Гончар Юлія Миколаївна: відмінності між версіями

{{Hangon}}

Цю статтю запропоновано швидко вилучити на підставі КШВ С4: відсутня чи не показана значущість. Якщо ця стаття відповідає критеріям швидкого вилучення, але Ви маєте намір невідкладно виправити недоліки цієї сторінки, хоча не Ви її створили, Ви можете просто прибрати це повідомлення зі сторінки і почати редагувати. Не прибирайте це повідомлення зі сторінок, які Ви самі створили! Якщо Ви не погоджуєтеся з доречністю швидкого вилучення цієї статті, додайте {{Hangon}} поверх цього повідомлення та негайно обґрунтуйте на сторінці обговорення, чому, на Вашу думку, її потрібно залишити. Це приверне увагу адміністраторів і дасть Вам змогу оскаржити номінацію на швидке вилучення. Зауважте, що цю статтю може бути вилучено в будь-який момент за умови беззаперечної відповідності критеріям швидкого вилучення або якщо пояснення буде визнано недостатнім. До уваги номінатора: Будь ласка, підставте шаблон: {{subst:Незначущо|Гончар Юлія Миколаївна|header=1}} ~~~~ на сторінку обговорення автора. До уваги адміністраторів: прохання ретельно перевірити посилання на цю статтю, історію сторінки (останнє редагування), журнал та останні зміни КШВ перед тим, як вилучити або залишити цю статтю. Останнє редагування зроблено користувачем Kotenok Viktoriia (внесок, журнали) 15 червня 2024 року о 14:43 UTC (207173 хвилини тому).

Гончар Юлія Миколаївна (нар. 3 січня 1990, м. Київ) — українська драматургиня, сценаристка, перекладачка. Співзасновниця Театру Драматургів у Києві. Сценаристка художнього фільму "Як там Катя?"^{[1] [2]}(режисер Крістіна Тинькевич / Christina Tynkevych), який відзначений на міжнородних кінофестивалях. Фокусується на драматургії як інструменті побудови структури тексту та перформансів і виступає як авторка та кураторка у міжнародних театральних проєктах у Берліні, Штуттгарті, Нюрнберзі, Бангкоку, Відні.

Гончар Юлія Миколаївна
Народився	3 січня, 1990 Київ
Національність	українка
Діяльність	драматург, сценарист, перекладач
Alma mater	Київський національний економічний університет

Народилася і виросла у Києві.

З 1997 по 2007 рік навчалася у київській гімназії № 153 (диплом про середню освіту з відзнакою).

З 2007 по 2012 рік навчалася у Київському національному економічному університеті за спеціальністю "міжнародна економіка та менеджмент" (2011р. отримала диплом бакалавра з відзнакою, 2012 р. отримала диплом магістра з відзнакою).

З жовтня 2011 по березень 2012 року була стипендіаткою в університеті Констанц у Німеччині (факультет економіки).

З 2014 року пише п'єси, з 2016 року - перекладає українською, англійською та німецькою п'єси інших драматургів, з 2019 року пише сценарії.

У 2014 - 2015 роках її п'єси “Валдай”, “Невигадані діалоги про драматургію”, “Успішні безхатьки” відзначені на фестивалі "Тиждень актуальної п’єси".

У 2015 році відібрана від України у проєкт Європейської театральної конвенції, Карлсруе (Німеччина), учасниця фестивалів Театертреффен 2017 у Берліні, Дні Шиллера у Мангаймі і т.ін.

У 2017 році – кураторка міжнародної співпраці на "Тижні актуальної п’єси".

Співпрацює з незалежним театром Дах (україно-німецький проєкт «Кінець удавання» представлений на 5 фестивалях).

Як сценаристка дебютувала 2019р. у проєктах “Як там Катя” (отримав підтримку Держкіно, Midpoint показаний у 2021 році, отримав нагороди, серед яких міжнародний кінофестиваль у Локарно^{[3] [4] [5]}і CinEast^[6] в Люксембурзі) та "ЧИТЕРИ" (створений на Другій Лабораторії НСТДУ та резиденції Тераріум у 2020р., сценічне читання відбулося у Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, реж. Павло Ар’є).

У 2021 р. стала співзасновницею Театру Драматургів у Києві.

• “Успішні безхатьки”
• “Невигадані діалоги про драматургію”
• “Валдай”
• "Зла бола"
• "Відчуття війни"
• "Номер 9/2022 (790)"
• "Man versuchte sie zu rufen" (Спроби зателефонувати їй)

• "Читери"
• "Почуття війни"
• "Почуття війни"
• "30 хвилин, щоб врятувати світ"
• "Чотири наноопери"
• "Методичка"
• "Ми вийшли в кібер-панк атмосферу вокзалу”

2016 - п`єса "Скелет слона у пустелі", автор Айхам Майід Агха (Театр Максима Горького у Берліні).

2016 - 2017 - перформанс "Кінець удавання  1.0" і "Кінець удавання 2.0", автори Юлія Гончар та Дмитро Левицький.

                   - п`єса "Переселення", автор Максим Курочкін.

2017 - п`єса "Як врятувати світ за 30 хвилин", авторка Юлія Гончар (копродукція з Гете Інститут Україна);                      

        - концепт вистави "Enter UA", автор Сашко Брама;

        - п`єса "Дікпік", автор Кеннет Доу.

2018 - 2019 - документальна вистава на основі актів часів націонал-соціалізму "Камені спотикання", авторка Регіне Дура (Державний театр Карлсруе, Німеччина);

                    - п`єса "Мій доволі дивний друг Вальтер", авторка Сивілла Берг (Німецький театр, Берлін);

                    - збірка текстів "Сценуй своє місто", автори Лаша Бугадзе, Бруно Коен (Державний театр Карлсруе, Німеччина);

                    - п`єса "Херсон 1918/2018", автор Маким Курочкін (копродукція Державного театру з Штутгарта та Херсонського театру ім. Миколи Куліша);

                     - п`єса "На Марсі криків не чутно. Румба", авторка Ірина Гарець;

                     - п`єса "Кіт, що гуляв сам по собі", автор Редьярд Кіплінг, незалежний Театр "Дах".

                     - п`єса "Крізь шкіру", авторка Наталя Блок. 

• сценарій до художнього фільму "Як там Катя?" ^{[7][8] [9] [10] [11] [12] [13]}, режисерка Крістіна Тинькевич (повний метр, ігрове кіно).

• "Мапи страху Мапи ідентичності": польсько-український освітньо-перформативний проєкт за підтримки EEPAP (Львів- Харків, Україна);
• "IETM Campus": тиждень інтенсивного навчання з усіх аспектів міжнародного співробітництва (Люблін, Польща);
• "EA Campus Artivism": резиденція-навчання для громадських діячів митців та мисткинь за підтримки організації European Alternatives та Bundeszentrale (Берлін, Німеччина);
• "The Citizen Artist Incubator": місяць навчання, інкубації ідей і їх презентації 13 митців та мисткинь (Відень, Австрія);
• "TEMPS D ' IMAGES CLUJ": фестиваль сучасного перформативного мистецтва, участь у воркшопах з документального театру (Альоша Бегріч, театр Максима Горького Берлін та Олівер Фрлич режисер з Хорватії), проведення презентації з незалежної театральної сцени в Україні (Клюж Напока, Румунія);
• "Капсула часу ( Time capsule)": проєкт залучає авторів до роботи над антологією текстів (Інститут Гротовського, Інститут Адама Міцкевича, Вроцлав,Польща);
• "Культура для місцевого розвитку (Culture for local development)": 16 менеджерів культури працюють над проєктами (Інститут Адама Міцкевича, Київ, Україна);
• "Запорізький літературний форум": запрошена авторка, читання п`єси "Невигадані діалоги про драматургію".

• Міжнародні дні Шиллера Internationale Schillertage: запрошена стипендіатка від України, тиждень навчання, воркшопів (в т.ч. Олівер Фрлич Репрезентація реальності у мистецтві; Мангайм, Німеччина);
• Міжнародний форум – фестиваль Театертреффен Theatertreffen: стипендіатка від Гете Інституту Україна (Берлін, Німеччина); місяць навчання та презентації власних перформативних  робіт.

• Фестиваль "Справжніх Театральних Патріотів": проведення партисипативних лекцій та участь у розробці спільного перформансу (с. Подвірне, Чернівецької області);
• Фестиваль "Мельпомена Таврії": проведення партисипативної лекції;
• Фестиваль "Future of Europe": участь у дискусії щодо майбутнього театру Штуттгарт (НІмеччина);
• Резиденція в Akademie Schloss Solitude: півроку праці над копродукцією "Херсон 1918/2018", режисер Андрій Май.

• "Midpoint": програма навчання для сценаристів у м. Трієст (Італія), Каунас (Литва), Карлови Вари (Чехія).

• "Зла бола" у збірці текстів української нової драми «8»^[14]. Херсон: Видавництво «Старт». Редактор: Жанна Бортнік.

• "Відчуття війни": Logbuch Suhrkamp онлайн-видання. Доступно за адресою: Logbuch Suhrkamp^[15];
• "Щоденник: Війну я не забуду. Ніколи.": WOZ швейцарська німецькомовна щотижнева газета, Цюріх, № 15 – 14 квітня 2022 року. Доступно за адресою: WOZ.ch^[16];
• "Номер 9/2022 (790)". Miesięcznik „Dialog”: польський місячник, присвячений сучасній драматургії – театральній, кінематографічній, радійній та телевізійній. Доступно за адресою: Dialog-Pismo^[17];
• "Man versuchte sie zu rufen" (Спроби зателефонувати їй): у виданні Frogbuch 2022 - Die Literaturbeilag des Leipziger Stadtmagazin kreuzer zur Frankfurter Buchmesse (Frogbuch 2022 - Літературне додаток до Лейпцигського міського журналу kreuzer на Франкфуртському книжковому ярмарку). Доступно за адресою: kreuzer-leipzig^[18].

• "Читери": у книзі "Покидьки та інші п’єси. Сучасна українська драматургія"^[19], Харків: Видавництво Фоліо. Упорядник: Богдан Струтинський.
• "Почуття війни": у збірці A Dictionary of Emotions in a Time of War: Twenty Short Works by Ukrainian Playwrights^[20], редактор: Джон Фрідман, Chapel Hill, North Carolina: Laertes Press, с. 299.
• "Почуття війни": у друкованій та онлайн-антології "Антологія 24". Доступно за адресою: ParadeFest^[21].

• "Текст перформансу '2-1=4.5.0'": у книзі "Простір доторку. Українські та лейпцизькі працівниці культури в діалозі"^[22], Лейпциг: Упорядниці Світлана Лібет та Крістіна Рассман.

Авторка та продюсерка вистави-перформансу “2-1=4.5.0” на основі тексту “Ми вийшли в кібер-панк атмосферу вокзалу”. Спільний проєкт Schaubühne Lindenfels у Лейпцизі та Театру Драматургів у Києві. Прем'єра відбулася у Лейпцизі та Києві ^[23][24]Текст надрукований у збірці “Співпраця лейпцизьких митців”, упорядниця Світлана Лібет, вистава запрошена на фестиваль в Гренобль, Франція.

• Перформанс на Бізнес-фестивалі "House of Beautiful Business" ^[25]в ролі авторки та драматургині, Сінтра, Португалія.
• Проєкт "Die magische Care:Maschine"^[26] від Paradeiser Productions, який поєднує електроакустичну музику, вокал, звуки, текст, танець та гру об'єктами в супер-суб'єктивну музичну театральну виставу (авторка).
• Перформанс "Ship. Bridge. Body." ^[27]за участю артистів з України, Італії, Грузії та Німеччини в рамках Міжнародної театральної резиденції. Розробка мюзиклу, роль ініціатора (ідея та організація) та авторки.
• Аудіовистава "Über Grenzen" (укр “Через кордони”): авторка.
• Музичні театральні мініатюри "Нано опери"^[28] від Paradeiser Productions: авторка і драматургиня. Цей проєкт досліджував події, впливи і еволюцію свідомості, створюючи захопливий та надзвичайний панорамний образ з музичних та виконавських елементів, танцю, унікальних звуків та дотику магії. На основі текстів чотирьох українських драматургів, написаних спеціально для цієї вистави.
• Перформативне читання "Nach Hause"^[29] колективом missingdots у Hellerau на фестивалі Nebenan.

• Публічне читання тексту "Почуття війни"^[30] у Suhrkamp online Edition, Nachtkritik Plus у рамках міжнародної серії читань "Почуття війни".
• Публічні читання текстів авторки в Royal Court^[31], Theatre London, театрі Maxim Gorki^[32] у Берліні, Театрі Базеля^[33].

• імерсивна вистава “RIZNI”^[34] Театральної групи uzahvati (м. Київ): авторка

• сценічне читання тексту “ЧИТЕРИ” у Київському театрі драми та комедії на лівому березі Дніпра, режисер Павло Ар'є^[35].

• театральний перформанс з військових ритуалів у Німеччині "ZeremonieRave".

1. ↑ Офіційний трейлер фільму "Як там Катя?". youtube.com (українська) . 11 груд. 2023 р.
2. ↑ How Is Katia? / Як там Катя?. facebook.com.
3. ↑ Загородній, Михайло (15 серпня 2022). life.pravda.com.ua. Українська правда (українська) .
4. ↑ cineast.com.ua. Cineast (українська) . 15.08.2022.
5. ↑ Десятерик, Дмитро (28 січня 2024 року). https://detector.media. Детектор медіа (українська) .
6. ↑ www.ukrinform.ua. Укрінформ (українська) . 24.10.2022.
7. ↑ Як там Катя?. dzygamdb.com (укр.). Процитовано 14 червня 2024.
8. ↑ How Is Katia? (2022) ⭐ 6.7 | Drama (амер.), процитовано 15 червня 2024
9. ↑ Твоє кіно плюс: Огляд фільму "Як там Катя?". youtube.com (українська) . 30 січ. 2024 р.
10. ↑ Ранок вдома: Прем'єра фільму "Як там Катя?". Розмова з режисеркою (українська) . youtube.com. 25 січ. 2024 р.
11. ↑ www.ukrinform.ua. Укрінформ (українська) . 22.10.2020.
12. ↑ Шилова, Альона (24 січня 2024). https://suspilne.media/culture. Суспільне Культура (українська) .
13. ↑ Наумова, Оксана (25 січня 2024 року). https://detector.media. Детектор медіа (українська) .
14. ↑ vyacheslav (10 грудня 2021). Збірка «8»: виклик театральним критикам та режисерам | НСПУ (ru-RU) . Процитовано 15 червня 2024.
15. ↑ Logbuch Suhrkamp Das Gefühl des Krieges - Logbuch Suhrkamp. www.logbuch-suhrkamp.de (de-DE) . 19 квітня 2022. Процитовано 14 червня 2024.
16. ↑ Tagebuch: Und den Krieg vergesse ich. Nicht. www.woz.ch (нім.). 13 квітня 2022. Процитовано 14 червня 2024.
17. ↑ Numer 9/2022 (790). Dialog – Miesięcznik poświęcony dramaturgii współczesnej (пол.). Процитовано 14 червня 2024.
18. ↑ Logbuch_2022_Herbst. kreuzer-leipzig.de (нім.). Процитовано 14 червня 2024.
19. ↑ Покидьки та інші п’єси. Сучасна українська драматургія (укр.). ISBN 978-617-551-413-9.
20. ↑ A Dictionary of Emotions in a Time of War. Ukrainian Drama Translations (англ.). Процитовано 15 червня 2024.
21. ↑ АНТОЛОГІЯ24. Parade (укр.). Процитовано 14 червня 2024.
22. ↑ Горлач, Поліна (28 березня 2024 року). https://suspilne.media/culture. Суспільне культура (українська) .
23. ↑ Пластичний перфоманс «2-1= 4.5.0» у Театрі Драматургів. YABL (укр.). Процитовано 15 червня 2024.
24. ↑ Катаєва, Марія (8 березня 2024). Газета "Вечірній Київ".
25. ↑ Юлія Гончар. https://enterthedream.house (англійська) .
26. ↑ Die Magische Care:Maschine. PARADEISER productions (амер.). 14 липня 2022. Процитовано 15 червня 2024.
27. ↑ Prüwer, Tobias. Ship. Bridge. Body. – Festspielhaus Hellerau Dresden – Das Theatre of Playwrights Kyiv eröffnet das Festival. nachtkritik.de (de-de) . Процитовано 15 червня 2024.
28. ↑ Nano Operas. PARADEISER productions (амер.). 19 квітня 2023. Процитовано 15 червня 2024.
29. ↑ Nach Hause/додому. hellerau (амер.). Процитовано 15 червня 2024.
30. ↑ Logbuch Suhrkamp Das Gefühl des Krieges - Logbuch Suhrkamp. www.logbuch-suhrkamp.de (de-DE) . 19 квітня 2022. Процитовано 15 червня 2024.
31. ↑ Wiegand, Chris (1 квітня 2022). Watch the Ukrainian drama Bad Roads at the Royal Court. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 15 червня 2024.
32. ↑ Vom Krieg Ukrainische Dramatiker*innen erzählen vom Leben während der Invasion durch Russland. Vom Krieg | Gorki (нім.). Процитовано 15 червня 2024.
33. ↑ Fliehen oder Bleiben: Stimmen aus der Ukraine |. theater-roxy.ch (нім.). Процитовано 15 червня 2024.
34. ↑ Вистава-променад 𝚁𝙸𝚉𝙽𝙸 від української команди uzahvati. — Скажи, ми назавжди тепер люди без дому? — Ні. Ти мій дім, а я твій. Знаєш, я щаслива що ми... | By uzahvati | Facebook (укр.), процитовано 15 червня 2024
35. ↑ НСТД України (22 грудня 2020), Читери, читка п'єси Юлії Гончар, процитовано 15 червня 2024

1. Художній фільм "Як там Катя?": https://dzygamdb.com/uk/films/3071
2. П'єси Юлії Гончар на сайті "Бібліотека української драматургії": https://ukrdramalib.com.ua/gonchar-yuliya/
3. П'єси Юлії Гончар на сайті UKRDRAMAHUB: https://ukrdramahub.org.ua/yuliya-gonchar
4. Вистави за п'єсами Юлії Гончар на сайті Театру Драматургів: https://theatreofplaywrights.com/playwriter-yuliya_goncha-idp-14-slugify-authors
5. Про пластичний перфоманс «2-1= 4.5.0» у Театрі Драматургів: https://yabl.ua/2024/03/22/plastichnij-perfomans-2-1-450-u-teatri-dramaturgiv
6. Репортаж про Юлію Гончар на MDR Kultur: "Драматургиня Юлія Гончар активно виступає у Лейпцизі за розвиток української літератури в екзилі.": https://www.mdr.de/kultur/literatur/leipzig-dresden-ukrainische-literatur-naechste-generation-102_zc-dbd75a3e_zs-3303f6e4.html