7 квітня 1943 року увійшов до складу 8-ї флотилії. Також за час служби перебував у складі 1-ї флотилії. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее Гюнтер Людерс.
Човен зробив 2 бойові походи, в яких не потопив та не пошкодив жодного корабля.
Потоплений 11 лютого 1944 року в Північній Атлантиці південно-західніше Ірландії (50°00′ пн. ш. 18°14′ зх. д. / 50.000° пн. ш. 18.233° зх. д.) глибинними бомбами британських шлюпів «Вайлд Гус» і «Вудпеккер». Всі 50 членів екіпажу загинули[2].
Див. також
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки
- Виноски
- Джерела