ця́т-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -цят-; суфікс: -к; закінчення: -а.

• МФА : [ˈt͡sʲɑtkɐ] (одн.), [ˈt͡sʲɑtke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

1. розм. маленька пляма на чому-небудь ^{[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]}
   1. мітка, слід, пляма і т. ін. від чого-небудь ^{[≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]}
   2. щось дуже віддалене, ледь помітне ^{[≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3]}
2. графічний значок для умовного позначення чого-небудь, те ж саме, що крапка. ^{[≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4]} ◆ Дорохтей… на кутніх зубах спробував золото, кинув його з цяткою крові на стіл. Михайло Стельмах ◆ Над садком, на світлій синяві неба, ледь помітною золотою цяткою вже викльовувалась вечорова зірка. І. Вирган
3. перен. дуже мала кількість, частина чого-небудь. ^{[≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5]}
4. те ж саме, що крапля 1. ^{[≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6]} ◆ немає прикладів застосування.

Від ??

• Словник УЛІФ: цятка