Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
Hybrid Theory (укр.«Теорія Гібридів») — дебютний студійний альбом американського рок-гурту Linkin Park, що вийшов 24 жовтня 2000 року на лейблі Warner Bros. Records. Альбом мав величезний комерційний успіх, отримавши статус діамантового. Тільки у Сполучених Штатах, станом на 2010 рік, було продано понад 11 мільйонів копій, де він посів друге місце в Billboard 200, а також досягнув високих позицій в інших чартах в усьому світі.
Альбом було записано на NRG Recording Studios в Північному Голлівуді, штат Каліфорнія, та спродюсовано Доном Гілмором. Ліричні теми альбому стосуються проблем, із якими стикнувся вокаліст Честер Беннінгтон у свої підліткові роки, зокрема зловживання наркотиками, насильство в сім'ї та розлучення батьків. Назва «Hybrid Theory» походить від попередньої назви гурту, а також від концепції теорії музики та поєднання різних стилів.
Чотири пісні з альбому вийшли як сингли: «One Step Closer», «Crawling», «Papercut» та «In the End», всі чотири мали успіх у різних хіт-парадах і принесли гурту велику популярність. Особливий комерційний успіх мав останній сингл гурту «In the End», який зайняв другу позицію в чарті Billboard Hot 100. Пісні «With You», «Points of Authority» та «Runaway» хоча і не виходили як сингли, але, завдяки успіху альбому і випущених синглів, був популярним на радіо альтернативної музики. На 44-й церемонії «Греммі» Hybrid Theory був номінований на премію «Найкращий рок-альбом». Платівку занесено до списку «Тисяча і один музичний альбом, який ви маєте прослухати, перш ніж помрете». Спеціальне видання Hybrid Theory вийшло 11 березня 2002, майже через півтора року після виходу оригіналу. Загалом було продано 30 мільйонів копій в усьому світі, що робить його найкращим дебютним альбомом 21-го століття. 30 липня 2002 року вийшов реміксовий альбомReanimation, який включає ремікси на всі пісні з Hybrid Theory.
14 червня 2014 року на Download Festival гурт вперше за свою історію виконав весь трек-лист альбому на одному концерті.
Гурт Linkin Park сформувався у 1996 році в Південній Каліфорнії. SuperXero було першою назвою гурту (пізніше змінилося на Xero), до якого входили Майк Шинода, його шкільні друзі Бред Делсон і Роб Бурдон, сусід Делсона по кімнаті в університетському гуртожитку Девід Фаррел і друг із коледжу Шиноди Джо Хан. Пізніше до них приєднався Марк Вейкфільд. Після відмов багатьох лейблів від контракту, Вейкфілд покинув гурт, вирішивши, що у Xero немає майбутнього. У той же час Фаррел залишив гурт, щоб вирушити у гастрольний тур з іншим своїм гуртом Tasty Snax.
Xero зайнялися пошуком нового вокаліста: вони відіслали свій демо-запис Джеффу Блю з Zomba Music, який працював з ними до цього, і попросили надіслати її кому-небудь. 20 березня 1999 року коли Блю подзвонив до Аризони колишньому вокалісту гурту Grey Daze, Честеру Беннінгтону, щоб розповісти йому про Xero, той святкував свій 23-й день народження. Наступного дня, отримавши запис, Беннінгтон одразу вирушив до студії, записав, змонтував вокал і передзвонив Джеффу. Він прокрутив йому і музикантам касету із записом по телефону. Його голос справив на них сильне враження, його було запрошено на прослуховування, після чого прийнято в гурт. Як згадує Делсон, «[Беннінгтон] дійсно був свого роду останньою частиною пазла […] Ми ніде не бачили нічого подібного до його талату». Секстет змінив свою назву на Hybrid Theory і випустив однойменний міні-альбом. Для того, щоб уникнути судових розглядів з валлійським електронним музичним гуртом Hybrid, вони змінюють свою назву на Lincoln Park. А щоб придбати своє доменне ім'я в інтернеті, гурт змінює назву з зайнятого Lincoln Park на Linkin Park. Протягом 1999 року Linkin Park регулярно виступав у клубі Лос-Анджелес «Whisky a Go Go».
Написання та запис
Музика, яка в підсумку потрапила на альбом, була написана ще в 1999 році як демо-запис, що складався з 9 треків. Свої демо-треки гурт надіслав більшості великих лейблів і декільком незалежним лейблам, але всі вони відмовилися видавати повноцінний альбом[1]. Однак попри велику кількість відмов, в 1999 році гурт все-таки підписав контракт з Warner Bros. Records, багато в чому завдяки постійним рекомендаціям Джеффа Блю, який приєднався до лейблу після відставки з Zomba Music. Запис альбому почався на початку 2000 року, в Північному Голлівуді, на студії NRG Recordings, і тривав 4 тижні[2].
Попри те, що знайти продюсера для дебютного альбому нового гурта було досить складно, Linkin Park все-таки змогли залучити до співпраці Дона Гілмора[2]. Зведенням треків зайнявся Енді Уоллес. У порівнянні з попередніми версіями треків, реп-куплети Шиноди зазнали значних змін, в той час як більшість приспівів практично не змінилися. Через відсутність бас-гітаристів Девіда Фаррела і Кайла Крістнера, які брали участь у записі міні-альбому Hybrid Theory EP, гурту довелося запросити Скотта Козіола і Яна Хорнбека для заміни. Однак в більшості треків басові партії грав Бред Делсон. Спільно з Linkin Park над музикою до пісні «With You» також працювали The Dust Brothers.
Тексти пісень для альбому написали Беннінгтон і Шинода, ґрунтуючись на ранніх записах гурту, які були зроблені разом з колишнім вокалістом Марком Вейкфілдом. Шинода характеризував тексти альбому як інтерпретацію універсальних почуттів, емоцій і переживань, а також як «щоденні почуття, про які ви говорите і думаєте». На початку 2002 року, в інтерв'ю журналу Rolling Stone, Беннінгтон розповів про написання пісень:[1]
Легко впасти в стан «бідний я, бідний», ось звідки беруться пісні на кшталт «Crawling»: я більше не можу терпіти себе. Але ця пісня і про взяття відповідальності за свої дії. Я не кажу «ти» при будь-якому зручному випадку. Ця пісня про те, що я - причина своїх нинішніх почуттів. Усередині мене є щось, що тягне мене на дно.
Оригінальний текст (англ.)
It's easy to fall into that thing — 'poor, poor me', that's where songs like 'Crawling' come from: I can't take myself. But that song is about taking responsibility for your actions. I don't say 'you' at any point. It's about how I'm the reason that I feel this way. There's something inside me that pulls me down.
— Rolling Stone, 2002 рік
Зміст
Записуючи Hybrid Theory, Linkin Park надихала творчість різних гуртів. Стиль співу Беннінгтона знаходиться під впливом таких виконавців, як Depeche Mode і Stone Temple Pilots[1], а рифи і техніка гри гітариста Бреда Делсона натхненна Deftones, Guns N' Roses, U2 і The Smiths[1]. Реп Майка Шиноди, який присутній на семи композиціях, дуже близький до стилю The Roots. Тексти пісень насамперед зачіпають проблеми Беннінгтона, які виникли у нього в період юності, а саме: жорстоке поводження, постійне і надмірне зловживання наркотиками і алкоголем, розлучення його батьків, ізоляція,[3] розчарування і почуття після невдалих відносин. Стилістично альбом відносять до ню-металу, реп-металу та альтернативного металу.
У кінцевому підсумку 4 пісні з альбому вийшли як сингли. «One Step Closer» — перший сингл і другий трек на альбомі. Музика в пісні починається з гітарних рифів і електронної перкусії, а потім, під час бриджу, стає важчою: починають звучати спотворені ефектом дисторшн гітари і швидша гра на ударних[4]. Фраза «Shut up when I'm talking to you!», яку Беннігтон кілька разів кричить в бриджі, принесла гурту погану репутацію серед музичних критиків, хоча Тайлер Фішер з сайту sputnikmusic.com зазначив, що «на відміну від більшості сучасних ню-метал гуртів, „Shut up“ — найгрубіші слова, які можна почути на альбомі».[4][5] Знімання музичного відео для пісні відбувалося в метро Лос-Анджелеса. Незабаром після виходу, «One Step Closer» стала одним з головних хітів гурту і отримала постійну ротацію на MTV, а також на багатьох інших музичних каналах.
Другим синглом з альбому стала пісня «Crawling». За словами Беннінгтона, на написання «Crawling» надихнули його власні враження про жорстоке поводження з дітьми — фізичне насильство, розлучення батьків та подальша втрата самооцінки. Ця концепція повторюється у музичному відео, в якому дівчину (Кейтлін Розаасен) б'є її батько, і її можна побачити на початку відео з кількома видимими синцями. 2002 року пісня виграла «Греммі» в номінації «Найкраще хард-рок-виконання»[6].
Пісня «Papercut» стала третім синглом з альбому. У пісні розповідається про людину, яка страждає параноєю. У музичному відео показаний гурт, що виконує пісню в коридорі, навпроти погано освітлених кімнат, на стінах яких видряпані слова з пісні. У цьому відео були зображені різні надприродні істоти, а також для створення окремих сцен, на кшталт «подовжених» пальців Майка або «витягнутого» Роба, були використані спецефекти.
Четвертим і останнім синглом стала пісня «In The End». Тематика пісні заснована на особистій невдачі людини. Вважається, що пісня символізує закінчення відносин, хоча вона також може зображати обмануту довіру в довготривалій дружбі. 2002 року за це відео гурт отримав MTV Video Music Award в номінації «Найкраще рок-відео»[7].
«Points of Authority», четвертий трек в альбомі, має своє відео, яке можна знайти на Frat Party at the Pankake Festival, першому DVD гурту (на даному DVD також можна знайти відео на ранню версію «Cure for the Itch», яке триває 55 секунд). Барабанщик Роб Бурдон описує процес запису пісні[1]:
Бред написав цей риф, потім пішов додому. Майк вирішив розрізати його на різні частини і переставити їх на комп'ютері [...] Бреду довелося вчити свою власну партію з комп'ютера.
Оригінальний текст (англ.)
Brad wrote this riff, then went home. Mike decided to cut it up into different pieces and rearranged them on the computer [...] Brad had to learn his own part from the computer.
Що стосується пісні, Делсон похвалив майстерність Шиноди, схарактеризувавши його як «генія» з талантом «Трента Резнора».
Hybrid Theory отримав загалом позитивні відгуки від критиків. Стефані Дікінсон з PopMatters зазначила, що Linkin Park були «набагато складніші і талановитіші, ніж інші хард-рок гурти останніх часів», і стверджувала, що «вони будуть продовжувати дивувати нас і кидати виклик стандартам музики». Журнал Q дав альбому 4 з 5 зірок. Роберт Крістгау з The Village Voice у своїй рецензії написав, що «люди не знають, про що розуміють розумні хлопці», і дав альбому дві зірки (заохочувальний відгук), назвавши треки «Papercut» і «Points of Authority» головними треками альбому. Дженні Еліску з Rolling Stone дала альбому дві з половиною зірки і прокоментувала, що Hybrid Theory мав «таку ж силу, як альбоми Limp Bizkit або Korn», і назвала його альбомом, який «відображає розчарування життям». Сайт Sputnikmusic дав альбому 3 з 5 зірок, сказавши, що «Hybrid Theory виділяється, як визначальний мейнстримний альбом на рубежі століть, і не без причини», але назвав гітарні рифи на альбомі занадто м'якими і неоригінальними. Вільям Рульман, рецензент AllMusic, дав альбому 3 з 5 зірок, написавши, що «Linkin Park звучать немов новачки в уже перевареному музичному стилі», і назвав пісню «One Step Closer» «типовою роботою», вказуючи на текст пісні. На ірландському сайті entertainment.ie альбому дали 3 з 5 зірок, сказавши, що «їх [Linkin Park] агресивне поєднання металу і репу вже завоювало їм багатьох фанатів, і легко зрозуміти, чому: вони добре виглядають, вони можуть багато чого сказати про себе, і вони пишуть гучні, шалені пісні які легко запам'ятовуються». На сайті прийшли до висновку, що Hybrid Theory був гідним дебютом, але Linkin Park повинні продовжувати розширювати свій кругозір. Йохан Віпсон з Melodic похвалив продюсерську творчість Дона Гілмора і назвав альбоми «руйнівними та сердитим, але завжди з добре керованим мелодійним почуттям повсюди».
А от журнал New Musical Express більш негативно висловилися про альбом, сказавши, що Hybrid Theory — звичайний рок-\метал-альбом, який не відрізняється особливою оригінальністю.
Досягнення
Hybrid Theory опинилася в декількох «обов'язкових» списках, які були складені різними музичними виданнями, сайтами та іншими засобами масової інформації. 2012 року Rock Sound назвав Hybrid Theory найкращим сучасним класичним альбомом останніх 15 років. 2013 року онлайн-магазин Loudwire заніс Hybrid Theory до списку кращих дебютних хард-рок-альбомів. Нижче представлений список найвідоміших нагород і номінацій альбому:
*продажі, що базуються лише на сертифікаціях ^відвантаження, що базуються лише на сертифікаціях продажі+прослуховування, що базуються лише на сертифікаціях
Примітки
↑ абвгдДевід Фріке. «Rap Metal Rulers», Rolling Stone No. 891, 14 березня 2002
↑«Top Stranih [Top Foreign]» (хорватською). Top Foreign Albums. Hrvatska Diskografska Udruga. Процитовано 21 грудня 2020[недоступне посилання з 01.12.2020].
↑«Top 50 Prodejní» (чеською). Czech Albums. ČNS IFPI. Note: On the chart page, select 201733 on the field besides the word "Zobrazit", and then click over the word to retrieve the correct chart data.
↑European Top 100 Albums 2001(PDF). Music & Media. 22 грудня 2001. с. 15. Архів(PDF) оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 9 лютого 2021 — через World Radio History.
↑The Top 200 Artist Albums of 2007(PDF). Chartwatch: 2007 Чарт Booklet. Zobbel.de. с. 35. Архів(PDF) оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
↑Buscando A Perfeição [Seeking perfection] (порт.). Correio da Manhã. 24 березня 2003. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 грудня 2020. Após terem assinado o álbum de estreia mais bem sucedido da história da música (14 milhões de cópias vendidas em todo o mundo, 70 mil das quais em Portugal), é caso para dizer que "Meteora" transporta o "fardo" de continuar essa mesma senda de sucesso. [After signing the most successful debut album in the history of music (14 million copies sold worldwide, 70,000 of which are in Portugal), it is a case of saying that "Meteora" carries the "burden" of continuing that same path of success.]