604
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 604 DCIV |
| Ab urbe condita | 1357 |
| Ассирійський | 5354 |
| Бенгальський | 11 |
| Берберський | 1554 |
| Бірманський | −34 |
| Буддистський | 1148 |
| Візантійський | 6112–6113 |
| Вірменський | 53 ԹՎ ԾԳ |
| Голоценовий | 10604 |
| Ера Селевкідів | 915/916 AG |
| Ефіопський | 596–597 |
| Єврейський | 4364–4365 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 660–661 |
| - Шака самват | 525–526 |
| - Калі Юґа | 3704–3705 |
| Іранський | 18 BP – 17 BP |
| Ісламський | 19 BH – 18 BH |
| Китайський | 癸亥年 (водяний кабан) 3301 або 3094 — до — 甲子年 (деревяний щур) 3302 або 3095 |
| Коптський | 320–321 |
| Корейський | 2937 |
| Тайванський | 1308 до РК 民前1308年 |
| Тайський сонячний | 1146–1147 |
| Юліанський | 604 DCIV |
| Яванський | 493–494 |
| Японський | — |
Раннє Середньовіччя. Триває чума Юстиніана. У Східній Римській імперії триває правління Фоки. Лангобарди частково окупували Італію і утворили в ній Лангобардське королівство. Франкське королівство розділене між правителями з династії Меровінгів. Іберію займає Вестготське королівство. В Англії триває період гептархії. Авари та слов'яни утвердилися на Балканах. Центр Аварського каганату лежить у Паннонії.
Китай об'єднаний під правлінням династії Суй. Індія роздроблена. В Японії триває період Ямато. У Персії править династія Сассанідів. Степову зону Азії та Східної Європи контролює Тюркський каганат, розділений на Східний та Західний.
На території лісостепової України в VII столітті виділяють пеньківську й празьку археологічні культури. У VII столітті продовжилося швидке розселення слов'ян. У Північному Причорномор'ї співіснують різні кочові племена, зокрема кутригури, утигури, сармати, булгари, алани, авари, тюрки.
Події
- Перси знищили візантійську фортецю Дара.
- У Франкському королівстві війська Теодеберта II та Теодоріха II здобули перемогу над силами Хлотара II.
- У Японії відбулося укладання «Конституції сімнадцяти статей».
- Розпочався понтифікат Папи Римського Сабініана.