Яремак Марія Зіновіївна: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Скасування редагування № 43159077 користувача Остап-Юліан Атерваль (Захарко) (обговорення) Мітка: Скасування |
|||
Рядок 43: | Рядок 43: | ||
24 лютого 2024 року виконала власні твори та обробки давніх українських мелодій у стилі фентезі на благодійній події, присвяченій другій річниці війни в Україні, в [[Батське абатство|Батському абатстві]]<ref>{{Cite web|url=https://olexrada.gov.ua/prestsentr/news/u-bati-vidbuvsya-blagodijnyj-zahid-na-pidtrymku-oleksandriyi.html|title=У Баті відбувся благодійний захід на підтримку Олександрії|last=Юлія|first=Марюхно|date=2024-02-26|website=Олександрійська міська рада|language=uk|accessdate=2024-03-04}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://bathnewseum.com/2024/02/16/light-from-the-dark/|title=Light from the Dark, as anniversary approaches|last=Wyatt|first=Richard|date=2024-02-16|website=BATH NEWSEUM|language=en|accessdate=2024-03-04}}</ref>. |
24 лютого 2024 року виконала власні твори та обробки давніх українських мелодій у стилі фентезі на благодійній події, присвяченій другій річниці війни в Україні, в [[Батське абатство|Батському абатстві]]<ref>{{Cite web|url=https://olexrada.gov.ua/prestsentr/news/u-bati-vidbuvsya-blagodijnyj-zahid-na-pidtrymku-oleksandriyi.html|title=У Баті відбувся благодійний захід на підтримку Олександрії|last=Юлія|first=Марюхно|date=2024-02-26|website=Олександрійська міська рада|language=uk|accessdate=2024-03-04}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://bathnewseum.com/2024/02/16/light-from-the-dark/|title=Light from the Dark, as anniversary approaches|last=Wyatt|first=Richard|date=2024-02-16|website=BATH NEWSEUM|language=en|accessdate=2024-03-04}}</ref>. |
||
2024 року Марія була номінована на щорічну премію [https://ui.org.ua/ |
2024 року Марія була номінована на щорічну премію [https://ui.org.ua/news/news-cross-sector-programmes/the-ukrainian-institute-and-un-women-ukraine-to-present-the-fifth-women-in-arts-the-resistance-award/ «Women in Arts. The Resistance»]{{bare-inline|date=квітень 2024}} [[Український інститут|Українським інститутом]] та [https://ukraine.unwomen.org/uk ООН Жінки в Україні]{{bare-inline|date=квітень 2024}} в категорії «Жінки у музиці» разом із [[Джамала|Джамалою]] та [[Далецька Христина Юріївна|Христиною Далецькою]]<ref>{{Cite web|url=http://heforsheukraine.com/p21466815/|title=Women in Arts Award.The Resistance 2024 — Page 2|website=Women in Arts Award.The Resistance 2024|accessdate=2024-03-09}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.wonderzine.me/wonderzine/culture/entertainment-news/19391-u-berezni-vp-yate-vruchatimut-premiyu-women-in-arts-the-resistance-divitsya-nominantok|title=У березні вп’яте вручатимуть премію Women in Arts. The Resistance. Дивіться номінанток|date=2024-02-27|website=Wonderzine|accessdate=2024-03-09}}</ref>. |
||
=== Оркестрові аранжування === |
=== Оркестрові аранжування === |
Версія за 18:24, 26 липня 2024
Тема цієї статті може не відповідати критеріям значущості Вікіпедії для людей. (березень 2024) |
Яремак Марія Зіновіївна | |
---|---|
Народилася | 7 квітня 1997 (27 років) Оболоння (Івано-Франківська область) |
Громадянство | Україна |
Національність | українка |
Діяльність | композиторка, піаністка, аранжувальниця, нотна редакторка |
Alma mater | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка і Львівський державний музичний ліцей ім. С. Крушельницької |
Роки активності | 2017 — дотепер |
Ярема́к Марія Зінові́ївна (нар. 7 квітня 1997, Оболоння) — українська композиторка, піаністка, аранжувальниця, нотна редакторка. Брала участь у кількох сотнях концертів, міжнародних та національних проєктах (зокрема пісенний конкурс «Євробачення»), працювала з митцями, оркестрами та фільмами в Європі, Америці та Україні. Після 24 лютого 2022 року виконала / співорганізовувала більше 40 благодійних концертів[1] на підтримку України в різних країнах (Велика Британія, Франція, США, Ірландія). На своїх подіях виконує авторську музику та аранжування давніх етнічних українських мелодій у стилі фентезі. Роботи, які вона створила для мистецьких колаборацій під час війни, зібрали кілька мільйонів переглядів у соціальних мережах.
Життєпис
Закінчила Львівський державний музичний ліцей імені Соломії Крушельницької (2012—2014). Опісля вступила у Львівську національну музичну академію ім. М. Лисенка, де навчалася на фортепіанному факультеті. Через запалення м'язів рук[2] вирішила перевестися після першого курсу на факультет теоретико-композиторський у клас Богдани Фроляк (2014—2018).
Свій професійний шлях композиторка починала з оцифрування партитур закордонних та українських композиторів, зокрема Мирослава Скорика, у співпраці із Львівською філармонією[3][первинне джерело]. За короткий час вона вже була запрошена до великих оркестрових проєктів, таких як Cadenza European Art Productions, Lviv Orchestra Fashion, Leopolis Jazz Fest, Lviv MozArt.
Після початку російського вторгнення в Україну композиторка втратила свої основні музичні проєкти. Згодом вона отримала запрошення поїхати на студію звукозапису у Велику Британію по програмі «Homes for Ukraine». Щоб мати засоби для існування, у перші місяці Марії довелося працювати в юридичній фірмі, аби заробити гроші на їжу та одяг[4][неавторитетне джерело]. Тоді ж композиторка об'єднала свої зусилля з учасницею «Голосу країни» Ізабеллою Іващенко[5], з якою разом жила на студії в британській сім'ї. Дівчата створили документальний перформанс про Україну «Sound of Ukraine», який поєднує в собі історії людей, відеоряди, авторську музику та візуал, аби привернути увагу до подій в Україні.
За більш ніж 20 концертів у Великій Британії вони пройшли шлях від маленького села Тебворт з 50 людьми до виступу в кафедральному соборі Сент-Олбанс[6][7], а також спеціальної благодійної події за участі Британської королівської сім'ї — Герцога Единбурзького, сина королеви Єлизавети II[8]. За цей час дівчатам вдалось закрити багато волонтерських потреб, а також фінансово підтримати відновлення будинків для сімей, які втратили дім, співпрацюючи з британською благодійною організацією Rotary Club.
2023 року стала однією з 15-ти послів британської організації «Creative Youth»[9][первинне джерело], меценатом та президентом якого є Герцог Единбурзький. Того ж року виграла грант на навчання у Східноєвропейській Музичній Академії[10].
Впродовж червня-липня 2023 року працювала над партитурою нового саундтреку до фільму «Земля» Олександра Довженка у співпраці з композитором Люком Кораддіні[голе посилання]. Прем'єра фільму відбулась 23 липня 2023 року у Academy Museum[en] у Голлівуді[11].
7 жовтня 2023 року виступала із Греммі-переможцями на одній сцені під час номінації на посла доброї волі ООН американського композитора Кіма Шарнберга[en] в Коннектикуті[12][13][неавторитетне джерело].
У листопаді 2023 року Марія посіла 2-ге місце у сьомому європейському конкурсі із виробництва 3D-аудіо за свою композицію «Якби дерева мали голос» у категорії: аудіодрама / документальний фільм / звукові пейзажі[14][15][неавторитетне джерело].
24 лютого 2024 року виконала власні твори та обробки давніх українських мелодій у стилі фентезі на благодійній події, присвяченій другій річниці війни в Україні, в Батському абатстві[16][17].
2024 року Марія була номінована на щорічну премію «Women in Arts. The Resistance»[голе посилання] Українським інститутом та ООН Жінки в Україні[голе посилання] в категорії «Жінки у музиці» разом із Джамалою та Христиною Далецькою[18][19].
Оркестрові аранжування
Впродовж 2018—2023 року Марія успішно співпрацювала з нідерландською музичною агенцією «Cadenza European Art Productions». У рамках цієї співпраці вона займається створенням партитур для великого симфонічного оркестру, працює з хором, виконує роль нотного редактора. Всі проєкти успішно реалізовують у межах туру містами Нідерландів. Загалом відбулось уже понад 60-ти подій, до деяких Марія долучилася також як піаністка.
8 вересня 2021 року у Львові відбувся експериментальний музично-модний показ Lviv Fashion Orchestra[20] нової колекції дизайнерки Марти Ваххольц, де композиторка працювала над створенням музики, укладала оркестрові партитури за супроводу симфонічного оркестру «INSO-Львів»[голе посилання] разом із Марією Олійник, Уляною Горбачевською[голе посилання] та Михайлом Балогом.
Працює над нотними партитурами до Опери-міф «Ukraine — Terra Incognita»[голе посилання], яка поєднує архаїчний спів давніх українських пісень, симфонічну музику, фрі-джаз, відео-арт. Робота досі триває.
Марія — співаранжувальниця пісні «Колискова»[21] Марини Круть для Євробачення-2022 та автор оркестрової версію її композиції «Скажи мені, Боже»[22][23][неавторитетне джерело], яка швидко стала популярною в Інтернеті.
Створювала оркестрові партитури Гімну України для великого благодійного концерту 30 березня 2022 року з участю української співачки Тіни Кароль та оркестру «INSO-Львів»[голе посилання] у театрі музики ROMA, Варшава.
У 2024 році створювала аранжування для концертного шоу вокалістки гурту Within Temptation Шарон ден Адель на фестивалі Atlas United, в якому брала участь як композиторка та піаністка, спільно з LUMOS Orchestra та хором "Євшан"[24].
Музика до кінофільмів, рекламних роликів та вистав
Марія створює композиції для широкого спектра проєктів. Її роботи звучать у рекламному сегменті, новинах, театральних виставах та фільмах, серед яких:
- 5 документальних фільмів про Дмитра Бортнянького — «Невідомий Бортнянський» (реж. Роман Дзундза)[25][неавторитетне джерело]
- «Кирило Стеценко. Милість миру» (реж. Роман Дзундза)[26]
- Короткометражний відеовірш «Коріння» (реж. Олександра Комісарова)[27][неавторитетне джерело]
- «13-й автобус» (реж. Олександр Безручко) спільно з компанією OLI Music (за підтримки ДержКіно України)[28]
- вистава «De Forma» (реж. Марія Бакало)
- короткометражний анімаційний фільм «Stewart The Cat» (США)
- звукорежисерка короткометражного фільму «Пляма» (реж. Наталія Шинкаренко)
- музика для рекламної компанії «Young and Hungry production»
- музика до короткометражного фільму «Громовиця Вогняна!» (2019)[29][30][неавторитетне джерело]
- музика до короткометражного фільму «Перелесник» (2024)[31]
Мистецькі колаборації та авторські проєкти
Марія Яремак є засновницею та ідейницею таких проєктів як «Музичний відеопортрет», через який передає портрет особистості через візуал та мову звуків; та «Як звучить світ» — проєкт про створення композицій на основі рефлексій з життєвих моментів, опис музикою локацій та ландшафтів із використання живих звуків, записаних у тих місцях та вплетених у мелодію й відеоряд.
Окрім цього, у співпраці з хореографкою Марією Бакало у межах проєкту із сучасного танцю «Слухай тілом» було записано 8 аудіоуроків по 45 хвилин авторської музики[32][неавторитетне джерело][33][первинне джерело][34].
Примітки
- ↑ Суліковська, Олена (7 лютого 2024). Марія Яремак: інтерв'ю з композиторкою. Заборона (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Марія Яремак із Долинщини після 8 років реабілітації знову сіла за фортепіано (Фото). Vikna (укр.). ВІКНА. Новини Калуша та Прикарпаття. Процитовано 22 березня 2024.
- ↑ Mariia Yaremak. philharmonia.lviv.ua (англ.). Lviv National Philharmonic. 2 березня 2018. Процитовано 10 березня 2024.
- ↑ www.facebook.com. Facebook https://www.facebook.com/photo.php?fbid=541512607977205. Процитовано 10 березня 2024.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - ↑ Учасниця Голосу країни-13 виконала хіт Євробачення: дивіться повне відео. 1+1 (укр.). 24 вересня 2023. Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ The Sound of Ukraine concert raises over £2,000. St Albans Cathedral (англ.). 9 січня 2023. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Rutherford, Cameron (6 січня 2023). Ukrainian singers thought they were 'going to die' during Russian invasion. Herts Live (англ.). Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Композиторка Марія Яремак та співачка Ізабелла Іващенко звучали на благодійному заході за участі королівської сім’ї у Великобританії (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Young Creatives. Creative Youth (англ.). Процитовано 5 березня 2024.
- ↑ EEMA-2020. www.musicexportukraine.com (брит.). Процитовано 5 березня 2024.
- ↑ Earth (Zemlya). Academy Museum of Motion Pictures - Timeline. Процитовано 5 березня 2024.
- ↑ United Nations Accredited NGO Hunt Hill Farm to Honor American Composer Kim Scharnberg with Goodwill Ambassador title on Ruth and Skitch Henderson Day 2023. panhandle.newschannelnebraska.com (англ.). Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ Ruth & Skitch Henderson Day 2023. YouTube (укр.). Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ Verband Deutscher Tonmeister e.V. (VDT). tonmeister.org (англ.). Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ Якщо б у дерев був голос | короткометражний фільм Марії Яремак | 3d sound 🎧. YouTube (укр.). Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ Юлія, Марюхно (26 лютого 2024). У Баті відбувся благодійний захід на підтримку Олександрії. Олександрійська міська рада (укр.). Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ Wyatt, Richard (16 лютого 2024). Light from the Dark, as anniversary approaches. BATH NEWSEUM (англ.). Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ Women in Arts Award.The Resistance 2024 — Page 2. Women in Arts Award.The Resistance 2024. Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ У березні вп’яте вручатимуть премію Women in Arts. The Resistance. Дивіться номінанток. Wonderzine. 27 лютого 2024. Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ Marta Wachholz SS 2022 x INSO Lviv (укр.), процитовано 4 березня 2024
- ↑ Хто така композиторка з Прикарпаття Марія Яремак, яка прославилася на весь світ. zahid.espreso.tv. Процитовано 6 квітня 2024.
- ↑ Савельєва, Слава. Прем'єра відео «Скажи мені Боже» від KRUTЬ. liza.ua (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ KRUTЬ - Скажи мені Боже (live with symphonic orchestra) + english subs, YouTube (укр.), процитовано 3 березня 2024
- ↑ Інтерв'ю з композитркою Марією Яремак. Суспільне Культура.
- ↑ У кінотеатрі "Люм'єр" презентували фільм про композитора Дмитра Бортнянського, YouTube (укр.), процитовано 3 березня 2024
- ↑ В Івано-Франківську відбулась прем'єра музичного фільму "Кирило Стеценко. Милість миру" (фото) – Версії (укр.). 24 січня 2023. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ www.facebook.com https://www.facebook.com/CYCLOP.in.ua/posts/pfbid02eSrGcxcVdzLBpL89JgwPHe44C8QG8kZFDebkfu65kt8d73KaLd3iMP5YVrnahXtfl. Процитовано 5 березня 2024.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - ↑ 13 автобус. dzygamdb.com (укр.). Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ Метельський, Роман (16 жовтня 2019). «Громовиця Вогняна!» у Львові вже цієї неділі (відео). Фотографії старого Львова (укр.). Процитовано 28 березня 2024.
- ↑ Громовиця вогняна. YouTube (укр.). Процитовано 28 березня 2024.
- ↑ Містика Карпат в українському горор-фентезі: як короткометражка «Перелесник» стала популярною в YouTube та TikTok. Шпальта (укр.). 3 квітня 2024. Процитовано 3 квітня 2024.
- ↑ Stanitska, Lida. Про аудіокурс сучасного танцю "Слухай тілом". Танцівниця, хореографиня Марія Бакало та композиторка Марія Яремак (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Слухай тілом - аудіокурс із сучасного танцю. Марія Яремак (брит.). Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ До закладок: плейліст із медитаціями «Слухай тілом». Wonderzine. 10 червня 2023. Процитовано 4 березня 2024.